Рішення № 7777949, 04.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 р. Справа № 3/182

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання: Ковалюк С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина", вул. Петропавловська, 121, м. Суми, 40021; (адреса для листування: вул. Покровська, 1б, м. Суми, 40000).

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр" в особі Івано-Франківської філії, вул. Сагайдачного, 48в, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 24 299 грн. основного боргу, 1 613 грн. 39 коп. пені, 235 грн. 67 коп. 3% річних та 414 грн. 83 коп. інфляційних збитків.

За участю представників сторін:

Від позивача: Трегубов О.В.- представник, (довіреність № б/н від 08.05.07р.)

Від відповідача: Чорна М.З. - представник, (довіреність № б/н від 11.01.10р.)

в с т а н о в и в:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Горобина" заявило вимогу до товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр" в особі Івано-Франківської філії про стягнення 24 299 грн. основного боргу, 1 613 грн. 39 коп. пені, 235 грн. 67 коп. 3% річних та 414 грн. 83 коп. інфляційних збитків.

          Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд їх задоволити в повному обсязі. Подав суду клопотання про уточнення періоду за який нараховано пеню, згідно якого періодом за який стягується пеня в сумі 1 613 грн. 39 коп., просить вважати період з 09.08.09р. по 04.12.09р.

          Представник відповідача заперечень по суті заявлених позовних вимог не навів.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін в обгрунтування своїх доводів та заперечень, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

          22.06.09р. між сторонами було укладено договір № 835 постачання алкогольної продукції, відповідно до умов якого позивач (постачальник) поставив відповідачу (дилеру) алкогольну продукцію компанії "Горобина", а відповідач зобов"язався прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

          Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортною накладною АААЩ № 426480 від 24.06.09р. на суму 34 920 грн., а також довіреністю на отримання товару за цією накладною.

          Пунктом 4.1 Договору передбачено, що дилер (відповідач) проводить оплату партії товару протягом 45 календарних днів з моменту постачання.

          Проте, як стверджує позивача та не спростовано відповідачем, свої договірні зобов"язання останній не виконав, у зв"язку з чим виникла заборгованість, яка станом на час звернення з позовом до суду становить 24 299 грн. та складає суму основного боргу.

          Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

          За таких обставин, враховуючи наведене, беручи до уваги відсутність доказів у спростування доводів позивача, доказів про оплату заборгованої суми у встановлені договором терміни, підписання відповідачем акту звірки розрахунків, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 24 299 грн. основної заборгованості.

          Пунктом 8.2 Договору передбачено відповідальність дилера (відповідача) у випадку несвоєчасної оплати одержаної партії товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Згідно поданого розрахунку, відповідачу нараховано 1 613 грн. 39 коп. пені.

          Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання не спростовано відповідачем і доводиться матеріалами справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення 1 613 грн. 39 коп. пені.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          В силу ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

          До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання. Згідно поданого розрахунку, відповідачу нараховано 3% річних в розмірі 235 грн. 67 коп. та інфляційних втрат в розмірі 414 грн. 83 коп.

          Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 235 грн. 67 коп. та інфляційних втрат в розмірі 414 грн. 83 коп.

          За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

          Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 20, ст. ст. 179, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 549, ч. 2 ст. 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр" в особі Івано-Франківської філії, вул. Сагайдачного, 48в, м. Івано-Франківськ, 76000 (код 36016214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина", вул. Петропавловська, 121, м. Суми, 40021; адреса для листування: вул. Покровська, 1б, м. Суми, 40000 (код 31162928) - 24 299 грн. основної заборгованості, 1 613 грн. 39 коп. пені, 3% річних в розмірі 235 грн. 67 коп., інфляційних втрат в розмірі 414 грн. 83 коп., 265 грн. 63 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич М.М.

                                                            рішення підписане 05.02.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______