Ухвала суду № 77755103, 05.11.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/14838/18

Провадження № 2/263/2864/2018

УХВАЛА

05 листопада 2018 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 30 жовтня 2018 року надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору від 19 січня 2010 року № б/н із ОСОБА_2, остання отримала кредит у розмірі 9300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Підписавши заяву, позичальник висловив свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Банк взяті на себе зобов’язання щодо надання кредиту виконав у повному обсязі. Відповідач умови договору належним чином не виконала, у зв’язку із чим у неї утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 31 липня 2018 року становить 161050,78 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 8874,06 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом – 148476,72 грн., заборгованості за пенею та комісією – 3700 грн. У зв’язку із чим, керуючись положеннями ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, ст. ст. 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст. ст. 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», банк просить стягнути указану заборгованість та судові витрати у розмірі 1762 грн.

Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру заяви, яка подана юридичною особою справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем надано копію квитанції про сплату судового збору у розмірі 1762 грн., а не оригінал, у зв’язку з чим у суду відсутнє підтвердження сплати судового збору за звернення до суду з указаною позовною заявою.

Крім того, судом виявлено, що судовий збір за доданим позивачем платіжним документом згідно з відомостями комп’ютерної програми «Д-3» не зарахований до спеціального фонду державного бюджету, тому у суду відсутні підстави вважати, що такий сплачений у передбаченому законом порядку.

Документи, що підтверджують повноваження представника регулюються ст. 62 ЦПК України, відповідно до якої повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 62 ЦПК України).

Частиною 6 статті 62 ЦПК України передбачено те, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Тобто закон вимагає надання саме оригіналу або належним чином посвідченої копії довіреності, що підтверджує повноваження представника, за наявності якої суддя має можливість встановити, що позов поданий повноважною особою.

Однак до матеріалів позовної заяви подано фотокопію довіреності, яка не відповідає ч. 6 ст. 62 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, необхідно дійти висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду, а саме:

- надати оригінал квитанції на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1762 грн.;

- надати довідку органу державного казначейства щодо зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету;

- надати оригінал або належним чином посвідчену копію довіреності представника позивача.

У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud0519.

Ухвала набуває законної сили негайно.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.М. Музика