Рішення № 77772541, 08.11.2018, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1648/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Тананайської Ю.А.

за участю секретаря Новоселецької К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець цивільну справу № 180/1648/16-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії – Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування позову вказавши на те, що відповідно до умов договору № 935/1 від 06.02.2006 року, відповідач. отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20% річних, з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 06.02.2008 року.

В зв'язку з тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами, позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість в сумі 3996,38 грн. Крім зазначеного, позивач просив стягнути на його користь судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1378 грн.

Представник позивача до суду не з'явився.

Відповідач на розгляд справи не з'явилася, надала суду заяву про слухання справи у її відсутність. Крім цього у наданій заяві зазначила, що позовні вимоги позивача не визнає, оскільки кредитні кошти нею не отримувалися, до вимог позивача просить застосувати строк позовної давності.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Марганецького відділення № 6696 та відповідачем 06.02.2006 року було укладено кредитний договір № 935/1 про надання кредиту в сумі 5 000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20 % річних, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 06.02.2008 року.

Згідно Наказу № 512 від 28.12.2011 року «Про реорганізацію філії - Марганецького відділення № НОМЕР_1 «Ощадбанк»» та підпорядкованої їй мережі проведено реорганізацію філії - Марганецького відділення № НОМЕР_1 «Ощадбанк» шляхом її перетворення у територіально відокремлене безбалансове відділення І типу №10003/0376, відкрите на балансі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк». Також, постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011р. за № 502 було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2003р. № 261 «Деякі питання діяльності відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України». У вказаній постанові зазначено, що банк утворений відповідно до розпорядження Президента України від 20 травня 1999 р. № 106, постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 р. № 876 шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України у відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк», тип якого, відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» змінено на публічне акціонерне товариство.

Згідно п. 1.1 кредитного договору позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 5 000,00 грн., а також сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 20 % річних, в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що кредит надається на 24 місяці з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 06.02.2008 року.

Відповідно до п.п. 3.3.2 кредитного договору позивальник зобов’язаний сплатити банку комісійну винагороду.

На підставі п. п. 3.2.1, 3.2.3. кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов’язань за цим договором. При виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи відсотками, банк вправі здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави або видати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, в т.ч. рахунків в іноземній валюті в сумі, еквівалентній суми заборгованості за цим договором в національній валюті. Така сума визначається Банком самостійно, виходячи з реальних умов продажу іноземної валюти.

Однак позивальник, в порушення вимог п.п. 3.3.1 кредитного договору, свої зобов’язання щодо виконання належним чином взятих на себе зобов’язань за цим договором, не виконала, що потягло за собою виникнення простроченої заборгованості за кредитом та відсотками, а також несплату комісійних виплат, належних банку.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 251, ч.1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Умовами кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язується проводити погашення основного боргу за Кредитом та сплачувати відсотки в розмірі, зазначеному в п. 1.1 цього Договору, щомісячно, до 30 числа, ануїтетними платежами шляхом внесення готівки до каси Банку (або: шляхом безготівкових перерахувань) починаючи з 01 березня 2006 року Отже перебіг строку позовної давності починається з 31 березня 2006 року.

Аналогічний висновок щодо перебігу строку позовної давності міститься в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Оскільки позичальник не сплачував щомісячний платіж у розмірі 264 грн., то з 31.03.2006 року почався перебіг строку позовної давності за несплату вказаного платежу. Проте правом дострокового звернення до суду про стягнення заборгованості за непогашення цього платежу як і чергових платежів Банк не скористався.

Враховуючи наведене, беручи до уваги письмову заяву відповідача та в силу дії ч. 4 ст. 267 ЦК України, якою передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивач порушив вимоги щодо позовної давності для звернення до суду.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 13, 80, 81, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії – Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвідмовити, у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 листопада 2018 року.

Позивач – Філія – Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», місце знаходження: м. Дніпро, пр-т. Гагаріна, 115, код ЄДРПОУ 09305480.

Відповідач – ОСОБА_1, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2.

Суддя: Ю. А. Тананайська