Рішення № 77760037, 08.11.2018, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1647/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.,

позивача - ОСОБА_1

та

представника відповідача - Татаринової О.В. (довіреність від 16.05.2018

№ 2636/111/28/01-2018)

розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Луганській області

про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 812/1647/18 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненого позову від 26 червня 2018 року (арк. спр. 24-25) просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з листопада 2015 року по січень 2016 року в загальній в сумі 16464,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 15 вересня 1995 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07 листопада 2015 року по 30 вересня 2016 року проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області. В період з 07 вересня 2015 року по 07 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 30 вересня 2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області, про що свідчить довідка Головного управління Національної поліції в Луганській області від 24 жовтня 2016 року № А-6324.

Отримавши довідку управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 06 червня 2018 року № 586/111/22-2018 про доходи, позивачу стало відомо, що за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року йому не нараховувалась та не виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Оскільки Національна поліція України по виконанню своїх функцій та завдань є правоохоронним органом, позивач стверджує, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" йому мала виплачуватись винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у відсотках місячного грошового забезпечення. У період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року позивач проходив службу, брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, проте винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за вказаний період відповідачем не нарахована та не виплачена. Розмір винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року за розрахунком позивача складає 16464,00 грн.

Головне управління Національної поліції в Луганській області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 17310/2018 подало відзив на адміністративний позов від 20 липня 2018 року № 521/111/28-2018, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 49-56). Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив таке.

Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» та наказ Міністерства оборони України від 02 лютого 2015 року № 49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» регламентували порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції міліціонерам та не поширювались на поліцейських. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 розповсюджується саме на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів. Відповідно до статті 80 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIІI «Про Національну поліцію» види спеціальних звань поліцейських розділені на три категорії, а саме, молодшого, середнього, вищого складу поліції. Поняття особи рядового та начальницького складу міститься в Положенні про проходження служби особами рядового та начальницького складу ОВС, яке, в свою чергу, регламентувало порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (міліціонерів) та не яким чином не застосовується до поліцейських. В лавах поліції відсутні спеціальні звання саме осіб рядового та начальницького складу, а тому посилання позивача на той факт, що постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 поширюється на поліцейських, є хибними. Кабінетом Міністрів України не вносилось будь-яких змін до постанови від 31 січня 2015 року № 24 у зв'язку з прийняттям Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIІI «Про Національну поліцію». У разі, якщо суд дійде висновку, що на позивача розповсюджується дія постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24, необхідно встановити обставини, чи відповідає позивач у сукупності вимогам, визначеним у пункті 5 розділу ІІ наказу Міністерства оборони України від 02 лютого 2015 року № 49: залучений до проведення АТО; перебуває у підпорядкуванні (виконує завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебуває у районі проведення АТО. За твердженням відповідача, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження безпосередньої участі позивача у проведенні антитерористичної операції, за яку постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 встановлено виплату грошової винагороди.

Довідка Головного управління Національної поліції в Луганській області від 24 жовтня 2016 року № А-6324 та накази першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 27 вересня 2015 року № 270, від 17 листопада 2015 року № 321, від 07 грудня 2015 року № 341 та від 13 жовтня 2016 року № 287дск не є доказами безпосередньої участі позивача у проведенні антитерористичної операції, а лише підтверджують залучення позивача до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23 липня 2014 року № 719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (не військовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України" винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ. Згідно з пунктом 4 розділу І наказу Міністерства Оборони України від 02 лютого 2015 року № 49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. У відповідача відсутні вищезазначені накази стосовно позивача у спірний період.

Також відповідач звернув увагу суду, що відповідно до Положення про Головне управління Національної поліції в Луганській області, затвердженого наказом Голови Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 29, Головне управління фінансується за рахунок Державного бюджету України, однак відповідач фінансування на виплати винагороди в спірний період не отримував. В свою чергу, порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції саме поліцейським передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 38). На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 259 затверджена Інструкція про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій. Зазначений наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування та повинен застосовуватись з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських». Порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції в період з 07 листопада 2015 року по 04 лютого 2016 року (дата опублікування постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 38) для поліцейських був неврегульований. Виплата поліцейським винагороди за участь в АТО здійснюється з 04 лютого 2016 року. Тобто, заборгованість щодо виплати позивачу винагороди за участь в антитерористичній операції у відповідача відсутня.

З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивач подав відповідь на відзив від 15 серпня 2018 року, в якій вказав, що посилання відповідача не те, що порядок виплати винагороди за участь в АТО саме поліцейським, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 38), а виплата винагороди за безпосередню участь в АТО в період з 07 листопада 2015 року по 21 січня 2016 року для поліцейських була неврегульована, є безпідставними з огляду на таке.

Правоохоронні органи - державні органи, що на підставі законодавства держави здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність.

Діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законності і правопорядку, захист прав та інтересів громадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припинення правопорушень, застосування державного примусу або заходів громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 580 Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За приписами статті 2 Закону № 580 завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Отже, Національна поліція є правоохоронним органом. Постановою № 24 визначено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції особам рядового та начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у відсотках місячного грошового забезпечення.

Також позивач вважає безпідставними посилання відповідача на той факт, що не є доказами безпосередньої участі в АТО довідка Головного управління Національної поліції в Луганській області від 24 жовтня 2016 року № А-6324 та накази першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 27 вересня 2015 року № 270, від 17 листопада 2015 року № 321, від 07 грудня 2015 року № 341 та від 13 жовтня 2016 року № 287дск, оскільки відповідно до змісту вказаних документів позивач залучався та брав безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції (арк. спр. 85-87).

08 листопада 2018 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 31659/2018 відповідачем подані письмові пояснення від 07 листопада 2018 року № 823/111/28-2018 (арк. спр. 148-158), в яких останній фактично дублює свою позицію, викладену у відзиві на адміністративний позов від 20 липня 2018 року № 521/111/28-2018, тільки з більш розширеним обгрунтуванням.

Ухвалою суду від 18 червня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (арк. спр. 19-20).

26 червня 2018 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 15206/2018 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшов уточнений адміністративний позов від 26 червня 2018 року та його копія для вручення відповідачу.

Ухвалою суду від 02 липня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено, що справа буде розглядатись за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 24 липня 2018 року о 15 год. 00 хв. (арк. спр. 1-2).

Ухвалою суду від 24 липня 2018 року у зв'язку з надходженням від обох сторін клопотань про надання їм часу для примирення, провадження у справі зупинено до 10 вересня 2018 року (арк. спр. 80).

Ухвалою суду від 10 вересня 2018 року поновлено провадження у справі (арк. спр. 92).

Ухвалою суду від 10 вересня 2018 року у зв'язку з надходженням від обох сторін клопотань про надання їм часу для примирення, провадження у справі зупинено до 11 жовтня 2018 року (арк. спр. 105).

Ухвалою суду від 11 жовтня 2018 року провадження у справі поновлено (арк. спр. 113).

Ухвалою суду від 11 жовтня 2018 року у зв'язку з надходженням від обох сторін клопотань про надання їм часу для примирення, провадження у справі зупинено до 01 листопада 2018 року (арк. спр. 127).

Ухвалою суду від 01 листопада 2018 року провадження у справі поновлено (арк. спр. 132).

Ухвалою суду від 01 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Луганській області про залишення позову без розгляду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 08 листопада 2018 року о 10 год. 00 хв. (арк. спр. 141-143).

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив від 15 серпня 2018 року.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов від 20 липня 2018 року № 521/111/28-2018 та письмових поясненнях від 07 листопада 2018 року № 823/111/28-2018 (арк. спр. 49-56, 148-158).

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником бойових дій, у період з 07 листопада 2015 року по 30 вересня 2016 року проходив службу на посаді інспектора Лисичанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганські області, про що свідчать посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 13 липня 2015 року та довідка Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганські області від 13 липня 2018 року б/н (арк. спр. 28, 69).

Відповідно до довідок про грошове забезпечення по видам доходу за період проходження служби в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області від 06 червня 2018 року № 586/111/22-2018, від 13 липня 2018 року № 707/111/22-2018 (арк. спр. 31, 44) у межах спірних правовідносин позивачу за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року нараховано грошове забезпечення:

- за листопад 2015 року в сумі 4704,00 грн;

- за грудень 2015 року в сумі 5880,00 грн;

- за січень 2016 року в сумі 5880,00 грн.

Винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції згідно з довідками управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 06 червня 2018 року № 586/111/22-2018 та від 13 липня 2018 року № 707/111/22-2018 за спірний період позивачу не нараховувалась (арк. спр. 31, 44).

Спірним у справі є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року.

Для врегулювання спірних відносин необхідно застосувати:

Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIІI «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580);

постанову Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі - Постанова № 24);

Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджені наказом Міністерства оборони України від 02 лютого 2015 року № 49 (далі - Порядок № 49);

наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 липня 2014 року № 719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України» (далі - Наказ № 719);

постанову Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988);

наказ Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» (далі - Наказ № 499);

наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 259 «Про затвердження Інструкції про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі - Наказ № 259).

Пунктом 1 Постанови № 24 встановлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень (абзац 2 пункту 1 Постанови № 24).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови № 24 винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Згідно з пунктом 1 додатку № 1 до Постанови № 24 в період мобілізації (в тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, період проведення антитерористичної операції винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за безпосередню участь військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Пунктом 1 Наказу № 719 визначено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою починаючи з 01 травня 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), за останньою займаною штатною посадою на час участі в зазначених операціях і заходах.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 49 військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов'язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 49).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 49 винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

З системного аналізу вищевказаних норм, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у пункті 2 Постанови № 24, пункті 1 додатку № 1 до Постанови № 24, пункті 1 Наказу № 719, пункті 1 розділу ІІ Порядку № 49 можна дійти висновку, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода, яка обчислюється у розмірі 100 % місячного грошового забезпечення з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу правоохоронних органів брали безпосередню участь у антитерористичній операції менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 49 військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.

Місцезнаходженням Головного управління Національної поліції в Луганській області є м. Сєвєродонецьк Луганської області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 14 червня 2018 року № НОМЕР_1 (арк. спр. 17-18).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі «Луганська область» перший пункт «Міста обласного значення» під номерами 8 та 13, зокрема, зазначено: м. Лисичанськ (Лисичанська міська рада) та м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Таким чином, м. Лисичанськ (Лисичанська міська рада) та м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада) Луганської області є населеними пунктами, на території яких з 14 квітня 2014 року здійснювалась та здійснюється по теперішній час антитерористична операція.

Відповідно до наказів першого заступника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 27 вересня 2015 року № 270, від 17 листопада 2015 року № 321, від 07 грудня 2015 року № 341, від 13 жовтня 2016 № 287дск з метою виконання службових (бойових) завдань позивач залучений та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 07 вересня 2015 року по 07 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року по 30 вересня 2016 року (арк. спр. 57-60, 61-63, 64-66, 67-68).

Довідкою від 24 жовтня 2016 року № А-6324 Головне управління Національної поліції в Луганській області підтвердило, що позивач дійсно в період з 07 вересня 2015 року по 07 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року по 30 вересня 2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 29).

Зазначеним спростовуються твердження відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження безпосередньої участі позивача у проведенні антитерористичної операції, за яку Постановою № 24 встановлено виплату грошової винагороди.

Пунктом 1 Постанови № 988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Оскільки наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» набрав чинності 27 травня 2016 року, до спірних правовідносин слід застосувати норми Наказу № 499.

Пунктом 3 Наказу № 499, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (аналогічні за змістом положення містяться в пункті 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, який набрав чинності 27 травня 2016 року (далі - Порядок № 260).

Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою Наказом № 499, зокрема, визначено, що:

- при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (підпункт 1.7);

- грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право (підпункт 1.12).

Аналогічні за змістом положення містяться в пунктах 9, 11 Порядку № 260.

Відповідач обґрунтовує правомірність невиплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» та наказом Міністерства оборони України від 02 лютого 2015 року № 49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» регламентувався порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції міліціонерам, який не поширюється на поліцейських.

Суд відхиляє ці доводи відповідача з огляду на таке.

Правоохоронні органи - державні органи, що на підставі законодавства держави здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність.

Діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законності і правопорядку, захист прав та інтересів громадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припинення правопорушень, застосування державного примусу або заходів громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 580 Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За приписами статті 2 Закону № 580 завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Отже, Національна поліція є правоохоронним органом. Постановою № 24 визначено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції особам рядового та начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у відсотках місячного грошового забезпечення.

Наведеними вище наказами першого заступника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 27 вересня 2015 року № 270, від 17 листопада 2015 року № 321, від 07 грудня 2015 року № 341, від 13 жовтня 2016 № 287дск та довідкою Головного управління Національної поліції в Луганській області від 24 жовтня 2016 року № А-6324 підтверджується, що позивач в період з 07 листопада 2015 року по 30 вересня 2016 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, проходив службу у Головному управлінні Національної поліції у Луганській області, яке є правоохоронним органом.

На підставі наведених норм законів та встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку про те, що винагорода за участь в антитерористичної операції позивачеві повинна була виплачуватися за спірний період, а саме з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).

При розгляді даної справи суд враховує висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 812/889/17 (№ рішення в ЄДРСР 75424718) та постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 812/927/16 (№ рішення в ЄДРСР 77361137), згідно з якими доказами безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції визнані як накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України, так і довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, видані на підставі відповідних наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України.

Позивач у період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року у відпустці та на лікарняному не перебував, що підтверджується довідками Лисичанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 29 жовтня 2018 року № 53314/111/35-2018, від 29 жовтні 2018 року № 53313/111/35-2018 (арк. спр. 137, 138).

Отже, позивачеві відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року.

З урахуванням наведеного та з огляду на розмір грошового забезпечення позивача у періоді з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року, підтверджений довідками про доходи від 06 червня 2018 року № 586/111/22-2018 та від 13 липня 2018 року № 707/111/22-2018, судом встановлено, що розмір винагороди позивача за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року, який належить стягнути на користь останнього, складає: за листопад 2015 року - 4704,00 грн; за грудень 2015 року - 5880,00; за січень 2016 року - 5880,00 грн, а всього - 16464,00 грн, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, буд. 16) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року в загальній сумі 16464,00 грн (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири грн 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України рішення складено у повному обсязі 12 листопада 2018 року.

Суддя Т.І. Чернявська