Рішення № 77760779, 12.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3988/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Фермерського господарства «БОР» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису, постанов про накладення штрафів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовної заявою, в якій просить суд визнати протиправними і скасувати припис від 06.07.2018, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.07.2018 №№ 69-1015-05/1-6973, 70-1015-05/1-6974.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведення заходу державного контролю щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт за адресою: пров. Морський, 16, с. Дачне, Біляївський район, Одеська область встановлено «самовільне виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлової будівлі літ. «В» шляхом «збільшення площі та будівництва двоповерхової нежитлової будівлі з газоблоку та зерноочисної машини»; експлуатацію нежитлової будівлі літ. «В» без прийняття до експлуатації, що є порушенням ст.ст.34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». При цьому будь-яка уповноважена особа ФГ «Бор» під час перевірки присутня не була, натомість в акті перевірки зазначено, що керівник Господарства ОСОБА_1 від підписання та отримання матеріалів перевірки відмовилась. Натомість про проведений захід позивач дізнався в результаті отримання листа Департаменту № 1015-05/1-6973 від 20.07.2018, згідно якого захід проведено на звернення Київського ВП м. Одеси ГУНП в Одеській області межах кримінального провадження, внесеного 22.05.2013 в ЄДРДР. По суті встановлених порушень позивач зазначає, що будь-якого будівництва щодо збільшення площі будівлі та машини ним не вчинялось. Те, що перевіряючим кваліфіковано як «реконструкція» є побудовою навісу, що жодним чином не є реконструкцією та не потребує введення в експлуатацію. Так само газоблок та очисна машина є тимчасовими спорудами, а не об'єктами нерухомого майна. Зважаючи на порушення порядку проведення перевірки, в результаті чого він був позбавлений можливості давати пояснення та заперечення, а також з огляду на фактичну відсутність порушень у сфері містобудівної діяльності, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Ухвалою судді від 10.09.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб на 04.10.2018 о 10:00 год.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Завальнюка І.В. у відпустці, судове засідання, призначене на 04.10.2018 о 10:00 год., перенесено на 24.10.2018 о 10:00 год.

Судове засідання, призначене на 24.10.2018 о 10:00 год., відкладено на 01.11.2018 о 09:30 год. для повторного виклику відповідача, від якого не надійшов відзив на адміністративний позов та інші докази в його обґрунтування.

Судове засідання, призначене на 01.11.2018 о 09:30 год., у зв'язку із неявкою представників сторін, відкладено на 07.11.2018 о 11:00 год.

07.11.2018 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання із додатками, відповідно до якого останній просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

З огляду на матеріали справи, головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Савко Євгеній Вікторович, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області Кшановський Павло Анатолійович на підставі звернення Київського ВП у м. Одеса ГУНП в Одеській області від 21.06.2018 № 37-СВ-1616 в періоді з 25.06.2018 о 11:45 год. по 06.07.2018 о 11:00 год. провели позапланову перевірку на об'єкті Фермерське господарство «Бор» за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, пров. Морський, 16, за результатами якої складено акт № 555 від 06.07.2018.

Перевіркою встановлено, що на земельній ділянці виконано роботи з реконструкції нежитлової будівлі літ. «В» шляхом збільшення площі; будується двоповерхова нежитлова будівля з газоблоку та зерноочисна машина, чим порушено п.1 ст.34, ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

На підставі вищевказаного акту проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт № 555 від 06.07.2018 складений припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06.07.2018 про заборону з 06.07.2018 виконання будівельних робіт із будівництва нежитлової будівлі з газоблоку та зерноочисної машини за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, пров. Морський, 16.

В подальшому головним інспектором Департаменту Савко Є.В. винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.07.2018 № 69/1015-05/1-6973, якою ФР «Бор» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 66276 грн.; постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.07.2018 № 70/1015-05/1-6974, якою ФР «Бор» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.1 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 66276 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені припис та постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Зі змісту акту проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт № 555 від 06.07.2018 вбачається, що під час виїзду на перевірку за адресою: пров. Морський, 16, с. Дачне, Біляївський район, Одеська область перевіряючими встановлено, що земельна ділянка належить ФГ «Бор» на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.11.2015 № 48451797; також було надано технічний паспорт на виробничий будинок, виготовлений КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомості» від 29.04.2011 № 10-неж-113 Р-73 та Витяг про державну реєстрацію прав від 31.08.2011 № 31148740. Враховуючі надані документи встановлено, що виконано будівельні роботи з реконструкції нежитлової будівлі літ. «В» шляхом збільшення площі. Також встановлено, що будується двоповерхова нежитлова будівля з газоблоку та зерноочисна машина. Документів, які дають право на виконання будівельних робіт ФГ «Бор» не надано, у зв'язку із чим вказані будівельні роботи з реконструкції нежитлової будівлі літ. «В» шляхом збільшення площі та будівництва двоповерхової нежитлової будівлі з газоблоку та зерноочисної машини виконуються самовільно, чим порушено ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ № 466 від 13.04.2011. Також встановлено, що реконструйована нежитлова будівля літ. «В» експлуатується без прийняття до експлуатації в установленому законом порядку, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно з п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 461, експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо: об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать

до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частинами четвертою та п'ятою статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних, розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи, затвердження проектної документації, виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

За приписами статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Статтею 36 цього Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль, як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. В силу п. 11 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок) посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (далі - Порядок № 553).

Згідно з пп.1, 8 п.11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до абз.6 п.12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Абзацом 7 п.12 Порядку № 553 визначено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до п.21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що плановому контрольному заходу передує відповідне повідомлення суб'єкта містобудівної діяльності, яке надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі проведення позапланового заходу на підставі вимоги правоохоронних органів посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

У випадку недопущення посадових осіб інспекції для проведення перевірки необхідно скласти акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. При цьому у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З огляду на матеріали справи, співробітниками Департаменту в протоколах про адміністративне правопорушення від 06.07.2018 у графах «Другий примірник протоколу отримав», «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано «відмовився» вказано «відмов».; у графі «додатки (за наявності)» не зазначено нічого; у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.07.2018 в графі «Примірник припису одержав: керівник - Фермерського господарства «БОР ОСОБА_1» не зазначено нічого; у постановах про накладення штрафу від 20.07.2018 зазначено «не з'явилася».

Акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій в матеріалах справи немає.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення Департаментом на адресу Господарства листів про витребування документів, копій акту та припису, виклику на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також направлення перевіряючим на проведення позапланової перевірки на підставі звернення правоохоронного органу.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 у справі №21-433а13, при розгляді спорів цієї категорії суди мають з'ясовувати питання щодо наявності в діях суб'єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об'єкта, наявності на цей момент встановленого законодавством обов'язку вводити об'єкт в експлуатацію, не введення в експлуатацію та використання об'єкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обов'язку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до публічної відповідальності.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційного з'ясування обставин справи в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Відповідно до додаткових пояснень, наданих представником ФГ «Бор», Господарством не виконувалося будь-якої реконструкції, а лише побудовано навіс, який відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, не належить до самочинного будівництва.

Крім того, будівля з газоблоку та зерноочисна машина відповідно до ст.181 ЦК України не є нерухомими об'єктами, а є тимчасовими спорудами, що підтверджується тим фактом, що на даний час зазначені споруди вже розібрані, на підтвердження чого представником позивача додано фотоматеріали.

При цьому суд враховує, що Порядком № 553 посадовим особам органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки надано право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Отже, відповідач не зафіксував у встановленому законом порядку стверджувані ним порушення, зокрема здійснення реконструкції у вигляді збільшення площі будівлі літ. В», здійснення будівництва об'єктів нерухомості з газоблоку та зерноочисної машини; експлуатацію нежитлової будівлі літ. «В» без прийняття до експлуатації тощо, діяв не у порядку, встановленому законом, внаслідок чого безпідставно видав припис та застосував санкції до позивача.

Крім того, суд враховує, що позапланову перевірку ФГ "БОР" проводив головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу ДАБІ в Одеській області Савко Є.В., який у подальшому склав акт перевірки, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, видав припис та розглянув справи відносно позивача, притягнувши останнього до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

При викладених обставинах суд погоджується з позицією позивача, що такі дії посадової особи суб'єкта владних повноважень свідчать про порушення відповідачем принципу безсторонності при прийнятті рішень, який закріплений приписами ст.2 КАС України.

Так, за висновком ЄСПЛ у справі Срамек проти Австрії, рішення від 22.10.1984 (Серія А, № 84), орган влади, який не є судом держави для виконання статті 6 параграфу 1 Європейської конвенції з прав людини, може розглядатися як суд у змістовному значенні цього терміну.

В рішенні Волков проти України від 09.01.2013 (заява № 21722/11) ЄСПЛ визначив роль таких осіб, які здійснюють перевірку, направляють документи до органу, уповноваженому приймати рішення, а згодом беруть участь у голосуванні при прийнятті рішення у висуванні звинувачень щодо заявника на підставі результатів проведеної ними відповідної перевірки викликає об'єктивний сумнів щодо їхньої безсторонності при винесенні рішення по суті.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтувння своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Принцип рівності сторін у процесі є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

За обставин справи, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів проти адміністративного позову, які б доводили правомірність оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

При цьому відповідачем не надано до суду відзиву, що в силу ч.4 ст.159 КАС України кваліфіковано судом як визнання позову.

На підставі встановлених фактів суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірних припису та постанов відповідач діяв у непередбачений Конституцією та законами України спосіб, необґрунтовано та без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку із чим останні підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.

Також, беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в сумі 3750,28 грн., позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області судові витрати в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства «БОР» (67624, Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул. Уютна, 17; код ЄДРПОУ 32817470) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправними та скасування припису, постанов про накладення штрафів задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 06.07.2018 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.07.2018 №№ 69-1015-05/1-6973, 70-1015-05/1-6974.

Стягнути з бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на користь Фермерського господарства «БОР» судові витрати у розмірі 3750,28 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят грн. 28 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.11.2018 року.

Суддя І.В. Завальнюк

.