Рішення № 7778019, 03.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.10                                                                                 Справа № 9/106(6/121)

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "Донвугілляпостачання", м. Донецьк

до Відкрите акціонерне товариство "Стахановська збагачувальна фабрика", м. Теплогірськ Луганської області

про стягнення 3 644 685 грн. 60 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Михайлик А.С., дов. № 08/04-210 від 04.08.08,

від відповідача –Страшнова С.В., дов. б/н від 26.01.10, Алексюк С.М., дов. б/н від 20.01.09

У судовому засіданні 29.01.10 була оголошена перерва до 03.02.10 до 12 год. 00 хв. відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ПП "Донвугілляпостачання", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 3 644 685,60 грн., що є сумою вартості майна, підстави щодо набуття якого згодом відпали, та судові витрати.

У судовому засіданні 03.02.10 представник позивача звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову та просить зобов'язати відповідача повернути вугілля кількістю 7 593,095 тони, у т.ч.:

·          марки А кількістю 296 тон: зольність (А) – 17,5, волога (W) –6,8,

·          марки Д кількістю 585,095 тони: зольність (А) –5,2, волога (W) –26,

·          марки Д кількістю 4630 тон: зольність (А) –22,2, волога (W) –19,9,

·          марки Г кількістю 2082 тони: зольність (А) –26,9, волога (W) –9,4.

Оскільки, позивач скористався своїм правом щодо зміну предмету позову, наданим йому ч. 4 ст. 22 ГПК України, суд, вирішуючи спір, виходить із зміненого предмету позову.

Відповідач, ВАТ "Стахановська збагачувальна фабрика", у відзиві на позовну заяву від 25.09.09 № 645/1 (Т. 9, а.с. 144 –145) проти позову заперечує, зазначивши, що позивач не вірно послався на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України як на підставу позову, не вірно визначив його предмет, не надав відповідного реєстру на відвантаження вугілля, крім того, строк дії договору від 28.04.05 № 28/4-5, на який посилається позивач, не сплинув у відповідності пункту 9.3.

До того ж відповідач вважає за потрібне розглядати справу за наявністю оригіналів документів первинного обліку, оскільки значна кількість їх копії не завірена позивачем, тому, за правилами ст. 36 ГПК України, не можуть розглядатися як належні докази.

Оскільки оригінали документів первинного обліку, які є підставою позову, за постановою слідчого прокуратури Донецької області від 19.05.07 були вилучені за порушеною кримінальною справою відносно посадових осіб ПП "Донвуглепоставка", позивачем було подане клопотання про витребування з Петровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області оригіналів документів, що стосуються постачання вугільної продукції ПП "Донвугілляпостачання" на користь ТОВ "Вугілля-Південь", що знаходяться в матеріалах кримінальної справи № 67-1925.

Клопотання позивача судом було задоволено.

У засіданні суду 09.11.09 представник позивача звернувся з клопотанням про витребування з прокуратури Петровського району м. Донецька оригіналів документів, що стосуються взаємовідносин ПП "Донвугілляпостачання" та компанії "ТЕКО LLC", яке судом було задоволене.

Від прокуратури Петровського р-ну м. Донецька надійшов лист-відповідь від 18.12.09 за № 1941 про те, що кримінальна справа № 67-1925, матеріали якої стосуються взаємовідносин ПП "Донвугілляпостачання" та компанії "ТЕКО LLC", знаходиться в провадженні СВ Петровського РВ ГУМВС України в Донецькій області і саме ці матеріали були направлені господарському суду Луганської області у справу № 9/106(6/121).

За таких обставин спір розглядається за наявними у справі матеріалами з урахуванням вимоги ч. 2 ст. 36 ГПК України, за якою письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Оцінивши наявні у справі матеріали, доводи позивача, відповідача і надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивача, ПП "Донвугілляпостачання", полягає в отриманні з відповідача вугілля кількістю 7 593,095 тони.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем як правонаступником первісного боржника ТОВ "Вугілля-Південь", існували договірні стосунки за договором № ДПУ 3/8-04 від 03.08.04, згідно з яким відповідач (виконавець) зобов'язався приймати, збагачувати та передавати позивачу (замовнику) отримане від нього вугілля марки Др 0-300 та АШ 0-6.

Строк дії договору визначений сторонами до 31.12.04 з наступною пролонгацією за відсутності заяви однієї з сторін за місяць до закінчення дії договору.

28 квітня 2005 року сторони уклали новий договір № ДПУ 28/4-5, за умовами якого відповідач був зобов'язаний збагачувати та передавати позивачу прийняте рядове вугілля, марка та якість якого визначалися у специфікаціях до договору, а порядок взаємодії між сторонами за розділом 3-м був аналогічним порядку, визначеному у попередньому договорі:

- замовник (позивач) постачає виконавцю (відповідачу) вугілля рівними партіями навалом у відкритих вагонах на умовах DDP (пункт розвантаження фабрики),

- відвантаження збагаченого вугілля (концентрату) відповідачем здійснюється на умовах EXW за вказаними позивачем реквізитами.

Пунктом 5.6 договору сторони передбачили звірення балансу взаєморозрахунків щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним та складення відповідного акту.

Строк дії договору визначений сторонами до 31.12.05 з наступною пролонгацією за відсутності заяви однієї з сторін за місяць до закінчення дії договору.

За даними позивача протягом серпня –січня 2006 року ним було передано вугілля у загальній кількості 88724,895 тон (ці дані позивач підтверджує копіями залізничних накладних, актів приймання-передачі вугілля, вантажних митних декларацій, посвідченнями якості вугілля).

Позивач стверджує, що приблизно з жовтня 2006 року відповідач безпідставно припинив виконувати договірні зобов'язання, а загальна кількість збагаченого та переданого позивачу вугілля (концентрату) за укладеними договорами в період їх дії склала 81131,80 тон.

Таким чином, відповідачем не було збагачено та передано позивачу або вказаним ним третім особам 7593,095 тон. Така кількість не відвантаженого концентрату підтверджувалась підписаним сторонами актом звірення вугілля, що надійшов на адресу позивача та є його власністю за вересень 2006 року. Після складення цього акту ніяких змін щодо кількості отриманого чи відвантаженого відповідачем вугілля не відбулось, разом з тим, за даними позивача у відповідача залишилось наступне вугілля:

·          від виробника Вахрушевського РМЗ марки А у кількості 296 тон з показниками: зольність (А) –17,5, волога (W) –6,8, сіра (S) –0,30, вихід летких речовин (V) –5,2,

·           від виробника ТОВ "Фідер" марки Д у кількості 585,095 тон з показниками: зольність (А) –5,2, волога (W) –26, сіра (S) –1,6, вихід летких речовин (V) –40,5,

·          від виробника ДП "Шахтарськантрацит" марки Д у кількості 4630 тон з показниками: зольність (А) –22,2, волога (W) –19,9, сіра (S) –0,48, вихід летких речовин (V) –41,6,

·          від виробника ВАТ "Сибірська вугільно-енергетична компанія" марки Г у кількості 2082 тон з показниками: зольність (А) –26,9, волога (W) –9,4, сіра (S) –0,27, вихід летких речовин (V) –44,5,

В результаті проведених між сторонами переговорів відповідач повідомив про згоду на вивіз належного позивачу угілля зі своєї території, а за результатами відбору представниками позивача (за участі спеціалістів ДП "ССІ Україна лімітед") проб з вугілля, яке було вказане представниками відповідача, були визначені наступні показники цього вугілля: зольність (А) –57,4, сіра (S) –1,6, вихід летких речовин (V) –41,3.

За таких обставин позивач відмовився забирати вказане вугілля, оскільки вважав, що якісні показники відібраного на аналіз вугілля не є тотожними показникам вугілля, яке було поставлене для збагачення.

У подальшому позивач направив відповідачу претензію за № 202 від 14.01.08 з вимогою виконати вимоги чинного законодавства та повернути належне позивачу майно, однак, вважає, що відповідач запропонував забрати зовсім інше майно, яке за своєю вартістю є значно меншим, ніж передане відповідачу для збагачення.

Позивачем визначені такі підстави позовної вимоги:

Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є факт заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Статтею 144 ГК України придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав визначено в якості підстав для виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Підставами набуття відповідачем належного позивачу вугілля є укладені між сторонами договори від 03.08.03 та від 28.04.05, які за своєю суттю є договорами, що містять ознаки договору підряду та договору про надання послуг.

Позивач посилається на приписи ст. 840 ЦК України, за якою якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Зобов'язання сторін за спірними договорами існували до 01.01.07 –кінцевий строк дії договору від 28.04.05, тому, на думку позивача, після пливу цього терміну відповідач у випадку невиконання прийнятих на себе зобов'язань щодо збагачення отриманого вугілля протягом дії договору мав повернути залишки вугілля, яке належить позивачу, що не було зроблено.

У письмових поясненнях за № 41 від 11.01.10 відповідач стверджує, що оскільки оригіналів документів, що підтверджують позовні вимоги відсутні, а копії первинних документів, які додані позивачем до матеріалів справи, не підтверджують у повному обсязі дані, викладені у позовній заяві, позивачем не надано належного розрахунку кількості вугілля. Щодо наданих позивачем 14 реєстрів вугільної продукції, яка поступила на адресу відповідача, то вони містять розбіжності щодо кількості, відправників, марки вугілля тощо порівняно з даними, які містяться у Розрахунку кількості вугілля, власником є позивач станом на 28.08.08.

Суд не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що позивачем не надано доказів щодо кількості поставленого, збагаченого та залишеного на залишках вугілля через не підтвердження цих обставин первинними документами, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що оригінали документів, пов'язаних зі спірними правовідносинами, були вилучені у відповідача за протоколами вилучення від 29.05.07 та від 13.06.07 у зв'язку з порушенням стосовно посадових осіб кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 191 та 366 КК України.

Однак копії документів, які містяться у матеріалах справи у томах 7 та 8, не завірені позивачем належним чином, тому не можуть бути належними доказами.

Том 7 справи містить незавірені копії довідок поставленого, збагаченого та відвантаженого вугілля за період з серпня 2004 року по червень 2006 року, актів звірення вугілля що прийнято відповідачем, актів прийняття-передачі вугілля, підписаних між позивачем та ДП "Жовтеньвуглезбут" та залізничних квитанцій про прийняття вантажу за цей період (Т. 7, а.с. 104 –150).

Том 8 справи містить незавірені копії аналогічних документів, крім того, посвідчень якості збагаченого відповідачем вугілля, довідок зведених балансів стосовно ВАТ "Дніпроенерго" та Донтехмаш" (Т. 8, а.с. 1 –131), копії вантажно-митних декларацій (Т. 8, а.с. 132 –146).

Разом з тим, матеріали справи, які містяться у 2 –6 томах, містять належним чином засвідчені копії документів про постачання відповідачу вугілля за період з серпня 2004 року по грудень 2005 року включно: залізничні квитанції про приймання вантажу відповідачем, вантажні митні декларації, довідки про результати хімічного аналізу лабораторії відповідача, залізничні накладні на поставку вугілля відповідачу тощо.

Крім того, у судовому засіданні 29.01.10 представником позивач суду було надано оригінали вантажних декларацій, які оглянуті судом та представниками відповідача, їх копії залучені до матеріалів справи у кількості 20 шт. за листопад 2005 року на загальну кількість вугілля 7 104,1 тони.

Оскільки спірні відносини стосуються невиконання зобов'язань з жовтня 2006 року, суд звертає увагу на умову пункту 5.6 договору № ДПУ 28/4-5 від 28.04.05, яким сторони передбачили обов'язковість звірення балансу взаємних розрахунків щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, що підтверджується актом звірення.

Зважаючи на те, що спірний договір регулює відносини щодо виконання певного виду робіт (збагачення поставленого позивачем вугілля), то до спірних відносин застосовуються положення ч. 1 ст. 854 ЦК України, відповідно до якої замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк…

Таким чином, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документу про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документ (акт) про виконані роботи та їх вартість складається і підписується підрядником та передається для перевірки цього документу замовнику, і за відсутності зауважень підписується останнім.

Як пояснили представники сторін у судовому засіданні та підтверджується фактичними обставинами, акти звірення кількості вугілля, що поступило на адресу відповідача та є власністю позивача за період з серпня 2004 року по жовтень 2006 року, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи (Т. 1, а.с. 41 –64), складались у відповідності до п. 5.6 договору № ДПУ 28/4-5 від 28.04.05 та вимог чинного законодавства,

Крім того, відповідачем складися довідки БАЛАНС переробки вугілля, що поступило на адресу ТОВ "Вугілля-Південь" за кожний місяць за період з серпня 2004 року по червень 2006 року, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи (Т. 1, а.с. 65 –82).

Суд вважає вказані документи одними з тих належних та допустимих доказів, які надані позивачем в обгрунтування обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Зазначені акти звірення містять відомості про особу-постачальника вугілля, власністю якого є позивач, марку вугілля, його кількість, що отримано відповідачем та збагаченого ним у певний період (місяць) та залишок на початок наступного місяця, а відповідні щомісячні Баланси містять повну інформацію щодо переробки поставленого вугілля за кожний місяць.

Як вбачається з актів звірення, підписаних сторонами, позивач припинив постачання вугілля у лютому 2006 року, проте відповідач подовжував збагачувати поставлене позивачем вугілля (концентрат) до червня 2006 року включно, однак строк виконання договірних зобов'язань ще не сплинув.

Вказані акти свідчать, що за період з серпня 2004 року по лютий 2006 року включно відповідачу надійшло 88 724,895 тони вугілля, перероблено (збагачено) за період з серпня 2004 року по жовтень 2006 року –76 031,83 тони вугілля, залишок на 1 березня 2006 року склав 19 118,095 тони незбагаченого вугілля, та після припинення постачання позивачем продукції відповідач продовжував здійснювати збагачення до жовтня 2006 року, тому станом на 01.11.06, як засвідчив відповідач своїм підписом та печаткою, залишок вугільної продукції, що є власністю позивача, склав 7 593,095 тони.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що на момент звернення з цим позовом до суду сторони погодились з відсутністю зобов'язань за спірними договорами, а фактичні дії, вчинені відповідачем, свідчать про визнання припинення зобов'язань, що виникли на підставі цих договорів, тому посилання позивача на приписи глави 83 ЦК України, у т.ч. ст. 1212 цього Кодексу, є обґрунтованими, що свідчить про відсутність правових підстав для збереження вугільної продукції відповідачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позивачем доведено факт залишку у відповідача вугільної продукції, що є власністю позивача, підстави щодо набуття якого згодом відпали, у кількості 7 593,095 тони, натомість відповідачем не спростовано та не доведено іншого, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати відповідача, ВАТ "Стахановська збагачувальна фабрика", 94091, Луганська обл., м. Теплогірськ, вул. Єнісейська, 1, код 20328151, повернути позивачу, ПП "Донвугілляпостачання", 83055, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 74-а, код 30623185, вугілля кількістю 7 593,095 тони, у т.ч.:

·          марки А кількістю 296 тон: зольність (А) – 17,5, волога (W) –6,8,

·          марки Д кількістю 585,095 тони: зольність (А) –5,2, волога (W) –26,

·          марки Д кількістю 4630 тон: зольність (А) –22,2, волога (W) –19,9,

·          марки Г кількістю 2082 тони: зольність (А) –26,9, волога (W) –9,4.

3. Стягнути з відповідача, ВАТ "Стахановська збагачувальна фабрика", 94091, Луганська обл., м. Теплогірськ, вул. Єнісейська, 1, код 20328151, на користь позивача, ПП "Донвугілляпостачання", 83055, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 74-а, код 30623185, витрати зі сплати держмита –25500,0 грн. та інформаційно-технічні витрати –118,0 грн.

Накази видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 08.02.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов