Рішення № 77777224, 07.11.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа №628/2708/18

Провадження№2/628/1397/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Цендра Н.В.

за участю секретаря - Кравцової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Куп'янську в спрощеному позовному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (законний представник неповнолітнього – ОСОБА_2), треті особи: ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнерго - Куп’янськ»», служба у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що вона разом зі своєю родиною отримала ордер на право зайняття житлового приміщення за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1. Окрім позивача в даній квартирі зареєстровані але фактично не проживають відповідачі по справі – донька ОСОБА_2 та онук ОСОБА_3 Позивач стверджує, що відповідачі не проживають за адресою місця реєстрації з 12 грудня 2016 року, виїхали з місця реєстрації разом зі всіма своїми речами та до цього часу не повернулися, відповідно до паспорту відповідач ОСОБА_2 являється громадянином ОСОБА_5 Федерації та зареєстрована у встановленому законом порядку на території ОСОБА_6 стверджує, що особистих речей відповідачів у квартирі позивача немає, а реєстрація місця проживання відповідачів у квартирі створює незручності ОСОБА_1 оскільки остання змушена сплачувати ряд комунальних послуг в залежності від кількості зареєстрованих осіб в будинку та не може на власний розсуд оформити субсидію на житлово-комунальні послуги. У зв’язку з вищевикладеним позивач була вимушена звернутися до суду з позовом про визнання осіб такими, що втратили право користування будинком.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Крім того зазначила, що відповідачі у серпні 2014 року поїхали на постійне місце проживання до РФ та з того часу більше не поверталися до України. Також просила долучити до матеріалів справи ксерокопію поквартальної картки завіреної заступником голови адміністрації Соболівського сільського поселення, де зазначено, що ОСОБА_2, її чоловік ОСОБА_7 та діти – ОСОБА_3, ОСОБА_8 зареєстровані за адресою: РФ, Камчатський Край, АДРЕСА_2.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить рекомендоване почтове повідомлення, оскільки згідно з ст.130 ЦПК України у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім’ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Крім того, відповідачі повідомлялися про час та місце судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Куп'янського міськрайонного суду Харківської області. Причини неявки суду не повідомили, заперечень на позов не надали.

Представник третьої особи - служба у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області у судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Треті особи - ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнерго - Куп’янськ»» та ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, заперечень на позов не надали. Представник ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнерго - Куп’янськ»» надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутності, при вирішенні спору покладався на розсуду суду.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, доказів про поважність неявки до суду не нада ли, також не подали відзив на позовну заяву та позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи тому у відповідності з вимогами ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, постановивши по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, свідків, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Спірна квартира, яка розташована за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1 належить на праві користування позивачу ОСОБА_1 та іншим членам її родини, що підтверджується ксерокопією ордеру на житлове приміщення №124 від 09 червня 1995 року, який було видано на ім’я ОСОБА_9 та його родині, яка складається з п’яти осіб – ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 6).

В спірній квартирі зареєстровані – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Даний факт підтверджується ксерокопією довідки від 25 липня 2018 року №1038 виданої завідувачем сектору по роботі з населенням ТОВ КК «КомЕнерго-Куп'янськ» (а.с. 7).

Факт не проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спірній квартирі №110, будинку №5 смт. Ківшарівка також підтверджується актом не проживання громадянина за місцем його реєстрації від 25 липня 2018 року складеним в присутності двох сусідів спірної квартири та представника ТОВ КК «КомЕнерго-Куп'янськ». В акті не проживання зазначено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_3 не мешкають в квартирі за місцем реєстрації з серпня 2014 року (а.с. 8).

Ксерокопія паспорту відповідача ОСОБА_2 підтверджує, що остання отримала громадянство РФ та зареєструвала своє місце мешкання 12 грудня 2016 року за адресою: РФ, Камчатський Край, АДРЕСА_2 (а.с. 9).

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні повідомив суду, що він являється батьком відповідачки ОСОБА_2 та підтвердив факт не проживання відповідачів у спірній квартирі. Також зазначив, що його донька ОСОБА_2 раніше мешкала разом з матір’ю в спірній квартирі, але в серпні 2014 році остання разом зі своїм чоловіком та сином поїхала на постійне місце проживання в Камчатку та більше не поверталися звідти.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні повідомив суду, що він знає родину позивача та підтверджує факт не проживання відповідачів у спірній квартирі. Також зазначив, що донька позивача та її внук колись проживали в смт. Ківшарівка але потім вони поїхали на Камчатку і більше звідти не повернулися. В смт. Ківшарівка свідок не бачив відповідачів по справі останні 4-5 років.

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користуватися цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 були прописані у спірній квартирі, як члени родини позивача. Відповідачі добровільно виїхали з квартири та з 2014 року за місцем реєстрації не проживають. Крім того свідки у судовому засіданні зазначили, що відповідачів тривалий час вже не бачили за у смт. Ківшарівка та знають, що вони поїхали на постійне місце проживання до РФ.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачі за комунальні послуги не платять, у спірному будинку не проживають, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачі втратили право на користування спірним житлом та їх реєстрація у будинку порушує майнові права єдиного власника – позивача по справі ОСОБА_13, у зв’язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 11, 12 13, 78, 79, 89, 264, 265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (законний представник неповнолітнього – ОСОБА_2), треті особи: ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнерго - Куп’янськ»», служба у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою:63734, Харківська область, АДРЕСА_3 із зняттям їх з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2018 року.

Суддя : Н.В.Цендра