Рішення № 77755984, 01.10.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1808/13-ц

2/296/1056/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Драча Ю.І.

за участю секретаря судового засідання Івашко Т.А.

за участю: представника позивача: ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 третя особа Житомирська міська рада, міськрайонне управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м. Житомира про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загального користування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому зобов’язати ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно зведену нею огорожу і звільнити самовільно зайняту нею земельну ділянку загального користування площею 35 м. кв. яка надана для під’їзду до будинку №157 а по вулиці Саєнка в місті Житомирі.

В обґрунтування позову зазначила, що до будинку №157 А по вул. Саєнка в м. Житомирі нею та відповідачем був влаштований під’їзд до земельної ділянки спільного користування. Без погодження з органом в компетенцію якого входить вирішення пов'язаних з землекористуванням питань в серпні 2008 року відповідач самовільно зайняла 35 м.кв. спірної ділянки та позбавила її можливості користуватися під’їздом до будинку та надвірних будівель, в зв'язку з чим вона змушений звернутися до суду за захистом своїх прав

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши зібрані докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних міркувань.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що до будинку №157 «а», що по вулиці Саєнка в місті Житомирі, позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 був влаштований під'їзд за рахунок земельної ділянки спільного користування.

Без погодження з Житомирською міською радою відповідно до вимог передбачених ст. 12 ЗК України, в серпні 2008 року відповідач ОСОБА_2 самовільно зайняла 35 м.кв. спірної ділянки.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки загального користування підтверджується актами про результати перевірок та рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 13 серпня 2009 року яким було задоволено позов прокурора Корольовського району міста Житомира до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок загальною площею 0,1235 м. кв.

Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №401/02-2017 від 01.02.2017 року у фактичному користуванні ОСОБА_2 перебуває частина земельної ділянки загального користування (проїзд з вул. Саєнка до будинковолодіння №157-А) площею 0,00129 га (132,9 кв.м(), що схематично зображено на рисунку №8 дослідницької частини висновку. Для відновлення можливості використання ділянкою загального користування площею 0,00129 га, яка є частиною проїзду з вул. Саєнка до будинковолодіння №157 А, необхідно змістити (перенести) паркан із збірних залізобетонних елементів та встановити його по межі земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:02:023:0011, згідно технічної документації із землеустрою або відповідно до координат точок №1 та №2, зазначених в таблиці №3 дослідницької частини висновку (а.с.136-149 Том 2).

Згідно з частиною першою статті 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Частиною 2 статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 106 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновлення межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до статті 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, яка відповідно до статті 193 ЗК України містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача підлягають судові витрати у сумі 704,80 грн. на користь держави.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.. ст..83, 96, 106,107, 152 ЗК України, ст. 321 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 258, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа Житомирська міська рада, міськрайонне управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м. Житомира про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загального користування задовольнити.

Зобов»язати ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,00129 га, що належить до земель загального користування (проїзду) по вул. Саєнка, 157-А, що в м. Житомирі шляхом перенесення паркану із збірних залізобетонних елементів та встановити його по межі земельної ділянки, кадастровий номер 1810136600:02:023:0011.

Стягнути з ОСОБА_5( і.н.п. НОМЕР_1, 22.02.1959 р.н.) на користь ОСОБА_4( і.п.н2439212046, 13.10.1966 р.н.) - 2 500 ( дві тисячі п»ятсот) грн. 00 коп. судового витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області.

Суддя Ю. І. Драч