Рішення № 77758066, 12.11.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2018 р. справа № 0940/1830/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код 41247138, вул. Галицька, 21, м. Тисмениця, Івано-Франківська обл., 77401) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08.10.2018 звернулась до суду з адміністративним позовом до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про: визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні позивачу пільгової пенсії згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівнику, що був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України - строгаля шкіряно-хутряної сировини в період з 26.07.1988 по 04.04.2001 на виробничому хутровому об'єднанні "Тисмениця" (в подальшому ВАТ хутрофірма "Тисмениця"); зобов'язання призначити позивачу пільгову пенсію згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівнику, що був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України - строгаля шкіряно-хутряної сировини в період з 26.07.1988 по 04.04.2001 на виробничому хутровому об'єднанні "Тисмениця" (в подальшому ВАТ хутрофірма "Тисмениця").

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 30.03.2018 звернулась до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2. Однак листом №42/О-15 від 19.04.2018 відповідач відмовив в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Вважаючи наведену відмову Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправною, оскільки відповідач не зарахував до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 підтверджений необхідними документами період роботи ОСОБА_1 з 26.07.1988 по 01.05.1991 на посаді строгаля шкіряно-хутряної сировини на виробничому хутровому об'єднанні "Тисмениця", позивач звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 26.10.2018, відповідно до якого Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області заперечило щодо заявлених позовних вимог (а.с.65-71). Згідно відзиву представник відповідача зазначив, що пільговий стаж роботи позивача складає 9 років 11 місяців 4 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2. При цьому представник Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області вказав, що з 26.07.1988 по 01.04.1989 ОСОБА_1 присвоєна друга і суміжна професія строгаля шкіряно-хутряної сировини, а з 01.04.1989 по 01.05.1991 позивачу присвоєно 3 розряд обробника хутрових шкір. Тобто, ОСОБА_1 працювала в наведений період за сумісництвом, тобто не була зайнята протягом повного робочого дня. Також, представник відповідача зазначив, що позивач не зверталась до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою встановленої форми, а тому жодних рішень про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач не приймав. Представник Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд встановив наступне.

30.03.2018 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, оскільки позивач працювала з 26.07.1988 по 01.05.1991 на посаді строгаля шкіряно-хутряної сировини на виробничому хутровому об'єднанні "Тисмениця".

19.04.2018 Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом №42/О-15 відмовило в призначенні пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 з підстав недостатності пільгового стажу (а.с.13-14). Зокрема, в зазначеному листі №42/О-15 від 19.04.2018 відповідач вказав, що пільговий стаж роботи позивача складає 9 років 11 місяців 4 дні, а тому право на призначення пенсії за віком за Списком №2 ОСОБА_1 набуде у віці 56 років.

Вважаючи відмову Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в призначенні пенсії протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду, в якому просила визнати неправомірними дії щодо відмови в призначенні позивачу пільгової пенсії згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівнику, що був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України - строгаля шкіряно-хутряної сировини в період з 26.07.1988 по 04.04.2001 на виробничому хутровому об'єднанні "Тисмениця" (в подальшому ВАТ хутрофірма "Тисмениця"); зобов'язати відповідача призначити позивачу пільгову пенсію згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівнику, що був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України - строгаля шкіряно-хутряної сировини в період з 26.07.1988 по 04.04.2001 на виробничому хутровому об'єднанні "Тисмениця" (в подальшому ВАТ хутрофірма "Тисмениця")

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Так, відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Також, порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників регламентований статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зокрема, згідно частини 1 вказаної статті, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Вимоги щодо обов'язкових норм пільгового стажу для призначення пенсію за віком на пільгових умовах визначені також частиною 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та є аналогічними вимогам, зазначеним в статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач з 08.07.1983 прийнята учнем-лаборантом сировинного цеху №1 на виробничому хутровому об'єднанні "Тисмениця", з 13.01.1984 - переведена в робочу групу лаборантом хімічних аналізів по 3 розряду сировинного цеху №1, з 10.12.1984 - переведена комплектовщиком сировинного цеху №2 по 3 розряду, з 01.04.1988 - переведена на навчання другої професії - строгаля сировинного цеху №1, з 26.07.1988 - кваліфікаційною комісією присвоєна друга суміжна професія строгаля шкіряно-хутрової сировини по 5 розряду, з 01.04.1989 - кваліфікаційною комісією присвоєно 3 розряд обробника хутрових шкірок, з 01.05.1991 - переведена строгалем 5 розряду норочної дільниці, 04.04.2001 - звільнена з роботи у виробничому хутровому об'єднанні "Тисмениця", з 18.04.2001 по 13.04.2002 - перебувала на обліку в Тисменицькому районному центрі зайнятості (а.с.16-17).

В матеріалах справи також міститься довідка відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" від 11.10.2018 №169 про те, що відкрите акціонерне товариство "Хутрофірма "Тисмениця" є правонаступником виробничого хутрового об'єднання "Тисмениця" на підставі свідоцтва №469 від 14.12.1998, закритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" на підставі свідоцтва №70 від 03.03.1997 та колективного підприємства "Тисмениця" на підставі наказу №34-Д від 12.02.1992 (а.с.60).

З огляду на зміст наведених в трудовій книжці позивача записів, без додаткового з'ясування обставин та характеру роботи на вказаних посадах, зокрема щодо зайнятості повний робочий день, відсутня можливість встановити, що посада строгаля, яку фактично займала ОСОБА_1 та, за її словами, відносяться до розділу ХХ підрозділу 7 Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383.

Пунктом 10 наведеного Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Так, згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків №1 або №2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком №1 або №2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 в справі №164/1993/14-а (2-а/164/2/2015), провадження №К/9901/1452/18.

З огляду на зміст листа Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 19.04.2018 №42/О-15 та відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, що ОСОБА_1 працювала на посаді строгаля з 01.05.1991 по 04.04.2001, а тому пільговий стаж роботи складає 9 років 11 місяців 4 дні. При цьому представник Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області вказав, що з 26.07.1988 по 01.04.1989 ОСОБА_1 присвоєна друга і суміжна професія строгаля шкіряно-хутряної сировини, а з 01.04.1989 по 01.05.1991 позивачу присвоєно 3 розряд обробника хутрових шкір. Тобто, ОСОБА_1 працювала в наведений період за сумісництвом, тобто не була зайнята протягом повного робочого дня.

Щодо періоду роботи позивача з 26.07.1988 по 31.03.1989, суд встановив наступне.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої 16.02.2018 відкритим акціонерним товариством "Хутрофірма "Тисмениця" за №8, ОСОБА_1 працювала повний робочий день за період з 26.07.1988 (наказ №528-Л від 25.07.1988) по 31.03.1989 (наказ №327-Д від 30.12.1988) в сировинному цеху за посадою строгаль шкіряно-хутряної сировини і напівфабрикату, що передбачена Списком №2 розділу ХХІ підрозділу 6 Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 (а.с.20). Аналогічні відомості містяться в довідці №9 від 16.02.2018 відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" (а.с.21). Наведені довідки видані на підставі наказів з особового складу, особової картки форми Т-2 та архівних відомостей про нарахування заробітної плати.

Так, в матеріалах справи міститься копії особового рахунку №92 по виплаті позивачу заробітної плати за посадою строгаля за 1988-1989 роки (а.с.41-44) та довідка про заробітну плату для обчислення пенсії за період 1988-1994 роки від 27.12.2017 №233 (а.с.52).

Факт проведення атестації робочих місць в колективному підприємстві "Тисмениця" підтверджується наявною в матеріалах справи копією наказу №195-Д від 02.11.1992 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці" (а.с.22-24), наказу №16-Д від 04.03.1994 "Про результати атестації робочих місць" (а.с.31-34), висновку експертизи якості вперше проведеної атестації робочих місць за умовами праці на відкритому акціонерному товаристві "Хутрофірма "Тисмениця" №119 від 29.12.1998 (а.с.28-30), наказу №46-Д від 24.04.1997 "Щодо атестації робочих місць за умовами праці" закритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" (а.с.38-40), наказу №46-Д від 15.03.1999 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці" відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" (а.с.25-27), висновку експертизи якості вперше проведеної атестації робочих місць за умовами праці на відкритому акціонерному товаристві "Хутрофірма "Тисмениця" №225 від 02.03.2000 (а.с.35-37).

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років.

При цьому, пунктами 8 та 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Норми статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" "б" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 в справі №465/1351/17, провадження №К/9901/1076/17.

Натомість, з огляду на встановлені вище обставини, надані позивачем трудова книжка, відомості про заробітну плату, документи про проведення атестації робочих місць у відкритому акціонерному товаристві "Хутрофірма "Тисмениця", підтверджують право ОСОБА_1 на зарахування до пільгового стажу періоду її роботи з 26.07.1988 по 31.03.1989 в сировинному цеху колективного підприємства "Тимениця" за посадою строгаль шкіряно-хутряної сировини.

Щодо періоду роботи позивача з 01.04.1989 по 30.04.1991, суд встановив наступне.

Згідно уточнюючої довідки №9 від 16.02.2018 відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" з 01.04.1989 (наказ №327-Д від 30.12.1988) по 30.04.1991 (наказ №96-Л від 06.05.1991) ОСОБА_1 працювала обробником хутрових шкірок (а.с.21).

Також, відповідно до записів трудової книжки з 01.04.1989 позивачу присвоєно 3 розряд обробника хутрових шкір (а.с.16).

В той же час, з огляду на зміст копій особового рахунку №92 за 1990-1991 роки по виплаті позивачу заробітної плати, ОСОБА_1 отримувала заробітну плату за посадою строгаля (а.с.61-62).

Що стосується наказу №528-Л від 25.07.1988, відповідно до якого кваліфікаційною комісією присвоєно ОСОБА_1 другу і суміжну професія строгаля шкіряно-хутряної сировини (а.с.45-48), то даний наказ лише підтверджує можливість позивача працювати за професією строгаля шкіряно-хутряної сировини.

Наведені обставини слугували підставою для доводів відповідача про те, що ОСОБА_1 працювала в наведений період за сумісництвом, тобто не була зайнята протягом повного робочого дня.

Відповідно до пункту 2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

В свою чергу, пунктом 9 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, що пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених Списками, призначаються: 1) за Списком №2, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку №1, а інша в Списку №2; 2) на загальних підставах, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в Списку №1 або Списку №2, а інша цими Списками не передбачена.

Як встановлено судом вище, згідно уточнюючої довідки №9 від 16.02.2018 відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" з 01.04.1989 по 30.04.1991 ОСОБА_1 працювала обробником хутрових шкірок (а.с.21).

З огляду на зміст документів, які підтверджують факт проведення атестації робочих місць в колективному підприємстві "Тисмениця", а саме: наказу №195-Д від 02.11.1992 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці" (а.с.22-24), наказу №16-Д від 04.03.1994 "Про результати атестації робочих місць" (а.с.31-34), висновку експертизи якості вперше проведеної атестації робочих місць за умовами праці на відкритому акціонерному товаристві "Хутрофірма "Тисмениця" №119 від 29.12.1998 (а.с.28-30), наказу №46-Д від 24.04.1997 "Щодо атестації робочих місць за умовами праці" закритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" (а.с.38-40), наказу №46-Д від 15.03.1999 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці" відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" (а.с.25-27), висновку експертизи якості вперше проведеної атестації робочих місць за умовами праці на відкритому акціонерному товаристві "Хутрофірма "Тисмениця" №225 від 02.03.2000 (а.с.35-37), переліки робочих місць, робітників, професій і посад, працівниками яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, містять відомості також про посаду обробника хутрових шкірок.

Тобто, Списком №2 розділу ХХ підрозділу 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 передбачено можливість включення посади обробника хутрових шкірок, яку з 01.04.1989 по 30.04.1991 займала ОСОБА_1 згідно уточнюючої довідки №9 від 16.02.2018 відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця". При цьому, розділом ХХІ підрозділу 7 Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 також була передбачена посада "Отделочники меха урзольного и анилинового крашения".

Верховний Суд в рішенні від 17.07.2018 в справі №748/3613/15-а вказав на необхідність з'ясування обставин щодо кожної з посад, які дають право на пільгову пенсію за Списками № 1 та №2, та які займав працівник за сумісництвом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного суду України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що відповідь Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 19.04.2018 №42/О-15 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 є протиправною та необґрунтованою, оскільки факт роботи позивача з 26.07.1988 по 30.04.1991 на посаді строгаля шкіряно-хутряної сировини на виробничому хутровому об'єднанні "Тисмениця" підтверджено наведеними вище документами.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пільгову пенсію згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівнику, що був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України - строгаля шкіряно-хутряної сировини в період з 26.07.1988 по 04.04.2001 на виробничому хутровому об'єднанні "Тисмениця" (в подальшому ВАТ хутрофірма "Тисмениця"), то суд зазначає наступне.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії встановлено статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, відповідно до частини 1 вказаної статті заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

В свою чергу, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Так, згідно пункту 1.1 наведеного Порядку, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Пунктом 4.2 Порядку визначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України у встановленому порядку.

В даному випадку, позивач звернулась до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою від 30.03.2018, яка не відповідає формі заяви, встановленої додатком 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також, ОСОБА_1 не було подано відповідачу разом із заявою від 30.03.2018 документів по заробітній платі за 1988-1991 роки, які наявні в матеріалах даної адміністративної справи.

З огляду на встановлені вище обставини, будь-якого рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії Тисменицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області не було прийнято.

Суд також звертає увагу на те, що відповідач в листі від 19.04.2018 №42/О-15, яким надано відповідь на заяву позивача від 30.03.2018, не вказав на невідповідність заяви ОСОБА_1 від 30.03.2018 встановленій Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" формі.

Окрім цього, повноваження щодо вирішення питання про призначення особам пенсії, шляхом прийняття відповідних рішень за наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів, належать виключно відповідним органи Пенсійного фонду України. Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

За таких обставин, враховуючи, що чинним законодавством чітко визначено порядок розгляду питань про призначення пенсій та обов'язковість прийняття за результатом розгляду заяви встановленої форми відповідного рішення, суд вважає, що відсутні підстави без дотримання такої процедури та за відсутності відповідного рішення зобов'язувати суб'єкта владних повноважень призначати, нараховувати і виплачувати пенсію та фактично підміняти державний орган.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов ОСОБА_1 до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити частково: визнати протиправною відповідь Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 19.04.2018 №42/О-15 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 частину сплаченого судового збору в розмірі 352,40 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відповідь Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 19.04.2018 №42/О-15 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код 41247138, вул. Галицька, 21, м. Тисмениця, Івано-Франківська обл., 77401) сплачений судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.