Рішення № 77760544, 05.11.2018, Тетіївський районний суд Київської області

05.11.2018 Провадження по справі № 2/380/376/18

Справа № 380/864/18

Рішення

Іменем України

05 листопада 2018 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

за участю секретаря: Козуб І.С.

за участю адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору (контракту), поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ № ЭК/К-106 від 07.06.2018 року про припинення трудового договору (контракту), укладеного нею з ТОВ «ЕКО», поновити її на посаді касира торгового залу ТОВ «ЕКО» та зобов?язати відповідача виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що даний наказ в порушення ч. 3 ст. 119 КЗпП України винесений в період проходження нею військової служби в Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, а тому є незаконним та підлягає скасуванню, а вона поновленню на роботі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача Дрозд Т.О. позовних вимог не визнала, посилаючись на наданий відзив на позовну заяву (а.с. 28-29).

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 наказом № ЄК/К-225 від 20.11.2015 року була прийнята на роботу в товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» на посаду касира торгівельного залу, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.7).

30.06.2016 року позивач уклала контракт з Міністерством оборони України про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на три роки, відповідно до п. 1 якого зобов'язалася проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку контракту, а в разі настання особливого періоду - понад установлений строк відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби, та цим контрактом (а.с. 10-11). Наказом командира військової частини - польова пошта В0213 від 30.06.2016 року за № 164 її зараховано в списки особового складу частини до 11 роти 3 батальйону (копія витягу з наказу - а.с. 12). 12.07.2016 року ОСОБА_2 отримала військовий квиток серії НОМЕР_2 та 17.07.2016 року прийняла присягу військовослужбовця (а.с. 8-9). Наказом командира військової частини - польова пошта В0213 від 29.08.2016 року за № 77 «Про випуск військовослужбовців, які закінчили навчання 10 циклу в 2 кварталі 2016 року» (а.с.13) позивача визнано такою, що пройшла курс фахової підготовки військовослужбовців військової служби за контрактом ЗС України та з 31.08.2016 року її прийнято на посаду радіотелеграфіста відділення зв'язку та інформації (копія витягу з наказу - а.с. 14).

Наказом ТОВ «ЕКО» № ЭК/К-106 від 07.06.2018 року про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_2 звільнено з посади касира торгового залу ТОВ «ЕКО». Причина звільнення - контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу (а.с.15).

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України та інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з 18 березня 2014 року із введенням в дію Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом № 1126-VII від 17.03.2014 року.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд, забезпечуючи єдність правозастосовної практики, дійшов правової позиції щодо терміну дії особливого періоду в Україні.

Так, у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі N 127/13998/17 (касаційне провадження N 61-11716св18) було вказано, що з 18.03.2014 в Україні настав особливий період, тривалість якого пов'язується з тривалістю мобілізації, строк якої встановлено пунктом 3 Указу Президента України від 17.03.2014 N 303/2014, тобто 45 діб. Також у цій постанові зазначено, що Указом Президента України N 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» від 26.09.2016 року у жовтні закінчилося звільнення в запас військовослужбовців за призовом під час мобілізації на особливий період. Проте ухвалою Верховного Суду від 11.06.2018 у справі N 127/13998/17 (касаційне провадження N 61-11716св18), постановлено в порядку статті 269 Цивільного процесуального кодексу України, зі згаданої постанови від 25.05.2018 виключено посилання на те, що особливий період пов'язується з тривалістю мобілізації (45 діб), і на момент укладення та дії кредитного договору особливий період в Україні не діяв. Відповідну описку усунуто, оскільки вказівка на період стосувалася тривалості мобілізації, а не особливого періоду в України.

Таким чином, Верховний Суд України дотримується правової позиції, з якою особливий період в Україні розпочався 18.03.2014 року та діє по теперішній час.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 була звільнена з посади касира торгового залу ТОВ «ЕКО» в зв'язку з вступом на військову службу 07.06.2018 року, тобто в період дії особливого періоду в Україні. На момент звільнення її контракт з Міністерством оборони України про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу не закінчився, оскільки остання зобов'язана проходити військову службу у Збройних Силах України протягом строку контракту, а в разі настання особливого періоду - понад установлений строк. А тому суд вважає, що звільнення ОСОБА_2 суперечить вимогам ч. 3 ст. 119 КЗпП України, яка гарантує працівникові збереження місця роботи, посади та середнього заробітку на підприємстві в період проходження військової служби, а тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу ТОВ «ЕКО» № ЭК/К-106 від 07.06.2018 року про припинення трудового договору (контракту) підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

З огляду на це, суд вважає вимоги позивача про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу обґрунтованими, а тому також їх задовольняє в повному обсязі.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Керуючись ст.ст. 258,259,263-265,268,273,354,430 ЦПК України, ст.ст. 36,119,235 КЗпП України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору (контракту), поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» № ЭК/К-106 від 07.06.2018 року про припинення трудового договору (контракту) з касиром торгового залу ОСОБА_2.

Поновити ОСОБА_2 на посаді касира торгового залу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО».

Зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити дане рішення в частині поновлення на роботі до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Дата складання повного рішення: 12.11.2018 року.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя: Т.П.Косович