Рішення № 77761438, 22.10.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 р. Справа № 1840/3175/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника позивача - Похилько Л.В.,

представників відповідача - Мулик К.К., Гедульянової Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем за наслідками камеральної перевірки 17.05.2018 винесено податкове повідомлення-рішення про застосовування до позивача штрафу за порушення граничних строків сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток. Вважає таке рішення протиправним.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем граничного строку сплати зобов'язання з податку на прибуток відповідно до декларації від 24.05.2015 з граничними термінами сплати 30.06.2015 та 30.07.2015. Тобто, обов'язок зі сплати авансових платежів з податку на прибуток у позивача виник у зазначені строки. Відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції, але не взято до уваги вимоги Перехідних положень до Податкового кодексу України, якими ми передбачалось звільнення платників від відповідальності. Приймаючи податкове повідомлення-рішення відповідач діяв не у порядку, не у порядку, встановленому законом. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000965010 від 17.05.2018.

Позивачем подано заяву про доповнення підстав позову. Додатково пояснив, що з розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення вбачається, що відповідачем погашено заборгованість позивача за рахунок платежів з податку на прибуток за платіжними дорученнями від 05.04.2017 на суму 69140,50 грн. та від 25.04.2017 на суму 3300000 грн. відповідно до п. 9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. Відповідно до ст. 126 ПК України у разі не сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу у відсотках до погашеної суми боргу, в залежності від терміну затримки. Таким чином, податковий орган наділений повноваженнями застосовувати штрафні санкції, передбачені ст. 126 ПК України у випадку сплати коштів з затримкою, але не наділений повноваженнями застосування таких санкції у випадку погашення податкового боргу в порядку календарної черговості відповідно до п. 9 ст. 87 ПК України.

Відповідач подав письмовій відгук у якому позов не визнав. Пояснив, що позивачем ві декларації з податку на прибуток за 2014 рік від 24.02.2015 визначено суму авансового внеску в розмірі 3757375 грн. станом на 27.04.2018 за даними картки обліку особового рахунку ТОВ "СМНВО" обліковується недоїмка в сумі 49295622 грн. борг виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених сум податкового зобов'язання. Відповідно до вимог ст. 87 п. 9 ПК України заборгованість позивача була зменшена за рахунок сум, сплачених у 2018 році на загальну суму 3369140,50 грн. відповідно до ст. 126 п. 126.1 ПК України у разі якщо платник не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу 10% при затримці до 30 календарних днів та 20% при затримці більше 30 календарних днів.

Відповідачем правомірно не застосовано норми перехідних положень до Податкового зобов'язання, оскільки ними звільняються від відповідальності платники податків за порушення, вчинені у 2015 році. Зобов'язання позивачем визначено в декларації за 2014 рік, авансові внески за 2015 рік мали сплачуватися підприємством у 2016 році. Просить в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала із зазначених підстав.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали заперечення на позов. Пояснили, що авансові внески у 2015 році позивачем сплачувались за 2014 рік, оскільки визначались в декларації за 2014 рік, а тому норма про звільнення від відповідальності застосовуватись не може.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем узгоджених зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємстві за 2014 рік. З акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено факт подання позивачем 24.02.2015 податкової декларації за податку на прибуток за 2014 рік. В декларації самостійно позивачем задекларовано 3757 375 грн. щомісячного авансового внеску, який підлягає сплаті протягом 2015 року. Задекларовані зобов'язання платником виконані не були. Погашення боргу минулих років з терміном сплати 30.06.2015 здійснено за рахунок коштів, сплачених позивачем у лютому-квітні 2018 (а.с. 56-60).

Позивачем факт проведення перевірки, факт подання декларації з податку на прибуток № 9080941478 від 24.02.2015 не оспорюється.

За наслідками перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.05.2018 № 0000965010, яким застосовано до позивача штраф в сумі 673828 грн. 10 коп. за затримку на 1030 днів сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств. З розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення вбачається, що за рахунок коштів, сплачених позивачем протягом лютого - квітня 2018 року погашено зобов'язання з граничним терміном сплати 30.06.2015 та 30.07.2015 (а.с. 62-64).

Як зазначено самим відповідачем в акті перевірки, позивачем прострочено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств. Суд не може погодитись з твердженням відповідача про те, що зобов'язання з граничним терміном сплати 30.06.2015 та 30.07.2015 є авансовими внесками з податку на прибуток за 2014 рік, оскільки таке твердження суперечить вимогам закону.

Відповідно до ст. 57 п. 57.1 ПК України ( в редакції на момент виникнення правовідносин) платники податку на прибуток щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

З наведеної норми вбачається, що авансові внески сплачуються не за минулий рік, за який вже подана річна декларація, а за наступний період. На момент подання декларації ат визначення розміру щомісячних платежів дохід в цих періодах платником ще не отримано. Саме у зв'язку з цим розмір платежів визначається на рівні нарахованого розміру податку на прибуток за попередній звітний рік. Тлумачення ж нормативних актів, що наводяться відповідачем не відповідають зазначеній нормі Податкового кодексу України та самому змісту авансу. На користь таких висновків свідчить і форма податкової декларації, що була подана позивачем 24.02.2015. В рядку 23 задекларовано розмір авансового внеску, що підлягатиме сплаті щомісячно. Також декларація містить таблицю дванадцятимісячного періоду сплати авансових внесків із зазначенням суми, що підлягає сплаті щомісячно в період з березня 2015 року по лютий 2016 (а.с. 67-68).

Як було зазначено вище, в ході перевірки відповідачем встановлено факт прострочення позивачем сплати авансового внеску з граничним терміном сплати 30.06.2015 та 30.07.2015.

Відповідно до ст. 126 п. 126.1 ПК України ( в редакції станом на 11.06.2015) У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, станом на момент закінчення строків сплати авансових внесків у червні-липні 2015 року ПК України дійсно передбачав застосування до платника штрафних санкцій за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, протягом строків, визначених цим Кодексом.

Разом з тим, п. 31 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень до Податкового кодексу України за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що платники податку звільняються від штрафних фінансових санкцій за порушення, допущені за наслідками діяльності у 2015 році щодо повноти сплати податку на прибуток. Суд приходить до переконання, що дотримання встановленого ПК України порядку та строків сплати податку на прибуток, в тому числі і передбачених ст. 57 ПК України України авансових платежів охоплюється поняттям повноти сплати цього податку. За таких обставин, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за несплату авансових платежів з податку на прибуток у 2015 році суперечить вимогам п. 31 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень до Податкового кодексу України. Податкове повідомлення-рішення 17.05.2018 № 0000965010, яким застосовано до позивача штраф в сумі 673828 грн. 10 коп. за затримку на 1030 днів сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі ст. КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом у сумі 10107,42 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС від 17.05.2018 №0000965010 про зобов'язання сплатити штраф з податку на прибуток підприємства в сумі 673 828,10 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (ідентифікаційний код 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (код ЄДРПОУ 39440996) судовий збір в розмірі 10 107,42 грн., сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.11.2018

Суддя О.В. Соп'яненко