Рішення № 77754702, 09.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 листопада 2018 р. Справа № 0240/3366/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - позивачі) з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідачі) про визнання протиправним та скасування постанов від 19.07.2018 року про закінчення виконавчих проводжень ВП №56604008, №56649719 та №56603978.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначили, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року по справі №802/1869/17-а, окрім іншого, зобов'язано Міністерство оборони України виплатити членам сім'ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_5, передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві, у розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян у рівних частках дружині - ОСОБА_1, матері - ОСОБА_2, батьку - ОСОБА_3, сину - ОСОБА_4. Вказане рішення від 23.11.2017 року набрало законної сили 17.01.2018 року та 13.02.2018 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи за вказаною постановою.

В подальшому, з метою примусового виконання зазначеного рішення, позивачі звернулись до відповідача, яким 18.06.2018 року були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень. 13.07.2018 року позивачам була зарахована одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця у загальній сумі 1200000 грн. З огляду на викладені обставини, 19.07.2018 року відповідачем винесено оскаржувані у даній справі постанови про закінчення виконавчих проводжень ВП №56604008, №56649719 та №56603978.

Разом із тим, на думку позивачів, постанови про закінчення виконавчих проваджень є протиправними, адже постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року не може вважатись виконаною в повному обсязі, оскільки одноразова грошова допомога в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, була виплачена виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2017 року (1600 грн.), тоді як постанова від 23.11.2017 року набрала законної сили 17.01.2018 року.

З огляду на викладене, позивачі вважають, що одноразова грошова допомога в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян має бути розрахована виходячи із прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2018 року, тобто 1762 грн., що, власне, і зумовило їх звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 27.09.2018 року позовну заяву позивачів залишено без руху та надано їм строк на усунення виявлених у ній недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою від 10.10.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 19.10.2018 року.

Ухвалою від 19.10.2018 року відкладено судовий розгляд справи на 23.10.2018 року, у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання представника позивачів та неможливістю вирішення без його участі питання дотримання позивачами строків звернення до суду.

Ухвалою від 23.10.2018 року задоволено клопотання представника позивачів та залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, в частині позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_4. Судове засідання відкладено до 05.11.2018 року та зобов'язано представника позивачів надати додаткові обґрунтування щодо дотримання строків звернення до суду.

Ухвалою від 09.11.2018 року задоволено клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду та поновлено відповідний строк.

У судове засідання 09.11.2018 року представник позивачів не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи телефонограмою.

Можливість повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання за відомими суду номерами телефону передбачена положеннями ч. 1 ст. 268 КАС України.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної справи без його участі. Позиція представника відповідача з приводу заявлених позовних вимог викладена у відзиві на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 та статті 268 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивачі є членами родини загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження військової служби у зоні проведення АТО військовослужбовця ОСОБА_5.

Також встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року по справі №802/1869/17-а, яка набрала законної сили згідно постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року, окрім іншого, зобов'язано Міністерство оборони України виплатити членам сім'ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_5, передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві, у розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян у рівних частках дружині - ОСОБА_1, матері - ОСОБА_2, батьку - ОСОБА_3, сину - ОСОБА_4.

13.02.2018 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.

Постановами старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.06.2018 року відкрито виконавчі провадження №56604008, №56649719 та №56603978 з примусового виконання виконавчих листів Вінницького окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року.

Відповідно до витягу з протоколу №62 від 22.06.2018 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразових грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про призначення допомоги батьку, матері, дружині і сину в розмірі 750-кратоного прожиткового мінімуму в загальній сумі 1200000,00 грн.

13.07.2018 року відповідна суму коштів в розмірі 1200000,00 грн. була зарахована їх рахунки.

Як наслідок, 19.07.2018 року відповідачем винесено постанови про закінчення виконавчих проводжень ВП №56604008, №56649719 та №56603978 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 та ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Разом із тим, на думку позивачів, постанови про закінчення виконавчих проваджень є протиправними, адже постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року не може вважатись виконаною в повному обсязі, оскільки, одноразова грошова допомога в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, була виплачена виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2017 року, а не 01.01.2018 року, тобто року, коли відповідна постанова суду набрала законної сили.

Наведені вище обставини зумовили звернення позивачів до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Відповідно до п. 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (п. 5 Порядку №975).

В даному ж випадку, як слідує зі змісту постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року по справі №802/1869/17-а, згідно лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_5 від 15.12.2016 № 250, загибель останнього мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Із наведеного слідує, що днем виникнення у позивачів права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року виникло ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідне право на отримання одноразової грошової допомоги було підтверджене і рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року по справі №802/1869/17-а, яке набрало законної сили згідно постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року.

При цьому, суд звертає увагу позивачів на те, що законодавець пов'язує факт виникнення у осіб права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму саме із датою смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть, а не із фактом набрання законної сили судовим рішенням про зобов'язання виплатити відповідні кошти.

В даному випадку, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.11.2017 року по справі №802/1869/17-а фактично підтверджено наявність у позивачів права на отримання зазначеної вище одноразової грошової допомоги та зобов'язано здійснити її виплату.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить: з 1 січня 2016 року - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.

При цьому, відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із витягу з протоколу №62 від 22.06.2018 року, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразових грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про призначення допомоги батьку, матері, дружині і сину в розмірі 750-кратоного прожиткового мінімуму в сумі 1200000,00 грн., що відповідає 750 розмірам прожиткового мінімуму, встановлено для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року (1600,00 грн. х 750)

13.07.2018 року відповідна суму коштів в розмірі 1200000,00 грн. була зарахована на рахунки позивачів. Дана обставина учасниками справи не заперечується.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як наслідок, 19.07.2018 року відповідачем винесено постанови про закінчення виконавчих проводжень ВП №56604008, №56649719 та №56603978 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 та ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що, на думку суду, Міністерство оборони України в повному обсязі виконало виконавчі листи Вінницького окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно 19.07.2018 року винесено постанови про закінчення виконавчих проводжень ВП №56604008, №56649719 та №56603978.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. ст. 255, 272 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1);

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2);

ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3);

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622).

Повний текст рішення складено 09.11.2018 року.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна