Рішення № 77761002, 12.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4681/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кучеренко Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 66300, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови № 030933 від 12.03.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в якому просив скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №030933 від 12.03.2018 року до ФОП ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 12.01.2018 року на території Харківської області працівниками Укртрансбезпеки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", про що складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 001640 від 12.01.2018 р.

12 березня 2018 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 030933 про накладення на ФОП ОСОБА_3 адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 гривень. Позивач не погоджується з Постановою, вважає її такою, що належить до скасування з наступних підстав.

Пунктом 20 Постанови КМУ від 8 листопада 2006 р. за № 1567 «Про порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (Надалі - «Постанова № 1567») передбачено, що Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як вбачається з додатку №3 Постанови № 1567, в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зазначаються відомості про найменування суб'єкта господарювання, його місцезнаходження, прізвища, ініціали та адреса фізичної особи - суб'єкта господарювання, тобто про особу, яка скоїла правопорушення.

Так, Акт за № 001640 від 12.01.2018 р. складений на ОСОБА_4. Тобто, посадові особи Укртрансбезпеки визначили ОСОБА_4 як таку, що порушила вимоги ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та є суб'єктом даного правопорушення. Даний факт підтверджується і Запрошенням від 12.02.2018 року за вих.№1150/1-31-18 на розгляд справи ОСОБА_4.

У свою чергу, Постановою № 030933 від 12 березня 2018 року про застосування адміністративно-господарського штрафу притягнуто до відповідальності про вчинення адміністративного правопорушення вже ОСОБА_3. Тим більше, в розділі Постанови - «порушення законодавства про автомобільний транспорт» зазначено: «Підстава: Акт від 12.01.2018 року № 001640», відповідно до якого суб'єктом адміністративного правопорушення є ОСОБА_4

Таким чином, під час винесення Постанови, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області порушено вимоги законодавства, порушено права Позивача, внаслідок чого, Постанова є незаконною, оскільки першочерговий суб'єкт зазначений в Акті є відмінним від суб'єкта правопорушення зазначеного в Постанові.

Також Відповідачем порушено ст. 268 КУпАП, яка передбачає розгляд справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункта 26 Постанови № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У свою чергу, ОСОБА_3 жодних запрошень на розгляд справи не отримував та йому не було відомо про такий розгляд адміністративної справи. А в матеріалах справи, наданої представнику позивача на ознайомлення, відсутні будь-які докази сповіщення ОСОБА_3 про такий розгляд справи, зокрема, відсутні відомості про направлення та отримання рекомендованого повідомлення, як того вимагає пункт 26 Постанови №1567.

Позивач зазначає, що посадові особи Укртрансбезпеки в Харківській області взагалі не зупиняли водія ОСОБА_6, не складали будь-яких протоколів чи актів, внаслідок чого не зрозуміло, яким чином складено Акт № 001640 від 12.01.2018 р., а оскільки, в Акті зазначено, що водій ОСОБА_6 відмовився від підпису, відсутні будь-які свідки, які б підтвердили таку відмову, внаслідок чого вбачається фіктивність даного Акту.

На підтвердження дотримання Позивачем законодавства про автомобільний транспорт та Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 р. Позивач повідомляє, що транспортний засіб марки DAF XF 105.410, номерний знак НОМЕР_2, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, пройшов перевірку та адаптацію тахографу до транспортного засобу від 01 серпня 2016 року, що оформлено відповідним Протоколом.

Позивач зазначає, що оскаржувана Постанова від 12.03.2018 р. винесена з порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до Постанови №1567 та ст. 38 КУпАП справа про порушення розглядається не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Згідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення.

Акт складено 12 січня 2018 року, тобто двохмісячний строк обчислюється з 12.01.2018 року та останнім днем строку притягнення до адміністративної відповідальності буде - 11.03.2018 року, а постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №030933 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, якою на нього накладено адміністративно-господарський штрафу в сумі 1700 грн., винесено 12.03.2018 року.

З наведених підстав Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 13.09.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.10.2018 року до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача зазначив, що абз. 1, ч. 1, ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність за порушення транспортного законодавства саме за перевізником, тобто, за особою, яка організувала перевезення, але не за власником транспортного засобу. З огляду на те, що документом суворої звітності товарно-транспортною накладною №101-31078554 від 11.02.2018р. зазначено перевізником позивача, саме до нього було застосовано адміністративно - господарське стягнення у вигляді оспорюваної постанови.

Жодних підстав вважати, що організатором перевезень (перевізником) не був Позивач у Відповідача не було. Одночасно, зважаючи на вищевикладене, жодних підстав вважати, що саме власник транспортного засобу був перевізником у відповідача також не існувало.

Відповідач зазначає, що за письмовим запрошенням від відповідача на розгляд справи на 12.03.18р. № 1460/1-31-18 від 26.02.18р. ОСОБА_3 не з'явився. За аналогічним запрошенням на розгляд справи не з'явилася власник транспортного засобу.

Порушення транспортного законодавства, за яке було складено акт перевірки передбачено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а також рядом нормативних документів що позначені актом перевірки, зокрема пунктом 3.3 Наказу Мінтрансу та зв'язку України від 24.06.2010р. № 385.

З вищенаведених підстав Відповідач у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

16.10.2018 р. від представника Позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він додатково зазначено, що в своєму відзиві сторона Відповідача зазначає наступне: «За письмовим запрошенням від відповідача на розгляд справи на 12.03.2018 року № 1462/1-31-18 від 26.02.2018 року той не з'явився» та на підтвердження виклику надав копію такого запрошення та список № 294, що в свою чергу є неналежним доказом повідомлення про розгляд справи та не може братися судом до уваги. У разі якщо Позивач отримав Запрошення на розгляд справи, то у Відповідача має бути належне підтвердження такого отримання, а саме - бланк повідомлення, який після вручення повертається Відповідачу, а також касовий чек чи розрахункова квитанція, але таких підтверджуючих документів Відповідачем не подано.

Представник позивача зауважує, що сторона Відповідача протирічить сама собі. Так, Відповідач зазначає, що «документом суворої звітності ТТН № 101-31078554 від 11.02.2018 року зазначено перевізником позивача, саме до нього було застосовано адміністративно-господарське стягнення у вигляді оспорюваної постанови», але саме Акт № 001640 від 12.01.2018 року складений на ОСОБА_4, яка не є суб'єктом правопорушення та Запрошення від 12.02.2108 року направлено також ОСОБА_4

Як вбачається з Запрошення за вих. № 1460/1-31-18, яке начебто було направлено ОСОБА_3 лише 26.02.2018 року, тобто через тривалий час після направлення аналогічного Запрошення ОСОБА_4, свідчить про те, що першочергово розглядали питання щодо притягнення іншого суб'єкта правопорушення ОСОБА_4, на яку й складено акт.

Представник Відповідача в своєму Відзиві зазначає, що на підставі ТТН складено Акт та винесено Постанову, якою притягнуто Позивача до Відповідальності, але Акт складений на іншу особу, яка не є суб'єктом правопорушення, внаслідок чого Акт є незаконний, а отже і не зрозуміло, на підставі чого ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності.

Представник Позивача у відповіді на відзив звертає увагу, що у своєму Відзиві сторона Відповідача будь-яких аргументів з приводу порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності не надала, не спростувала такі доводи, внаслідок чого вбачається погодження сторони Відповідача з даним фактом.

В судовому засіданні 06.11.2018 року представник Позивач підтримав адміністративний позов у повному обсязі та просив задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 06.11.2018 року представник Відповідача заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених в тексті відзиву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктом 19 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до пунктів 3,4 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлений виключний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Судом встановлено, що 12.01.2018 року о 13.40 на ділянці а/д Київ-Харків Довжанський 471 км було здійснено перевірку транспортного засобу DAF XF105.410 (державний номер НОМЕР_3), що належить ОСОБА_4.

За результатами перевірки був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 001640 від 12.01.2018 року, в якому зазначено про надання послуг з перевезення вантажу без оформлення щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія за період з 16.12.2017 по 12.01.2018 р., чим порушено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п.3.3 Наказу Мінтрансу та зв'язку України №385 від 24.06.2010 р.

Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №030933 від 12.03.2018 року до ФОП ОСОБА_3 на підставі акту № 001640 від 12.01.2018 року застосовано, у відповідності до ч.1 абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн.

Частина 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлює відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно - господарських штрафів, зокрема, за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 3 ч.1 ст.60).

Пунктами 20 та 21 Постанови № 1567 передбачено, що Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з Додатком 3.

Відповідно до зазначеного Додатку в графі «що належить» зазначається суб'єкт, якому належить транспортний засіб, що перевіряється, тобто власник цього транспортного засобу, а не перевізник. Випадком, коли у даній графі Акту може зазначатися автомобільний перевізник, є ситуація, коли і власником транспортного засобу і перевізником є одна і та сама людина.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами;

В той же час, відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Таким чином власником транспортного засобу і автомобільним перевізником не завжди є одна і та сама особа.

Абз. 1, ч.І, ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність саме автомобільних перевізников за порушення транспортного законодавства у вигляді адміністративно - господарських штрафів, зокрема, за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Постановою № 1567 передбачено, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

У постанові про застосування адміністративно-господарський санкцій вже зазначається суб'єкт, на якого накладається штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, тобто автомобільний перевізник.

Таким чином, Відповідач, зазначивши в Акті № 001640 від 12.01.2018 року власника транспортного засобу - ОСОБА_4, а в Постанові №030933 від 12.03.2018 р. автомобільного перевізника, який несе відповідальність за порушення ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - ОСОБА_3, жодним чином не порушив законодавства України та прав Позивача.

Крім того, оскільки Відповідачем винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 030933 від 12.03.2018 р. стосовно одного суб'єкта - автомобільного перевізника ФОП ОСОБА_3, суд не приймає до уваги докази Позивача про направлення Запрошень на розгляд справи про порушення автомобільного законодавства на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як такі, що підтверджують протиправність оскаржуваної постанови.

Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97р. « Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України» із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури України від 10.08.2018 № 368 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Згідно пункту 11.4. Глави 11 цих Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

В Акті № 001640 від 12.01.2018 року в графі щодо виявленого порушення під час перевірки зазначено «надання послуг з перевезення вантажу згідно ТТН № 102-31078554 від 11.01.2018 р. відправник ТОВ «Нова пошта» м. Львів, вантажоодержувач ТОВ «Нова пошта» м. Слов'янськ». Дане зазначення підтверджує той факт, що Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 001640 від 12.01.2018 року складений на підставі ТТН № 102-31078554 від 11.01.2018 р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що твердження Позивача щодо фіктивності Акту з огляду на те, що водія ОСОБА_6 взагалі не зупиняли, не складали будь-яких протоколів чи актів, є невірним, адже Відповідач не мав змоги отримати дані про ТТН, не зупиняючи транспортного засобу щодо якого складався Акт.

Відповідно до пункта 26 Постанови № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Норми КУпАП, на які посилається Позивач при доказуванні факту не повідомлення його про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, не застосовуються до даних правовідносин, оскільки відповідача притягнуто до відповідальності за порушення, відповідальність за яке передбачена Законом України «Про автомобільний транспорт» а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідачем в додатках до Відзиву було надано до суду докази повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 001640 від 12.01.2018 року, № 012049 від 15.01.2018 р., а саме: копія Запрошення на розгляд від 26.02.2018 р. та засвідчення належним чином копія Списку № 294 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 28.02.2018 р. Крім того, відповідно до зазначеного Списку та роздруківки з сайту Укрпошти щодо відстеження поштових відправлень, відправлення на адресу Позивача вручено особисто 06.03.2018 р., тобто за п'ять днів до дати розгляду справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про порушення автомобільного законодавства по Акту № 001640 від 12.01.2018 року.

Відповідно до Постанови №1567 справа про порушення розглядається не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Порушення Позивачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" працівниками Укртрансбезпеки виявлено 12.01.2018 р., про що складено відповідний акт Акт. Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 030933 про накладення на ФОП ОСОБА_3 адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 гривень винесено 12.03.2018 р.

Суд зазначає, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки останній день строку для розгляду справи про порушення про порушення автомобільного законодавства по Акту № 001640 від 12.01.2018 року, а саме 11.03.2018 р., припав на неділю, то днем закінчення даного строку є 12.03.2018 р.

На підставі зазначеного, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо порушення Відповідачем строку яким Позивача притягнуто до відповідальності.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 66300, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови № 030933 від 12.03.2018 року - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повни текст рішення складено та підписано 12.11.2018 року.

Суддя А.А. Радчук.

.