Вирок № 77769858, 04.10.2018, Оболонський районний суд міста Києва

04.10.2018 Справа № 756/11286/18

Унікальний № 756/11286/18

Провадження № 1-кп/756/1175/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м.Київ

Оболонський районним суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Жежери О.В.

за участю секретаря: Литвин Ю.С.

прокурора: Рихальського В.В.

захисника: Паєти В.В.

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Херсона, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є засновником суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб): приватного підприємства «Гербер», код ЄДРПОУ 40843568 (далі - ПП «Гербер») та приватного підприємства «Делоникс», код ЄДРПОУ 40843463 (далі - ПП «Делоникс»).

Незважаючи на те, що вказані підприємства зареєстровані в державних органах влади як суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), ОСОБА_2 взяв участь у їх реєстрації не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб (невстановлених осіб), тобто вчинив злочин у сфері господарської діяльності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 19 вересня 2016 року, в денний час доби, близько 14 години, у м. Херсоні на вул. Ушакова, 50 отримав на мобільний телефон дзвінок від невстановленої слідством особи на ім'я ОСОБА_1, який користується мобільним телефоном за номером НОМЕР_1 та повідомив ОСОБА_2 про можливість заробити грошей шляхом реєстрації підприємств ПП «Гербер» та ПП «Делоникс» на його ім'я та запропонував зустрітися з невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_5, який йому в цьому допоможе.

У подальшому невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_5, шляхом телефонного дзвінка з мобільного телефону за номером НОМЕР_2, зв'язався з ОСОБА_2 та запропонував зустрітися у зручному для нього місці, а саме за адресою: м. Херсон, вул. Ушакова, 50.

Цього ж дня, близько 15 години невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_5 зустрілась з ОСОБА_2 в обумовленому місці та запропонувала йому роботу, яка полягала у підписанні реєстраційних документів підприємств ПП «Гербер» та ПП «Делоникс» за грошову винагороду у розмірі 200 (двісті) гривень. На дану пропозицію ОСОБА_2 погодився у зв'язку з тим, що на той час перебував у скрутному матеріальному становищі. Після чого, надав невстановленій особі на ім'я ОСОБА_5 паспорт громадянина України та ідентифікаційний номер.

Приблизно через годину за тією ж адресою ОСОБА_2 зустрівся з невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_5, який наголосив про необхідність з'явитись до невстановленого слідством приватного нотаріуса для того, щоб офіційно підписати реєстраційні документи, на що ОСОБА_2 погодився.

ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, запропонованих йому невстановленою досудовим розслідуванням особою на ім'я ОСОБА_5, як майбутнього засновника та власника зареєстрованих підприємств, усвідомлюючи, що підприємства створюється з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, з корисливих спонукань погодився на таку пропозицію, надавши невстановленій особі копії власного паспорту громадянина України та реєстраційної облікової картки платника податку для підготування реєстраційних документів ПП «Гербер» та ПП «Делоникс».

Після чого, ОСОБА_2 19 вересня 2016 року приблизно о 17 годині в приміщенні невстановленого слідством приватного нотаріусу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, виконуючи відведену йому злочинну роль у спільному плані, підписав наступні документи: опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи» ПП «Гербер», статут ПП «Гербер» від 16.09.2016, заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи ПП «Гербер» від 19.09.2016, статут ПП «Делоникс» від 16.09.2016, рішенні №1 від 16.09.2016 про створення ПП «Делоникс», заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи ПП «Делоникс» від 19.09.2016, опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи» від 19.06.2016. Після підписання установчих документів ПП «Гербер» та ПП «Делоникс» ОСОБА_2 передав їх невстановленій досудовим розслідуванням особі для здійснення реєстрації підприємств в органах державної влади, за що отримав 200 гривень винагороди.

В свою чергу невстановлена слідством особа 20 вересня 2016 року подала до Оболонської районної державної адміністрації м. Києва заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи ПП «Гербер» та заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи ПП «Делоникс», які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ПП «Гербер» за №10691020000037777 та ПП «Делоникс» за №10691020000037776.

Дії ОСОБА_2 щодо реєстрування ПП «Гербер» та ПП «Делоникс» здійснювались в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва, а саме:

-статті 1 Закону України «Про підприємництво» №698-ХІІ від 09.07.91, зі змінами та доповненнями, яка визначає, що «підприємництво - це самостійна, ініціативна, на власний ризик діяльність з метою виробництва продукції, виконання робіт, чи надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку».

-статті 14 Закону України Про підприємництво» №698-ХІІ від 09.07.91, зі змінами та доповненнями, яка зазначає, що «управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна. Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо, або через уповноважені ним органи.

-пункту 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.99, згідно якого власник, або уповноважена ним службова особа підприємства повинні організовувати бухгалтерський облік на підприємстві та забезпечити фіксування здійснення всіх господарських операцій у первинних документах.

-статті 81 Цивільного кодексу України, за якою юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

-статті 87 Цивільного кодексу України, якою встановлено: для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок і затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту затвердженого цією особою. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

-статті 88 Цивільного кодексу України, якою встановлено: у засновницькому договорі товариства визначаються умови передання товариству майна учасників.

- статті 89 Цивільного кодексу України, якою встановлено: юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або не відповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи.

-статті 56 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу.

-статті 57 Господарського кодексу України, якою встановлено: установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ним рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

-статті 57 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації, як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

-статті 88 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасники господарського товариства зобов'язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку то коштам (засобам), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства.

-статті 89 Господарського кодексу України, якою встановлено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

-статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» №755-IV від 15.05.03, якою визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору два примірники установчих документів. Частиною 4 цієї ж статті визначено, що у разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимогу щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім документів, які передбачені частино першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.

-статті 4 Закону України «Про господарські товариства» №1576-ХІІ від 19.09.91, якою визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, їх установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, виключаючи перелік питань, по яким необхідно кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Таким чином, підписання та надання ОСОБА_2 реєстраційних документів ПП «Гербер» та ПП «Делоникс» невстановленій досудовим розслідуванням особі, дало змогу здійснювати незаконну діяльність, прикриваючись імітацією підприємницької діяльності зареєстрованих підприємств, розпоряджатися рахунками підприємств, відкритими у АТ «Сбербанк» (МФО 320627), ФХерсонське обласне у Атошад м. Херсон (МФО 352457), АБ «Укргазбанк» (МФО 320478), здійснювати прибуткові та видаткові операції по рахункам на власний розсуд, складати від його імені фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи, що свідчать про реалізовані товари, роботи (послуги), складати та видавати документи податкової звітності, з метою прикриття незаконної діяльності, що полягала у незаконному формуванні податкового кредиту та заниженню сум податку на додану вартість до сплати в Бюджет України платника податків: ПП «Сайгон Таун».

У судовому засіданні прокурор повідомив про те, що 29 серпня 2018 року між прокурором Генеральної прокуратури України Рихальським В.В. та ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до вимог ст. 472 КПК України, та просив її затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він згоден з умовами угоди, йому відомі наслідки укладення угоди, він визнає себе винним у скоєнні злочину, згоден і в змозі виконати визначене в угоді покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь - який момент після повідомлення особи про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 с.27, ч.1 ст.205 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Згідно угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання у виді штрафу, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Рихальським В.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 29 серпня 2018 року про визнання винуватості між прокурором Генеральної прокуратури України Рихальським В.В. та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Судові витрати за проведення експертизи у розмірі 1144 грн. 00 коп. стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженій та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Київського Апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя О.В. Жежера