Ухвала суду № 77776977, 12.11.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/2066/18

Провадження № 1-кп/488/259/18

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

12.11.2018 року Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі :

головуючої судді - Кутурланової О.В.,

секретаря судового засідання - Сидорової Т.А.,

за участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора -Адубецького В.М.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - Урбанського Є.П.,

при проведенні підготовчого судового засідання на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016151020000140, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшов названий обвинувальний акт.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, який проводити у відкритому судовому засіданні.

Представник потерпілого підтримав думку прокурора.

Захисник та обвинувачений заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду. В свою чергу, захисник заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору на підставі того, що він не відповідає вимогам ст.ст.109, 291 КПК України. Вказав, що реєстр матеріалів не містить найменування всіх проведених слідчим процесуальних дії, відсутні реквізити деяких процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування. Виклад фактичних обставин в обвинувальному акті не відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки вони викладені неповно, неточно, незрозуміло та невірно. В обвинувальному акті є посилання на неправдиві відомості та сфальсифіковані документи. Не зрозуміло з обвинувального акту захиснику в чому полягають тяжкі наслідки, які спричиненні ОСОБА_2 Державному підприємству «Спеціалізований морський порт Октябрьск». Послався захисник ще на те, що в обвинувальному акті не значені обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого; відсутня інформація про розмір витрат на залучення експерта; не повно відображено місце складання та затвердження обвинувального акту, відсутні повні дані про обвинуваченого та його захисника.

Крім того захисник заявив клопотання:

- про скасування запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.05.2017 року у вигляді застави у розмірі 134720 гривень з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Стверджував, що ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на теперішній час не існує у зв`язку з чим відпала необхідність в застосуванні до обвинуваченого обраного запобіжного заходу. В обґрунтування зазначив, що ОСОБА_2 не намагався і не намагається ухилятися як від органів досудового розслідування, так і від суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Крім того, захисник вказав, що покладаючи обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя в порушення порядку, визначеного ч. 6 ст. 194 КПК України, не встановив строк їх дії, у зв`язку з чим вимагав усунути цей недолік.

- про скасування, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 19.05.2017 року, арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_2. Мотивував тим, що діями обвинуваченого не завдано майнової шкоди, а тому арешт судом накладено необґрунтовано.

Окрім цього захисник, скориставшись правами, наданими ч.2 ст.303 КПК України, звернувся із скаргами:

- на постанову слідчого в особливо важливих справах СВ Управління СБУ в Миколаївській області Мельника О. від 25.04.2017 року про залучення до участі у кримінальному провадженні як представника потерпілого Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» працівника вказаного підприємства ОСОБА_5,та на постанову слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області Бричка С.П. від 07.05.2018 року про залучення як представника потерпілого Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» до участі у досудовому розслідуванні кримінального провадження, начальника відділу правової та претензійно позовної роботи ОСОБА_1, - із вимогам скасувати їх. Захисник стверджував, що відповідно до обвинувального акту, заподіяні ОСОБА_2 матеріальні збитки, полягають лише у не донарахованих доходах, що не є реальною майновою шкодою, а шкодою у вигляді упущеної вигоди, а за такого Державне підприємство «Стивідорна компанія «Ольвія» відповідно до ст.. 128 КПК України, не є потерпілим у кримінальному провадженні, а тому і його представники не можуть бути залучені до участі у кримінальному провадженні;

- на постанову прокурора Миколаївської місцевої прокуратури №2 Якименка О.П. від 09.09.2016 року про визначення підслідності кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42016151020000140 за ч. 2 ст. 364 КК України за СВ Корабельним ВП ГУНП в Миколаївської області, із вимогами скасувати назване рішення. Мотивуючи свої вимоги, захисник вказав, що згідно інформації Управління СБ України від 08.09.2016 року № 64/20-9831 про виявлення кримінального правопорушення, вчиненого службовими особами Державного підприємства «Спеціалізований морський порт Октябрьск» (яке в подальшому перейменовано на Державне підприємство «Стивідорна компанія «Ольвія») при виконанні впродовж квітня - червня 2016 року умов договору від 17.03.2016 року № 59 П-2016, укладеного з ТОВ «Югекотоп», та спричинення внаслідок цього матеріальної шкоди на суму 1162304,38 гривень, яка була встановлена за матеріалами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Спеціалізований морський порт Октябрьск» за період з 04.02.2016 року по 29.06.2016 року ( акт № 14-24/77 від 30.08.2016 року). Названа сума, як зазначив захисник, більше ніж в 500 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працевлаштованих осіб, встановлених на час вчинення злочину, та зазначив, що Державне підприємство «Стивідорна компанія «Ольвія» є суб'єктом господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків. Тому згідно ч. 5 ст. 216 КПК України досудове розслідування цього кримінального правопорушення повинно було здійснюватися детективами Національного антикорупційного бюро України;

- на постанову заступника прокурора Миколаївської області Степанчака Н.Й. від 28.12.2016 року про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42016151020000140 за ч. 2 ст. 364 КК України СВ Управління СБУ в Миколаївській області. З вимогами скасуватиоскаржувану постанову захисник послався на вище зазначені підстави;

- на постанову заступника прокурора Миколаївської області Степанчака Н.Й. від 05.05.2018 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016151020000140. Захисник вимагав скасувати цю постанову, стверджуючи, що постанова в частині призначення до складу групи прокурорів начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області Адубецького В.М. та прокурорів вказаного відділу Козирева І.В. та Іщука А.О. , не відповідає пп. 6.4, 6.6, п. 6 та п. 7 Наказу Генерального прокурора України від 19.09.2005 року №1 «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України», та внутрішнім наказам прокуратури Миколаївської області щодо створення, функціонування та визначення обов'язків прокурорів відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області, якими встановлений розподіл функціональних обов'язків між працівниками прокуратури;

- на постанову заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 16.11.2017 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016151020000140.Обгрутовуючи скаргу, захисник зазначив, що прокурор при винесенні постанови вийшов за межі наданих йому повноважень, та незважаючи на те, що йому було надане клопотання від 10.11.2017 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні лише до 8 місяців , тобто до 16.01.2018 року, безпідставно та необґрунтовано прийняв рішення про продовження строку досудового розслідування до 12 місяців, тобто до 16.05.2018 року;

- на бездіяльність слідчих (детективів), прокурорів щодо неприйняття рішення у кримінальному провадженні № 42016151020000140 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 364 КК України, яка полягає у неприйнятті кінцевого рішення у кримінальному провадженні № 52017000000000761, яке 27.12.2017 року було об'єднане в одно провадження з кримінальним провадженням № 42016151020000140.

Суд, вислухавши думку сторін та учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Дане кримінальне провадження підсудне Корабельному районному суду м.Миколаєва, підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не встановлено, обвинувальний акт складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмежень щодо цього, передбачених ч.2 ст. 27 КПК України, немає.

За такого, враховуючи, що при вивченні названих матеріалів судом не встановлено порушень вимог ст.. 109, 291 КПК України, які пред'явлені до обвинувального акту та до реєстру досудового розслідування, та які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягає.

З вказаних мотивів суд приходить до висновку, що кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду, який проводити у відкритому судовому засіданні.

Що стосується клопотання захисника про скасування запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.3 ст.315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Під час розгляду таких клопотань суд додержується правил, передбачених розд.ІІ КПК. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим. Враховуючи наведене, у ч.3 ст.315 КПК вміщено норму, яка чітко регулює питання продовження запобіжних заходів у кримінальному провадженні, строк застосування яких не обмежений, це стосується, в тому числі запобіжного заходу у вигляді застави.

Як слідує із змісту ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Відповідно ст.. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігати спробам, крім іншого: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вказані дії.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.05.2017 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 134720 гривень та у відповідності до ч. 1 ст. 182 КПК України покладені обов`язки, визначені ч. 4 ст. 194 КПК України. Під час обрання названого запобіжного заходу судом були встановлені такі ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 цього Кодексу, як можливість здійснення спроби обвинуваченим переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Як вбачається із обвинувального акту внаслідок зловживання ОСОБА_2 своїм службовим становищем Державному підприємству «Спеціалізований морський порт Октябрьск» завдано матеріальні збитки у сумі 434676,73 гривень. Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України. Вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обвинувачений не працює.

На думку суду, вказані обставини у своєї сукупності, незважаючи на наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків та хронічних захворювань у нього та його дружини, вказують на те, що ризики, враховані при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави не зменшились, а тому в разі скасування запобіжного заходу обраного судом, він може вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування і суду та вчинити незаконний вплив на свідків.

При цьому аргументи захисника, що обвинувачений за час проведення досудового розслідування не вчиняв, та не буде вчиняти, ані спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду, ані вчинення будь-якого тиску на свідків, не свідчать про те, що в разі скасування запобіжного заходу останній не буде вчиняти такі дії.

З огляду на наведене, суд вважає, що підстав для скасування запобіжного заходу не має, а тому клопотання захисника не підлягає задоволенню.

Безпідставно, на думку, суду, захисник також вимагає від суду у разі відмови в задоволенні цього клопотання визнати строк покладених на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, закінченим з 18.07.2018 року, а вищеназвану ухвалу слідчого судді в цій частині такою, що припинила свою дію, а покладні на обвинуваченого обов`язки є скасованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

На теперішній час строк дії, визначений ч. 6 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого на підставі обов`язків, передбачених ч. 5 названої статті, закінчився, а за такого оскаржувана ухвала в цієї частині припинала свою дію, що не потребує ухвалення окремого судового рішення.

Відносно клопотання захисника про скасування арешту накладеного на майно обвинуваченого ухвалою слідчого судді Центрального суду м.Миколаєва від 19.05.2018 року.

Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядаються - судом. Арешт майна може бути також скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Названою ухвалою слідчого судді з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_2 - 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, накладений арешт.

Як слідує із обвинувального акту діями ОСОБА_2 Державному підприємству «Спеціалізований морський порт Октябрьск» (яке в подальшому перейменовано на Державне підприємство «Стивідорна компанія «Ольвія») спричинено матеріальні збитки у сумі 434676,73 гривень. Назване підприємство звернулось з цивільним позовом про стягнення завданої майнової шкоди з обвинуваченого.

Такі питання як: чи винен обвинувачений у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку, суд вирішує у відповідності до ч. 1ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок.

Одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд згідно до ч. 4 ст. 174 КПК України вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відтак, оскільки вказані питання є предметом судового розгляду, це клопотання захисника не підлягає задоволенню.

Розглядаючи скарги захисника, відповідно до порядку визначеного ч.2 ст.303 КПК України, якою передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (крім тих, що визначені у ч.1 цієї ж норми) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст.314-316 цього Кодексу, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. При цьому як зазначено у ч. 2 ст. 58 КПК України представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Як зазначено вище з обвинувального акту вбачається, що діями ОСОБА_2 Державному підприємству «Спеціалізований морський порт Октябрьск» (яке в подальшому перейменовано на Державне підприємство «Стивідорна компанія «Ольвія») спричинено матеріальні збитки. Назване підприємство звернулось з цивільним позовом про їх стягнення з обвинуваченого.

Враховуючи, що згідно із ст.. 291 КПК України прокурором встановлюються обставини кримінального правопорушення, його правова кваліфікація з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Процесуальні рішення щодо забезпечення реалізації прав, передбачених ст. 55 КПК України, осіб, яким таким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, приймаються під час досудового розслідування.

За таких обставин клопотання захисника про скасування постанови слідчого в особливо важливих справах СВ Управління СБ України в Миколаївській області Мельника О. від 25.04.2017 року про залучення до участі у кримінальному провадженні як представника потерпілого Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» працівника вказаного підприємства ОСОБА_5, та про скасування постанови слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області Бричка С.П. від 07.05.2018 року про залучення як представника потерпілого Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» до участі у досудовому розслідуванні кримінального провадження, начальника відділу правової та претензійно позовної роботи ОСОБА_1, - не підлягають задоволенню.

Що стосується скарги на постанову заступника прокурора Миколаївської області Степанчака Н.Й. від 05.05.2018 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016151020000140.

Згідно із ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Кримінальний процесуальний Кодекс України не забороняє здійснювати повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, прокурорами призначеними керівником органу прокуратури без урахування ним встановленого Наказами Генерального прокурора України та наказами прокурорів областей розподілу функціональних обов'язків між працівниками прокуратури.

За такого, суд находить твердження захисника про невідповідність оскаржуваної постанови пп. 6.4, 6.6, п. 6 та п. 7 Наказу Генерального прокурора України від 19.09.2005 року №1 «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України», та внутрішніх наказам прокуратури Миколаївської області щодо створення, функціонування та визначення обов'язків прокурорів відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області, якими встановлений розподіл функціональних обов'язків між працівниками прокуратури, недоречними.

За таких обставин, вимоги захисника про скасування цієї постанови не підлягають задоволенню.

Що стосується інших скарг, то процесуально розглянути їх в підготовчому судовому засіданні не можливо, оскільки їх розгляд потребує дослідження додаткових матеріалів, вивчення яких у відповідності до ст. 349 КПК України передбачено лише під час судового розгляду. Та, оскільки ці питання захисником поставленні передчасно, суд приходить до висновку, що у їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 303, 314 - 316 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016151020000140, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корабельного районного суду м. Миколаєва на 14.11.2018 року на 11 год. 00 хв.

В задоволенні клопотання захисника про направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016151020000140, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відмовити.

В судове засідання викликати прокурора, представника потерпілого, захисника та обвинуваченого.

В задоволенні клопотання захисника про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, обраного щодо обвинуваченого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.05.2017 року, у вигляді застави у розмірі 134720 гривень - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника про скасування, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 19.05.2017 року, арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_2 - відмовити.

В задоволенні скарги захисника на постанову слідчого в особливо важливих справах СВ Управління СБ України в Миколаївській області Мельника О. від 25.04.2017 року про залучення до участі у кримінальному провадженні як представника потерпілого Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» працівника вказаного підприємства ОСОБА_5, - відмовити;

В задоволенні скарги захисника на постанову слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області Бричка С.П. від 07.05.2018 року про залучення як представника потерпілого Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» до участі у досудовому розслідуванні кримінального провадження, начальника відділу правової та претензійно позовної роботи ОСОБА_1, - відмовити.

В задоволенні скарги захисника на постанову прокурора Миколаївської місцевої прокуратури №2 Якименка О.П. від 09.09.2016 року про визначення підслідності кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42016151020000140 за ч. 2 ст. 364 КК України за СВ Корабельним ВП ГУНП в Миколаївської області,- відмовити.

В задоволенні скарги захисника на постанову заступника прокурора Миколаївської області Степанчака Н.Й. від 28.12.2016 року про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42016151020000140 за ч. 2 ст. 364 КК України СВ Управління СБУ в Миколаївській області, - відмовити..

В задоволенні скарги захисника на постанову заступника прокурора Миколаївської області Степанчака Н.Й. від 05.05.2018 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016151020000140, відмовити.

В задоволенні скарги на постанову заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 16.11.2017 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016151020000140, - відмовити.

В задоволенні скарги на бездіяльність слідчих (детективів), прокурорів щодо неприйняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні № 52017000000000761, яке 27.12.2017 року було об'єднане в одно провадження з кримінальним провадженням № 42016151020000140, відмовити

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Кутурланова