Вирок № 77777678, 12.11.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/786/18

Справа № 643/2601/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2018 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря - Насирової М.М.,

прокурора - Гладкіх Д.В.,

захисника - Гірко П.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за №12018220470006909 від 31.12.2015, яке надійшло від Харківської місцевої прокуратури №4 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Харкова, українця, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого 18.09.2017 вироком Київського районного судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 4 роки, в силу ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1. фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, маючи на меті таємне викрадення грошових коштів з банкоматів, точний час в ході досудового розслідування та суду встановити не виявилося можливим, виготовив спеціальний пристрій - металеву планку з двосторонньою липкою стрічкою. Накладання даної планки на шаттер банкомату призводить до порушення процессу робот банкомату по видачі готівкових коштів. Після отримання банкоматом відповідних команд по видачі готівкових коштів, через наявність вказаної планки на шаттері банкомату гроші на зовні не видаються, оскільки утримуються вказаною планкою та приклеюються до неї. Програмне забезпечення банкомату при цьому фіксує несправність у роботі банкомату та блокує його на моніторі з'являється повідомлення про технічну несправність банкомату. Після цього, при відсутності інших осіб у безпосередній близькості з банкоматом, виникає можливість таємного заволодіпня вказаними грошовими коштами, які в результаті описаного процессу приклеїлись до металевої планки, шляхом прихованого демонтажу планки з грошима.

Діючи у описаний спосіб 05.12.2015 близько 15 годині 55 хвилин, у приміщенні ТРК «Французький бульвар», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова. 44, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна грошових коштів, повторно ОСОБА_2 встановив на шаттер банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк» САНА 8384 металеву планку з двосторонньою липкою стрічкою. Після таємного спостереження за банкоматом ОСОБА_3, яка не змогла, з причини наявності на шоттері банкомату металевої накладки, отримати 2150.00 гривень, ОСОБА_2 таємно викрав грошові кошти ПАТ КБ «ПриватБанк» у сумі 2150.00 гривень

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, події якого мали місце 05.12.2015, визнав у повному обсязі та підтвердив обставини час, місце, механізм вчинення ним злочину, як зазначено вище у вироку суду. При цьому показав, що він встановив металеву планку з двосторонньою липкою стрічкою, з метою таємного викрадання грошей з банкоматів, але точну дату та час він зазначити у суді не зміг. 05.12.2015 у денний час, він перебуваючи у приміщенні ТРК «Французький бульвар», за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44, де встановив на шаттер банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк» металеву планку з двосторонньою липкою стрічкою, через деякий час, таємно викрав грошові кошти ПАТ КБ «ПриватБанк» у сумі 2150.00 гривень, які використав на особисті потреби.

Обвинувачений у суді зазначив про те, що він розумів, що скоїв злочин, та щиро розкаявся у його вчинені, причину скоєння ним злочину пояснив як необдуману поведінку, та в потребі коштах.

ОСОБА_2 у суді зазначив, що в ході досудового розслідування, в добровільному порядку в повному обсязі відшкодував ПАТ КБ «ПриватБанк» спричинену ним матеріальну шкоду.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_4, звернувся до суду 09.02.2018, 05.04.2018 із заявами, в яких зазначив, що матеріальних претензій до ОСОБА_2 не має, в зв'язку з відшкодуванням останнім матеріальної шкоди та прохав підготовче судове засідання, судовий розгляд провести без його участі.

За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у скоєні ним злочину, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є середньо тяжким. Більш того, обвинувачений раніше судимий, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, має реєстрацію та фактичне місце мешкання, за яким характеризується добре.

При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_2, суд враховує його щире каяття, та добровільне відшкодування завданого збитку, відповідно до ст.66 КК України, визнає ці обставини такими, що пом'якшують його покарання. Обставину, що обтяжує покарання останнього, яка передбачена ст. 67 КК України, судом не визнано.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії.

Оскільки ОСОБА_2 засуджений 18.09.2017 вироком Київського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, в силу ст.75 КК України із застосуванням іспитового строку на 2 роки, то суд за сукупності злочинів, призначає остаточне покарання ОСОБА_2 з урахуванням вимог ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, у виді позбавлення волі строком один рік.

Водночас судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».

Згідно ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю кримінального правопорушення, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинувачених, попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, суд враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_2 злочину, дані про особу винного, позицію представника ПАТ КБ «ПриватБанк», який не має матеріальних претензій до обвинуваченого, а також суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення та захисту, які у дебатах зазначили про звільнення обвинуваченого від відбування покарання, усвідомлення останнім протиправності своєї злочинної поведінки, його щире каяття, відсутності настання тяжких наслідків, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням. Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_2 саме такого виду покарання. В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Клопотань про продовження та обрання стосовно обвинуваченного ОСОБА_2 запобіжного заходу до суду не находило.

Цивільний позов по справі не завлений.

Речові докази та процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно з ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначеного 18.09.2017 вироком Київського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, та покаранням, призначеним за цим вироком у виді позбавлення волі, визначити остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Згідно ч.1 п.п.1,2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_2 та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: Поліщук Т.В.