Рішення № 7778067, 02.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.10                                                                                 Справа № 1/210пд

За позовом Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі

Лисичанської міської ради Луганської області

до Приватного підприємства “Аміралі”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 5448 грн. 87 коп., розірвання договору оренди та зобов‘язання відповідача звільнити земельну ділянку

          Суддя Зюбанова Н.М.

                                         П р е д с т а в н и к и:

від заявника –Ногіна О.М.- прокурор, посвідчення від 04.07.07. №306;

від позивача –Зиль О.В., довіреність від 01.02.10. №393-01/16, Торбенко Є.В., довіреність від 11.01.10. №122-01/16;

від відповідача –представник не прибув;

Суть спору: про стягнення 5448 грн. 87 коп. боргу з орендної плати за землю, розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.04, зобов’язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,1892 га, розташовану за адресою: м. Лисичанськ Луганської області, вул. Вокзальна-1/в.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення сторін, прокурора, суд дійшов до наступного.

Так, згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад віднесено надання земельних ділянок у користування юридичним та фізичним особам.

Земельна ділянка площею 0,1892 га за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул. Вокзальна, 1в, належить відповідачу на праві користування, що підтверджено договором оренди земельної ділянки від 13.04.04, укладеним між Лисичанською міською радою /позивачем/ та приватним підприємством "Аміралі" на 50 років з дати його державної реєстрації 05.05.04 /у відповідності до рішення вказаної міської ради № 583 від 25.03.04/.

В обґрунтування позовних вимог про розірвання вказаного договору оренди земельної ділянки прокурор посилається на те, що за умовами укладеного договору відповідач зобов‘язався щомісячно сплачувати орендну плату не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця. За даними позивача та ДПІ у м. Лисичанську заборгованість відповідача складає 4975 грн. 34 коп., яка утворилась за період з січня 2008 року по листопад 2009 року.

На підставі даного факту, а також положень Закону України "Про оренду землі" прокурор просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 13.04.04, реєстр. 654.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, надавши правову кваліфікацію відносинам позивача та відповідача і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, господарський суд дійщов висновку про обгрунтованість позову з огляду на наступне.

Так, приписи ст. 13 і ст. 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно ст. ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій").

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (частини 1,2 ст. 125 Земельного кодексу України).

Частиною 6 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що відносини, які пов'язані з орендою землі, регулюються законом. Ці закони перелічені у ст. 2 Закону України "Про оренду землі", а саме зазначено, що відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Зокрема, законодавцем у ст. 141 ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою, є : добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідні підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку визначені ст. 143 ЗК України.

Прокурор посилається на Закон України "Про оренду землі", ст. 32 якого, зокрема, передбачено, що договір оренди може бути достроково розірвано в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкту оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначеним Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Щодо підстав розірвання договору оренди земельної ділянки, визначених сторонами, то розділом 4 договору передбачено, що договір може бути розірвано за вимогою сторін у разі невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

У той же час, ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.          

Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Безумовно, основною метою договору оренди земельної ділянки є одержання орендодавцем орендної плати. За матеріалами даної справи підтверджено наявність заборгованості відповідача з орендної плати у сумі 4975 грн. 34 коп.

Таким чином господарський суд дійшов висновку, що відповідачем порушені вимоги ст. 24 Закону України "Про оренду землі” та умови договору щодо щомісячної сплати орендної плати, а тому договір оренди земельної ділянки № 654 від 13.04.04 підлягає розірванню та до стягнення з відповідача - борг у зазначеній вище сумі та 473 грн. 53 коп. пені за період прострочення у 183 дні у розмірі облікової ставки НБУ /з урахуванням умов розділу 5 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань"/.

Також, як вбачається з матеріалів справи, прокурором заявлено вимогу про звільнення спірної земельної ділянки, оскільки ст. 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено обов‘язок орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку як наслідок розірвання договору оренди.

Отже, вимога про повернення земельної ділянки є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України та підлягають стягненню на користь державного бюджету, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому законодавством порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки № 654 від 13.04.04 /зареєстр. 05.05.04/, укладений між Лисичанською міською радою та Приватним підприємством "Аміралі".

3. Зобов’язати Приватне підприємство "Аміралі", м. Лисичанськ Луганської області, вул. Свердлова, буд. 275, к. 208, ідент. код 31261376 повернути Лисичанській міській раді земельну ділянку площею 0,1892 га, розташовану за адресою: м. Лисичанськ Луганської області, вул. Вокзальна, 1в, видати наказ позивачу.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Аміралі", м. Лисичанськ Луганської області, вул. Свердлова, буд. 275, к. 208, ідент. код 31261376 :

- на користь Лисичанської міської ради Луганській області, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Комсомольська, 7, ідент. код 24180679 - 4975 грн. 34 коп. боргу, 473 грн. 53 коп. пені;

- в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк – ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 187 грн. 00 коп. держмита, видати наказ Лисичанській ДПІ у Луганській області;

- в доход державного бюджету України на р/р 31211259700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ Лисичанській ДПІ у Луганській області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення: 08.02.10.

Суддя                                                                                           Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова