Постанова № 77773, 15.08.2006, Господарський суд Тернопільської області

Дата ухвалення
15.08.2006
Номер справи
10/53-1136
Номер документу
77773
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа

Отримати професійний переклад цього документа на англійську мову

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2006 р.

Справа № 10/53-1136

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

за участю секретаря судового засідання Єднака О. М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “ Тернопільський комбайновий завод “ м. Тернопіль вул. Лук’яновича 8 ;

До відповідача 1 : Державної виконавчої служби у м. Тернополі № 1 , м. Тернопіль вул. Київська 3а

До відповідача 2 : Управління Пенсійного Фонду України у місті Тернополі , м. Тернопіль вул. Руська 17 ;

За участю представників :

Позивача : Мірінович У.А. –начальника юридичного відділу , довіреність № 92/955 від 07.03.2006 року

Відповідача 1 : Кошильовської І.М. –головного державного виконавця ДВС у м. Тернополі , доручення № 15076 від 03.07.2006 року ;

Відповідача 2 : Калашник Н.Я. –завідувача юридичного сектору – юрисконсульта УПФ , довіреність № 5114/04 від 15.06.2006 року

В судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. 49, 51, 54, 59, КАС України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою Відкрите акціонерне товариство “ Тернопільський комбайновий завод “ м. Тернопіль до Державної виконавчої служби у місті Тернополі № 1 та Управління Пенсійного Фонду України в місті Тернополі м. Тернопіль про визнання не чинним Акту опису й арешту майна серії АА № 404120 , складеного Тернопільським міським відділом Державної виконавчої служби як такий , що суперечить вимогам Закону України “ Про виконавче провадження “

Зазначає , що при проведенні виконавчих дій Тернопільським міським відділом 28.10.2004 року складено Акт опису й арешту майна ВАТ “ Тернопільський комбайновий завод “ –інженерного корпусу ПКТІ, накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження ( Акт опису й арешту майна серії АА № 404120 ) .

24.02.2006 року ДВС організовано проведення прилюдних торгів щодо реалізації майна ВАТ , вартість якого згідно висновку на дату оцінки - 16.07.2005 року становить 1452860 грн. Зазначає, що у зв’язку з відсутністю заявок на участь в торгах та, відповідно, не реалізацією на них спірного майна його вартість органами ДВС переоцінена та зменшена майже на 30%.

Окрім того, стверджує, що Закон України «Про виконавче провадження» передбачає виключний перелік підстав, за якими проводиться накладення арешту, по жодній із яких, на думку позивача, його не можна застосувати до нього.

Вважає дії державного виконавця такими , що грубо порушують вимоги Закону України “ Про виконавче провадження “ , а саме статті 49, 55 , 64.

Сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду згідно із ст. 33-36 КАСУ .

В судовому засіданні, призначеному вперше до розгляду на 15:00 год. 03 липня 2006 року по клопотанню представника відповідача оголошувалася перерва до 17 годин 18 липня 2006 року та 16 годин 02 серпня 2006 року , в порядку статті 150 КАСУ.

У відзиві на позов №15075 від 03.07.2006 року Державна виконавча служба у місті Тернополі № 1 заперечує заявлені вимогти повністю , вважає їх безпідставними та такими , що не підлягають до задоволення . Зазначає , що на виконанні в ДВС знаходиться зведене виконавче провадження № 23 про стягнення з ВАТ “ Тернопільський комбайновий завод “ в користь фізичних та юридичних осіб на загальну суму 7609039 грн. , з них виконавчих листів про стягнення заборгованості по заробітній платі –243 на загальну суму 126027 грн. ; наказів господарського суду - 15 . Боржник добровільно не виконує судових рішень .

На вимогу ДВС боржник направив лист , в якому просив звернути стягнення на майно , а саме інженерного корпусу ПКТІ , яке знаходиться за адресою м. Тернопіль вул. Лук’яновича 8 .

Дане майно було описано та арештовано , згідно акту опису та арешту майна від 28.10.2004 року.

Відповідно до ст. 57 Закону України “ Про виконавче провадження “ проведено експертну оцінку майна боржника . Стартова ціна становила 1452860 грн. , що значно менше загальної суми заборгованості .

Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог .

15.08.2006 року позивач по справі звернувся до суду з клопотанням № 92/1947 від 14.08.2006 року, в якому просить зупинити провадження у справі № 10/53-1136 , оскільки позивачем буде оспорюватися законність вчинення державною виконавчою службою у м. Тернополі № 1 виконавчих дій в межах зведеного виконавчого провадження № 23 , зокрема, в частині не винесення постанови про об’єднання виконавчих проваджень у зведене .

Представник відповідача заперечив щодо зупинення провадження у справі № 10/53-1136 і вважає посилання ВАТ “ Тернопільський комбайновий завод “ щодо невинесення постанови про об’єднання виконавчих проваджень у зведене безпідставним і таким , що не відповідає обставинам справи . В обґрунтування зазначеного представив суду постанову державного виконавця від 26.09.2001 року, згідно якої всі виконавчі провадження щодо ВАТ об’єднано в одне зведене .

Розглянувши подане ВАТ “ Тернопільський комбайновий завод “ м. Тернопіль клопотання суд зазначає , що п. 3 ст. 156 КАСУ передбачено зупинення провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи , що розглядається в порядку конституційного , адміністративного , цивільного , господарського чи кримінального судочинства ,- до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі .

Отже , підставою для зупинення провадження в адміністративній справі є розгляд справи іншим судом і зазначена справа повинна бути пов’язана з цією .

Окрім того, позивач по справі –ВАТ “ Тернопільський комбайновий завод “ м. Тернопіль не надав суду доказів , які б свідчили про прийняття до розгляду господарським судом чи адміністративним судом позову про законність вчинення державною виконавчою службою у м. Тернополі № 1 виконавчих дій в межах зведеного виконавчого провадження № 23 , зокрема в частині невинесення постанови про об’єднання виконавчих проваджень у зведене , і що зазначений спір призначений судом до розгляду .

З огляду на зазначене, суд встановив , що клопотання позивача про зупинення провадження у справі не підлягає до задоволення , а тому суд його відхиляє в силу приписів ст.156 п. 3 КАСУ .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представників відповідача , оцінивши представлені докази, суд встановив наступне :

У відповідності до ч. 1 статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтю 17 КАСУ визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом власних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено , що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів . Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються , зокрема , шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування , актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству , ущемляють права та законні інтереси суб’єктів господарювання або споживачів .

Позивач по справі : Відкрите акціонерне товариство “ Тернопільський комбайновий завод“, місцезнаходження керівних органів якого м. Тернопіль вул. Лук’яновича 8, є юридичною особою , що зареєстрована у встановленому законом порядку і включена до Єдиного Державного реєстру , ідентифікаційний код 05754502 , а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і законних інтересів.

Предметом судового розгляду є визнання не чинним Акту опису й арешту майна серії АА № 404120 , складеного Тернопільським міським відділом Державної виконавчої служби 18 жовтня 2004 року .

Як встановлено у судовому засіданні, на виконанні в Державній виконавчій службі у м. Тернополі № 1 знаходиться виконавче провадження № 23 щодо стягнення з ВАТ “ Тернопільський комбайновий завод “ в користь фізичних та юридичних осіб 7609039 грн. , зокрема 243 виконавчих листи Тернопільського міськрайонного суду на загальну суму 126027 грн. ; 15 наказів господарського суду Тернопільської області про стягнення в користь УПФ 5520183 грн. ; інших юридичних осіб –1962829 грн. .

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено , що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті ( опису ) , вилученні та примусовій реалізації .

Частиною п’ятою зазначеної статті визначено , що у разі відсутності у боржника коштів та цінностей , достатніх для задоволення вимог стягувача , стягнення звертається на належне боржникові інше майно , за винятком майна , на яке згідно з законом не може бути накладене стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети , на які необхідно звернути стягнення в першу чергу . Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем .

Відповідно до статті 55 Закону України “ Про виконавче провадження “ арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ , органу нотаріату та інших органів , що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження .

Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду у десятиденний строк .

Окрім того, п.п. 5.6.6. п. 5 Інструкції про проведення виконавчих дій , зареєстрованої Мін’юстом України від 15.12.1999 року за № 865/4158 визначено, , що при проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника державний виконавець складає акт опису та арешту майна.

Як зазначено в оспорюваному акті опису та арешту майна, його копію отримав представник позивача - Грицай Ігор Михайлович , який зазначену дію підтвердив своїм підписом .

Сторони не надали суду доказів , які б свідчили про оскарження ВАТ “ Тернопільський комбайновий завод “ постанови ДВС про арешт майна.

Своїм листом за № 92/9964 від 14.10.2004 року за підписом голови правління ВАТ Маланчин А.М. на ім’я начальника ДВС п. Гриців М.Б. , в порядку статті 56 Закону України “ Про виконавче провадження “ Тернопільський комбайновий завод просив під час опису його майна звернути стягнення в першу чергу на майно Товариства , а саме : інженерний корпус ПКТІ , розміщений за адресою м. Тернопіль вул. Лук’яновича 8 , інвентарний номер 26351 , 1985 року введення в експлуатацію , балансовою вартістю 1104153,00 грн.

На виконання приписів статті 50 Закону 28 жовтня 2004 року державним виконавцем Коваль Ю.О. за участю представників ВАТ Грицая І.М.- заступника директора та Мірінович У.А. –начальника юридичного бюро було складено Акт опису й арешту майна серії АА № 004070 , яким і було описано та накладено арешт на визначений самим ж ВАТ інженерний корпус КПТІ ВАТ “ Тернопільський комбайновий завод “ м. Тернопіль вул. Лук’яновича 8 , інвентарний номер 26351 , 1985 року введення в експлуатацію , балансовою вартістю 1104153, грн.. , загальною площею 3722,7 кв. м. , який складається із семи поверхів , збудованих із цегляних матеріалів , бетонних матеріалів , які використовуються в будівництві .

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб , що передбачений Конституцією та законами України .

Відповідно до статті 1 Закону України “ Про виконавче провадження “ , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів ( посадових осіб ) - це сукупність дій органів і посадових осіб , зазначених у цьому Законі , спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб ) , які здійснюються на підставах , у спосіб та в межах повноважень , визначених цим Законом , іншими нормативно-правовими актами , виданими відповідно до цього Закону та інших законів , а також рішеннями , що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню .

Стаття 124 Конституції України встановлює , що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України .

Стаття 5 Закону “ Про виконавче провадження “ покладає на державного виконавця обов’язок вживати заходів примусового виконання рішень , встановлених цим Законом , неупереджено , своєчасно , повно вчиняти дії . Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення , зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок , визначені виконавчим документом .

Для цього державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення про стягнення коштів або накладення арешту в порядку , встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника , в тому числі на кошти , які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків , інших кредитних установ , на рахунки цінних паперів .

Відповідно до ст. 64 даного Закону у разі накладення арешту на майно підприємств –боржників, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, державний виконавець у 3- денний строк повідомляє Фонд державного майна України про накладення арешту на майно підприємств-боржників, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача.

При умові, отримання повідомлення відповідного органу Управління чи Фонду державного майна України про вчинення цими органами дій щодо порушення справи про банкрутство боржника –юридичної особи, державний виконавець звертається до суду з заявою про відстрочку виконання відповідно до ст. 33 Закону.

Тобто, Закон передбачає особливий порядок накладення арешту на майно підприємств-боржників, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а саме встановлено обов’язкове повідомлення Фонду державного майна України про вчинення зазначених дій.

Відкрите акціонерне товариство „Тернопільський комбайновий завод” згідно затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1346 від 29 серпня 2000 року Переліку є підприємством, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Представленими суду документами ( копією листа за вих. № 54897 від 19.11.2004 року ) ДВС підтвердив про направлення повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на майно боржника, в порядку вимог ст. 64 Закону.

У відповіді на лист № 54897 ( вх. 3 17/13331 від 23.12.2004 року ) Департамент з питань управління корпоративними правами держави у ВАТ Фонду державного майна України зазначив , що у статутному фонді ВАТ державна частка відсутня , а тому Фонд немає правових підстав впивати на арешт та відчуження майна ВАТ “ Тернопільський комбайновий завод “ .

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доказів на предмет встановлення їх належності та допустимості здійснюється господарським судом, що передбачено положеннями статей 70, 138 КАС України.

Отже, при досліджені судом доказів та доводів сторін , наведених в обґрунтування та заперечення позовних вимог , суд прийшов до висновку , що вимоги позивача про визнати нечинним Акту опису й арешту майна серії АА № 404120 є документально не обґрунтовані та такі , що не підлягають до задоволення, оскільки останній складений у відповідності до норм чинного законодавства.

Судові витрати покладаються на позивача , в силу приписів статей 94,98 КАС України.

З огляду на наведене, керуючись статтями 19, 124, 129 Конституції України , статтями 1, 17, 33-36,49, 51, 54, 59, 70, 94, 98, 138, 150, 156 Кодексу адміністративного судочинства України , статтею 20 Господарського кодексу України, статтями 1, 5, 49, 50, 55, 57, 64 Закону України «Про виконавче провадження», господарський суд ,-

П о с т а н о в и в:

1.В позові відмовити .

2.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, та протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

3.Постанова складена в повному обсязі 15 серпня 2006 року .

Суддя М.Є. Півторак

Часті запитання

Який тип судового документу № 77773 ?

Документ № 77773 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 77773 ?

Дата ухвалення - 15.08.2006

Яка форма судочинства по судовому документу № 77773 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 77773 ?

В Господарський суд Тернопільської області
Попередній документ : 77715
Наступний документ : 77892