Рішення № 77760649, 09.11.2018, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1438/18

2/382/682/18

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» м. Дніпро вул. Набережна Перемоги - 50 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовною заявою до до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в котрій зазначено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 06.08.2010 року відповідачка отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», «Правилами користування платіжною карткою», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахунках.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг-позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг - у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5 % від суми позову. Відповідачка не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Умов та правил надання банківських послуг, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань. Відповідно до п. 1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів банку, позичальник зобов'язується надати банку письмову згоду про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед банком заборгованість. На підставі п.1.1.3.2.3 - банк має право на зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. Відповідно до п. 2.1.1.3.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором. Згідно з п. 1.1.3.2.2 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати картку) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором. В зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 31.05.2018 року має заборгованість у загальному розмірі 118 154,18 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 7 467,46 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 110 686,72 грн. На даний час відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов'язань та заборгованості не погашає, в зв'язку з чим просив стягнути з неї на користь банку вищевказану заборгованість та судовий збір.

В судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся з заявою про розгляд справи у його відсутність, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідачки в судовому засіданні не визнав вимоги позову, надав відзив та заяву про застосування позовної давності, в котрих вказав, що відповідачкою визнається факт підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 06.08.2010 року. Обставини, які не визнаються: ознайомлення з Умовами та Правил надання банківських послуг; зняттям позивачкою грошових коштів (картка знаходилась в її колишнього чоловіка - ОСОБА_3); повернення позивачкою грошових коштів на картку. В розрахунку зазначається про часткове повернення грошових коштів на картку Універсальна, але належних доказів, а саме документів, передбачених ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, які б свідчили про факт такої оплати, призначення платежу тощо позивачем не надано. В свою чергу зазначає, що позивачкою жодного разу не проводилось будь-яких операцій по внесенню грошових коштів на картку в рахунок наче б то знятих з неї раніше коштів ні через каси банків ні через електронні сервіси, не надавалось договірного списання коштів з інших моїх рахунків на підставі договору). Дані обставини будуть підтвердженні письмовими доказами (отримані будуть в установленому законом порядку). З наданого суду розрахунку заборгованості не зрозуміло по яким саме умовам картки Універсальної, чи то з 30 денним пільговим періодом, чи то з 55 денним чи з інших умов проводився розрахунок заборгованості і відповідно не можливо перевірити вірність проведених нарахувань, кількості прострочених днів повернення (відсутні дані про дати списання коштів).

Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» до відповіді на відзив від 02.10.2018 року серед іншого надано виписку по кредитній карті НОМЕР_1. З останньої вбачається, що позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності.

За правилами статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

У випадку, коли договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Позивач стверджує, що відповідачу надано кредитну картку «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» згідно умов якої обов'язковий щомісячний платіж складає 7 відсотків заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості). Враховуючи вищенаведене вбачається те, що починаючи з 01.04.2014 року (використання всього кредитного ліміту в розмірі 8000 грн., який потім банком був знижений до 7470 грн. (10.06.14 року), та самостійного внесення грошових коштів востаннє 10.01.2014 року, то починаючи з 01.03.2014 року у банку виникло право вимагати повернення заборгованості. Мінімальний щомісячний платіж становив 560 грн. (тіло кредиту, 8000*7%). З урахуванням вищенаведеного відповідач мав сплатити заборгованість по тілу кредиту за 16 місяців, то останній платіж (обов'язків) мав бути здійснений в липні 2015 року і відповідно до останнього платежу позовна давність спливала в липні 2018 року, а банк звернувся до суду з позовом 13.08.2018 року (поштовий штемпель на конверті, яким було направлено позовну заяву).

Згідно з частиною першою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Вважаю, що не можливо вважати переривання перебігу позовної давності автоматичне списання коштів, оскільки самостійне списання позивачем з рахунку відповідача грошових коштів з метою погашення заборгованості за кредитним договором, а також таке списання після спливу строку дії кредитного договору, не є дією відповідача, що свідчить про визнання ним свого боргу, і не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності, а позивачем крім того не надано доказів, що картки НОМЕР_2 належала відповідачу. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою. Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього або без його схвалення (правовий висновок викладений у постанові ВС від 11.07.2018 року у справі №366/1088/16-ц (провадження №61-17516св18).

Такі правові висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 08 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16 та Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 191/2478/15-ц (провадження № 61-2501св18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-1 Оце 18) зроблено висновок, що позовна давність може бути застосована лише щодо вимог про захист прав або інтересів. Оскільки після спливу строку кредитування або пред'явлення вимоги про дострокове виконання основного зобов'язання в порядку частини другої статті 1050 ЦК України у позивача було відсутнє право нараховувати проценти за кредитом, тому вимоги позивача про стягнення таких процентів є необгрунтованими.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

В судовому засіданні встановлено, що 06.08.2010 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, проте не зрозуміло по яким саме умовах картки проводиться надання послуг. (а.с. 10 зворотній бік, 37).

Як вбачається з витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с. 11), базова процентної ставка в місяць в розмірі 2,5 %, тобто 30 % річних, розміру щомісячних платежів - 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості та шляхом підписання зазначених письмових документів, а також скріплення їх печаткою юридичної особи позивача. Штраф за порушення строків пплатежів за будь-яким грошовим зобовязанням становить 500 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням наразованих і прострочених процентів і комісій.

Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 06.03.2010 року відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256, підписання договору являється згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (а.с. 12-26, 27-35, 38-43).

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

У відповідності до п. 1.1.7.12 Умов та правил, договір дії протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

Також вказаними Умовами та правилами передбачено, що за користування Кредитом і Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів в році, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.6.

З розрахунку заборгованості (а.с. 6-9) вбачається, що станом на 31.05.2018 року за відповідачкою по укладеному з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитному договору від 06.08.2010 року рахується заборгованість на загальну суму 118 154,18 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 7 467,46 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 110 686,72 грн..

Під час розгляду справи позивачем не змінювалися позовні вимоги, відповідно до заявлених в позові.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст.6 26 ЦК України).

Визначення поняття «зобов'язання» міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття - як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (ст. ст. 530, 631 ЦК України). Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК).

Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також у ч. 1 ст. 611, ч. ч. 2-4 ст. 612 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст.220 ГК України, які передбачають відповідальність боржника.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч.2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У справі, яка переглядається, суд установив, що згідно з умовами кредитного договору (п.п. 3.1, 3.3) позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити пеню за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.

Так, відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу.

Згідно зі ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен деньпрострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Так, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідна правова позиція Верховного суду України, викладена в постанові №6- 2003ці 15 від 23 жовтня 2015 року.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що долучені до матеріалів справи Умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, і що саме ці Умови та правила надання банківських послуг мав на увазі відповідач підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на семе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредитута відсутні докази ознайомлення відповідача з тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна».

Так, перебіг позовної давності в межах строку кредитування починається після невиконання або неналежного виконання позичальником боргу по внесенню чергового платежу і обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Отже, термін кредитування, що встановлений кредитним договором, передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, та має значення не для визначення початку перебігу позовної давності щодо погашення заборгованості за цим договором, а для визначення позичальникові розміру щомісячних платежів. За таких умов, початок перебігу позовної давності не визначається окремо для погашення всієї заборгованості за договором і для погашення щомісячних платежів.

Отже, якщо позовна давність до основної вимоги минула до моменту звернення позивача до суду, тому вона спливла і щодо додаткової вимоги про стягнення з позичальника штрафу, пені та неустойки.

Відповідна правова позиція Верховного суду України, викладена в постанові№ 444/9519/12.

Отже, враховуючи викладене, а також те, що під час розгляду справи позивач не змінював позовні вимоги, позивачем не доведено ознайомлення відповідача з тарифами та Умови та правила надання банківських послуг, а також те, що не було волевиявлення боржника на списання коштів, що визначає правовий висновок у постанові ВС від 11.07.2018 року у справі №366/1088/16-ц, строки позовної давності, із анкети заяви не вбачається, яка саме картка надавалася відповідачу, а також інші докази відсутні, тому не є можливим визначити саме за якими тарифами обслуговувалась дана кредитна картка, строк дії якої минув, такожне містить даних по якій саме кредитній картці проводиться надання послуг, тому з врахуванням викладеного позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають.

В силу ст. 141 ЦПК України, витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача в разі відмови в позові.

Керуючись ст. ст. 258-259, 265, 268, 354, 279, 141 ЦПК України, ст. ст.256, 257, 261, 526, 536, 509, 625, 629, 611, 1050, 1048, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» м.Дніпро вул. Набережна Перемоги - 50 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 12 листопада 2018 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О.А.