Ухвала суду № 77775988, 12.11.2018, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/1023/18

провадження: 1-кс/614/361/18

категорія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2018 року Борівський районний суд Харківської області в складі :

слідчого судді Гуляєвої Г.М.

за участю: секретаря Євтіхієвої С.В.

прокурора Колеснікова Д.І.

ст. слідчого Бондаренка О.М.

захисника Кузнєцова О.О.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Борова клопотання ст. слідчого СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Бондаренка О.М. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 08.06.2011 р. Ізюмським міським судом Харківської обл. за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки; 03.04.2012 р. Ізюмським районним судом Харківської обл. за ч.3 ст.185, ч.1 ст.296, ч.2 ст.296,70,72 КК України до 4-х років позбавлення волі; 31.07.2014 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України, до 4 років 4 місяців позбавлення волі, 03.07.2015 звільнений з місць позбавлення волі, умовно-достроково з не відбутим строком 8 місяців та 05.12.2016 Святошинським районним судом м. Київ за ст. 198 КК України, до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, до 1 року іспитового строку,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

З клопотання вбачається, що у провадженні слідчого відділення Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220230000303 від 18.10.2018, за ознаками кримінальних правопорушень-злочинів, передбаченими ч.3 ст.185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що в період часу з 18.00 год. 17.10.2018 по 8.00 год. 18.10.2018 невідома особа, таємно, проникла до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та викрала одяг та інші непродовольчі товари з вказаного магазину.

Крім того, в ніч на 07.11.2018, невідома особа, шляхом зламу вхідних дверей, проникла в приміщення магазину ФОП «ОСОБА_4», розташованого по АДРЕСА_3, звідки викрала товарно-матеріальні цінності, після чого з місця скоєння злочину зникла, чим спричинила власнику магазину матеріальної шкоди.

Також, в ніч на 07.11.2018, невідома особа, шляхом зламу вхідних дверей, проникла в приміщення магазину ФОП «ОСОБА_5», розташованого по АДРЕСА_4 звідки викрала товарно-матеріальні цінності, після чого з місця скоєння злочину зникла, чим спричинила власнику магазину матеріальної шкоди.

Із протоколу допиту потерпілої ОСОБА_4 встановлено, що з приміщення її магазину ФОП «ОСОБА_4», розташованого по АДРЕСА_3 було викрадено: торт «Шерамі», торт «Бджілка», сітка картоплі приблизною вагою 20 кг., ополіскувач для одягу «Boaster», приблизно 10 палок ковбаси різної, ніж, упаковка з-під кави «Barista» та гроші з каси в сумі приблизно 12500 грн.

Із протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5 встановлено, що з приміщення його магазину, розташованого по АДРЕСА_4 було викрадено: кавова машина «Амбасадор» інв. №1093, спиртні напої (коньяки та горілка), кава в банках та в пачках, продукти харчування, а саме ковбаси, цукерки, та інше, 1 пляшка сиропу для кави, 2 дитячі куртки, жіночі штани, жіночі юбки, туалетна вода 6 шт., м'які іграшки 4 шт., водолазки 4 шт., дитячі та чоловічі рукавички, батарейки.

Із протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 встановлено, що з приміщення його магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, було викрадено одяг у великій кількості та іграшки, чим завдано матеріальний збиток на суму близько 279 445 грн.

Черговою зміною СРПП Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, 07.11.2018, приблизно о 04.30 годині, на вул. Миру в смт Борова Борівського району Харківської області, був зупинений автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у салоні якого візуально було помічено кавову машину, значну кількість продовольчих товарів та продуктів харчування. Також з ОСОБА_2 їхав пасажир, а саме невідомий молодий хлопець років 20-30 невисокого зросту, який також вийшов з автомобіля при зупинці. При перевірці документів у ОСОБА_2, пасажир автомобіля хутко побіг у напрямку Борівської ЦРЛ та втік, в цей час ОСОБА_2 теж почав тікати, але був затриманий черговою зміною СРПП.

В ході обшуку 07.11.2018 зупиненого автомобіля НОМЕР_1, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Борівського районного суду, в салоні автомобіля та багажному відсіку було виявлено значний перелік продовольчих та не продовольчих товарів, під час чого потерпілий ОСОБА_5 опізнав серед вилучених речей, речі які були викрадені 07.11.2018 з його магазину, розташованого по АДРЕСА_4 а саме автоматичну кавоварку, яку він опізнав за інвентарним номером, продукти харчування, парфумерні вироби, одяг та батарейки.

ОСОБА_2 07.11.2018, надав пояснення, що крадіжки вчинені з магазину ФОП «ОСОБА_4» та з магазину ФОП «ОСОБА_5» 07.11.2018 вчинив він та його знайомий ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 та крім цього вони не одноразово вчиняли крадіжки з магазинів та відправляли викрадене майно в місця збуту користуючись послугами ТОВ «Нова Пошта».

ОСОБА_2 07.11.2018 затримано в порядку ст. 208 КПК України, під час чого проведено особистий обшук ОСОБА_2, у якого було вилучено чоловічу кофту (куртку), темно синього кольору та кросівки, які були на ньому під час його обшуку та також експрес накладна ТОВ «Нова Пошта».

В ході пред'явлення речей для впізнання, 08.11.2018 свідок ОСОБА_8, яка працює продавцем в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_7» ФОП «ОСОБА_6», впізнала серед пред'явлених кофт, чоловічу кофту (куртку), темно синього кольору, яка була викрадена 18.10.2018 з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_7", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. ОСОБА_8 опізнала кофту (куртку), саме вилучену 07.11.2018 у ОСОБА_2 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Ізюм Харківської області, українцю, громадянину України, з повною середньою освітою, непрацюючому, неодруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 31.07.2014 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України, до 4 років 4 місяців позбавлення волі, 03.07.2015 звільнений з місць позбавлення волі, умовно-достроково з не відбутим строком 8 місяців та 05.12.2016 Святошинським районним судом м. Київ за ст. 198 КК України, до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, до 1 року іспитового строку, якому 08.11.2018 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

В ході подальшого досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим, в тому числі за злочини проти власності, останній раз 31.07.2014 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області, за ч.3 ст.185 КК України, до 4 років 4 місяців позбавлення волі, після звільнення 03.07.2015 з місць позбавлення волі по відбуттю покарання на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та знову, повторно, скоїв аналогічний злочин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2, за попередньою змовою та спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою, 18.10.2018, приблизно о 02.20 годині, з метою вчинення крадіжки майна, шляхом зламу замка задніх вхідних дверей, проникли до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_7» ФОП «ОСОБА_6», розташованого по АДРЕСА_6, де, здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно та повторно, з приміщення магазину, таємно викрали товарно-матеріальні цінності, а саме предмети одягу, нижню білизну, постільну білизну, рушники та інше.

Після вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_2 разом з невстановленою особою, заволодівши викраденим майном, з місця скоєння злочину зникли, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму приблизно 279 445 гривень 00 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Крім того, ОСОБА_2, за попередньою змовою та спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою, 07.11.2018, приблизно о 03.00 годині, з метою вчинення крадіжки майна, на автомобілі НОМЕР_2, приїхали до магазину ФОП «ОСОБА_4», розташованого по АДРЕСА_7, де, шляхом зламу вхідних дверей, проникли до приміщення вказаного магазину, після чого, здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно та повторно, з приміщення магазину, таємно викрали торт «Шерамі», торт «Бджілка», сітку картоплі вагою приблизно 20 кг., ополіскувач для одягу «Boaster», 10 палок ковбаси, ніж, упаковку кави «Barista» та гроші з каси в сумі приблизно 12 500 грн.

Після вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_2 разом з невстановленою особою, заволодівши викраденим майном, з місця скоєння злочину зникли, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму приблизно 13500 гривень 00 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Крім того, ОСОБА_2, за попередньою змовою та спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою, 07.11.2018, приблизно о 04.00 годині, з метою вчинення крадіжки майна, на автомобілі НОМЕР_2, приїхали до магазину ФОП «ОСОБА_5», розташованого по АДРЕСА_4, де, шляхом зламу вхідних дверей, проникли до приміщення магазину, після чого, здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно та повторно, з приміщення вказаного магазину, таємно викрали кавову машину «Амбасадор» інв. №1093, спиртні напої (коньяки та горілку), каву в банках та в пачках, продукти харчування, а саме ковбаси, цукерки, 1 пляшку сиропу для кави, 2 дитячі куртки, жіночі штани, жіночі юбки, туалетну воду 6 шт., м'які іграшки 4 шт., водолазки 4 шт., дитячі та чоловічі рукавички, батарейки.

Після вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_2 разом з невстановленою особою, заволодівши викраденим майном, з місця скоєння злочину зникли, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму приблизно 40000 гривень 00 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Ст. слідчий СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області вважає вину підозрюваного доказаною і враховуючи, що ОСОБА_2 неодноразова засуджений, у тому числі за корисні злочини, на даний час щодо нього Барвінківським районним судом Харківської області розглядається кримінальне провадження за ч. 2 ст. 187 КК України, однак не зважаючи на це він продовжує свою злочинну діяльність, що свідчить про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. У відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу просить врахувати тяжкість покарання, репутацію ОСОБА_2, а також те, що ОСОБА_2 неодноразово був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, має непогашену судимість, крім того на розгляді Барвінківського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням його у вчиненні злочину передбаченому ч. 2 ст. 187 КК України та те, що відносно нього ухвалою Ізюмським міськрайонним судом від 20.03.2018 обрано запобіжний захід у вигляді застави, обмеження якої, а саме відлучився із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду він порушив.

Прокурор Борівського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області та ст. слідчий СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл. в судовому засіданні підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він не має намірів переховуватися від слідства та впливати на свідків і потерпілих.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали додані до клопотання, вважає, що є підстави для обрання міри запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_2, як вбачається з матеріалів по розгляду клопотання органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

За даними фактами органом досудового розслідування було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12018220230000303 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

07.11.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст.1 КПК України).

Зокрема, питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Главою 18 - запобіжні заходи, затримання особи Кримінального проусуального Кодексу України (надалі - КПК України).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо буде доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти можливому невиконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до статті 177 КПК України тяжкість та характер вчиненого правопорушення з урахуванням особи підозрюваного дає достатні та обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може й надалі вчиняти кримінальні правопорушення та вести протиправну діяльність, спрямовану на порушення громадського порядку; відсутність постійного місця реєстрації підозрюваного дає підстави вважати, що підозрюваний буде ухилятися від органів досудового розслідування, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Чинним КПК України істотно розширено функції та завдання суду щодо контролю за дотриманням прав і свобод учасників кримінального провадження під час досудового розслідування та запроваджено інститут слідчого судді, покликаного здійснювати весь обсяг таких функцій. Згідно з пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. За змістом частини шостої статті 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, має створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод (свободи пересування та вільного вибору місця перебування) осіб, які підозрюються, обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень. Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування слідчим суддею будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОХара проти Сполученого Королівства», де суд вказував, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу має відповідати стандарту «розумна підозра». У рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого Королівства» зазначається, що мають бути наявні факти або інформація, які переконали б обєктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла скоїти злочин.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно матеріалів клопотання, необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, на підтвердження чого наявні зібрані органом досудового розслідування докази у кримінальному провадженні, які долучені до самого клопотання у якості додатків, у зв'язку з чим останній, будучи обізнаним з суворістю, передбаченого законом покарання за вчинене діяння, може ухилитись від слідства, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема знищити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження та свідчать про протиправну діяльність підозрюваного, що не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.

Водночас у силу положень частин 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються, а не просто вказати їх.

Разом з тим, хоча поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, відповідно до положень ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Крім цього, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку на даному етапі досудового розслідування, приходить до висновку, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України обґрунтовують повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінальних правопорушень за ч.3 ст. 185 КК України, а саме: копії витягів з єдиного реєстру досудових розслідувань; рапорти пом. Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл.; копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується); копії протоколу огляду місця події; копія протоколу огляду речей (документів); копія протоколу пред'явлення речей для впізнання; копія допиту свідка ОСОБА_8; копія протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4; копія допиту потерпілого ОСОБА_5; копія рапорту о/у СКП Борівського ВП; копія рапорту начальника СРПП №3 Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл.; копія рапорту інспектора СРПП №3 Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл.; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_10; копія еповідомлення Територіального сервісного центру №6344 Регіонального сервісного центру в Харківській обл.; копія протоколу обшуку; копія пояснення ОСОБА_2; копія протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Таким чином, матеріалами доданими до клопотання доводиться наявність достатніх підстав вважати, що існують наступні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: можливі спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, можливість переховуватися від органів досудового слідства та суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, раніше неодноразово судимий, у тому числі за злочини проти власності.

В свою чергу, оцінюючи обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, таких як можливість переховуватися від органів досудового слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя, з урахуванням позицію ЄСПЛ в частині, наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику переховуватися від органів досудового слідства та суду, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) вважає, що у даному конкретному випадку встановлені стороною обвинувачення ризики, обґрунтованими, оскільки вони належним чином мотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

А тому, на підставі викладеного, слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, та враховуючи доведеність стороною обвинувачення обставин передбачених п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає, що дане клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню як обґрунтоване.

Доказів того, що стан здоров?я підозрюваного ОСОБА_2 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано.

В силу п.5 ч. 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно обрати на строк 60 днів, зважаючи на складність кримінального провадження з метою надання достатньо часу для проведення слідчих (розшукових дій) відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 КПК Українита розумних строків в межах строків досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов?язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, не пов?язаного із застосуванням насильства чи спричинені загибелі людини, у цьому провадженні щодо нього не обирався запобіжний захід, тому наявний обов?язок слідчого судді обрати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов?язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, відповідно до вимого ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно достатнім розміром застави для запобігання доведеним ризикам буде 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 440 500,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 6-8 ст. 182 КПК України з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов?язані виконувати покладені на них обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі невиконання обов?язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з?явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов?язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк тримання під вартою належить обрати відповідно до ст.197 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ст. слідчого СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Бондаренка О.М. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 08.06.2011 р. Ізюмським міським судом Харківської обл. за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки; 03.04.2012 р. Ізюмським районним судом Харківської обл. за ч.3 ст.185, ч.1 ст.296, ч.2 ст.296,70,72 КК України до 4-х років позбавлення волі; 31.07.2014 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України, до 4 років 4 місяців позбавлення волі, 03.07.2015 звільнений з місць позбавлення волі, умовно-достроково з не відбутим строком 8 місяців та 05.12.2016 Святошинським районним судом м. Київ за ст. 198 КК України, до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, до 1 року іспитового строку, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі, строком на 60 днів, з 07.11.2018 до 05.01.2019 року включно.

Визначити розмір застави - 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 440 500 грн. При внесенні визначеної суми застави з-під варти звільнити.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов'язки відповідно до ст.194 КПК України - прибувати до органів слідства, суду, прокуратури з встановленою періодичністю, не відлучатися від населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня ї проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 14 годині 00 хвилин 12.11.2018 р.

Слідчий суддя Гуляєва Г. М.