Рішення № 77758902, 09.11.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 р. № 1440/1946/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55000 до відповідача:Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, вул. Люстдорфська дорога, 9, м. Одеса, Одеська область, 65017 про:визнання протиправним та скасування наказу від 17.07.2018 № 139; поновлення на посаді,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (надалі - Управління або відповідач) від 17.07.2018 № 139 о/с в частині звільнення позивача зі служби з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про поліцію»;

поновити позивача на посаді начальника Голованівського районного центру з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, а в разі її відсутності - на рівнозначній посаді в Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції в званні капітана внутрішньої служби.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що нормами Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580) недостатньо врегульовано процедуру звільнення поліцейського у зв'язку зі скороченням чисельності штату, тому застосуванню підлягають норми Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП). За твердженнями позивача, відповідач не вжив заходів щодо працевлаштування позивача, що свідчить про недотримання ним норм Закону № 580 та КЗпП. Крім того, за твердженнями ОСОБА_1, посадові особи Управління вимагали від нього написання рапорту про звільнення зі служби.

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 17-21) Управління вказало, що наказом від 10.01.2018 № 50 Міністерство юстиції України скоротило всі штатні посади уповноважених органів з питань пробації Управління, в тому числі посаду, яку обіймав позивач. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 03.01.2018 було зареєстровано державну установу «Центр пробації», проте інформація про те, що ця юридична особа є правонаступником будь-яких установ, у вказаному реєстрі відсутня. Позивач був завчасно попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції, що свідчить про дотримання відповідачем норм Закону № 580 та КЗпП. На засіданні кадрової комісії 06.07.2018 ОСОБА_1 було запропоновано кілька вакантних посад в Управлінні, проте позивач відмовився від ознайомлення з пропозицією відповідача, що підтверджується відповідним актом. Управління також вказало на недоведеність тверджень позивача щодо вчинення на нього тиску.

Позивач подав відповідь на відзив (арк. спр. 90-94); відповідач правом подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Ухвалою від 20.08.2018 розгляд справи було призначено на 20.09.2018. Відповідач в судове засідання представника не направив, про причини його неприбуття суд не повідомив. Розгляд справи було відкладено на 02.10.2018.

25.09.2018 до суду надійшло клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (арк. спр. 101-102). Це клопотання суд задовольнив ухвалою від 26.09.2018. В судове засідання 02.10.2018 представник відповідача не прибув.

02.10.2018 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (арк. спр. 116-117). Підставою для відкладення представник Управління вказав те, відповідь позивача на відзив надійшла до відповідача лише 28.09.2018, тому він позбавлений можливості «… належним чином підготуватись до судового процесу …». Також у клопотанні представник Управління було вказано: «… враховуючи відсутність відомостей про розгляд питання щодо участі у справі в режимі відеоконференції, вважаю за необхідне заявити клопотання про відкладення розгляду справи …».

Частиною третьою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до записів в трудовій книжці (арк. спр. 12), 11.04.2011 позивач був прийнятий на службу в ДКВС України.

Наказом Управління від 30.12.2016 № 43 О/С капітана внутрішньої служби ОСОБА_1, який прибув з управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області, було призначено з 01.01.2017 начальником Голованівського районного сектору з питань пробації Управління (арк. спр. 67).

Штат уповноважених органів з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2016 № 5183/к (арк. спр. 30-60).

Наказом Міністерства юстиції України від 19.05.2017 19.05.2017 № 1873/к були затверджені зміни до штату уповноважених органів з питань пробації Управління (арк. спр. 61-63).

Наказом Міністерства юстиції України від 10.01.2018 № 50/к «Про затвердження структури та штату державної установи «Центр пробації»» наказ від 11.11.2016 № 5183 був визнаний таким, що втратив чинність (арк. спр 64-65).

26.01.2018 в.о. начальника Управління видав наказ № 33/АГ «Про здійснення організаційно-штатних заходів». Згідно з преамбулою, наказ було видано відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, наказу Міністерства юстиції України від 10.01.2018 № 50/к «Про затвердження структури та штату державної установи «Центр пробації»», у зв'язку із проведенням організаційно-штатних заходів.

Відповідно до тексту наказу Управління від 26.01.2018 № 33/АГ:

« 1. Здійснити організаційно-штатні заходи в уповноваженому органі з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

2. Управлінню персоналу:

2.1. Забезпечити доведення наказу Міністерства юстиції України від 10.01.2018 року № 50/к до співробітників уповноваженого органу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції;

2.2. Здійснити відповідні заходи в встановленому законодавством порядку щодо працівників уповноваженого органу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

3. Управлінню бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення забезпечити оплату праці працівників уповноваженого органу з питань пробації Південного міжрігеонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції до завершення заходів, передбачених пунктом 2.2 цього наказу».

01.02.2018 позивач був попереджений «… про можливе наступне звільнення із Державної кримінально-виконавчої служби України за п.4 ч.1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (звільнення зі служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) після закінчення 2-х місячного строку з моменту одержання цього попередження …» (арк. спр. 73).

Наказом відповідача від 03.07.2018 № 175/АГ позивача було зобов'язано прибути до Управління 06.07.2018 для участі у кадровій комісії (арк. спр. 68-70).

06.07.2018 посадові особи Управління - члени кадрової комісії склали акт (арк. спр. 76), яким підтвердили відмову позивача від ознайомлення з наказом від 03.07.2018 № 175/АГ та списком вакантних посад (арк. спр. 74).

Згідно з протоколом від 06.07.2018 № 6 (арк. спр. 80-85), кадрова комісія прийняла рішення про звільнення позивача.

Наказом Управління від 17.07.2018 № 139 О/С «Про звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2» (надалі - Наказ, арк. спр. 77) позивача було звільнено на підставі пункту 4 частини першої статті 77 Закону № 580 - у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд зобов'язав відповідача подати належним чином засвідчені копії штатних розкладів Управління до 26.01.2018 та після 26.01.2018 (дата видання наказу № 33/АГ «Про здійснення організаційно-штатних заходів»). Управління вказані документи не надало.

Суд зауважив, що визнання наказом Міністерства юстиції України від 10.01.2018 № 50/к наказу про затвердження штату Управління таким, що втратив чинність, може свідчити про затвердження нового штату Управління. Проте, як вказано вище, відповідач не виконав вимогу суду про надання відповідних доказів. З урахуванням цього, суд визнав недоведеними доводи відповідача про те, що штат Управління було скорочено, тим більше, що і у наказі Міністерства юстиції України від 10.01.2018 № 50/к, і у наказі Управління від 26.01.2018 № 33/АГ відсутня інформація про скорочення штату Управління.

Згідно з викладеним у відзиві, фактичною підставою для звільнення позивача стало саме скорочення штатів. За відсутності інших пояснень (доказів), суд дійшов висновків, що під «здійсненням відповідних заходів в встановленому законодавством порядку щодо працівників уповноваженого органу з питань пробації (підпункт 2.2 пункту 2 наказу від 26.01.2018 № 33/АГ) малось на увазі проведення процедури, обов'язковість якої встановлена статтею 68 Закону № 580 та відповідними нормами КЗпП.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з частиною п'ятою статті 23 Закону України від 23.06.2005 № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», на осі рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом № 580, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону № 580, призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Як вказано у статті 68 Закону № 580, поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції. Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону. Переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.

Статтею 492 КЗпП визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

У постанові від 16.02.2018 у справі № 814/55/17 (адміністративне провадження №К/9901/2127/17) Верховний Суд вказав: «… процедура здійснення пропозиції наявних вакантних посад поліцейському, який попереджається про можливе звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, приписами Закону № 580-VIII не врегульована. Даний порядок пропозиції вакантних посад регламентується нормами загального трудового законодавства - Кодексу законів про працю України. Відповідно до постанови Верховного Суду України у справі № 21-8а15 від 17 лютого 2015 року, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Тож, зважаючи на неврегульованість у Законі № 580-VIII правовідносин щодо пропозиції поліцейському вакантних посад при можливому звільненні, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, судами першої та апеляційної інстанції вірно застосовано норми загального трудового законодавства, а саме - Кодексу законів про працю України. Таким чином, в силу вищевикладеного, суд не враховує доводи заявника стосовно пріоритету спеціального законодавства - Закону № 580-VIII у відносинах щодо пропозиції поліцейському вакантних посад, а не загального трудового законодавства - Кодексу законів про працю України …».

Отже, звільнення у зв'язку із скороченням штату особи, яка проходила службу в Управлінні, було би законним за умови:

1. Видання наказу про скорочення штату Управління (докази відсутні).

2. Персональне повідомлення (попередження) особи про звільнення з одночасною пропозицією іншої роботи в Управлінні (докази пропозиції відсутні).

3. З'ясування та врахування переважного права на залишення на службі особи, штатну посаду яких було скорочено (докази відсутні).

Оскільки відповідач не довів належними, допустимими та достатніми доказами існування обставин, про які вказано у пункті 4 частини першої статті 77 Закону № 580, не підтвердив дотримання процедури, яка є обов'язковою при звільненні особи в зв'язку із скороченням штату, суд дійшов висновку про протиправність наказу про звільнення позивача та, відповідно, про задоволення позовних вимог.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 205, 241-246, 250, 255, 257, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55000, РНОКПП НОМЕР_1) до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Люстдорфська дорога, 9, м. Одеса, Одеська область, 65017, ідентифікаційний код 40867311) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 17.07.2018 № 139 о/с в частині звільнення ОСОБА_1.

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Голованівського районного сектору з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

4. Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді підлягає негайному виконанню.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна