Рішення № 77769534, 28.09.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2491/18

Справа №754/15734/17

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2018 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

за участю

секретаря судового засідання Шевчук М.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», третя особа: Моторно (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ПрАТ «Європейський страховий союз», третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивує наступним.

Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля, марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1.

25.08.2017 року об 11:45 год. на 160 км + 300 м автодороги Сімаківка-Бараші-Котлярка ОСОБА_3, керуючи власним автомобілем, марки «Opel», д.н.з. НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем позивача, що рухався в попутному напрямку.

Автомобілем позивача на момент ДТП керував її чоловік ОСОБА_7

ДТП сталась внаслідок грубого порушення відповідачем ОСОБА_3 п.13.1 ПДР України, за що останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, згідно постанови Деснянського районного суду м. Києва від 23.10.2017 року (справа №754/1327/17).

Згідно із ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий союз», поліс ОСЦПВВНТЗ №АК329679С, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100000 грн.

Вищезазначене ДТП є страховим випадком.

Внаслідок ДТП автомобілю позивача заподіяно значних пошкоджень, зокрема, пошкоджені та підлягають ремонту або заміні передній бампер, капот, фари, лобове скло, двері, крила і підкрилки, багажник, КПП, ходова, система вентиляції, внутрішнє облаштування і т.д.

Протягом трьох робочих днів позивач звернулась до відповідача ПрАТ «Європейський страховий союз» із повідомленням про ДТП, а 07.11.2017 року - із заявою про виплату страхового відшкодування.

Протягом визначеного ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» десятиденного терміну пошкоджений автомобіль позивача представником відповідача ПрАТ «Європейський страховий союз» не оглядався, у зв'язку з чим позивач вимушена була самостійно звернутись до експертної установи з метою визначення розміру завданого матеріального збитку.

Як зазначає позивач, про час та місце огляду експертом автомобіля вона повідомляла відповідачів завчасно, шляхом надсилання телеграм, за які сплатила 119,12 грн. Однак, жоден з відповідачів на огляд не з'явився.

У зв'язку з проведенням експертного дослідження, позивач понесла витрати у сумі 1188 грн.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 19.09.2017 року №17426/17-54 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 25.08.2017 року, складає 170342,40 грн.

Для доставки пошкодженого автомобілю з місця ДТП до місця проживання позивача остання була змушена скористатися послугами евакуатора, вартість яких склала 3978 грн.

З огляду на те, що відповідачами ОСОБА_3 та ПрАТ «Європейський страховий союз» не було відшкодовано шкоду, завдану внаслідок ДТП, позивач ОСОБА_1 вимушена була звернутись до суду з даним позовом, відповідно до вимог якого просить суд:

1. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 74439,52 грн.;

2. Стягнути з ПрАТ «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 100000 грн. та відшкодування витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1188 грн.;

3. Стягнути з ПрАТ «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

4. В разі задоволення позову стягнути з ОСОБА_3 та ПрАТ «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати.

Ухвалою судді від 12.12.2017 року відкрито провадження у справі.

Відповідачем ОСОБА_3 був поданий відзив на позовну заяву, який вмотивований наступним.

Відповідач ОСОБА_3 не погоджується з позовними вимогами про стягнення з нього на користь позивача коштів у розмірі 74439,52 грн., оскільки вважає, що вартість матеріального збитку складає 139693,03 грн. (170324,40 грн. (вартість матеріального збитку, визначена висновком експерта від 19.09.2017 року №17426/17-54) - 30631,37 грн. (вартість пошкодженого автомобіля позивача після ДТП)). Разом з тим, сума у розмірі 100000 грн. (страхова сума), а також додатково витрати на евакуацію транспортного засобу у розмірі 3978 грн. підлягає сплаті відповідачем ПрАТ «Європейський страховий союз», відповідно до укладеного договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Таким чином, відповідач ОСОБА_3 зазначає, що сума, яка підлягає відшкодуванню позивачу від нього встановлюється в розмірі 35714,03 грн. (170324,40 грн. - 30631,37 грн. - 100000 грн. - 3978 грн. (послуги евакуатора)). Також відповідач ОСОБА_3 звертає увагу суду на те, що у нього так складаються життєві обставини, що ускладнюють виплату вказаного відшкодування. Несприятлива фінансова ситуація пов'язана з нестабільними заробітками відповідача ОСОБА_3, разом з цим його дружина ОСОБА_8, працюючи фармацевтом у ТОВ «Вітамінка», має заробіток у розмірі приблизно 3200 грн. на місяць. Також на утриманні відповідача ОСОБА_3 перебувають діти: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2. Всіх коштів, що заробляє відповідач ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_8 ледве вистачає на оплату комунальних послуг, яка становить в середньому 2500 грн. на місяць та на харчування. У зв'язку викладеним, відповідач ОСОБА_3 визнає суму відшкодування в розмірі 35714,03 грн. та просить суд розстрочити виконання рішення суду на 1 рік.

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог стосовно відповідача ОСОБА_3, збільшення розміру позовних вимог стосовно відповідача ПрАТ «Європейський страховий союз» та зміну предмета позову, позивач ОСОБА_1 просить суд:

1. Стягнути з ОСОБА_3 на свою користь:

- 43671,03 грн. як різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням;

- 119,12 грн. витрат за телеграми про виклик відповідачів на огляд пошкоджень автомобіля.

2. Стягнути з ПрАТ «Європейський страховий союз» на користь позивача:

- 100000 грн. страхового відшкодування;

- 1188 грн. відшкодування витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження;

- 13649,32 грн. пені;

- 2825,98 грн. інфляційних втрат;

- 1216 грн. як 3% річних;

- пеню, інфляційні втрати та 3% річних на страхову суму у 100000 грн. за період 04.07.2018 року - дата винесення рішення суду.

4. Здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до відзиву на заяву про зменшення розміру позовних вимог стосовно відповідача ОСОБА_3, останній визнав суму відшкодування в розмірі 35714,03 грн. та просив суд розстрочити виконання рішення суду строком на 1 рік.

Відповідно до відповіді на відзив сторони позивача, представник позивача вважає, що відповідач ОСОБА_3 мав значний проміжок часу аби почати здійснювати виплати з відшкодування шкоди, заподіяної позивачу. Про розмір шкоди відповідач був інформований завчасно, сама шкода завдана 25.08.2017 року, а обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду настає негайно.

Від відповідача ПрАТ «Європейський страховий союз» відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв, клопотань до суду не надходило.

Від представника третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) до суду надійшли пояснення, які обґрунтовані наступним. Згідно Єдиної централізованої бази МТСБУ, доступ до якої є вільним на сайті МТСБУ, вбачається, що транспортний засіб «Opel», д.н.з. НОМЕР_2, на момент ДТП, тобто 25.08.2017 року був забезпечений полісом цивільної відповідальності №АК/3296795, укладеним з ПрАТ «Європейський страховий союз». Згідно матеріалів справи, позивач звернулась до страхової компанії, проте, остання свої зобов'язання згідно ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) не виконала. На день подання даних пояснень банкрутство відносно страховика не розпочато, страхова компанія ПрАТ «Європейський страховий союз» не ліквідована. Отже, обов'язку згідно Закону здійснити регламентну виплату за страховика в МТСБУ немає. Представник МТСБУ просила суд рішення ухвалити згідно чинного законодавства та розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних на страхову суму 100000 грн. за період 04.07.2018 року по 28.09.2018 року, наданого стороною позивача, позивач просить суд стягнути додатково з відповідача ПрАТ «Європейський страховий союз» суму пені в розмірі 8279,45 грн.; 3% річних в розмірі 707 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги за викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог стосовно відповідача ОСОБА_3 та збільшення позовних вимог стосовно відповідача ПрАТ «Європейський страховий союз» обставин, просили суд про їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 позовну заяву в частині пред'явлених вимог до ОСОБА_3 визнали частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у відзиві на заяву про зменшення позовних вимог стосовно відповідача ОСОБА_3 та збільшення позовних вимог стосовно відповідача ПрАТ «Європейський страховий союз».

Представник відповідача ПрАТ «Європейський страховий союз» в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі.

Представник третьої особи МТСБУ в судове засідання не з'явилась, відповідно до поданих пояснень, просила суд розглянути справу за її відсутності.

За даних обставин суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності нез'явившихся осіб.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, судом встановлено наступне.

Позивачу на праві власності належить автомобіль, марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 (а.с. 7).

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 23.10.2017 року, ОСОБА_3 25.08.2017 ркоу об 11:45 год., керуючи автомобілем, марки «Opel», д.н.з. НОМЕР_2, на 160 км + 300 м автодороги Сімаківка-Бараші-Котлярка, порушив п. 13.1 ПДР України, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем, марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_11, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Зазначеною постановою Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом спричинення даної ДТП. Постанова суду не оскаржувалась та набрала законної сили 07.11.2017 року (а.с. 8).

З копії товарного чеку від 25.08.2017 року вбачається, що позивач понесла витрати на послуги евакуатора з транспортування автомобіля після ДТП в розмірі 3978 грн. (а.с. 32).

07.11.2017 року позивач ОСОБА_1 як власник пошкодженого автомобіля, марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1, звернулась із заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «Європейський страховий союз», у якому на момент ДТП була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3, відповідно до полісу №АК/3296795 (а.с. 89).

Відповідно до вказаного полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 100000 грн.

Як вбачається з копій повідомлень, що містяться в матеріалах справи, відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ПрАТ «Європейський страховий союз» викликались для участі в проведенні огляду пошкодженого автомобіля, марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1, однак, останні на огляд не з'явились.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 19.09.2017 року №17426/17-54, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП, що сталась 25.08.2017 року, складає 170342,40 грн. Вартість автомобіля, марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1, після ДТП, що сталась 25.08.2017 року дорівнює 30631,37 грн. (а.с. 12-30).

За надання послуг автотоварознавчої експертизи позивач ОСОБА_1, понесла витрати в розмірі 1188 грн., що підтверджується копією квитанції №QS83864201 та рахунком №9254 від 19.09.2017 року (а.с. 31).

Позивачем на адресу відповідача ОСОБА_3 направлялась вимога про відшкодування майнової шкоди (а.с. 93), однак, до моменту звернення позивача з даною позовною заявою до суду останнім в добровільному порядку шкода не була відшкодована.

Відповідно до копії квитанцій від 21.08.2018 року та 28.09.2018 року, відповідачем ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 було сплачено 12000 грн. та 3000 грн. відповідно, а всього суму грошових коштів в розмірі 15000 грн.

Аналізуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

За своєю правовою природою зобов'язання з відшкодування шкоди, завданої ДТП, є деліктним зобов'язанням. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Аналіз положень ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т.ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено у ст. 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди та у ст. 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача (ст. 1166 ЦК України).

Спеціальні делікти характеризуються такими особливостями: способом заподіяння шкоди; особою заподіювача шкоди; особою, яка відповідає за шкоду; об'єктом, якому заподіюється шкода; особливими умовами відповідальності тощо.

Видами спеціальних деліктів, зокрема, є шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, та шкода, що відшкодовується особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність.

Потерпілий вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги до особи, яка завдала шкоди, або до страхової компанії, про відшкодування цієї шкоди.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 (далі - Постанова), передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні керуватися положеннями ст. 1166, 1187 ЦК України.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З моменту, коли сталася ДТП у позивача виникло право вимоги як до безпосереднього заподіювача шкоди, так і до страхової компанії.

Аналогічні правові позиції висловлені колегіями суддів Верховного Суду України у постановах від 11.11.2015 року по справі №6-309цс15 та від 14.09.2016 року по справі №6-725цс16.

Судом встановлено, що позивачем на власний розсуд було обрано спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги про відшкодування шкоди, завданої ДТП, в межах ліміту відповідальності до страхової компанії - ПрАТ «Європейський страховий союз», в якій була застрахована цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_3, як особи, яка на відповідній правовій підставі володіла автомобілем, марки «Opel», д.н.з. НОМЕР_2, на момент виникнення ДТП, а також до безпосереднього заподіювача шкоди ОСОБА_3 в розмірі різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Обов'язки страховика визначені у ст. 988 ЦК України, а страхувальника - у ст. 989 ЦК України.

У відповідності до ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначених договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до абз. 1 п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Підпунктом 33.1.1, 33.1.4 пункту 33.1. статті 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний, зокрема, дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

У відповідності до п. 35.1 ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну

пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до приписів п.36.1 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у

зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому

порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 34.2 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання

страхового випадку та розміру збитків.

Згідно з п. 34.3 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення

експертизи (дослідження).

Враховуючи, що відповідачем ПрАТ «Європейський страховий союз» не було виконано вищенаведені вимоги ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач також заявляє вимоги щодо стягнення з даного відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплаті кредиторові.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов?язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог, а саме:

- з відповідача ПрАТ «Європейський страховий союз» 100000 грн. підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 страхового відшкодування; 1188 грн. витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження; суму пені в розмірі 21928,77 грн.; інфляційні витрати в розмірі 2825,98 грн.; 3% річних в розмірі 1923 грн.

- з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 24693,03 грн. - різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, з урахуванням виплаченої суми грошових коштів в розмірі 15000 грн.; 3978 грн. - послуги евакуатора; 119,12 грн. - послуги з направлення телеграм для повідомлення відповідачів про дату огляду транспортного засобу, а всього сума відшкодування в розмірі 28790,15 грн.

В той же час, відповідачем ОСОБА_3 заявлено про розстрочення виконання рішення суду строком на 1 рік, посилаючись на несприятливу фінансову ситуацію в сім'ї, яка пов'язана з його нестабільними заробітками та заробітком його дружини ОСОБА_8 в розмірі приблизно 3200 грн. на місяць, яка працює фармацевтом в ТОВ «Вітамінка» (а.с. 88), наявністю на утриманні дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач ОСОБА_3 зазначає також, що коштів, які заробляє сім'я, ледве вистачає на оплату житлово-комунальних послуг та харчування.

Згідно з ч.1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

З огляду на викладене, враховуючи часткове добровільне відшкодування шкоди відповідачем ОСОБА_3 в розмірі 15000 грн. на момент ухвалення рішення суду, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми відшкодування в розмірі 28790,15 грн. строком на 4 місяці, зобов'язавши ОСОБА_3 вносити на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 заборгованість рівними частинами в сумі 7197 грн,54 коп. з 15 по 30 число кожного місяця, починаючи з жовтня 2018 року.

Питання про розподіл судових витрат на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до приписів якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом), за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову.

На виконання зазначених вимог закону позивачем ОСОБА_1 при поданні даної позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 1756,28 грн.

Таким чином, з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог, з відповідача ПрАТ «Європейський страховий союз» на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1468,38 грн., а з відповідача ОСОБА_3 - в розмірі 287,90 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 979, 988-992, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст.1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 267, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», третя особа: Моторно (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та стягнення страхового відшкодування - частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 100000,00грн., відшкодування витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 1188,00 грн., суму пені в розмірі 21928,77 грн., інфляційні витрати в розмірі 2825,98 грн. та три відсотки річних в розмірі 1923,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму відшкодування в розмірі 28790,15 грн.

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми відшкодування в розмірі 28790,15 грн. строком на 4 місяці, зобов'язавши ОСОБА_3 вносити на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 заборгованість рівними частинами в сумі 7197 грн. 54 коп. з п'ятнадцятого по тридцяте число кожного місяця, починаючи з жовтня 2018 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1468 грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 287,90 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, РНОКПП - НОМЕР_4, місце проживання - АДРЕСА_1.

Відповідач - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_5, місце проживання - АДРЕСА_2.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз», код ЄДРПОУ - 33552636, місцезнаходження - м.Київ, вул. Коцюбинського, 6.

Повний текст рішення суду складено 10.10.2018 року.

Суддя