Рішення № 77759424, 12.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року м. Київ справа № 810/4555/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бочман Олександра Івановича про відкриття виконавчого провадження ВП № 54258274 від 11 липня 2017 р.;

- визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою було прийнято рішення про здійснення відрахувань із заробітної плати позивача в ТОВ "Бізнес Центр Фармація", прийняту старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сорока Валерієм Івановичем від 20 червня 2018 р. в межах виконавчого провадження № 54258274;

- визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою прийнято рішення про здійснення відрахувань із пенсії у Головному управлінні ПФУ у Київській області, прийняту старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сорока Валерієм Івановичем від 20 червня 2018 р. в межах виконавчого провадження № 54258274;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, прийняту старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сорока Валерієм Івановичем від 7 серпня 2018 р. в межах виконавчого провадження № 54258274.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 11 липня 2017р., оскільки Міністерством оборони України пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Стверджує, що у зв'язку з пропуском цього строку всі подальші постанови, які винесено відповідачем, також підлягають скасуванню, оскільки відповідач відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" не мав права відкривати провадження та виносити будь-які інші постанови.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Як встановлено судом, спірні постанови направлялися позивачу за адресою, за якою позивач не проживав. У зв'язку з цим позивач своєчасно не отримував вказані постанови, що обумовило наявність підстав поновити позивачу строк звернення до суду з цим позовом.

Цією ж ухвалою витребувано від відповідача окремі матеріали виконавчого провадження № 54258274 в частині, яка стосується винесення спірних постанов: від 11 липня 2017 р. про відкриття виконавчого провадження; від 20 червня 2018 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою було прийнято рішення про здійснення відрахувань із заробітної плати позивача в ТОВ "Бізнес Центр Фармація"; від 20 червня 2018 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою прийнято рішення про здійснення відрахувань із пенсії у Головному управлінні ПФУ у Київській області, та від 7 серпня 2018 р. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

27 вересня 2018 р. на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що 16 лютого 2017 р. до відповідача надійшла заява від Міністерства оборони України про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа. 23 лютого 2017 р. держаним виконавцем відповідача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 23 травня 2017 р. виконавчий документ на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 (відсутність у боржника майна) Закону України "Про виконавче провадження" повернуто Міністерству оборони України, про що зроблено відповідну відмітку у виконавчому листі. Вважає, що із 23 травня 2017 р. строк пред'явлення виконавчого листа у справі поновився до 23.05.2020. Стверджує, що винесені ним постанови є правомірними та відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження". У цей же день надійшла заява від відповідача, в якій він просив розглянути справу за його відсутності.

5 жовтня 2018 р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відзив відповідача не ґрунтується на вимогах Закону України "Про виконавче провадження" та не спростовує позовні вимоги позивача. Відповідачем не враховано, що стягувачем є державний орган (МО України), тому із 5 жовтня 2016 року виконавчий документ може бути пред'явлений до примусового виконання лише протягом трьох місяців і цей строк станом на 16 лютого 2017 року вже було пропущено.

5 жовтня 2018 р. до суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

У зв'язку з поданими заявою та клопотанням сторін про розгляд справи без їхньої участі в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 5 жовтня 2018 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2009 р. по справі № 2-а-162/2009 адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Міністерства оборони України грошову компенсацію замість продовольчого пайка на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в сумі 52246 грн. 70 коп. та на користь інших 29 позивачів в різних сумах. Цю постанову суду було виконано.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2010 р. по справі №2-а-162/2009 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2009 року скасовано та постановлено нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2010 р. по справі № 2-а-162/2009 допущено поворот виконання скасованого судового рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2009 р. та стягнуто в примусовому порядку з усіх позивачів по справі кошти в індивідуально визначеній кожному позивачу сумі, у т.ч. і з ОСОБА_1. З метою забезпечення повороту виконання судового рішення накладено арешт на грошові кошти усіх позивачів по справі, а за відсутності таких - на майно боржників, в індивідуально визначеній кожному позивачу сумі, стягнутої з рахунків Міністерства оборони України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2014 р. по справі № 2-а-162/2009 апеляційну скаргу позивачів задоволено частково. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2010 р. скасовано в частині накладення арешту на грошові кошти усіх позивачів по справі, а при відсутності таких - на майно боржників, в індивідуально визначеній кожному позивачу сумі, стягнутої з рахунків Міністерства оборони України за виконанням скасованого рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2009 р., та постановлено нову ухвалу в цій частині, якою заяву Міністерства оборони України від 10 листопада 2010 р. залишено без змін. В іншій частині ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2010 р. по справі № 2-а-162/2009 залишено без змін.

15 травня 2014 р. Бориспільським міськрайонним судом видано виконавчий лист по справі № 2-а-162/2009 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України коштів. У виконавчому листі зазначено також, що рішення набрало законної сили 21 грудня 2010 р., строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - до 21 грудня 2013 року. Наявні наступні відмітки про повернення стягувачу виконавчого листа державним виконавцем: 5 серпня 2014 р., 7 серпня 2015 р., 19 серпня 2016 р.. Як зазначено у виконавчому листі, у всіх цих випадках повернення виконавчого листа здійснено на підставі п. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2016 р. у справі № 359/6443/16-а за заявою Міністерства оборони України у виконавчому листі виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області 15 травня 2014 р. у справі № 2-а-162/2009, та внесено до виконавчого листа відомості про індивідуальну суму коштів, яку потрібно стягнути з боржника - ОСОБА_1, а саме: 52246 грн. 70 коп.

16 лютого 2017 року до відповідача надійшла заява стягувача (МО України) про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_1 на користь МО України 52246 грн. 70 коп. 23 лютого 2017 р. державним виконавцем відповідача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53427531, а 23.05.2017 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).

7 липня 2017 р. представник Міністерства оборони України звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання рішення суду. До цієї заяви було додано виконавчий лист та ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2016 р. про виправлення помилки у виконавчому листі.

11 липня 2017 р. старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бочман Олександром Івановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54258274. Виконавчим документом, на підставі якого відкрито це виконаче провадження, був виконавчий лист по справі № 2-а-162/2009, виданий 15 травня 2014 р. Бориспільським міськрайонним судом Київської області. Указану постанову супровідним листом направлено ОСОБА_1

20 червня 2018 р. в межах виконавчого провадження № 54258274 старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сорока Валерієм Івановичем винесено дві постанови, а саме:

1) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою було прийнято рішення про здійснення відрахувань із заробітної плати позивача в ТОВ "Бізнес Центр Фармація";

2) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою прийнято рішення про здійснення відрахувань із пенсії у Головному управлінні ПФУ у Київській області.

Указані постанови супровідними листами направлено ОСОБА_1

7 серпня 2018 р. старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сорока Валерієм Івановичем винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження.

Позивач вважає постанови відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII). Закон № 1404-VIII визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави, порядок та процедура здійснення виконавчого провадження регулюється Законом № 1404-VIII.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 11 Закону № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Частиною 2 ст. 11 Закону № 1404-VIII визначено, що будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати (ч. 3 ст. 11 Закону № 1404-VII).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як убачається з ч. 5 ст. 12 Закону № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Позивач в якості підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження посилається на те, що Міністерство оборони України звернулось із заявою про примусове виконання судового рішення після закінчення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Суд погоджується з таким твердженням позивача з огляду на наступне.

Міністерство оборони України є державним органом і тому як стягувач за виконавчим листом відповідно до вимог ч.1 ст.12 Закону № 1404-VIII може пред'явити до примусового виконання цей виконавчий документ протягом трьох місяців.

Судом встановлено, що Міністерство оборони України неодноразово зверталося до відповідача із заявою про примусове виконання рішення суду. Проте, державними виконавцями відповідача приймалися постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 (не відповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону) Закону України "Про виконавче провадження" від 24 квітня 1999 р. № 606-ХІV (що діяв до прийняття Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 р. № 1404-VIII).

Зазначена інформація підтверджується записами у виконавчому листі та даними автоматизованої системи виконавчого провадження: 5 серпня 2014 р. у виконавчому провадженні № 44254132 державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження; 7 серпня 2015 р. у виконавчому провадженні №48359146 державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та 19 серпня 2016 р. у виконавчому провадженні №51994764 державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 23 Закону № 606-ХІV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

5 жовтня 2016 року набув чинності Закон №1404-VIII, згідно з яким примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Суд зазначає, що з набранням чинності Закону № 1404-VIII правове регулювання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання зазнало суттєвих змін. Законодавцем значно обмежено строки, упродовж яких державні органи можуть пред'явити виконавчий документ до виконання. Так, частиною першою ст.12 цього Закону встановлено, що виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред'явленні до примусового виконання протягом трьох місяців.

При цьому суд зазначає, що розділ ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII не містить інформації про те, що якщо виконавчий документ був виданий до набрання чинності даного закону, то на нього поширюються терміни для пред'явлення до виконання, що діяли на момент його видачі. Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, починаючи з 5 жовтня 2016 р. термін пред'явлення Міністерством оборони України виконавчого листа для примусового виконання згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII почав становити три місяці та закінчився 5 січня 2017 р.

Як встановлено судом, після закінчення цього строку 16 лютого 2017 р. Міністерство оборони України звернулося до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження у справі. 23 лютого 2017 р. відповідачем було відкрито виконавче провадження №53427531, що суперечило вимогам п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII, згідно з яким виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. 23 травня 2017 р. державним виконавцем відповідача було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону № 1404-VIII (відсутність у боржника майна).

Суд зазначає, що ст. 12 Закону №1404-VIII не містить положень про те, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання розпочинається з початку, так само як і не містить положень те, що час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

7 липня 2017 р. Міністерство оборони України знову звернулося до відповідача із заявою про примусове виконання судового рішення. Разом з тим, як на час цього звернення (7 липня 2017 р.), так і на час винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження (11 липня 2017 р.) у Міністерства оборони України вже закінчилися строки для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У зв'язку з цим відповідач не мав підстав для відкриття виконавчого провадження, а повинен був застосувати наслідки пропущення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання - відмовити у відкритті провадження у зв'язку із закінченням термінів для пред'явлення виконавчого листа до виконання та повернути з цих підстав виконавчий лист Міністерству оборони України.

Тому суд визнає помилковим твердження відповідача про те, що із 23 травня 2017 р. строк пред'явлення виконавчого листа у справі поновився до 23 травня 2020 р., оскільки відповідачем не враховано, що стягувачем є державний орган (МО України), а тому із 5 жовтня 2016 року виконавчий документ може бути пред'явлений до примусового виконання лише протягом трьох місяців і у разі повернення виконавчого документа цей строк не може бути поновлено на три роки, як про це зазначає відповідач та внесено відомості до автоматизованої системи виконавчого провадження.

На підставі викладеного вище суд визнає, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 11 липня 2017 р. суперечить вимогам Закону № 1404-VIII, є протиправною і тому підлягає скасуванню.

Отже, позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 54258274 від 11 липня 2017 р. підлягає задоволенню.

Оскільки судом визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 11 липня 2017 р., то винесені у подальшому у цьому виконавчому провадженні постанови від 20 червня 2018 р.: про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою було прийнято рішення про здійснення відрахувань із заробітної плати позивача в ТОВ "Бізнес Центр Фармація" та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою прийнято рішення про здійснення відрахувань із пенсії у Головному управлінні ПФУ у Київській області, та постанова від 7 серпня 2018 р. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження також є протиправними і підлягають скасуванню з тих підстав, що їх винесено у виконавчому провадженні, відкритому пізніше граничного строку, визначеного Законом. У зв'язку з цим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

За таких обставин суд визнає, що відповідач, приймаючи спірні постанови в межах виконавчого провадження № 54258274, діяв всупереч вимогам чинного законодавства України, отже не дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України та порушив права позивача.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Надані відповідачем доводи правомірності своїх дій позивачем спростовано.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бочман Олександра Івановича про відкриття виконавчого провадження ВП № 54258274 від 11 липня 2017 р.

Визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою було прийнято рішення про здійснення відрахувань із заробітної плати позивача в ТОВ "Бізнес Центр Фармація", прийняту старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сорока Валерієм Івановичем від 20 червня 2018 р. в межах виконавчого провадження № 54258274.

Визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою прийнято рішення про здійснення відрахувань із пенсії у Головному управлінні ПФУ у Київській області, прийняту старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сорока Валерієм Івановичем від 20 червня 2018 р. в межах виконавчого провадження № 54258274.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сорока Валерієм Івановичем про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 7 серпня 2018 р. в межах виконавчого провадження № 54258274.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_2.

Відповідач - Бориспільський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, адреса: вул. Київський шлях, 63, м. Бориспіль, Київська область, 08300, код ЄДРПОУ - 34977156.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 12 листопада 2018 р.