Ухвала суду № 77758841, 12.11.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 листопада 2018 рокум. Ужгород№ 807/541/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рейті С.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

В ході судового розгляду 05.11.2018 року позивачем подано заяву про відвід головуючому у справі судді Луцович М.М. з підстав сумніву у позивача в неупередженості судді у розгляді справи.

Так, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Порядок вирішення заявленого відводу встановлено ст. 40 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України), згідно ч. ч. 3,4 якої - питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу, а у випадку якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року (суддя Луцович М.М.) провадження у справі зупинено та заяву ОСОБА_1 про відвід передано для визначення судді у порядку, встановленому КАС України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2018 року, суддею з розгляду заяви про відвід судді Луцович М.М. визначено суддю Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені ст. 36 КАС України, при цьому, згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі у розгляді справи за наявності інших обставин, які викликають сумнів в у неупередженості або об'єктивності судді (на що посилається позивач у своїй заяві).

Згідно тексту заяви про відвід, підставами для такого є: порушення головуючим у справі судді процесуальних норм під час розгляду даної справи, а саме щодо строків розгляду даної адміністративної справи. Крім цього, як на підставу для відводу судді позивач посилається на викладені у скарзі ОСОБА_1 обставини щодо наявності на її думку ознак дисциплінарного проступку судді від 03.11.2018 року, яку позивач надіслала до Вищої ради правосуддя поштовим відправленням 05.11.2018 року.

Дослідивши адміністративну справу, судом встановлено, що ухвалою суду від 17.05.2016 року відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалою від 09.06.2018 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду на 30.06.2016 року. В судовому засіданні 30.06.2016 року, задоволено клопотання ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи Приборжавської сільської ради, в зв'язку з чим, розгляд справи відкладено на 14.09.2016 року. У судове засідання 14.09.2016 року сторони по справі не з'явилися, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відтак, судом відкладено розгляд справи на 20.10.2016 року. 20.10.2016 року, 16.11.2016 року, 14.02.2017 року розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді Луцович М.М. на лікарняному. В судове засідання 11.05.2017 року сторони по справі не з'явилися, при цьому, представником позивача ОСОБА_2 подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному, яке судом задоволено судом та розгляд справи відкладено на 29.08.2017 року.29.08.2017 року представником позивача ОСОБА_2 подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відрядженні, разом з тим, розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті по справі 807/135/13-а та розгляд справи відкладено на 27.10.2017 року. В судове засідання 27.10.2017 року не з'явився позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та в зв'язку з першою неявкою позивача, розгляд справи відкладено на 14.12.2017 року. 14.12.2017 року позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, та в судовому засіданні головуючим у справі вказане клопотання задоволено, розгляд справи відкладено на 06.02.2018 року. В судове засідання 06.02.2018 року позивач не з'явився, не повідомив про причини неприбуття, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, в зв'язку з чим, та у відповідності до ч.8 ст. 205 КАС України (в редакції від 15.12.2017 року) судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 19.03.2018 року. 19.03.2018 року ОСОБА_1 подано заяву про розгляд справи за її відсутності, разом з тим, судове засідання не відбулося у зв'язку з зайнятістю головуючого судді Луцович М.М. по іншій адміністративній справі. 17.05.2018 року ОСОБА_1 повторно подано заяву про розгляд справи за її відсутності, разом з тим, судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді Луцович М.М. на лікарняному. 11.07.2018 року ОСОБА_1 подано заяву про розгляд справи за її відсутності, разом з тим, судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті по справі № 308/11738/17. В подальшому, 28.09.2018 року представником позивача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відрядженні. 03.10.2018 року клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 05.11.2018 року.

Із вищевикладеного вбачається, що розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням позивача чи його представника, в інших випадках, з незалежних від суду обставин, як то, перебування головуючого судді на лікарняному, в нарадчій кімнаті з розгляду іншої справи, тощо.

За приписами ст. ст. 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", рішення від 24.02.1993, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15.07.2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Виходячи з наведеного, доводи про упередженість або не об'єктивність судді Луцович М.М. по відношенню до розгляду справи мають характер припущень та наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, обґрунтованих підстав упередженості головуючого судді заявником не вказано, а судом не встановлено, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді - відмовити.

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Рейті