Рішення № 77780283, 12.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9848/18

Провадження № 2/520/5573/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Куриленко О.М.

за участю секретаря – Баранової Ю.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 Лангар до ОСОБА_4 ОСОБА_5 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

02 серпня 2018 року позивач звернувся з позовом до суду та просив ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між ним, ОСОБА_3 Лангар і ОСОБА_4 ОСОБА_5, зареєстрований 05.05.2008 року на території ОСОБА_6 Республіки ОСОБА_7 свідоцтвом про шлюб серійний номер 374834, реєстраційний номер 137/469.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що з 05.05.2008 року він перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, в період якого народились діти: ОСОБА_8 ОСОБА_3 та ОСОБА_9 ОСОБА_3.

Позивач стверджує, що за останні роки перебування у шлюбі відносини між подружжям погіршились, підставою цього стала незацікавленість по відношенню один до одного, небажання вести спільне господарство, різні погляди на життя з часом.

Ухвалою судді від 10.08.2018 року позовну заяву було залишено без руху у зв’язку з її невідповідністю вимогам ст. 175 ЦПК, у вказаній ухвалі позивачу надано строк для усунення зазначених недоліків до 03.09.2018 року, однак, не більше п’яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

На виконання вимог даної ухвали, 27.08.2018 року представником позивача надано до суду оригінал квитанції № 0.0.1119072975.1 про сплату судового збору у розмірі 704,80 гривень за реквізитами Київського районного суду м. Одеси, у зв’язку з чим ухвалою від 03.09.2018 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання. Визначено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу п’ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Встановлено відповідачу п’ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, а також роз’яснено право на звернення з зустрічним позовом.

В подальшому ухвалою суду від 19.10.2018 року було закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті та одночасно витребувано від Адміністрації Державної прикордонної служби України ( 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) відомості про перетин кордону громадянки ОСОБА_6 Республіки ОСОБА_7 ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідка на постійне проживання ОД № 9969.

Однак, 02 листопада 2018 року начальник Головного центру обробки спеціальної інформації звернувся до суду з заявою про вжиття заходів для забезпечення виконання ухвали, в якому просить зазначити «Прізвище, ім’я особи» латинськими літерами згідно громадянства вказаної особи, або надіслати копію сторінки паспортного документа, що засвідчує запитувану особу.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судове засідання з’явився позивач ОСОБА_3 Лангар та його представник ОСОБА_2, які позовну заяву підтримали в повному обсязі, пояснивши суду, що відповідач вже 6 років з чоловіком та дітьми не спілкується, залишилась проживати в ОСОБА_7.

Відповідач ОСОБА_4 ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, про час та місце його проведення сповіщалась належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від неї до суду не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 05 травня 2008 року в ОСОБА_6 Республіці ОСОБА_7 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 Лангар та ОСОБА_4 ОСОБА_5, про що було видано свідоцтво про шлюб серійний номер 374834, реєстраційний номер 137/469, оригінал та нотаріально завірена копія перекладу якого міститься в матеріалах справи.

Позивач у справі - ОСОБА_3 Лангар, ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3 є громадянином України, що підтверджується паспортом Серії КМ 950349 виданим 26 березня 2015 року Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області.

Відповідач ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою ОСОБА_6 Республіки ОСОБА_7 10.07.2009 року отримала посвідку на постійне місце проживання в Україні.

В період даного шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_8 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, про що Другим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було складено актовий запис за № 665.

Згодом, 25 травня 2011 року народилась ОСОБА_9 ОСОБА_3, про що Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було складено актовий запис за № 1032.

У судовому засіданні позивач повідомив, що з дружиною ОСОБА_4 ОСОБА_5 він не проживає понад 6 років, оскільки вона залишила його та дітей, та її місцезнаходження наразі йому не відомо.

Як вбачається з довідки Приватної загальноосвітньої школи І ступеня «Гармонія дитинства» від 25.09.2018 року № 03200003 ОСОБА_8 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 навчається у 3-Б класі, її мати ОСОБА_4 ОСОБА_5, не приймає участі в вихованні та навчанні дочки. Жодного разу не відвідувала школу та не цікавилась успіхами доньки. Вихованням дитини займається батько, ОСОБА_3 Лангар, який сплачує навчання у школі, відвідує батьківські збори та виховні заходи.

Згідно довідки Приватного начально-виховного комплексу «ЕРУДИТ» «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкілький навчальний заклад» донька ОСОБА_9 ОСОБА_3 навчається в 1а класі. Батько бере активну участь у шкільному житті дитини та матеріально забезпечує організацію навчально-виховного процесу дочки.

А відповідно до листа Комунальної установи «Дитяча міська поліклініка № 6» від 01.10.2018 року вих. № 01-03/516 встановлено, що діти: ОСОБА_8 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 стоять на обліку в КУ «Дитяча міська поліклініка № 6». При проведенні профілактичних оглядів в лікарні з дітьми завжди був батько - ОСОБА_3 Лангар.

Так, згідно із ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначається правовий статус та закріплюються основні права, свободи та обовязки іноземців, які проживають або тимчасово перебувають в Україні.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», визначено права у шлюбних і сімейних відносинах, та зазначено, що іноземці можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України, та вказано, що іноземці мають рівні з громадянами України права і обовязки у шлюбних і сімейних відносинах.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 58 ЗУ "Про міжнародне приватне право ", шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

При цьому, згідно зі ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу. В свою чергу, згідно з ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, тобто, в даному випадку правом України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню тому, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе за обставин, зазначених позивачем у позовній заяві. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався та існує формально.

Згідно роз'яснень, які викладені у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім"ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з’ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка – ОСОБА_3 Лангар, та жінки – ОСОБА_4 ОСОБА_5, й збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення. Примирення між сторонами неможливе. Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя немає.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.

Також судом враховується той факт, що один із членів сім`ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред’явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).

У відповідності до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 206, 265, ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 113, 161, 180 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 Лангар до ОСОБА_4 ОСОБА_5 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 Лангар та ОСОБА_4 ОСОБА_5, зареєстрований 05.05.2008 року на території ОСОБА_6 Республіки ОСОБА_7 свідоцтвом про шлюб серійний номер 374834, реєстраційний номер 137/469.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.