Рішення № 77761106, 09.11.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 р. м. Чернівці Справа № 810/485/18

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Компанії "Pramus TRH s.r.o." (ід. номер 0456332, Slevacska, 497/9, Praha, 14, Hloubetin, 19800), який подано до суду представником компанії - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 6-8, м. Київ, 04655) та Чернівецької митниці ДФС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39465937, вул. Руська, 248М, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000) про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2018 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Компанії "Pramus TRH s.r.o." (позивач) до Державної фіскальної служби України (відповідач) з такими позовними вимогами:

зобов'язати Державну фіскальну службу України дозволити вивезення з території України автомобіля Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, представником компанії "Pramus TRH s.r.o." ОСОБА_1 (ОСОБА_1), дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2

Ухвалою суду Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 року №810/485/18 вищевказану адміністративну справу, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, передано за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.

08.05.2018 року адміністративна справа №810/485/18 надійшла на адресу Чернівецького окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу передана на розгляд головуючому судді Григорашу В.О.

Ухвалою суду від 14.05.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 14.06.2018 року.

Судове засіданні призначене на 14.06.2018 року відкладено на 31.07.2018 року.

В судовому засіданні призначеному на 31.07.2018 року, зважаючи на те, що позовні вимоги з приводу зобов'язання надати дозвіл на вивезення з території України автомобіля Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, представником компанії "Pramus TRH s.r.o." ОСОБА_1 повинна бути пред'явлена до Чернівецької митниці ДФС, ухвалою суду залучено до участі у даній справі у якості співвідповідача - Чернівецьку митницю ДФС у Чернівецькій області. У зв'язку з вказаним розгляд справи відкладено на 18.09.2018 року.

Судове засіданні призначене на 18.09.2018 року у зв`язку з неявкою представника позивача відкладено на 05.10.2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що Державна фіскальна служба України Листом №13135/5/99-99-18-01-03-16 від 01.08.2017 року відмовила у задоволенні звернення Компанії "Pramus TRH s.r.o." про надання дозволу на вивезення з території України належного компанії автомобіля марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2. Проте, Компанія "Pramus TRH s.r.o. не погоджується з відмовою відповідача з огляду на наступне.

Компанії "Pramus TRH s.r.o." з метою вивчення ринку в липні 2016 року прийняла на роботу громадянку ОСОБА_2 ОСОБА_3 та надала їй в користування належний компанії автомобіль марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2. 05.072016 року ОСОБА_3 в'їхала в Україну на вказаному автомобілі, де тривалий час займалася вивченням ринку та підготовкою договорів.

У 2017 році ОСОБА_3 повідомила компанію про перебування за межами України та ОСОБА_2, в зв'язку із чим вона не може вивезти за межі України наданий їй у користування автомобіль.

Після припинення трудових відносини з ОСОБА_3, Компанією "Pramus TRH s.r.o." було прийнято рішення повернути автомобіль марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 в Чеську Республіку. Вивезення автомобіля з території України доручено одному із засновників компанії громадянину України ОСОБА_1. Однак співробітники митниці на кордоні України повідомили новому представнику компанії, який здійснював транспортування автомобіля, що повернути даний транспортний засіб з території України може тільки та особа, яка його в Україну ввезла.

Компанія "Pramus TRH s.r.o." звернулася із запитом до Посольства України в Чеській Республіці і отримала роз'яснення щодо необхідності звернення за дозволом на вивезення автомобіля до відповідної митниці.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 109 Митного кодексу України, Компанія "Pramus TRH s.r.o." в межах попередньо встановленого при перетині кордону річного строку перебування автомобіля на території України звернулась до Чернівецької митниці ДФС та Державної фіскальної служби України з клопотанням про надання дозволу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо транспортного засобу та продовження попередньо встановленого строку тимчасового ввезення. До звернення додано ряд документів у підтвердження наявності обставин, що перешкоджають ОСОБА_3 вивезти транспортний засіб з території України.

Проте, Державна фіскальна служба України не прийняла до уваги факт припинення ОСОБА_3 трудових взаємовідносин з власником транспортного засобу та її тривале перебування за межами України та ОСОБА_2. При цьому співробітниками фіскальної служби взагалі не розглянуто та не надано правової оцінки можливості передачі права використання режиму тимчасового ввезення щодо автомобіля іншій особі. Звернення Компанії "Pramus TRH s.r.o." та заяву ОСОБА_3 розглянуто поверхнево та неповно. Не дано оцінку та не враховано усі обставини справи. Створено ситуацію, коли власник позбавлений можливості повернути з території України та продовжувати використовувати у власних комерційних цілях належний йому транспортний засіб. На даний час належний компанії автомобіль марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 знаходиться в гаражі приватного домогосподарства одного із засновників компанії ОСОБА_1 за адресою: Чернівецька область, Вижницький район, село Коритне, вул. Першотравнева 82А.

Враховуючи викладене, представник позивача звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідачів дозволити вивезення з території України автомобіля Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, представником компанії "Pramus TRH s.r.o." ОСОБА_1.

Відповідач-1, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду відзив проти позову в якому зазначив, що 17.07.2017 року до ДФС надійшла скарга позивача з проханням: переглянути рішення Чернівецької митниці ДФС від 07.07.2017 року № 5226/24-70-18-22/03; надати дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо автомобіля марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 поповичу ОСОБА_4 для вивезення транспортного засобу з території України; продовжити попередньо встановлений строк тимчасового ввезення автомобіля марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 на період розгляду звернення про дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення.

З такими ж питаннями позивач попередньо звертався до Чернівецької митниці ДФС. За результатами розгляду даного звернення листом № 5226/24-70-18-22/03 від 07.07.2017 року митницею, з посиланням на норми законодавства України повідомлено заявника про неможливість надати такий дозвіл.

Розглянувши скаргу на рішення митниці, ДФС листом № 13135/5/99-99-18-01-03-16 від 01.08.2017 року повідомила позивача про умови тимчасового ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування, їх використання та вивезення за межі митної території України.

Представник відповідача-1 вважає, що припинення трудових взаємовідносин ОСОБА_3 з компанією "Pramus TRH s.r.o." та перебування її за межами України і ОСОБА_2 не відносяться до фактів обставин непереборної сили.

Крім того, з повідомленої позивачем інформації вбачаються розбіжності, а саме: у позовній заяві зазначено, що у 2017 році ОСОБА_3 повідомила компанію про перебування за межами України і ОСОБА_2, а поданій до Чернівецької митниці ДФС заяві ОСОБА_3 зазначила про те, що вона на тривалий термін виїхала за межі ОСОБА_2, у зв'язку з чим позбавлена можливості вивезти зазначений автомобіль з території України. При цьому, документального підтвердження перебування ОСОБА_3 за межами України або ОСОБА_2, позовна заява не містить.

Крім того, відповідач-1 звертав увагу суду на те, що позивачем не зазначено, як припинення трудових взаємовідносин перешкодило ОСОБА_3 виконати взяте зобов'язання по вивезенню автомобіля.

Позовна вимога позивача не може бути задоволено і з тих підстав, що вирішення питань продовження строку тимчасового ввезення, передачі права використання митного режиму тимчасового ввезення, здійснення контролю за дотриманням вимог митного режиму тимчасового ввезення відповідно до розділів 3-5 Порядку № 657 покладено на митницю оформлення. З огляду на зазначене, вирішення питання передачі права використання митного режиму тимчасового ввезення належить до компетенції Чернівецької митниці ДФС, як митниці оформлення.

На підставі вищевикладеного, відповідач-1 вважає, що відмова у наданні дозволу на вивезення з території України автомобіля Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, представником компанії "Pramus TRH s.r.o." ОСОБА_1, є правомірною та прийнятою у межах повноважень.

Не погоджуючись з відзивом проти позову відповідача-1, представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що законодавство України встановлює порядок підтвердження факту дії обставин непереборної сили для отримання дозволу на продовження строку тимчасового ввезення автомобіля. Проте, метою Компанії "Pramus TRH s.r.o." не є отримання дозволу на продовження строку тимчасового ввезення автомобіля марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2. Компанія "Pramus TRH s.r.o." не бажає на даний момент продовжувати використовувати автомобіль в Україні. Кінцевою метою Компанії "Pramus TRH s.r.o." є повернути належний їй автомобіль в Чеську Республіку та продовжувати його використовувати за місцем реєстрації. Діями органів Державної фіскальної служби України створено ситуацію, коли власник позбавлений можливості повернути з території України та продовжувати використовувати у власних комерційних цілях належний йому транспортний засіб. При цьому, законодавствоам України не передбачено необхідності документального підтвердження факту дії обставин непереборної сили для зазначеної мети.

Компанія "Pramus TRH s.r.o." підтвердила факт припинення трудових взаємовідносин з ОСОБА_3. Відмова останньої виконати взяті перед органами ДФС України зобов'язання по вивезенню автомобіля носить суб'єктивний характер. Такі дії є предметом взаємовідносин між ОСОБА_3 та органами ДФС України і не можуть мати наслідком обмеження права власника автомобіля.

Відповідач-2, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду відзив проти позову в якому зазначив, що 04.07.2017 до Чернівецької митниці ДФС звернувся гр. ОСОБА_1 з вимогою надати йому дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо автомобіля марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.

За результатами розгляду вищевказаної заяви, Чернівецька митниця ДФС 07.07.2017 року за вих.№5226/24-70-18-22/03 повідомила заявника про неможливість надати такий дозвіл.

Підставою для такої відмови стало те, що під час здійснення митного контролю, перевірки інформації, яка міститься в програмно-інформаційному комплексі "Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення" ЄАІС ДМСУ встановлено, що 05.07.2016 року громадянка ОСОБА_2 ОСОБА_3 ввезла на митну територію України автомобіль марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 через пункт пропуску "Мамалига-Крива" митного поста "Кельменці" Чернівецької митниці ДФС в режимі тимчасового ввезення терміном до 1 року.

Позивач у позовній заяві вказує, що гр. ОСОБА_3 перебуває за межами України та ОСОБА_2, у зв'язку з чим вона не може вивезти транспортний засіб за межі України і з нею припинено трудові відносини. Однак, на думку відповідача-2, вказані обставини не відноситься до обставин непереборної сили.

Крім того, у митниці наявна неофіційна інформація щодо неодноразового перебування на території України вищевказаної громадянки в період з 05.07.2016 року, а також те, що з 26.01.2017 року вона знаходиться на території України, що спростовує факт неможливості виконання взятого на себе зобов'язання щодо вивезення транспортного засобу за межі України.

На підставі вищевикладеного, відповідач-1 вважає, що відмова у наданні дозволу на вивезення з території України автомобіля Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, представником компанії "Pramus TRH s.r.o." ОСОБА_1, є правомірною та прийнятою у межах повноважень.

Не погоджуючись з відзивом відповідача-2 проти позову, позивач подав до суду відповідь на вказаний відзив в якому зазначив, що законодавство України встановлює порядок підтвердження факту дії обставин непереборної сили для отримання дозволу на продовження строку тимчасового ввезення автомобіля. Проте метою Компанії "Pramus TRH s.r.o." не є отримання дозволу на продовження строку тимчасового ввезення автомобіля Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2. Компанія "Pramus TRH s.r.o." не бажає на даний момент продовжувати використовувати автомобіль в Україні. Кінцевою метою Компанії "Pramus TRH s.r.o." є повернути належний їй автомобіль в Чеську Республіку та продовжувати його використовувати за місцем реєстрації. Діями митних органів Державної фіскальної служби України створено ситуацію коли власник позбавлений можливості повернути з території України та продовжувати використовувати у власних комерційних цілях належний йому транспортний засіб.

Стосовно дій ОСОБА_3, яка ввезла автомобіль марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, то позивач зазначив, що немає майнового спору між власником автомобіля та зазначеною особою, так як автомобіль повернуто представнику компанії. Компанія "Pramus TRH s.r.o." не стверджує, що ОСОБА_3 не може вивезти автомобіль з території України через перебування за межами і що це є обставиною непереборної сили. Існує факт припинення трудових відносин з ОСОБА_3 та її небажання вивезти автомобіль з території України. Тому власник автомобіля прийняв рішення самостійно вчинити зазначені дії. Той факт, що ОСОБА_3 не виконано взяті перед органами ДФС України зобов'язання носить суб'єктивний характер. Такі дії є предметом взаємовідносин між ОСОБА_3 та органами ДФС України і не можуть мати наслідком обмеження права власника автомобіля.

Справедливість вимог Компанії "Pramus TRH s.r.o." щодо отримання можливості вивезти з території України власного автомобіля марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 позивач також підтверджує листом Посольства України в Чеській Республіці №61313/19-091-978.

Представник позивача у своєму вступному слові позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідачів у своєму вступному слові заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

В судовому засіданні 05.10.2018 року, за клопотанням представників сторін, суд перейшов до розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Pramus TRH s.r.o." (ід. код 04563352) зареєстроване за юридичною адресою: Слевачська 497/9, Глоубєтін, 19800 Прага 9. Директори ТОВ "Pramus TRH s.r.o.": ОСОБА_5 та ОСОБА_1, які діють від імені Товариства самостійно (а.с. 8-10).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 виданого 19.05.2016 року, Компанії "Pramus TRH s.r.o." належить автомобіль марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, НОМЕР_2 (а.с. 11).

Наказом від 20.05.2016 року Компанією "Pramus TRH s.r.o." прийнято на роботу ОСОБА_3 строком на один рік на посаду менеджера по вивченню ринку та укладенню договорів з оплатою послуг на договірних умовах відповідно до виконаних робіт (а.с. 12).

Для виконання службових обов'язків, ОСОБА_3 було надано у користування належний Компанії "Pramus TRH s.r.o." автомобіль марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, НОМЕР_2.

За даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пропуску, 05.07.2016 року ОСОБА_3 ввезла на митну територію України належний Компанії "Pramus TRH s.r.o." автомобіль марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, НОМЕР_2 (а.с. 56).

Наказом від 31.05.2017 року у зв'язку із закінченням терміну трудових відносин, ОСОБА_3 звільнено з роботи в Компанії "Pramus TRH s.r.o." з посади менеджера по вивченню ринку та укладенню договорів (а.с. 13).

Встановлено, що ОСОБА_3 зверталась до начальника Чернівецької митниці із заявою про надання дозволу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо автомобіля марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, НОМЕР_2 ОСОБА_1 (а.с. 16), що не заперечувалось представником відповідачів під час розгляду даної справи.

Дорученням №17/06-2 від 01.06.2017 року Компанія "Pramus TRH s.r.o." уповноважила ОСОБА_1 повернути належний підприємству автомобіль марки Hyundai Tucson, рік випуску 2007, НОМЕР_2, державні номерні знаки НОМЕР_1 з території України на територію Чеської Республіки. Доручення видано строком до 31.01.2017 року (а.с. 14).

У зв'язку з відмовою позивачу у наданні дозволу на вивезення представником компанії "Pramus TRH s.r.o." ОСОБА_1 з території України автомобіля марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, позивач звернувся до Посольства України в Чеській Республіці із запитом щодо повернення вказаного автомобіля в Чехію.

Листом консульського відділу Посольства України в Чеській Республіці від 29.06.2017 року №61313/19-091-978 "Щодо звернення повернення авто" позивача повідомлено про те, що із зверненням про повернення в Чехію належного компанії "Прамус" автомобіля йому необхідно звернутись до відповідної митниці. До звернення рекомендовано додати документи, які б підтверджували розірвання трудових відносин представника з компанією, а також довіреність на особу, яку компанія уповноважує вивезти авто в Чехію (а.с. 7).

Чернівецька митниця ДФС за результатами розгляду заяви Компанії "Pramus TRH s.r.o." вх№7345/24-70-03-01-22 від 04.07.2017 року, Листом від 07.07.2017 року №5226/24-70-18-22/03 "Щодо переміщення транспортного засобу особистого користування" відмовила у задоволенні такої заяви та повідомила Компанію "Pramus TRH s.r.o." про те, що передача права керування (розпорядження) ТЗ особистого користування Розділом ХІІ Митного кодексу України не передбачена (а.с. 48-49).

Не погоджуючись з відмовою Чернівецької митниці ДФС від 07.07.2017 року викладеною у Листі №5226/24-70-18-22/03 (а.с. 48 зв. - 49), Компанія "Pramus TRH s.r.o." 12.07.2017 року звернулась із скаргою до Державної фіскальної служби в якій просила:

1. Переглянути рішення Чернівецької митниці ДФС від 07.07.2017 року, яке викладено у листі №5226/24-70-18-22/03;

2. Надати дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо автомобіля Hyundai Tucson, НОМЕР_1, НОМЕР_2 ОСОБА_1 для вивезення транспортного засобу з території України;

3. Продовжити попередньо встановлений строк тимчасового ввезення автомобіля Hyundai Tucson, НОМЕР_1, НОМЕР_2 на період розгляду звернення про дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення (а.с. 47-48).

Розглянувши скаргу позивача від 12.07.2017 року, Державна фіскальна служба України Листом від 01.08.2017 року №13135/5/99-99-18-01-03-165 "Про надання інформації" відмовила у задоволенні такої заяви та надала позивачу роз'яснення з приводу порядку вивезення за межі території України транспортного засобу, зареєстровано в уповноважених органах іноземних держав (а.с. 6).

Вважаючи такі дії Державної фіскальної служби України протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання надати дозвіл на вивезення з території України автомобіля марки Hyundai Tucson представником компанії "Pramus TRH s.r.o.".

Дорученням №17/12-1 від 31.12.2017 року Компанія "Pramus TRH s.r.o." уповноважила ОСОБА_1 повернути належний підприємству автомобіль марки Hyundai Tucson, рік випуску 2007, НОМЕР_2, державні номерні знаки НОМЕР_1 з території України на територію Чеської Республіки. Доручення видано строком до 31.01.2018 року (а.с. 15).

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України від 13.03.2012 року №4495-VI (МК України), та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначено Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року №657 (Порядок №657).

Відповідно до ч. 1 ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ст. 109 МК України за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, орган доходів і зборів надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа: 1) відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом; та 2) приймає на себе зобов'язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 108 МК України строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється органом доходів і зборів з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути реекспортовані відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

З урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів за письмовою заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним органом доходів і зборів. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про його продовження, про причини та підстави такої відмови.

Згідно з ч. 1 ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до ч. 4 ст. 308 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Відповідно до ч. 5. ст. 308 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Судовим розглядом встановлено, що наказом від 20.05.2016 року Компанією "Pramus TRH s.r.o." прийнято на роботу ОСОБА_3 строком на один рік на посаду менеджера по вивченню ринку та укладенню договорів з оплатою послуг на договірних умовах відповідно до виконаних робіт. Для виконання службових обов'язків, ОСОБА_3 було надано у користування належний Компанії "Pramus TRH s.r.o." автомобіль марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, НОМЕР_2.

05.07.2016 року ОСОБА_3 ввезла на митну територію України належний Компанії "Pramus TRH s.r.o." автомобіль марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, НОМЕР_2.

У зв'язку із закінченням терміну трудових відносин, ОСОБА_3 звільнено з роботи в Компанії "Pramus TRH s.r.o." з посади менеджера по вивченню ринку та укладенню договорів. Після розірвання трудових відносин з позивачем, ОСОБА_3 виїзд з митної території України належного Компанії "Pramus TRH s.r.o." автомобіля марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, НОМЕР_2, в межах річного строку, не здійснила.

При цьому встановлено, в межах річного строку ОСОБА_3 зверталась до начальника Чернівецької митниці із заявою про надання дозволу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо автомобіля марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, НОМЕР_2 ОСОБА_1, однак їй було в цьому відмовлено.

З огляду на вказане, Компанія "Pramus TRH s.r.o." уповноважила ОСОБА_1 повернути належний підприємству автомобіль марки Hyundai Tucson, рік випуску 2007, НОМЕР_2, державні номерні знаки НОМЕР_1 з території України на територію Чеської Республіки.

Проте, Чернівецька митниця ДФС за результатами розгляду заяви Компанії "Pramus TRH s.r.o." вх№7345/24-70-03-01-22 від 04.07.2017 року відмовила у наданні ОСОБА_1 дозволу на право використання режиму тимчасового ввезення щодо автомобіля Hyundai Tucson, НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Крім того, Державна фіскальна служба України розглянувши скаргу позивача на вищевказану відмову Чернівецької митниці ДФС відмовила у задоволенні такої скарги та надала позивачу роз'яснення з приводу порядку вивезення за межі території України транспортного засобу, зареєстровано в уповноважених органах іноземних держав.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, встановлено, що стаття 1 Першого протоколу, по суті, гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном. Однак ці три норми не можна розглядати як "окремі", тобто не пов'язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справі "Літгоу та інші проти Сполученого Королівства" (Lithgow and Others v. the United Kingdom) від 8 липня 1986 року, п. 106, серія A, N 102).

Будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. рішення у справі "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy) [GC], N 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I).

З матеріалів справи судом встановлено, що в даному випадку втручання органу влади у захищене право власності позивача суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, оскільки відсутній "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Так, метою отримання дозволу на вивезення з території України транспортного засобу є повернення належного Компанії "Pramus TRH s.r.o." автомобіля в Чеську Республіку та продовження його використання за місцем реєстрації. Зазначена мета не має наслідком порушення прав, свобод або інтересів інших осіб, а тому відмова відповідача у наданні дозволу на вивезення з території України в Чеську Республіку транспортного засобу належного Компанії "Pramus TRH s.r.o." призведе до порушення "справедливого балансу" основоположних прав позивача у спірних правовідносинах.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у результаті дій відповідачів склались обставини за яких позивач позбавлений можливості реалізувати своє право мирно володіти своїм майном, а саме автомобілем марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, представником компанії "Pramus TRH s.r.o.", гарантоване конвенцією Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України.

Що стосується повноважень ОСОБА_1 на володіння, користування та розпорядження в інтересах та від імені Компанії "Pramus TRH s.r.o." автомобілем марки Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, то вони підтверджується Витягом з Торгового реєстру, який веде Міський суд м. Праги, розділ "С", запис 249354 (а.с. 9-10).

Відповідно до Порядку №65 вирішення питання продовження строку тимчасового ввезення, передачі права використання митного режиму тимчасового ввезення, здійснення контролю за дотриманням вимог митного режиму тимчасового ввезення покладено на митницю оформлення. Таким чином, зобов'язання дозволити вивезення з території України автомобіль Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, представником компанії "Pramus TRH s.r.o." ОСОБА_1, суд покладає саме на Чернівецьку митницю ДФС у Чернівецькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.949514137.1. від 25.01.2018 року (а.с. 2).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1762,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці ДФС у Чернівецькій області.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Компанії "Pramus TRH s.r.o." (ід. номер 0456332, Slevacska, 497/9, Praha, 14, Hloubetin, 19800), який подано до суду представником компанії - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 6-8, м. Київ, 04655) та Чернівецької митниці ДФС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39465937, 58000, вул. руська, 248М, м. Чернівці) про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Зобов'язати Чернівецьку митницю ДФС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39465937, вул. Руська, 248М, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000) дозволити вивезення з території України автомобіль Hyundai Tucson, НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, представником компанії "Pramus TRH s.r.o." (ід. номер 0456332, Slevacska, 497/9, Praha, 14, Hloubetin, 19800) ОСОБА_1 (ОСОБА_1), дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, що мешкає за адресою Україна, Чернівецька область, Вижницький район, село Коритне, вул. Першотравнева, 82А.

Стягнути на користь Компанії "Pramus TRH s.r.o." (ід. номер 0456332, Slevacska, 497/9, Praha, 14, Hloubetin, 19800) за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці ДФС у Чернівецькій області судові витрати (код ЄДРПОУ 39465937, вул. Руська, 248М, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000) - судовий збір в сумі 1762 (сімсот чотири) грн 00 коп., сплачений згідно квитанції №0.0.949514137.1 від 25.01.2018 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Компанія "Pramus TRH s.r.o." (ід. номер 0456332, Slevacska, 497/9, Praha, 14, Hloubetin, 19800).

Відповідач-1 - Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 6-8, м. Київ, 04655).

Відповідач-2 - Чернівецька митниця ДФС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39465937, вул. Руська, 248М, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000).

Суддя В.О. Григораш