Ухвала суду № 77759177, 08.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

08 листопада 2018 року № 369/2390/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та сільського голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Кудрика Олеся Тимофійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міськрайонне управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м.Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та сільського голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Кудрика Олеся Тимофійовича, у якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №52 від 07 вересня 2017 року 8 скликання, яким визначено - відмовити гр.ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 та наданні у власність зазначеної земельної ділянки у зв'язку з невідповідністю категорії земельної ділянки генеральному плану села Софіївська Борщагівка, яким зазначена земельна ділянка віднесена до земель житлової та громадської забудови;

- визнати незаконною бездіяльність Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою та щодо недотримання ст.19 Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.186-1 Земельного кодексу України, ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про звернення громадян", ст.79.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Регламенту Софіївсько-Борщагівської сільської ради, що призвело до прийняття невірного, незаконного рішення №32 від 15 червня 2017 року 14 сесії 8 скликання;

- визнати незаконною бездіяльність голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Кудрика Олеся Тимофійовича щодо недотримання ст.19 Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.186-1 Земельного кодексу України, ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про звернення громадян", ст.79.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Регламенту Софіївсько-Борщагівської сільської ради стосовно додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян, відмови зупинити спірне рішення, що призвело до прийняття невірного, незаконного рішення №32 від 15 червня 2017 року 14 сесії 8 скликання;

- визнати за гр.ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) право власності на земельну ділянку площею 0,0802 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст.152 Земельного кодексу України;

- зобов'язати Софіївсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області розглянути на пленарному засіданні сесії подані поштою заяви від 20.12.2012, 20.02.2013, 30.03.2013 ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, порядку та у спосіб передбачений ст.118 Земельного кодексу України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.03.2018 справу №369/2390/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, сільського голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Кудрика Олеся Тимофійовича, третя особа: Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру Києво-Святошинського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення передано на розгляд Окружному адміністративному суду м.Києва.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.03.2018 у справі №369/2390/18 виправлено описку в ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.03.2018 по справі за позовом ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, сільського голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Кудрика Олеся Тимофійовича, третя особа: Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру Києво-Святошинського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення, а саме: в назві суду до якого необхідно направити справу, замість "Окружного адміністративного суду м.Києва" зазначити вірно "Київського окружного адміністративного суду".

12.04.2018 матеріали справи №369/2390/18 супровідним листом від 10.04.2018 вих.№4555/2018 надійшли на адресу суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 у справі №369/2390/18 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та сільського голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Кудрика Олеся Тимофійовича в частині позовних вимог про визнання за гр.ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2), права власності на земельну ділянку площею 0,0802 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст.152 Земельного кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 11.07.2018 було прийнято до розгляду заяву (клопотання) позивача про збільшення уточнення зміну позовних вимог по адміністративній справі №369/2390/18 та постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням уточнених позовних вимог, а саме:

- визнати незаконним та скасувати рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №52 від 07 вересня 2017 року 15 сесії 8 скликання, яким визначено - відмовити гр.ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 та наданні у власність зазначеної земельної ділянки у зв'язку з невідповідністю категорії земельної ділянки генеральному плану села Софіївська Борщагівка, яким зазначена земельна ділянка віднесена до земель житлової та громадської забудови;

- визнати незаконною бездіяльність Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою та щодо недотримання ст.19 Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.186-1 Земельного кодексу України, ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про звернення громадян", ст.79.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Регламенту Софіївсько-Борщагівської сільської ради, що призвело до прийняття невірного, незаконного рішення №56 від 10 липня 2015 року 25 сесії 7 скликання та оскаржуваного рішення №52 від 07 вересня 2017 року 15 сесії 8 скликання;

- визнати незаконною бездіяльність сільського голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Кудрика Олеся Тимофійовича щодо недотримання ст.19 Конституції України, ст.186-1 Земельного кодексу України, ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування", Закону України "Про звернення громадян", Регламенту Софіївсько-Борщагівської сільської ради стосовно додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян, відмови зупинити спірне рішення, що призвело до прийняття невірного, незаконного рішення №56 від 10 липня 2015 року 25 сесії 7 скликання та оскаржуваного рішення №52 від 07 вересня 2017 року 15 сесії 8 скликання;

- визнати за гр.ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) право власності на земельну ділянку площею 0,0802 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст.152 Земельного кодексу України;

- зобов'язати Софіївсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області розглянути на пленарному засіданні сесії подані поштою заяви від 20.12.2012, 20.02.2013, 30.03.2013 ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, порядку та у спосіб передбачений ст.118 Земельного кодексу України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міськрайонне управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та сільського голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Кудрика Олеся Тимофійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міськрайонне управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м.Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області у частині позовних вимог про визнання за гр. ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,0802 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, - залишено без розгляду; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 27.09.2018 судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що 26.10.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява б/н від 26.10.2018 про забезпечення позову в адміністративній справі №369/2390/18 шляхом:

- заборони відповідачам виносити, голосувати, приймати та підписувати будь-які рішення стосовно (надання дозволів на розробку проекту землеустрою будь-яким особам, надання дозволів на розробку технічної документації будь-яким особам, надання дозволів на спорудження та будівництво нерухомого майна, затвердження та зміну цільового використання, відчуження, надання дозволів на проведення будь-яких видів робіт, присвоєння та зміну юридичної адреси, тощо) відносно земельної ділянки, яка розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 допоки не буде затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 0,0802 га по АДРЕСА_1

- заборони відповідачам реєструвати та вносити у відповідні журнали реєстрації, акти нотаріальних дій (договора купівлі-продажу, дарування, міни, обміну передачі в оренду, суперфіції тощо) щодо земельної ділянки, яка розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2;

- заборони іншим особам, Державній службі України з питань геодезії картографії (Держгеокадастр) та її філіям, Державному Земельному Кадастру України та його філіям, Державним реєстраторам та особам, які мають доступ до Державного реєстру рухомого та нерухомого майна нотаріусам, державним та приватним виконавцям нотаріусам, юристам тощо, Державній архітектурно-будівельній інспекції, містобудівним архітектурним відділам здійснювати будь-які дії пов'язані із земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 допоки не буде затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 0,0802 га по АДРЕСА_1

Відповідно до акту від 06.11.2018, складеного працівниками Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) у присутності в.о. керівника апарату, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №369/2390/18 було передано 06.11.2018 судді Кушновій А.О. для розгляду.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що є підставами для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з вимогами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Відповідно до пункту 17 цієї постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Отже, з огляду на приписи вказаних норм законодавства, вбачається, що у випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачами на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

В обґрунтування поданої заяви б/н від 26.10.2018 про забезпечення позову в адміністративній справі №369/2390/18 позивач зазначив, що необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідачі з 2012 року цілеспрямовано навмисно не хочуть затверджувати позивачу проект землеустрою по АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, не виконуються рішень судів, не виконують виконавчі листи, не виконують виконавчі провадження та постанови до них.

Позивач відмітив, що відповідно до Кадастрової карти України суміжні земельні ділянки по вулиці Боголюбова з кадастровими номерами НОМЕР_4 та вулиці Ак. Амосова кадастровий номер НОМЕР_3 з таким самим кодом і цільовим використанням для ведення особистого селянського господарства, як і земельна ділянка позивача (НОМЕР_2).

Також, ОСОБА_1 вказав, що сплачує земельний податок за земельну ділянку у АДРЕСА_1, що підтверджується податковими повідомленнями, чеками та виписками, наявними у матеріалах справи.

Крім цього, позивач звернув увагу, що рішення №141 від 27.03.2009 26 сесії 5-го скликання та №65 від 09.12.2009 32 сесії 5-го скликання, на підставі якого був розроблений та погоджений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0802 га у АДРЕСА_1, - є законними, чинними та нескасованими.

Як відмітив позивач, за інформацією управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області згідно даних Національної кадастрової системи (11.06.2013) за ОСОБА_1 зареєстровано земельну ділянку, яка розташована за адресою: с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У той же час, суд зазначає, що у вказаній заяві позивач не навів конкретних обґрунтувань щодо необхідності вжиття вказаних заходів забезпечення позову.

Крім того, спосіб забезпечення позову шляхом зупинення дії спірних наказів, заборони вчиняти будь-які дії відповідача щодо внесення, голосування, приймання та підписання будь-яких рішень стосовно спірної земельної ділянки, реєстрування та внесення у відповідні журнали реєстрації, акти нотаріальних дій щодо спірної земельної ділянки та заборони іншим особам здійснювати будь-які дії, пов'язані із спірною земельною ділянкою є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.

Також, суд зауважує, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

Суд зазначає, що позивачем не було наведено переконливих доводів щодо існування на момент звернення з даною заявою очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам без вжиття заходів забезпечення позову, а також доказів, які б свідчили про очевидність протиправності рішень та дій відповідачів.

У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову б/н від 26.10.2018 в адміністративній справі №369/2390/18.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову б/н від 26.10.2018 в адміністративній справі №369/2390/18 - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали складено та підписано - 08.11.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.