Ухвала суду № 77766967, 09.11.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21012/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді Сидорука Є.І.,при секретарі Григорчук В.М.,з участю прокурора Бабича А.А., підозрюваної ОСОБА_1, захисника-адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ УСБ України в Рівненській області ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ УСБ Українив Рівненськійобласті ОСОБА_3 звернувся в суд із вищевказаним клопотанням, погодженим прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_4

В обґрунтування клопотання вказав, що впродовж 2017-2018 років, ОСОБА_5, діючи умисно та переслідуючи мету у постійному та швидкому незаконному отриманні доходу від вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 №863-XIV, досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також з іншими на цей час невстановленими слідством особами щодо незаконного придбання на території ОСОБА_8 таблеток «Cirrus» та «Acatar» з вмістом прекурсору псевдоефедрину, їх переміщення в Україну через митний кордон з приховуванням від митного контролю, зберігання, перевезення з метою збуту та збут в особливо великих розмірах іншим особам з метою використання під час виготовлення останніми психотропної речовини метамфетаміну.

Узгодивши із зазначеними особами спільний механізм вчинення таких злочинів з дотриманням заходів конспірації та безпеки, діючи з метою реалізації своїх протиправних намірів, ОСОБА_5, маючи великий попит на придбання у нього псевдоефедриновмісних таблеток, зокрема «Cirrus» та «Acatar», за невстановлених досудовим слідством обставин прийняв рішення про організацію їх придбання, а потім незаконного переміщення через митний кордон України з ОСОБА_8 в Україну для подальшого збуту таким особам з числа жителів різних областей України, у тому числі Рівненської області.

З метою реалізації своїх протиправних намірів ОСОБА_5 вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою, яка перебувала на території ОСОБА_8, та з якою домовився про збут визначеним ним особам на території вказаної країни на постійній основі псевдоефедриновмісних таблеток, зокрема «Cirrus» та «Acatar».

Надалі, ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправність вчинюваних дій та переслідуючи мету у запобіганні виявлення правоохоронними органами його злочинних намірів, прийняв рішення про залучення до контрабанди прекурсорів жителів Волинської області ОСОБА_6 та ОСОБА_9, систематичний перетин кордону яких не викликав би підозр у звязку з проживанням останніх в прикордонній зоні.

У свою чергу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, погодившись на пропозицію ОСОБА_5М та діючи до визначеної у групі ролі, після замовлення останнім визначеного ним обсягу таблеток «Cirrus» та «Acatar» з вмістом прекурсору «псевдоефедрин», в особливо великих розмірах, взяли на себе зобовязання щодо забезпечення їх отримання в ОСОБА_8, переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та подальшу передачу замовнику через водіїв маршрутних перевізників у заздалегідь обумовлений ним населений пункт.

Так, у третій декаді березня 2018 року ОСОБА_5 черговий раз у вказаний спосіб досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 щодо контрабандного переміщення таких таблеток з ОСОБА_8 в Україну, забезпечивши їх грошовими коштами.

Після цього, з метою реалізації спільних з ОСОБА_5 вказаних протиправних намірів, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 придбали 24 березня 2018 року на території ОСОБА_8 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar», які розфасували у різні упакування та надали їм маскувальний вигляд шляхом поміщення під внутрішню частину обшивки салону автомобіля марки «Renault» задля унеможливлення їх виявлення у ході проходження митного контролю під час слідування на територію України.

Надалі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_5, та з метою реалізації спільного злочинного умислу в частині контрабанди псевдоефедриновмісних таблеток, перемістили 24.03.2018 з ОСОБА_8 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС України 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar» з приховуванням від митного контролю.

Згідно з Таблицею № 3 «ОСОБА_5 та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188, псевдоефедрин, вагою понад 6 грам, є особливо великим розміром.

Водночас, для забезпечення безперебійного і надійного функціонування створеного ОСОБА_5 в частині вчинення незаконного збуту таблеток «Cirrus», «Acatar», що містять прекурсор – псевдоефедрин, налагодив на постійній основі незаконний збут таких таблеток шляхом їх відправлення на замовлення клієнтів у різні області України, у тому числі Рівненської, за таких обставин.

Після надходження від замовника на адресу ОСОБА_5 пропозицій щодо орієнтовного терміну спільної співпраці, обсягів, асортименту поставок способу та виду оплати і переказу коштів за такі операції, останній забезпечує покупця такими таблетками шляхом їх пересилання у поштових відправленнях на вказані ним реквізити через різноманітні установи поштового зв’язку із застосуванням засобів, що обтяжують їх виявлення.

Так, ОСОБА_1, діючи умисно та переслідуючи мету у постійному та швидкому незаконному отриманні доходу від вчинення особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 № 863-XIV та інших нормативно-правових актів, вступила у злочинну змову з ОСОБА_5 щодо незаконного придбання у такий спосіб контрабандно ввезених Україну оптових партій таблеток «Cirrus» з вмістом псевдоефедрину, їх подальшого зберігання, пересилання, перевезення з метою збуту та збуту.

З метою реалізації своїх протиправних намірів ОСОБА_1 відшукала в Інтернет-мережі сайт, адміністратором якого був ОСОБА_5, та досягнула з ним домовленості щодо деталей вчинення на постійній основі тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів у вищевказаний спосіб.

Зокрема, ОСОБА_1 будучи обізнаною про методи діяльності правоохоронних органів та заходи, які останні здійснюють з метою викриття причетних до неї осіб, дотримувалася правил конспірації та завчасно надавала ОСОБА_5 вигадані реквізити одержувача посилки, у якій містилися псевдоефедриновмісні таблетки, однак у подальшому особисто їх отримувала у відділеннях ТОВ «Нова Пошта».

Так, діючи на виконання свого злочинного задуму, ОСОБА_1 у третій декаді березня 2018 року у черговий раз погодила з ОСОБА_5 незаконне придбання у такий спосіб наступної контрабандно ввезеної в Україну партії блістерів «Cirrus» у кількості 200 одиниць, по 14 таблеток у кожному.

У свою чергу, повністю усвідомлюючи характер своїх суспільно-небезпечних дій та бажаючи їх настання, з метою незаконного придбання таблеток «Cirrus» у кількості 2800 одиниць, 26.03.2018 ОСОБА_1 перерахувала на банківський рахунок ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 58000 гривень.

Після цього, задля безпечної доставки у м. Полтаву та отримання вказаної посилки з наявними у ній таблетками «Cirrus» ОСОБА_10 у цьому випадку визначила як її одержувача особу з установчими даними ОСОБА_11, якому не відомо про обставини вчинюваного злочину, однак для можливості отримання такого відправлення вказала власний номер телефону +380931335441.

У подальшому, ОСОБА_1, продовжуючи вчиняти свій протиправний задум щодо незаконного обігу прекурсорів, одержала 31.03.2018 у м. Полтава у відділенні № 20 ТОВ «Нова Пошта» відправлення № 59000327784726 згідно з вищевказаним замовленням.

Після отримання такого відправлення, ОСОБА_1 перевезла його на транспортному засобі марки «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 у гаражне приміщення № 11, яке знаходиться по вул. Стешенка, 6 та у якому і зберігала його з наявним у ньому відповідним замовленням у кількості 200 блістерів з таблетками.

У ході проведення 31 березня 2018 року співробітниками Управління СБ України в Рівненській області обшуку гаражного приміщення № 11, яке знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Стешенка, 6, було виявлено та вилучено отримане ОСОБА_1 зазначене поштове відправлення із його вмістом та протиправну діяльність останньої у сфері незаконного обігу психотропних речовин і прекурсорів припинено.

Також, о 13 год. 47 хв. 31.03.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 затримано за підозрою у вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, а 01.04.2018 їй вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України – незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою використання під час виготовлення психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з метою збуту та їх збуті.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_12 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколом обшуку на м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС України від 24-25.03.2018; протоколом огляду місця події від 25.03.2018; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 27.03.2018; протоколом обшуку у гаражному приміщенні, яке орендує ОСОБА_1 від 31.03.2018; протоколом огляду від 02.04.2018, висновком експерта Рівненського НДЕКЦ МВС України від 26.03.2018 № 2.1-312/18, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Надалі, 02.04.2018 на підставі розгляду клопотання слідчого, яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні, слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі триста гривень). Цією ж ухвалою суду визначено перелік покладених на вказану підозрювану обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення за останнього застави, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора із встановленою періодичністю, прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, 22.05.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300, 00 грн. на строк 60 днів, який закінчується 21.07.2018. Водночас, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту на вказану ухвалу суду з метою зміни запобіжного заходу на більш м'ягкий, апеляційний суд залишив таку скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін у повному обсязі.

Надалі, 19.07.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300, 00 грн. на строк 60 днів, який закінчується 16.09.2018. Заразом, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту на вказану ухвалу суду з метою зміни запобіжного заходу на більш м'ягкий, апеляційний суд залишив таку скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін у повному обсязі. Крім цього, Рівненський міський суд 30.08.2018 відмовив стороні захисту зміні підозрюваній запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

У подальшому, 13.09.2018 слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про продовження строку застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із збереженням раніше визначеної застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300, 00 грн. на строк 60 днів, який закінчується 11.11.2018.

Неможливість отримання органом досудового розслідування висновків ряду експертиз, а також інших документів, на даній стадії слідства призвело до утруднення збирання доказів, як наслідок їх дослідження та оцінки щодо фактичних обставин вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а прийняття передчасного кінцевого процесуального рішення може вкрай негативно вплинути на повноту та об’єктивність досудового розслідування.

Незважаючи на те, що підозрюваним у провадженні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, а ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_1 - повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, на вказаній стадії досудового слідства у матеріалах кримінального провадження наявні відомості, які дають підстави вважати, що є реальна необхідність у дослідженні всіх обставин вчинення ними та іншими невстановленими особами як вказаних так і інших злочинів, у тому числі у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а також кримінальних правопорушень проти громадської безпеки. Зокрема, у даному провадженні досліджуються обставини причетності до вищевказаних злочинів інших громадян України та ОСОБА_8, які, будучи обізнані про притягнення вказаних осіб до кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів, можуть отримувати консультації щодо ходу розслідування даного провадження.

Як наслідок, за результатами вивчення у ході проведення органом досудового розслідування обставин вчинення зазначених правопорушень, слідчим відділом Управління СБ України в Рівненській області зареєстровано ряд кримінальних проваджень за ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 311, ч.1 ст. 263 КК України.

Також, передчасне вручення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_1М , а можливо і іншим особам, повідомлення про підозру не в остаточній та неповній редакції призведе до недотримання вимог ст. 2 КПК України у частині не притягнення інших учасників, які вчинили кримінальні правопорушення до кримінальної відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як вбачається з вищевикладеного, на цій стадії слідства здобуто відомості, які мають істотне значення для оцінки всіх раніше здобутих доказів, зокрема стосовно обставин вчинення у латентній формі вищевказаних злочинів впродовж тривалого періоду часу у складі стійкої організованої групи з чітким розподілом ролей, із залученням до вказаної протиправної діяльності інших на даний час невстановлених осіб як на території України так і ОСОБА_8, з дотриманням всіх притаманних такому злочинному обєднанню правил та норм, у звязку з чим є необхідність у їх перевірці на предмет достовірності, належності, наданні їм належної правової оцінки та прийняття за їх результатом кінцевого процесуального рішення.

У звязку з необхідністю проведення додаткових слідчих та процесуальних дій для виконання у повному обсязі вимог ст.ст. 2, 9, 92, 93, 94 КПК України, 11.09.2018 перший заступник Генерального прокурора України виніс постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22017180000000103 до 10-ти місяців, тобто до 25.01.2019.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-5, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У сукупності, зазначене вище свідчить про високий рівень матеріального забезпечення підозрюваної та її близьких осіб, а також про те, що остання тільки за вказаний період часу використовувала для незаконного обігу грошові кошти у великих сумах, відповідно можливість внесення нею чи іншими особами застави в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вказані обставини, у разі застосування стосовно ОСОБА_1, іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, остання, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочинів у вигляді позбавлення волі на вищевказаний термін, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду як на території України так і за кордоном.

Аналіз поведінки підозрюваної ОСОБА_1 та інших підозрюваних у даному провадженні свідчить про стійкий намір запобігати встановленню органом досудового розслідування всіх фактичних обставин вчинюваних вищевказаних злочинів та вищевказаним чином перешкоджати кримінальному провадженню.

На підставі викладеного орган досудового розслідування приходить до висновку про неможливість запобігати вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на даній стадії в інтересах найбільш повного, оперативного та ефективного досудового розслідування, оскільки лише наявність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, орган досудового розслідування виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.

Заразом, з метою забезпечення у повному обсязі вимог ст.ст. 2, 91-94 КПК України, а також інших положень цього Кодексу, суду за доцільно врахувати виняткову складність даного кримінального провадження, наявність факту вчинення зазначених кримінальних правопорушень у латентній формі та з чіткими правилами конспірації їх організації як підозрюваною так і іншими особами, необхідністю проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, та на основі такої мотивації застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід на строк 60 днів для забезпечення повного та об’єктивного здійснення досудового розслідування.

Застосування судом стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов’язків, у зв’язку з чим сторона обвинувачення при розгляді судом даного заходу забезпечення клопоче про збереження визначеного раніше розміру застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 264 300 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі триста гривень).

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та факт наявності перелічених ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрювана може знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини, просили продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання, просили суд змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на не пов"язану з позбавленням волі та зменшити розмір застави, оскільки він є непомірно великим. Адвокат просив змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку адвоката ОСОБА_2 Своє клопотання мотивує тим, що він бере на себе зобов"язання забеспечення явки підозрюваної до органів досудового розслідування та суду, і він поручається за виконання ОСОБА_1 процесуальних обов"язків відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов"язується її доставку на першу вимогу до слідчого чи суду.

Заслухавши думку учасників процесу, всебічно дослідивши матеріали клопотання та матеріали надані адвокатом, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає до задоволення, а в задоволенні клопотання адвоката необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з»явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність достатніх даних, що заявлені ризики вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення не зменшились, і є наявні підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Відповіднодо ст.177КПК України, метою застосування запобіжного заходує забезпечення виконання підозрюваним,обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити,сховати або спотворити будь-якуіз речейчи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи, що постановою першого заступника Генерального прокурора України від 11.09.2018р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22017180000000103 продовжено до 10 місяців, а саме до 25.01.2019р., а також те, що надані слідчим та прокурором докази довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1М, кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а застосування більш м»яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам буде недостатнім, суд дійшов висновку, що слід продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.01.2019р.

Суд приходить до переконання, що вищевказані ризики не зменшилися за період застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують бути актуальними, оскільки на цей час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у звязку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваної на волі призведе до неможливості повного та об»єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки остання може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які їй стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

ОСОБА_1М може знищити, спотворити документи (квитанції, накладні, записники, блокноти, магнітні та інші носії інформації, тощо), які стосуються придбання та збуту вказаних прекурсорів, а також інших документів, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначеного та інших кримінальних правопорушень.

Також, у матеріалах кримінального провадження містяться достатні відомості, які дають підстава вважати, що ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з іншими особами, систематично незаконно придбавала у ОСОБА_5 таблетки «Cirrus» з вмістом прекурсору, при цьому вартість декількох таких партій становить на «чорному ринку» понад 400 000 гривень, а їх збут міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров’ю громадян.

Водночас, систематичне придбання ОСОБА_1 зазначених прекурсорів з метою подальшого збуту та їх збут на так званому «чорному ринку», а також організація їх контрабандного переміщення в Україну з ОСОБА_8 свідчить про наявність стійких транснаціональних звязків, у тому числі ймовірно і на тимчасово окупованій території, у кримінальному середовищі та перебування на волі останньої може призвести до не притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які здійснювали їх придбання, контрабандне переміщення з-за кордону в Україну та подальший збут.

Крім того, у даному провадженні органом досудового розслідування досліджуються обставини причетності до вищевказаних злочинів інших громадян України та р. ОСОБА_8, які, будучи обізнані про притягнення вказаних осіб до кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів, можуть отримувати консультації зі сторони підозрюваних щодо ходу розслідування даного провадження. Враховуючи наявність всіх ознак вважати про систематичнічть вчинення таких злочинів, суд вважає схильність підозрюваної до вчинення злочинів у зазначені сфері і обізнаність про джерела отримання заборонених та обмежених в обігу зазначених речовин, що як наслідок може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі підозрюваної.

Сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованованого кримінального правопорушення, і воно відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Виходячи з аналізу поведінки підозрюваної та інших підозрюваних, суд зробив висновок про стійкий намір запобігти встановленню органом досудового розслідування всіх фактичних обставин вчинюваних вищевказаних злочинів та вищевказаним чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Що стосується клопотання адвоката ОСОБА_2 щодо передання ОСОБА_1 на його особисту поруку, то вказане клопотання до задоволення не підлягає у зв"язку з наявністю вищезазначених ризиків, які суд обгрунтував щодо продовження підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Особиста порука як запобіжний захід застосовуєтсья з метою забеспечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його своєчасної участі в кримінальному провадженні.

Виходячи з наявності клопотання та наданих матеріалів, суд приходить до переконання про відсутність особливих підстав, передбачених ст. 177 КПК України для обрання підозрюваній особистої поруки.

Суд приходить до переконання, що у разі застосування стосовно ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, остання, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочинів у вигляді позбавлення волі на вищевказаний термін, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду як на території України так і за кордоном.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов»язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, злочини вчинені ОСОБА_1 кваліфікуються ч.3 ст.311 КК України, як тяжкий злочин, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Тому враховуючи викладене, оскільки визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків, слідчий суддя вважає за необхідне зберегти визначений раніше ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 02.04.2018р. розмір застави 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить: 264 300 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі триста гривень).

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п»яти до восьми років з конфіскацією майна, а також те що перебуваючи на волі вона може впливати на свідків у кримінальному провадженні, уникнути слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Даних, які б вказували на неможливість продовження ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 186, 193, 199, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання задоволити.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України підозрюваній у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.30 год год 08.01.2019.

Одночасно визначити розмір застави 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить: 264 300 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі триста гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030200, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31217205026001, код класифікації доходів бюджету 22030200.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обовязки: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; з дозволу слідчого, прокурора та суду змінювати адресу проживання та тривалого перебування; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.

Термін дії обовязків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 08.01.2019.

Розяснити підозрюваній, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобовязана виконувати покладені на неї обов»язки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається такою до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п»яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Є.І.Сидорук