Постанова № 77763276, 12.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/3267/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2018, суддя І інстанції Н.Ю. Алєксєєва, місце складання м. Полтава, повний текст складено 28.09.18 по справі № 1640/3267/18

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - невчинення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим листом Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/49/48, виданого 16.05.2018, та Законом України "Про виконавче провадження";

- зобов'язати вчинити заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим листом Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/49/48, виданого 16.05.2018, та Законом України "Про виконавче провадження";

- встановити судовий контроль шляхом зобов'язання надати до суду звіти про вчинення кожної виконавчої дії з примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим листом Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/49/48, виданого 16.05.2018, та Законом України "Про виконавче провадження" не пізніше наступного робочого дня з дня їх вчинення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області не було вчинено дій, визначених статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначав, що відповідач протиправною бездіяльністю порушив право позивача на суд та належне виконання остаточного і обов'язкового судового рішення, і як наслідок, на належний соціальний захист, отримання належних позивачу пенсійних виплат у передбачених діючим законодавством розмірі та строк.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року у справі № 1640/3267/18 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що дії державного виконавця є правомірними, оскаржувані постанови винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а суд першої інстанції всебічно та повно дослідивши обставини справи, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа також надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що Законом України «Про виконавче провадження» не встановлено строків накладення штрафів за невиконання рішення, а тому твердження позивача про бездіяльність відповідача є безпідставними, вказав, що відповідач діяв у межах та у спосіб, що визначені чинним законодавством, а отже, відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відзиві на апеляційну скаргу просив суд розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі №816/49/18 визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року протиправною. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" і №947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268" на підставі довідки від 28 квітня 2017 №4/1865 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, починаючи з 01 січня 2016 року.

На виконання зазначеного рішення Полтавським окружним адміністративним судом, з метою повного та фактичного виконання рішення суду, 16.05.2018 було видано виконавчий лист №816/49/18.

12 червня 2018 року на адресу відповідача надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття до виконання виконавчого листа від 16.05.2018 №816/49/48, виданого Полтавським окружним адміністративним судом.

13 червня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №816/49/18, в якій запропоновано боржнику виконати виконавчий документ протягом 10 робочих днів, після чого направити на адресу виконавчої служби завірені належним чином докази такого виконання.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за №8952/07-25 від 26.06.2018 повідомлено про здійснення перерахунку пенсії на користь ОСОБА_1 та зазначено, що виплата перерахованої суми буде проведена з урахуванням вимог ч. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2018 № 103.

Вважаючи відмову боржника виконати рішення суду в частині виплати пенсії на користь стягувана протягом 10 робочих днів із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 103 від 21.03.2018 протиправною, та з огляду на те, що боржником не було вжито будь-яких інших заходів спрямованих на виконання рішення суду, зокрема, направлення запитів щодо отримання асигнувань, направлення листів до Пенсійного фонду України щодо виділення додаткових коштів, 03.07.2018 відповідачем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду у встановлені законом строки. Додатково боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Оскільки станом на 27.07.2018 рішення суду у повному обсязі ГУ ПФУ в Полтавській області не виконано, доказів звернення до вищестоящого органу щодо виділення коштів з метою виконання рішення суду до відділу не надано, ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області винесено постанову від 27.07.2018 про накладення на боржника штрафу в розмірі 10200 грн.

30.07.2018 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на адресу Головного управління Національної поліції в Полтавській області направлено повідомлення ВП №56591262 про притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

03.09.2018 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, яка полягає у не вчинені всіх необхідних та можливих виконавчих дій, які б забезпечили фактичне повне виконання судового рішення внаслідок чого порушено право позивача на отримання пенсійних виплат, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у межах та у спосіб, що визначений чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Згідно із ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями Закону України «Про виконавче провадження» встановлено послідовність дій державного виконавця, зокрема, до таких дій відносяться: 1) накладення на боржника штрафу та перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин); 2) накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин); 3) звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 5, 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частинами першою, другою статті 75 цього ж Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, Законом України «Про виконавче провадження» не встановлено строків накладення штрафів за невиконання рішення, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Матеріалами справи встановлено, що старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Федько Є.О. 13.06.2018 винесено та направлено сторонам постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №816/49/18, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 16.05.2018, та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, після чого направити на адресу виконавчої служби завірені належним чином докази такого виконання.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за №8952/07-25 від 26.06.2018 повідомлено про здійснення перерахунку пенсії на користь ОСОБА_1 та зазначено, що виплата перерахованої суми буде проведена з урахуванням вимог ч. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2018 № 103.

Вважаючи відмову боржника виконати рішення суду в частині виплати пенсії на користь стягувана протягом 10 робочих днів із посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 103 від 21.03.2018 протиправною, та з огляду на те, що боржником не було вжито будь-яких інших заходів спрямованих на виконання рішення суду, зокрема, направлення запитів щодо отримання асигнувань, направлення листів до Пенсійного фонду України щодо виділення додаткових коштів, 03.07.2018 відповідачем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду у встановлені законом строки. Додатково боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Оскільки станом на 27.07.2018 рішення суду у повному обсязі ГУ ПФУ в Полтавській області не виконано, доказів звернення до вищестоящого органу щодо виділення коштів з метою виконання рішення суду до відділу не надано, ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області винесено постанову від 27.07.2018 про накладення на боржника штрафу в розмірі 10200 грн.

30.07.2018 державний виконавець звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із поданням про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду, на підставі якого видано виконавчий лист №816/49/18 від 16.05.2018.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/49/18 заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про заміну способу і порядку виконання рішення суду було повернуто державному виконавцю.

30.07.2018 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на адресу Головного управління Національної поліції в Полтавській області направлено повідомлення ВП №56591262 про притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

У зв'язку з чим, 03.09.2018 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені судовим розглядом обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що державним виконавцем вжито вичерпних заходів примусового виконання рішення суду відповідно до вимог Законом України «Про виконавче провадження», а тому твердження позивача про неправомірну бездіяльність відповідача є безпідставними.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій під час виконавчого провадження ВП №56591262, а отже, позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року у справі № 1640/3267/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 по справі №1640/3267/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. КалиткаСудді(підпис) (підпис) В.О. Бондар З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 12.11.2018.