Ухвала суду № 77755749, 05.11.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/16305/18

Провадження № 1-кс/234/6421/18

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

05 листопада 2018 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Заборський В.О., за участю секретаря судового засідання Сторчай А.Д., прокурора Завадського С.А., слідчого Казачок А.Г., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, в рамках кримінального провадження №12018050390003498 від 11.10.2018 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3, погоджене прокурором Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, останній раз судимого вироком Краматорського міського суду Донецької області від 08.12.2015 року за ч.1,2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого ухвалою апеляційного суду Львівської області від 15.03.2018 року на підставі ст.4 ЗУ «Про амністію у 2016 році» на невідбутий строк 10 міс. 10 днів,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

05.11.2018 року слідчий Козачок А.Г. звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 на строк 60 днів.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою органом досудового розслідування обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив повторно корисливий злочин середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років та наявністю ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з огляду на те, що підозрюваний має невідбутий строк за попереднім покаранням, та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, оскільки останній не працює та не має постійного джерела доходів, що в сукупності також свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Слідчий Козачок А.Г. та прокурор Завадський С.А. в судовому засіданні підтримали клопотання і просили його задовольнити з огляду на наявність зазначених в клопотанні ризиків і неможливості застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 заначив, що він не заперечує проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки тільки таким чином зможе покинути вживати наркотики. Крім того пояснив, що у м. Краматорську проживає разом з мамою та батьком, має захворювання на СНІД та гепатит В і ОСОБА_5 ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя встановив наступне.

Відомості про кримінальне правопорушення 11.10.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050390003498 з правовою кваліфікацією ч.2 ст. 185 КК України.

31.10.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, згідно якої останній 11.10.2018 року, приблизно о 14-53 год., знаходячись по вул. Академічній у м. Краматорську, поблизу буд. 48, діючи умисно, таємно, повторно, шляхом розбиття та вдавленням скла у передній водійській двері, заволодів майном, яке належить ОСОБА_6, а саме: навігатором GARMIN DriveLuxe 50, серійний номер 4GV000172, вартістю 7837,09 грн.; відеореєстратором Datakam 6 PRO, серійний номер 6231861, вартістю 5080,80 грн.; радаром детектором COBRA XRS 9965, серійний номер 001001313, вартістю 4228,67 грн., після чого з викраденим майном з місця скоєння правопорушення зник, викраденим розпорядившись на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 17146,56 гривень.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182)

Слідчий суддя виходить з того, що існує обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, що підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування, зокрема протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6; протоколом огляду місця події від 11.10.2018р.; протоколом огляду предмета за участю ОСОБА_1 від 16.10.2018р.; протоколом огляду предмета за участю потерпілого ОСОБА_6 від 16.10.2018р.; протоколом огляду предмета за участю потерпілого ОСОБА_6 від 17.10.2018р.; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1; протоколом огляду предмету за участю підозрюваного ОСОБА_1; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, покарання за яке передбачено до 5 років позбавлення волі.

З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_1 не одружений, не працює, утриманців не має, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких корисливих злочинів проти власності, тільки у квітні місяці 2018 року звільнився з місць відбування покарання, але на шлях виправлення не став та вчинив корисливий злочин повторно, має залежність від вживання наркотичних засобів, тому слідчий суддя вважає, що існують ризики визначені п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушення, а також наявність ризиків дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, що є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Таким чином, врахувавши наявність ризиків передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, того факту, що у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, дані які характеризують підозрюваного, який зловживає наркотичними засобами, слідчий суддя вважає, що необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя не вбачає перешкод для визначення розміру застави відповідно до ч.3 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину середньої тяжкості - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_7 слід визначити розмір застави у розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначений з урахуванням обставин кримінального правопорушення та його тяжкості, майнового стану підозрюваного, помірність розміру застави для підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 309 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) до 02 січня 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 17620,00 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, код ЄДРГІОУ 26288796, код банку 820172, рахунок 37311047011792, відкритий в Держказначейській службі України, місто Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 02 січня 2019 року.

В разі внесення застави ОСОБА_1 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного наступні обов’язки:

1) не відлучатись із м. Краматорська без дозволу слідчого або прокурора;

2) повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Роз’яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов’язань. У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений, не з’явиться за викликом до слідчого без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд, вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з під-варти у зв’язку із внесенням застави, ОСОБА_1 вважається таким, що до цього застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6).

Копію ухвали направити до ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п’яти днів з дні проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою – з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя В.О. Заборський