Ухвала суду № 77776899, 12.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19631/15-ц

н/п 2/640/45/18

УХВАЛА

"12" листопада 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Шаповал Є.Б.,

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відео-конференції цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Факторинг про» до ОСОБА_4, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «МІАСИН» про звернення стягнення за кредитним договором на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до АТ «Банк «ОСОБА_5», ПАТ «Комерційний банк «Стандарт», ТОВ «Фінансова компанія «Факторинг про» про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги,-

в с т а н о в и в :

20.11.2015 року до суду звернувся представник ТОВ «ФК «Факторинг Про» в якому просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед позивачем за договором №527 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (не відновлювальної) та договором про надання фінансових послуг факторингу №01/11.01.2015 від 22.01.2015 року у розмірі 11506355,78 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором №07-347 від 28.12.2007 року, посвідченим ПН ХМНО ОСОБА_6 28.12.2007 року та зареєстр. в реєстрі за №5053, а саме на нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-9, загальною площею 135,8 кв.м.; 2-го поверху №4-1-:4-16, 3 поверху №5-1:5-18, XVII, XVIII загальною площею 498,6 кв.м. в літ. «А-3», розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 24, вартістю 8391 000 грн., що належать ОСОБА_4 О,Я., шляхом визнання права власності за іпотекодержателем – ТОВ «Факторинг Про»; визнати за позивачем право власності на вказані нежитлові приміщення, та стягнути судові витрати.

06.03.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, в якій просить визнати недійсним п.3.2 та п.3.4 договору №527 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії від 27.12.2007 року, укладеного між ПАТ «ОСОБА_7 ВОРОТА» та ОСОБА_4; визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та договорами застави (які були укладені між ПАТ «ОСОБА_7 ВОРОТА» та ОСОБА_4Я.), укладений 29.12.2014 року між ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_5» та ПАТ «КБ «СТАНДАРТ»; та визнати недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором №07-347, укладений 22.01.2015 року між ПАТ «КБ Стандарт» та ТОВ «ФК «Факторинг Про».

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.02.2016 року вказані цивільні справи були об’єднані в одне провадження зі спільним №640/19631/15-ц.

02.10.2018 року до суду надійшла заява ТОВ «ФК «Факторинг Про» про зміну предмету позову, в якій представник позивача за первісним позовом просить змінити предмет позову ТОВ «ФК «Факторинг Про» по справі зі звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на предмет іпотеки на стягнення 3% річних та інфляційних витрат, та стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних від простроченої суми в розмірі 836023,44 грн., та індекс інфляції у розмірі 7053396,08 грн., та вирішити питання про розподіл судових витрат.

В судовому засіданні представник ТОВ «ФК «Факторинг Про» просив прийняти уточнену позовні вимогу, та провадження по первісній вимозі просив закрити, оскільки позивач відмовляється від неї, так як реалізував своє право у позасудовому порядку встановленому у порядку ст. 36,37 ЗУ «Про іпотеку».

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_2 в судовому засіданні просила закрити провадження за вимогами ТОВ «ФК «Факторинг Про», оскільки відсутній предмет спору, оскільки позивачем було змінено не лише предмет, а й підставу позову.

Представник ПАТ КБ «Стандарт» ОСОБА_3 в судовому засіданні покладалась на розсуд суду.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з’явились, повідомлялись в установленому законом порядку.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до приписів п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно з ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії представника позивача ТОВ «ФК « Факторинг Про» щодо відмови від первісних позовних вимог не суперечать закону та не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому суд приймає рішення про прийняття відмови позивача від первісних позовних вимог, а провадження у цій частині підлягає закриттю.

Право позивача змінити предмет чи підстави позову передбачене частиною 3 статті 49 ЦПК України. Відповідно до вказаної норми закону до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову. Тому, одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - вже новий позов. Саме у зв'язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.

Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстави позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов'язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову - його зміст.

Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад, стаття 16 ЦК України), з яким позивач звертається до суду.

Законодавець у частині 1 статті 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в частині 2 статті 16 ЦК України визначив орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.

Таке ж розуміння елементів позову закріплено зокрема у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду».

20 листопада 2015 року ТОВ «ФК «Факторинг Про» звернулось до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання на нього права власності.

02.10.2018 року у підготовчому судовому засіданні ТОВ «ФК «Факторинг Про» подало заяву про зміну предмету позову, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні витрати та 3% річних з приводу несвоєчасного виконання зобов’язання. Вказані суми не входили до розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем за договором №527 від 27.12.2007 року при поданні до суду первісної позовної заяви, де було зазначено, що заборгованість становить 11506355,78 грн., та складається з простроченого кредиту та прострочених процентів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в поданій уточненій заяві про зміну предмету позову позивач за первісним позовом фактично змінює предмет та підстави позовних вимог шляхом заявлення нових вимог про стягнення грошових коштів відповідно до ст. 625 ч.2 ЦК України, що є неприпустимим відповідно до норм статті 49 ЦПК України.

А тому, на підставі вимог ст. 49 ЦПК України дані вимоги не можуть бути прийняті до розгляду та підлягають поверненню заявникові з роз’ясненням можливості подачі заяви окремо від даного позову на загальних підставах.

На підставі викладеного, та з врахуванням вимог ст. 49 ЦПК України в прийнятті уточненої заяви ТОВ «ФК «Фкторинг Про» слід відмовити та роз’яснити, що будь-яка особа не позбавлена можливості предявити позовну заяву до суду на загальних підставах згідно вимог чинного законодавства.

Крім того, ознайомившись зі змістом зустрічної позовної заяви відповідач ОСОБА_4 в пункті 3 свого позову просить визнати недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором №07-347, який укладений 22.01.2015 року між ПАТ «КБ Стандарт» та ТОВ «ФК «Факторинг Про», який вже був предметом розгляду як в рамках розгляду цивільної справи №638/2222/16-ц, так і рамках справи №638/5395/16-ц за позовними заявами ОСОБА_4 до ПАТ «КБ «Стандарт», ТОВ «ФК Факторинг Про» про визнання недійсними договору про надання фінансових послуг факторингу та про відступлення прав за іпотечним договором. Так рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.06.2017 року, було визнано недійсним договір відступлення прав за іпотечним договором №07-347, посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_6 28.12.2007 року та зареєстр. в реєстрі за №5053, укладений 22.01.2015 року між ПАТ «КБ «Стадарт» та ТОВ «ФК «Факторинг Про». Рішенням Апеляційного суду м. Харкова від 23.08.2017 року вказане рішення було скасовано, та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 Постановою Верховного суду від 16.05.2018 року рішення Апеляційного суду Харківської області від 23.08.2017 року залишено без змін.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

А тому, суд вважає за необхідне закрити провадження за даною позовною вимогою в зустрічній позовній заяві, оскільки вказана вимога вже була розглянута, та існують відповідні судові рішення по справі, які набули чинності.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 13, 49, 200, 255 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за первісним позовом ТОВ «Фінансова компанія «Факторинг про» до ОСОБА_4, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «МІАСИН» про звернення стягнення за кредитним договором на предмет іпотеки - закрити.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідачів в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

У прийнятті уточненої заяви ТОВ «Фінансова компанія «Факторинг Про» про зміну предмету позову про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних - відмовити та повернути дану заяву заявникові.

Провадження у цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_4 до АТ «Банк «ОСОБА_5», ПАТ «Комерційний банк «Стандарт», ТОВ «Фінансова компанія «Факторинг про» про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги - закрити в частині позовної вимоги про визнання недійсним договору про відступлення прав за іпотечним договором №07-347 від 22.01.2015 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст ухвали складено 12 листопада 2018 року.

Суддя Г.А. ЗУБ