Рішення № 77760094, 09.11.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5669/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Тхір О.А.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Симчера В.В,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Закарпатської митниці ДФС України про визнання незаконною та скасування постанови від 25.04.2018 року про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил №1413/30500/18, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати постанову про порушення митних правил у справі №1413/30500/18 від 25 квітня 2018 року, згідно з якою її ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонерку, місце проживання - АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що зазначеною постановою її визнано винною за вчинення правопорушення,Ю передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Вважає, що її безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки жодного відношення до легкового автомобіля марки «ОРЕL VECTRA», кузов НОМЕР_3, реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2, ОСОБА_5 не має, умисних дій щодо ввезення автотранспортного засобу не здійснювала, місцезнаходження його не відоме, у зв'язку із чим впевнена, що її паспорт громадянки України для виїзду за кордон, був використаний невідомими особами, всупереч її волі і бажання, з метою ввезення автотранспортного засобу на територію України і особистого збагачення (на даний час заява про скоєння злочину скерована в правоохоронні органи). Водійські права у неї відсутні взагалі. У зв'язку з чим, постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

В порядку встановленому КАС України представник відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує обставини, викладені в позовній заяві, та вважає, що на ОСОБА_4 накладено стягнення правомірно, а оскаржувана постанова є законною. Так, відзив обґрунтовує тим, що в ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС Департаменту митної справи ДФС України, було встановлено, що 17.10.2016 року о 01 годині 03 хвилини через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, гр. ОСОБА_4, ввезено на митну територію України легковий автомобіль марки «OPEL VECTRA», кузов номер: НОМЕР_3, реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2, в митному режимі «транзит». ОСОБА_4 подавала всі необхідні документи на переміщення через митний кордон України вказаного транспортного засобу і саме тому ввезення транспортного засобу було оформлено на останню. Зазначає, що з врахуванням інформаційних даних центральної бази даних ЄАІС ДФС, громадянка ОСОБА_4 зобов'язана була вивезти транспортний засіб в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС до 22.10.2016 року (включно), тим самим вона перевищила граничний термін транзиту більше ніж на десять діб. З метою перевірки факту ввезення гр. ОСОБА_4 17.10.2016 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, зазначеного легкового автомобіля, на адресу Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС України митницею направлений відповідний запит від 21.03.2018 за №382/16/07-70-20-02. Згідно з отриманим повідомленням №9022/7/99-99-20-02-03-17 від 27.03.2018, з використанням можливостей інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи Держмитслужби (ДФС) системи «Аркан» встановлено, що зазначений транспортний засіб було ввезено на митну територію України 17.10.2016 року, а в даному транспортному засобі слідувала гр. ОСОБА_4 Крім того стверджує, що, виходячи із встановлено законодавством порядку митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться громадянами з метою транзиту, вказаний автомобіль був оформлений у режимі транзиту на особу, яка пред'являла цей транспортний засіб для митного контролю, декларувала (у даному випадку усно) транспортний засіб та подавала відповідні документи, у яких була зазначена власником чи уповноваженою особою, тобто саме гр. ОСОБА_4 Вважає, що заява гр. ОСОБА_4 скерована в правоохоронні органи про вчинення кримінального порушення лише відображає її особисту думку стосовно певної події і не може вважатися відповідним документом, що підтверджує вчинення порушення митних правил внаслідок протиправних дій третіх осіб, а відсутність в ОСОБА_4 посвідчення водія на право керування автомобілем не спростовує факту перевищення встановленого ст.95 МК України строку доставки товару, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення більше ніж на 10 діб. Зазначає, що наявність посвідчення водія на право керування автомобілем не є необхідною умовою для ввезення останнього автомобіля на митну територію України, оскільки жодним нормативним актом таких умов не передбачено. Щодо неврахування заперечення на протокол про ПМП, зазначено, що надане представником заперечення від 25.04.2018 року було розглянуто та долучено до матеріалів справи. Посилання ОСОБА_4 на те, що ніяких дій щодо ввезення вказаного автомобіля на митну територію України вона не здійснювала, не володіє українською мовою, на думку сторони відповідача, свідчать лише про спробу останньої уникнути адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил. Закарпатською митницею дане правопорушення виявлене 14.03.2018 року. При цьому, представник відповідача стверджує, що постанова у справі про порушення митних правил №1413/30500/18 винесена заступником начальника Закарпатської митниці ДФС 25.04.2018 року, тобто, в межах шестимісячного строку з дня виявлення триваючого правопорушення. Дії гр. ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч. 3 ст. 470 МК України, складено протокол про порушення митних правил № 1413/30500/18 від 25.04.2018 року. Працівниками митниці було з'ясовано наявність передбачених ст. 458 МК України ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, а також обставин, визначені ст. 460 МК України, правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення. Оскаржуваною постановою громадянку України ОСОБА_4 на підставі та у порядку, що встановлені законом, було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Представником позивача 12.07.2018 року через канцелярію суду подано заперечення на відзив, у якому зазначено, що вказані митницею у протоколі факти свідчать про притягнення до відповідальності не справжнього правопорушника, а зовсім сторонню і непричетну до порушення митних правил особу. Відповідно до пояснення ОСОБА_4 від 14.03.2018 року, вини своєї вона не визнала, пояснення було написано не нею власноручно, а складено працівниками митниці нібито з її слів, та зауважує, що вона є людиною похилого віку, по національності відноситься до національних меншин - є угоркою, рідною мовою є угорська, українською мовою не володіє в повному обсязі, а тому відібрання пояснення зроблено не коректно, під тиском, дату пересікання кордону - 17.10.2016 року та ще точний час - 01 год.03 хв., працівники митниці вписали самостійно, ОСОБА_5 так і не зрозуміла, що підписувала. Вказує, що посилання Закарпатської митниці на протокол про ПМП, а також витяги із баз даних не можуть бути належними і допустимими доказами вчинення правопорушення громадянкою ОСОБА_4, передбаченого ч.3 ст.470 МК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві та в запереченнях на відзив, просив позов задовольнити. Крім того, додатково зазначив, що протокол та постанова про порушення митних правил є незаконними, оскільки складені відносно гр. ОСОБА_4, а з доданих до матеріалів справи додатків встановлено, що при оформленні транспортного засобу 17.06.2016 вказано було іншу особу, а саме, з іншим зазначенням по батькові, та з іншою адресою проживання. Крім того, вважає, що таке правопорушення не відноситься до категорії триваючих, а тому відсутні були підстави взагалі розпочинати таке провадження, у зв'язку з тим, що закінчились строки притягнення до відповідальності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві. При цьому додатково зазначив, що постанова винесена відповідно до норм чинного законодавства, уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення. Позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, таке правопорушення відноситься до триваючих, а тому просить суд відмовити в задоволенні даного позову повністю. Одночасно додатково пояснив, що при митному оформленні товарів, в тому числі і транспортних засобів, особа, яка декларує товар пред'являє закордонний паспорт і документи, які підтверджують її право володіння або користування таким транспортним засобом, а в закордонному паспорті відсутня графа «по батькові» та «адреса проживання», тому такі дані вносяться до баз даних «зі слів», і жодним документом не підтверджуються, тому такі твердження представника позивача є безпідставними та не спростовують факту вчинення порушення митних правил. Крім того, при складанні протоколу, гр. ОСОБА_4 було роз'яснено право користуватись послугами перекладача, в чому вона відмовилась, про що особисто підписалась, та й в осіб, які оформляли матеріали не виникло сумнівів, що остання не розуміє мови.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, зважаючи на обґрунтування та доводи позову, оцінивши докази у справі в їх сукупності, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд доходить наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 14.03.2018 року о 11 годині 10 хвилини в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС зайшла громадянка України ОСОБА_4, яка пішки прямувала у приватних справах із України до Угорщини. В ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних, а саме: АСМО ««Інспектор» та ЄАІС ДФС України, було встановлено, що 17.10.2016 року о 01 годині 03 хвилини через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, гр. ОСОБА_4, ввезено на митну територію України легковий автомобіль марки «ОРЕL VECTRA», кузов НОМЕР_3, реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2, в митному режимі «транзит». ОСОБА_4 мала вивезти транспортний засіб в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС до 22.10.2016 року (включно), тим самим вона перевищила граничний термін транзиту більше ніж на десять діб. У своєму поясненні від 14.03.2018 року гр.ОСОБА_4 не визнала факт ввезення зазначеного транспортного засобу на митну територію України. Жодних документів, які б свідчили про наявність обставин непереборної сили, аварії або протиправних дій третіх осіб не надала. З метою перевірки факту ввезення гр..ОСОБА_4 17.10.2016 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, вказаного автомобіля, на адресу Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС України митницею направлений запит від 21.03.2018 року. Згідно отриманої відповіді від 27.03.2018 року, з використанням можливостей інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи Держмитслужби (ДФС) системи «Аркан» встановлено, що зазначений транспортний засіб було ввезено на митну територію України 17.10.2016 року, а в даному транспортному засобі слідувала гр..ОСОБА_4 При розгляді справи про порушення митних правил гр. ОСОБА_4 присутньою не була. Таким чином, на підставі протоколу про порушення митних правил №1413/30500/18 від 25.04.2018, пояснень гр. ОСОБА_4 та інших доказів, громадянку ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч . 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

В заперечені на протокол і в заперечені на відзив, поясненні представника, наданому в судовому засіданні, позивач та його представник вказали, що вважають, що під час митного та прикордонного контролю ОСОБА_5 неправомірно зазначили як особу, яка ввезла транспортний засіб на закордонній реєстрації - автомобіль марки «OPEL VECTRA», кузов номер: НОМЕР_3, реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2 - в Україну. Стверджують, що не знала про те, що вказаний автомобіль оформлено на її ім'я. Місце знаходження даного автомобіля і водія їй не відомо. Вважають, що посадовою особою митниці було порушено порядок митного оформлення, та без її відома на її ім'я оформлено зазначений автомобіль. Крім того, і посилаються на невідповідність інформації щодо зазначення її по батькові та адреси проживання, що ставить під сумнів всі обставини, викладені в протоколі та постанові про порушення митних правил.

Дані пояснення суд оцінює критично, зважаючи на те, що суду не надано жодного доказу на підтвердження таких пояснень.

Матеріалами справами та поясненнями представника відповідача, зокрема і витягами з відповідних баз даних та витягів з журналів реєстрації, встановлено, що 17.10.2016 року о 01 годині 03 хвилини через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, гр. ОСОБА_5, ввезено на митну територію України легковий автомобіль марки «ОРЕL VECTRA», кузов НОМЕР_3, реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2, в митному режимі «транзит». Жодних доказів на спростування зазначених обставин позивачем не надано. Сумнівів у достовірності зазначених доказів, які логічно узгоджуються з подіями, викладеними в оскаржуваній постанові та з поясненнями представника відповідача і письмовими поясненнями посадової особи митного посту, у суду не має. Щодо права на перекладача, таке позивачу роз'яснено та прийнято відмову від послуг перекладача при складенні протоколу про ПМП, і така обставина що позивач не володіє українською мовою н знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

З перевірених копій матеріалів справи про порушення митних правил, судом встановлено, що при розгляді справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_4 та винесені оскаржуваної постанови посадовою особою дотримано відповідних вимог МК України та КУпАП.

Так, відповідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Згідно п. 1.1. ч. 1 розділу ІІІ Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, встановлено, що при ввезенні ТЗ на митну територію України його власник або вповноважена особа представляє уповноваженій посадовій особі митного органу, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, ТЗ для здійснення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії документів, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Згідно з положеннями ст. 318 МК України, зокрема, органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема: перевірки документів та відомостей, які відповідно до ст.335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

Відповідно до ч. 1 ст. 335 МК України, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості, зокрема, при перевезенні автомобільним транспортом - документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність).

Отже, при оформленні зобов'язання про транзит визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля, а факт зазначення такої особи у поданих документах власником транспортного засобу або уповноваженою особою.

Таким чином не підтверджено зазначені у позовній заяві та в поясненнях даних в судовому засіданні факти того, що позивач ОСОБА_4 слідувала лише як пасажир, а тому не має відношення до даного автомобіля, оскільки в судовому засіданні з'ясовано ту обставину, що, це не позбавляло її можливості оформити на своє ім'я автомобіль, та спростовуються твердження про те, що про оформлення даного автомобіля на її ім'я їй не було відомо, адже, встановлено, що обов'язково при митному оформленні було надано документ, який підтверджує право власності або користування зазначеним автомобілем на ім'я позивача.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Зазначені фактичні обставини справи, які були встановлені посадовою особою митниці в ході розгляду справи про порушення митних правил, стали правомірною підставою для винесення оскаржуваної постанови на підставі наступного.

Роздруківка інформації з центральної бази даних ЄАІС ДФС, яка є у матеріалах справи, засвідчує, що ТЗ марки «ОРЕL VECTRA», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2, 21710.2016 року був переміщений , в митному режимі «транзит», як особа, декларує даний транспортний засіб зазначено ОСОБА_5, з даними закордонного паспорта на її ім'я.

Імператив статті 487 Митного кодексу України вказує, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил, статті 488 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 494 Митного кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 495 МК України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Частина 3статті 470 МК України встановлює відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Статтею 95 Митного кодексу України встановлено, що строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб.

Отже, враховуючи вищенаведене, громадянин ОСОБА_5, зобов'язана була доставити транспортний засіб марки «OPEL VECTRA», кузов номер: НОМЕР_3, реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2, до митниці в термін до 22.10.2016 року включно у разі переміщення в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС. А фактично транспортний засіб станом на 14.03.2018 року не вивезено з митної території України.

Згаданими вище нормативними актами, що регулюють митну справу, спростовуються твердження позивача щодо відсутності у неї будь-яких документів, що підтверджують відношення останнього до вказаного автомобіля (технічний паспорт, доручення на право користування). Оскільки визначено, що оформлення транспортного засобу здійснюється не на водія, а на власника (володільця, користувача) автомобіля або уповноважену ним особу. Тому, при оформленні зобов'язання про транзит визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля, а факт зазначення такої особи у поданих документах власником транспортного засобу або уповноваженою особою.

Отже, виходячи із встановленого законодавством порядку митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться громадянами з метою транзиту, встановлено, що автомобіль засіб марки «OPEL VECTRA», кузов номер: НОМЕР_3, реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2, був оформлений у режим транзиту на особу, яка пред'являла цей транспортний засіб для митного контролю, декларувала (у даному випадку усно) транспортний засіб та подавала відповідні документи, у яких була зазначена власником чи уповноваженою особою, тобто на громадянку ОСОБА_5.

В ході провадження у даній справі встановлено, що посадовою особою з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі наявних документів. Вина ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення про порушення митних правил, передбаченого ч.3ст.470 МК України, окрім іншого, підтверджується протоколом про порушення митних правил у справі № №1413/30500/18, витягом із баз даних ЄАІС ДФС України та іншими матеріалами справи.

Щодо доводів позивача та її представника, що адміністративне стягнення було накладено на неї з порушенням встановлених нормами ст. 467 МК України строків, суд зазначає таке.

За приписами ч. 1ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями469,477 - 481,485цьогоКодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Триваючими адміністративними правопорушеннями є такі правопорушення, що пов'язані тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.

Матеріали справи свідчать, що правопорушення, за яке притягнуто до відповідальності ОСОБА_4, полягає порушенні нею строку транзитного перевезення транспортного засобу, встановленого п. 1 ч. 1ст. 95 МК України, який згідно з протоколом про порушення митних правил митним органом виявлено 14.03.2018 року, відтак відповідачем правомірно 25.04.2018 року притягнуто позивача до відповідальності та в межах строку, передбаченого ст. 467 МК України.

Суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що провадження по справі було проведено завідомо упереджено, поверхнево та суб'єктивно, без всебічного з'ясування дійсних обставин справи, та щодо позивачки, яка не в повній мірі розуміє мову і без залучення перекладача.

Згідно з ч. 1 ч. 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем надані докази правомірності притягнення громадянки України ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України. Адміністративне стягнення накладено відповідно до санкції вказаної статті.

Згідно зі ст. 522 МК України справу про порушення митних правил розглянув уповноважений орган. При винесенні постанови дотримані вимоги ст.ст. 523-527 МК України.

Суд враховує те, що позивач та її представник в судовому засіданні не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, не подав суду доказів, які були б підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення, а також бере до уваги, що під час розгляду справи не встановлено порушень посадовою особою вимог КУпАП, МК України при розгляді справи та винесені постанови у справі про адміністративне правопорушення, та, крім того враховує і відсутність будь-яких даних про те, що обставини справи, які викладені у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідають дійсності. А лише та обставина, що позивач звернувся до правоохоронних органів, та по факту шахрайських дій внесено відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, не може свідчити про відсутність складу правопорушення, та не доводить вини інших осіб, в тому числі і посадової особи митниці, яка оформляла даний транспортний засіб на ім'я позивача при його ввезені на територію України.

Аналізуючи норми діючого законодавства та, зважаючи на обставини справи, суд доходить висновку що слід відмовити у задоволенні адміністративного позову, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятої постанови у справі про порушення митних правил у справі №1413/30500/18 від 25 квітня 2018 року, якою позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн., а постанова про порушення митних є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 72-77, 79, 241-246, 250, 286 КАС України, ст.ст.90,93,95, 321,460, 522-526 МК України, ст.19 Конституції України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), в інтересах якої діє представник - ОСОБА_2, до Закарпатської митниці ДФС України (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20) про визнання незаконною та скасування постанови від 25.04.2018 року про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил №1413/30500/18 - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча: суддя О.А.Тхір