Рішення № 77772676, 06.11.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 221/4155/17

Провадження № 2/0182/1418/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.11.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Рунчевої О.В.

секретаря - Нагаєвої Н. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом Першого відділу військової прокуратури Маріупольського гарнізону в інтересах держави в особі Військово-медичного Клінічного центру Південного регіону до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, посилаючись на наступні обставини.

Згідно довідки № 11606/2 від 28 грудня 2016 року ОСОБА_1, у військовому званні «старший сержант» з 16 вересня 2016 року безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції. Будучи військовослужбовцем військової частини польова пошта В 2731, грубо порушуючи правила поводження із зброєю, не маючи на меті умисного спричинення тілесних ушкоджень оточуючим, 25 грудня 2016 року близько 09 год. 30 хв., перебуваючи на СП № 303811 /1, внаслідок порушення правил поводження зі зброєю, а саме закріпленого та ввіреному йому в службове користування автомату АКС-74 НОМЕР_2, здійснив з останнього несанкціонований постріл, в результаті якого влучив у військовослужбовця військової частини польова пошта В2731 сержанта ОСОБА_2 (потерпілого) та спричинив йому тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_2 внаслідок вказаних дій перебував на стаціонарному лікуванні на протязі двох днів. Згідно довідки -розрахунку військової частини польова пошта В 2116 розрахунок фактичних витрат під час стаціонарного лікування військовослужбовця ОСОБА_3 складає 2 748 грн. 06 коп.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України, п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМ України № 545 від 16 липня 1993 року кошти, які були витрачені на лікування ОСОБА_2 в розмірі 2 748 грн. 06 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь військово- медичного Клінічного центру Південного регіону . В добровільному порядку витрачені кошти не відшкодовані.

На підставі викладеного просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Військово-медичного Клінічного центру Південного регіону витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину на загальну суму 2 748 грн. 06 коп.

Від начальника військово-медичного клінічного центру Південного регіону Р.Д. Кальчук надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Військово-медичного Клінічного центру Південного регіону, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 48).

Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява в якій він просить справу слухати без його участі, позовні вимоги не визнає, заперечує проти їх задоволення.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 03 липня 2017 по справі № 221/2178/17 (провадження № 1-кп/221/355/2017) ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України і призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнено з іспитовим строком на 1 рік.

Як встановлено вироком Волноваського районного суду Донецької області від 03 липня 2017 року у справі 221/2178/17 (провадження № 1-кп/221/355/2017), ОСОБА_1 проходячи військову службу у військовій частині В 2731 у військовому званні старший сержант, в порушення ст.ст. 9, 11, 13, 16, 20-22, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст..ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 52, 110 Настанови зі стрілецької справи 5.45 мм автомати Калашнікова та 5.45 ручні кулемети Калашнікова, затвердженої Головнокомандувачем Сухопутних військ Збройних Сил України у 2004 році, п. 3.3.1 Вимог безпеки під час проведення навчань і занять з бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України у 2006 році, грубо порушуючи правила поводження із зброєю не маючи на меті умисного спричинення тілесних ушкоджень оточуючим, 25 грудня 2016 року близько 09год. 30 хвилин, перебуваючи у нетверезому стані на СП № 303811/1, внаслідок порушення правил поводження зі зброєю, а саме: закріпленого та ввіреного йому в службове користування автомату АКС - 74 НОМЕР_2, здійснив з останнього несанкціонований постріл, в результаті якого влучив у військовослужбовця військової частини польова пошта В 2731 сержанта ОСОБА_2(потерпілого) та спричинив йому тілесні ушкодження (а.с. 5-7).

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вироком суду встановлено, що внаслідок злочинних дій відповідача бюджету за лікування потерпілого заподіяно матеріальну шкоду і ця обставина є обов'язковою для суду при розгляді справи.

Згідно довідки - розрахунку військової частини польова пошта В 2116 від 07.04.2017 року ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у військовій частині польова пошта В 2116 з 25 грудня 2016 року по 27 грудня 2016 року, вартість лікування склала 2 748 грн 06 коп. (а.с. 53). До сьогодні кошти, витрачені на лікування потерпілого відповідачем не відшкодовані.

Ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1206 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно ч.3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ №545 від 16.07.1993 передбаченого, що сума коштів, які підлягають відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров»я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та щоденної вартості його лікування.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Першого відділу військової прокуратури Маріупольського гарнізону в інтересах держави в особі Військово-медичного Клінічного центру Південного регіону є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину на загальну суму 2 748 грн. 06 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1206 ЦПК України, ст.ст. 12, 76, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ №545 від 16.07.1993 року, суд

ВИРІШИВ:

Позов Першого відділу військової прокуратури Маріупольського гарнізону в інтересах держави в особі Військово-медичного Клінічного центру Південного регіону (місцезнаходження - 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 2) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1) про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1) на користь Військово-медичного Клінічного центру Південного регіону (місцезнаходження - 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 2, код ЄДРПОУ 08199969, р/р 31253254201136 ДКСУ в м. Києві, МФО 820172) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину на загальну суму 2 748 грн. 06 коп. (дві тисячі сімсот сорок вісім грн. 06 коп.)

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. В. Рунчева