УХВАЛА
12 листопада 2018 р.Справа № 820/3965/17
Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Бартош Н.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. по справі № 820/3965/17
за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. задоволено позов Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
На зазначену постанову суду Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби подало апеляційну скаргу. Також апелянтом заявлене клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та про відстрочення сплати судового збору.
Вказане клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованим і наведені в ньому обставини не є підставою для поновлення строку на подання апеляційної скарги, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2017 р. судом першої інстанції ухвалено постанову про задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (дата складення тексту постанови в повному обсязі відсутня). Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, повний текст постанови відповідачем отриманий 06.11.2017 р.
Згідно приписів ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення суду першої інстанції), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідачем по справі 16.11.2017 р. (тобто в межах строку, визначеного приписами ч. 2 ст. 186 КАС України, в редакції, що діяла на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) подано апеляційну скрагу на постанову суду першої інстанції.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2017 р. апеляційна скарга залишено без руху та наданий апелянту строк для усунення недоліків.
Ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 р. та від 09.01.2018 р. апелянту двічі продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 р. апеляційну скаргу повернуто відповідачу. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги відповідач отримав 12.03.2018 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Повторно апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 24.10.2018 р., в якій заявник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Харківське управління Офісу великих платників податків неодноразово своєчасно (перед поданням апеляційної скарги до суду) доповідною запискою № 64878/28-10-50-05-17 від 14.11.2017 р. зверталось до Офісу великих платників податків ДФС щодо спати судового збору у розмірі 354327,13 грн., але оскільки сплати судового збору не відбулось, тому ухвалою суду апеляційної інстанції апеляційна скарга Харківського управління ОВПП ДФС була повернута скаржнику.
Сплата судового збору у розмірі 354327,13 грн. за вищезазначеною доповідною запискою відбулась лише 27.04.2018 р. платіжним дорученням від 29.03.2018 р. за № 846.
В той же час, апелянт зазначив, що в 2018 році були внесені зміни до Закони України «Про судовий збір» № 3674, і судовий збір за подання апеляційної скарги вже складав 483173,40 грн., тобто на 128846,27 грн. більше ніж було сплачено відповідно до платіжного доручення № 846 від 29.03.2018 р. (сплата відбулась 27.04.2018 р. відповідно до штампу УДКСУ у Печорському районі м. Києва). Оригінал платіжного доручення № 846 від 29.03.2018 р. фактично отримано Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС лише 03.05.2018 р., про що свідчить експрес-накладна Нової пошти № 59000334895166 від 02.05.2018 р.
Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС ще раз було складено та направлено на адресу Офісу ВПП ДФС доповідну записку № 28380/28-10-50-05-17 від 08.05.2018 р. з проханням сплати (доплатити) судовий збір за подання апеляційної скарги по справі № 820/3965/17 у розмірі 128846,27 грн., але станом на 24.10.2018 р. сплата судового збору у розмірі 128846,27 грн., так і не відбулася у зв'язку з тим, що в період з травня 2018 по жовтень 2018 Офіс позбавлений можливості здійснити сплату судового збору з рахунків Офісу ВПП ДФС, оскільки, відповідно до повідомлень від Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі № 05-17/1658 від 08.05.2018 р., № 05-17/1686 від 11.05.2018 р., № 05-17/2085 від 13.06.2018 р., № 05-17/2478 від 04.07.2018 р., № 05-17/2776 від 25.07.2018 р., № 05-17/2932 від 07.08.2018 р., № 05-17/3141 від 22.08.2018 р., № 05-17/3518 від 13.09.2018 р., № 05-17/3663 від 25.09.2018 р., № 05-17/3797 від 04.10.2018 р. про зупинення операцій з бюджетними коштами, у зв'язку із виконавчими провадженнями відносно Офісу щодо безспірних списань коштів з рахунків та до надання інформації, що може вплинути на процес безспірного списання коштів, зупинено операції бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України. Відновлення операцій з бюджетними коштами відбувається протягом п'яти робочих днів, за умови надання інформації про безспірне списання коштів.
Суд зазначає, що відповідно до п. 13 Прикінцевих положень КАС України, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Після отримання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 року про повернення апеляційної скарги, апелянт мав можливість одразу подати апеляційну скаргу разом із клопотанням про відстрочення/розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, надавши суду належні докази неможливості сплати судового збору на час первинного подання апеляційної скарги та її повернення.
Вказаним правом відповідач не скористався, що свідчить про невжиття податковим органом всіх можливих заходів для своєчасного подання апеляційної скарги з дотриманням строку, передбаченого ч.1 ст.186 КАС України (в редакції Кодексу до 15.12.2017 року).
Отже, вчасна подача первинної апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Надані до суду запити для встановлення даних та повідомлення щодо необхідності здійснення безспірного списання коштів Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі свідчать лише про наявність судових рішень та виконавчих листів щодо стягнення з Офісу великих платників податків ДФС судових та інших витрат та не підтверджують відсутності коштів на рахунках податкового органу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому не можуть бути прийняті судом у якості доказу відсутності коштів на рахунках податкового органу для сплати судового збору та неможливості здійснення відповідного перерозподілу коштів для сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги.
Крім того, твердження відповідача в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження про подачу первинної апеляційної скарги (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений статтею 186 КАС України (в редакції чинній на час подання первісної апеляційної скарги) не приймаються судом, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропускустроку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Отже, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення. У даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника та поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року.
Враховуючи викладене, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого строку суд визнає неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з цим, вважаю, що наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху у відповідності до ч. 3 ст. 298 КАС України.
Що стосується клпотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До апеляційної скарги відповідачем додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 354327,13 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви) за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою слід сплатити 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви) за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою особою, розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачем у позовній заяві заявлено позовні вимоги майнового та немайнового характеру про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2017 р. № 0000555016 про визначення сум грошового зобов'язання у загальному розмірі 11058435 грн. та від 30.06.2018 р. № 0000545016 про визначення сум грошового зобов'язання у загальному розмірі 445325,00 грн. (прийняття вказаних рішень відповідача - суб'єкта владних повноважень безпосередньо впливає на зміну складу майна позивача), а також про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000535016 (вказаним податковим повідомленням-рішенням грошових зобов'язань не визначено, а тому його прийняття безпосередньо не впливає на зміну складу майна позивача на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідними до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Сплата судового збору повинна справлятися відповідно до положень Закону України "Про судовий збір", а саме відповідно до ч. 1 ст. 4 вище зазначеного Закону, де визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 року складає 1600,00 грн.
При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Ставка судового збору за подання адміністративного позову в цій справі, який містить вимоги як майнового, так і не майнового характеру складала 172556,40 грн. (1,5 % ціни позову) та 1600,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а тому, при поданні апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 258834,60 грн. (150% від 172556,40 грн.) та 2400,00 грн. Загальна сума судового збору за подання апеляційної скарги становить 261234,60 грн., в той час як апелянтом сплачено 354327,13 грн., а тому підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, ч. 3 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя - доповідач, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про поновлення строку на подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. по справі № 820/3965/17 за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати Харківському управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання до Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків або відкритті апеляційного провадження буде відмовлено на підставі .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: (підпис) Н.С. Бартош
Судове рішення № 77763081, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/3965/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: