Рішення № 77763647, 07.11.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3210/18

Провадження №: 2/332/1558/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 р.

. Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі Фурдак В.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Департамент реєстраційних послуг про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є користувачем квартири АДРЕСА_1. Дана квартира неприватизована та належить до комунальної власності територіальної громади м.Запоріжжя. Крім позивача в цій квартирі зареєстрована відповідач по справі ОСОБА_2, яка не проживає в цій квартирі з 2002 року, особисті речі відповідача в квартирі відсутні, матеріальної допомоги на оплату комунальних послуг вона не надає, місце проживання ОСОБА_2 невідоме. Реєстрація відповідача в квартирі перешкоджає ОСОБА_1 користуватись квартирою, призводить до того, що вона має сплачувати додаткові витрати по оплаті за комунальні послуги за зареєстровану, але не проживаючу фактично особу, а також не може скористатися своїм правом на оформлення житлової субсидії.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що відповідач з 2002 року в квартирі не проживає без поважних причин. Речі та побутова техніка відповідача в квартирі відсутні. Місцезнаходження відповідача їй не відоме. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав вказаних у ньому.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, повідомлена вчасно та належним чином в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, якою передбачено, що відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Оголошення про виклик до суду відповідача було опубліковано на офіційному веб-сайті судової влади 16.10.2018 року.

Третя особа в судове засідання не з’явилась, через канцелярію суду надійшла заява, відповідно до якої Департамент реєстраційних послуг проти позову не заперечує та просить здійснювати розгляд даної справи без його участі.

У судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_4, яка суду пояснила, що відповідач більше 10 років у спірній квартирі не проживає, його особисті речі у будинку відсутні, фактичне місце проживання ОСОБА_2 їй не відоме.

У судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_5, яка суду пояснила, що ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_2 не проживає з 2002 року. Перешкод в користуванні житловим приміщенням відповідачу ніхто не чинив, фактичне місце проживання відповідача їй не відоме.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши докази по справі, встановивши факти та відповідні правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є користувачем квартири №14, будинку №50, м.Запоріжжя, зареєстрована та проживає в даній квартирі, що підтверджується копією паспорту ОСОБА_1, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 3, 4). Квартира АДРЕСА_3 є неприватизованою та належить до комунальної власності територіальної громади м.Запоріжжя. Квартира була надана в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до ордеру №2024 від 28.12.1998 року, виданого на підставі розпорядження міськвиконкому Запорізької міської ради №449/4 від 31.10.1996 року (а.с.25) Крім позивача у спірній квартирі зареєстрована сестра позивача - відповідач ОСОБА_2, що підтверджено інформацією Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (а.с. 10). ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_4 не проживає без поважних причин з 2002 року, що підтверджується копією Акту комісії у складі членів об’єднання співвласників багатоквартирного будинку №50, по вул.Радіаторній, м.Запоріжжя від 24.09.20018 (а.с. 7), показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6

Реєстрація відповідача в квартирі АДРЕСА_4 перешкоджає позивачу вільно користуватись квартирою, а також реєстрація відповідача, яка не мешкає фактично за даною адресою призводить до несення позивачем додаткових витрат по оплаті за комунальні послуги, які нараховуються на кількість зареєстрованих осіб, а також перешкоджає їй у реалізації права на отримання субсидії.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно ст.71 ЖК УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

Відповідно ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року справа №6-57цс11 зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР) Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання.

Поважних причин не проживання за адресою реєстрації ОСОБА_2 в квартирі за адресою АДРЕСА_5, м.Запоріжжя судом не встановлено. Таким чином суд знаходить підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 263-265, 280-284, 288 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Департамент реєстраційних послуг про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщеннямзадовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою №14 у будинку №50 по вулиці Радіаторній у м.Запоріжжі.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Н.В.Марченко