Ухвала суду № 77778063, 12.11.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 638/13401/18

Провадження 2/635/3447/2018

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

12 листопада 2018 року смт Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ворота», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінрайт», третя особа ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 про визнання договору недійсним,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до заявою до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ворота», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінрайт», третя особа ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, в якому просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 2.09.2017 року, укладений між ПАТ «ОСОБА_2 ворота» та ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт»; витребувати у ПАТ «ОСОБА_2 ворота» копію кредитної справи ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору №14 від 16.01.2007 року та зобовязати представника відповідача надати оригінали цих документів для огляду суду та позивачу або її представнику; витребувати у ТОВ «Фінансова компанія Фінрайт» документи, на підставі яких був оформлений Договір про відступлення права вимоги від 21.09.2017 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 ворота» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінрайт»; під час розгляду справи забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок літ «А-1», житловою площею 36,5 кв.м., загальною площею 82,1 кв.м., розташований за адресою Харківська область, Харківський район, селище Бабаї, вулиця Соборна (ОСОБА_5), будинок №15 з надвірними будівлями та земельну ділянку у відповідності до технічного паспорта на житловий будинок та заборонити органам та посадовим особам, які здійснюють державну реєстрацію, реєстрацію відчуження у будь-який спосіб відносно майна.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, зокрема, в позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача; не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків третіх осіб; не зазначені докази, що підтверджують вказані обставини; відсутні додатки до позову, тобто не зазначено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; в позові не зазначено про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної зави додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В своєму позові позивач посилається на те що вона згідно Закону України «Про захист прав споживачів» звільна від сплати судового збору.

Між тим, на теперішній час такі підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.

Відповідно до преамбули Закону України «Про судовий збір» саме цей закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Зазначеним законом у статті 5 визначено перелік осіб, що звільняються від сплати судового збору, а саме зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків;

13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист.

Зазначений перелік є вичерпним.

Отже, діюча редакція Закону України «Про судовий збір» не передбачає можливості звільнення від сплати судового збору позивача. Преамбула цього Закону визначає, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, тому на теперішній час, інші закони такі правовідносини на теперішній час не регулюють.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звертається до суду із позовною заявою з вимогою немайнового характеру.

Законом України «Про судовий збір» передбачена ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, а саме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2018 року становить 1762 гривень.

Отже позивачу необхідно: зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача; зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків третіх осіб; зазначити докази, що підтверджують вказані обставини; зазначити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; додати документи на підтвердження обставин, викладених у позові; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначити про те, чи не подано позивачем іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн. на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме: отримувач коштів – УК Харківськом рн/ХаркiвР/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999633; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 31214206020429; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: Судовий збір, за заявою «П.І.Б.», Харківський районний суд Харківської області, та надати суду докази його сплати (квитанцію).

Зазначені вимоги до форми і змісту позовної заяви є обов?язковими, а відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України в разі невідповідності позовного позову вимогам ст. 175 ЦПК України суд залишає позовну заяву без руху для виправлення недоліків, які в даному випадку підлягають виправленню шляхом подання нового тексту позову з урахуванням зауважень, зазначених в цій ухвалі суду.

Крім цього, позивачем в позовній заяві зазначено клопотання, яке не відповідає пунктам 2, 3, 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, а саме:

-не зазначено обставини, які може підтвердити витребувані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати;

- підстави, з яких випливає, що витребувані докази мають відповідні особи;

- не зазначено чи вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання витребуваних доказів самостійно, а також докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання витребуваних доказів.

Отже позивачу необхідно зазначити обставини, які може підтвердити витребувані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати; зазначити підстави, з яких випливає, що витребувані докази мають відповідні особи; зазначити чи вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання витребуваних доказів самостійно, а також докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання витребуваних доказів.

Що стосується вимоги позивача про забезпечення позову (пункт 4), суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Позивач в позові (п.4) просить вжити заходи щодо забезпечення цивільного позову, а саме: накладення арешту на житловий будинок літ «А-1», житловою площею 36,5 кв.м., загальною площею 82,1 кв.м., розташований за адресою Харківська область, Харківський район, селище Бабаї, вулиця Соборна (ОСОБА_5), будинок №15 з надвірними будівлями та земельну ділянку у відповідності до технічного паспорта на житловий будинок та заборонити органам та посадовим особам, які здійснюють державну реєстрацію, реєстрацію відчуження у будь-який спосіб відносно майна.

Відповідно до ч.1ст. 149 ЦПК, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбаченіст.150 ЦПК.

Так, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, за змістом ст.151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до роз'яснень Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі.

Так зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову, належним чином не обґрунтовано необхідність застосування виду забезпечення позову у вигляді арешту, не зазначена вартість майна, а також не надано доказів належності відповідачу майна щодо якого заявник просить вжити заходи забезпечення позову.

Також відповідно до змісту ч. 5ст.151ЦПК України до заяви про забезпечення позову додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (352,4 грн.).

Судом встановлено, що до вимоги про забезпечення позову, яка не оформлена у відповідності до вимог ст. 151 ЦПК України як заява, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову повернути заявнику.

Керуючись ст. ст. 149, 151, 153, 185, 206 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів щодо забезпечення позову повернути позивачу.

Роз'яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в частині повернення заяви про забезпечення позову в апеляційному порядку протягом п’ятнадцяти днів з дня її складання .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя О.В.Назаренко