Рішення № 77761572, 07.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

07.11.2018 р. справа №820/1522/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом

ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про1) визнання протиправними дій Селидовського ОУФПУ Донецької області з приводу припинення з 01.04.2017р. пенсійних виплат ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1), 2) визнання протиправним та скасування рішення Селидовського ОУПФУ Донецької області №2604 від 15.05.2017р., 3) визнання протиправними дій Ізюмського ОУПФУ Харківської області з приводу невиплати пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1) за весь минулий час з моменту припинення виплат, а саме: з 01.04.2017р. по 01.10.2017р., 4) зобов'язати Ізюмське ОУПФУ Харківської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1) належної суми пенсії з моменту припинення її виплати, а саме: з 01.04.2017р. по 01.10.2017р.; 5) зобов'язати подати звіт у порядку ст.382 КАС України; 6) допустити негайне виконання у порядку п.1 ч.1 ст.371 КАС України у межах суми за один місяць, , -встановив:

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що громадянин має право на одержання виплат за раніше призначеною пенсією, але внаслідок вчинення райУПФУ протиправного діяння коштів за пенсією у період 01.04.2017 р. - 30.09.2017 р. не одержував.

Відповідачі, Селидовське ОУПФУ Донецької області та Ізюмське ОУПФУ Харківської області, з поданим позовом не погодилися.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначили, що рішення про припинення виплат за пенсією обумовлено об'єктивними чинниками, а саме: відсутністю необхідних доказів постійного проживання пенсіонера на території України, де безперешкодно функціонують органи державної влади України.

Суд, вивчивши доводи позову і відзивів на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом установлено, що позивач є громадянином України, має правовий статус внутрішньо переміщеної особи, як пенсіонер знаходився на обліку в Селидовському ОУПФУ Донецької області до жовтня 2017 р., а з жовтня 2017 р. знаходиться на обліку в Ізюмському ОУПФУ Харківської області, у період після 31.03.2017 р. припинив одержувати кошти за пенсією від Селидовського ОУПФУ Донецької області, а з 01.10.2017 р. - розпочав одержувати пенсію в Ізюмському ОУПФУ Харківської області.

Перевіряючи відповідність закону оскаржених діянь владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадян шляхом пенсійного забезпечення унормовані, насамперед, приписами ст.46 Конституції України, ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, випадки, коли відбувається припинення виплат за пенсією, викладені у ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де передбачено, що підставою для припинення виплат є рішення суду або рішення тероргану ПФУ, а приводом для прийняття такого рішення: призначення пенсії за недостовірними документами; подія смерті особи; подія неотримання пенсії протягом 6 місяців підряд; інші випадки згідно з законом.

Водночас із цим, суд зауважує, що іншого закону з приводу визначення таких приводів не існує.

Правовий висновок відносно застосування ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" міститься у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. по справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) і полягає у тому, що за відсутності визначених законом підстав виплати за пенсією не можуть бути припинені.

У ході розгляду спору судом достеменно встановлено, що у спірних правовідносинах відсутні і приводи, і підстави для припинення виплати пенсії, визначені ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вирішуючи спір, суд наголошує, що норми підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владні суб'єкти не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 КАС України в частині своєчасного та повного проведення платежів за призначеною пенсією.

Встановлена судовим розглядом відсутність визначених законом підстав для припинення виплат за пенсією вимагає від суду також скасування рішення Селидовського ОУПФУ Донецької області про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи і припинення виплати пенсії як безпідставної перешкоди у проведенні платежів за раніше призначеною пенсією.

Разом із тим, оскільки визнання діяння владного суб'єкта протиправним об'єктивно не здатне у даному конкретному випадку забезпечити неминуче, ефективне та дієве поновлення суб'єктивного права особи на одержання у власність коштів як виплат за пенсією, то суд вважає за необхідне обтяжити владний суб'єкт - Ізюмське ОУПФУ Харківської області обов'язком провести платежі за невиплаченою пенсією саме на підставі даного рішення суду. Водночас з цим, заявлені вимоги про визнання протиправними дій Ізюмського ОУПФУ Харківської області задоволенню не підлягають, оскільки позивач перебуває на обліку в цьому райУПФУ лише з жовтня 2017 р.

Підстав для застосування положень ст. 382 КАС України у спірних правовідносинах судом не виявлено.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області від 15.05.2017 р. №3604.

Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, місцезнаходження - АДРЕСА_1; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1) пенсію за період квітень-вересень 2017 р. і допустити негайне виконання у межах платежу за один місяць.

У решті вимог - позов залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Сліденко А.В.