Рішення № 77775896, 12.11.2018, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1149/18

Провадження №2/148/605/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

12 листопада 2018 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В. при секретарі Мрочко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третьої особи - про визнання права користування жилим приміщенням та усунення перешкод у здійсненні права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третьої особи - Тульчинської міської ради Вінницької області про визнання права користування жилим приміщенням та усунення перешкод у здійсненні права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.12.2007, виданого виконкомом Суворовської сільської ради, йому належить житловий будинок №15, розташований по вул. Пушкіна в селищі Пестеля, Тульчинського району.

В 1999 році її син ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 стали проживати та зареєструвалися в належному їй будинку.

В 2007 році її внуки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 теж зареєструвалися в належному їй будинку. Тоді ж в 2007 році, в кінці літа, її син разом із його сім’єю переїхали жити в м. Тульчин і більше в її моєму будинку не проживали і не проживають до цього часу, але із реєстрації вони не знялися і значаться зареєстрованими в належному їй житловому будинку.

Будучи зареєстрованими в її будинку, відповідачі не проживають в ньому понад 10 років. Вона просила їх знятися із реєстрації, але вони відмовляються, посилаючись на їх зайнятість.

Відповідно до ст.107 ЖК України відповідачі втратили право на користування жилим приміщенням, в якому їх зареєстровано.

На даний час у неї склалося важке матеріальне становище і відповідно до своїх доходів вона має право на отримання субсидій. Але через реєстрацію в її будинку відповідачів, які працюють і отримують доходи, вона отримати субсидії не може. В зв'язку з даними обставинами вона змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням – будинком №15 по вул. Пушкіна в селищі Пестеля Тульчинського району Вінницької області з 01 вересня 2007 року.

В судове засідання позивач не з’явився, подав до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлений про день, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, і не повідомили суд про причини своєї неявки, у встановлений судом строк відзив не подали.

Третя особа - представник Тульчинської міської ради Вінницької області в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої просить розглядати справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

За таких обставин, суд ухвалив, розглянути справу заочно за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.12.2007 серія САВ №975062 (а.с.5), позивачу ОСОБА_1 належить житловий будинок №15, розташований по вул. Пушкіна в селищі Пестеля, Тульчинського району, Вінницької області.

Відповідно до копії домової книги (а.с.7-10) вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані в житловому будинку №15, розташованому по вул. Пушкіна в селищі Пестеля, Тульчинського району, Вінницької області, з 28.04.1999, відповідач ОСОБА_4 - з 10.07.2007, а відповідач ОСОБА_5 - з 27.07.2007.

Згідно довідки виконкому Тульчинської міської ради Вінницької області від 22.06.2018 №589 (а.с.6), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1, але фактично не проживають із 2007 року за даною адресою.

Згідно зі ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Поняття права власності визначено ст. 316 ЦК України, згідно якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зобов’язані зареєструвати місце свого проживання.

Згідно вимог ст.7 названого Закону зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 протягом більш ніж як десяти років в житловому будинку №15, розташованому по вул. Пушкіна в селищі Пестеля, Тульчинського району, Вінницької області не проживають.

Оскільки відповідачі добровільно знятися з реєстраційного обліку з житлового будинку позивача відмовляється, тому вони тим самим порушують його конституційні права.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, власник має право на судовий захист свого права власності та на підставі ст. 391 ЦК України, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Нормами ст. 71 ЖК України, визначено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі статей 12, 81 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу, належним чином повідомлені відповідачі не надали суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції позивача.

Оскільки, під час розгляду справи не встановлено підстав для збереження жилого приміщення за відповідачами, суд вважає, що є підстави для визнання їх особами, що втратили право користування жилим приміщенням, так як вони тривалий час, понад шість місяців, у ньому не проживають.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що належним чином повідомлені відповідачі не надали суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачів в рівних частках підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 704,80 ( а.с.1), а саме по 176,20 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 316, 317, 319, 321, 383, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст.4, 13, 76-81, 141, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третьої особи - про визнання права користування жилим приміщенням та усунення перешкод у здійсненні права власності задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5, 09.07 ІНФОРМАЦІЯ_5, такими, що втратили право на користування житловим приміщенням – будинком №15 по вул. Пушкіна в селищі Пестеля, Тульчинського району, Вінницької області з 01.09.2007.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, селище Пестеля, Тульчинського району, Вінницької області, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, селище Пестеля, Тульчинського району, Вінницької області, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, селище Пестеля, Тульчинського району, Вінницької області, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_5, 09.07 ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, селище Пестеля, Тульчинського району, Вінницької області, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_1, проживачючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, селище Пестеля, Тульчинського району, Вінницької області, судові витрати з оплати судового збору в сумі 704,80 грн., а саме по 176,20 грн.( сто сімдесят шість гривень 20 копійок) з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: