
Справа № 219/6694/18
Провадження № 2/219/3073/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючої судді Чопик О.П.,
з участю: секретаря
судового засідання Чубикало О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між сторонами укладено договір 21 вересня 2010 року, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 4 800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте, стверджує, що відповідач належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла у відповідача заборгованість, яка станом на 30 квітня 2018 року становить 35 334,24 грн., що складається з: 1 961,05 грн. заборгованості за кредитом, 30 814,42 грн. заборгованості за процентами за користуванням кредитом, 400 грн. заборгованості за пенею та комісією, 500 грн. фіксованої частини штрафу та 1 658,77 грн. процентної складової штрафу.
21 травня 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».
Ухвалою суду від 13 вересня 2018 року скасовано заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2018 року та призначено справу до судового розгляду в спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 4 жовтня 2018 року відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою представника позивача та витребувано докази у позивача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. У заяві від 23 жовтня 2018 року №383491-ВБ (а.с.98) на виконання ухвали суду надіслав довідку про строк дії виданих на виконання кредитного договору карток на ім'я відповідача, зазначивши також, що кредитний договір чинний.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Позов визнала в частині заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом з розрахунку 30% річних. Також зазначила, що підписуючи договір вона розуміла, що процентна ставка за користування кредитним коштами складає 2,5% в місяць та не буде збільшуватись без погодження з нею. Ствердила, що жодних смс-повідомлень про збільшення процентної ставки до неї не надходило, карткою не користується з березня 2014 року. Просить відмовити в задоволенні позову в іншій частині.
З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 21 вересня 2010 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 (після реєстрації шлюбу 4 червня 2011 року - ОСОБА_2), як клієнтом, укладено договір шляхом заповнення анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (а.с.7). Згідно з вказаною анкетою-заявою, заявник згоден з тим, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомлений та згідний з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови і правила надання банківських послуг розміщені на сайті www.privatbank.ua. Заявник зобов'язується виконувати вимоги Умов і правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті банку. Заявник виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну карту Кредитка «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».
Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періодуt», з якою ознайомлена відповідач та у якій вказані Тарифи банку, базова процентна ставка в місяць складає 2,5 %. При цьому розмір процентів нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році. Розмір щомісячних платежів складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості. Довідка містить розписку про ознайомлення відповідача з нею 30 березня 2018 року (а.с.8).
Відповідно до ч. 1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Враховуючи те, що ОСОБА_2, підписавши анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПАТ «КБ «ПриватБанк», підтвердила те, що вона ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку та згідна на те, що вони є складовою частиною укладеного між нею та банком договору, ОСОБА_2 зобов'язана виконувати вказані Умови та правила надання банківських послуг, зокрема щодо сплати процентів.
Відсутність підпису на цих Умовах не є підставою для висновку про те, що ОСОБА_2 не була з ними ознайомлена, враховуючи умови анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 21 вересня 2010 року, а також підписаної нею 30 березня 2011 року Довідки про умови кредитування з використанням картки Кредитка «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».
Тому вирішуючи цивільну справу суд досліджує Умови і правила надання банківських послуг (а.с.9-32) як складову частину укладеного між сторонами договору та належним доказом у справі.
Згідно з п.2.1.1.5.5. Умов і правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перерозхід платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктом 2.1.1.12.6.1. Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що у випадку виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн. клієнт виплачує банку пеню, яка розраховується як сума базової процентної ставки за договором / 30 (нараховується за кожен день прострочення кредиту) та 50 грн. одноразово. Пеня нараховується в день нарахування процентів за кредитом.
Крім того, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картами, відкритими у валюті USD) + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з врахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій (п.2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг).
У відповідності до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 525 ЦК України передбачено неможливість односторонньої відмови від виконання зобов'язання або його зміна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядок, встановлені договором.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Звернувшись із позовом позивач просить, серед іншого, посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору, стягнути з неї заборгованість за кредитом в сумі 1 961,05 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 30 814,42 гривень. З розрахунку заборгованості вбачається, що під час укладення кредитного договору діяла процента ставка по кредиту в розмірі 30,00 % на рік, далі процентна ставка була змінена - 1 вересня 2014 року збільшена до 34,80 %, 1 квітня 2015 року збільшена до 43,2 %.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, і не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.
Законом України від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», який набрав чинності 10 січня 2009 року, ЦК України доповнено статтею 1056-1, у якій встановлено заборону банку збільшувати розмір фіксованої процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку.
Кредитний договір між сторонами укладено 21 вересня 2010 року, тобто після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У п. 28 Постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав роз'яснення про те, що при підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
Згідно з п.1.1.3.2.3 Умов і правил надання банківських послуг банк має право проводити зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.
Відповідно до п.1.1.2.3Умов і правил надання банківських послуг до обов'язків позичальника відносяться отримання виписки про стан картрахунків та про здійсненні операції по картрахункам.
За п.1.1.3.1.9 Умов і правил надання банківських послуг Банк зобов'язаний не менш як раз на місяць у спосіб, визначений у Заяві (оголошення на сайті Банку) надавати Держателю виписки про стан Картрахунків та про проведені за минулий місяць операції по Картрахунках. При підключенні Держателя до системи INTERNET-banking (Приват 24) надання виписок здійснюється через вказаний комплекс. При підключенні Клієнта до комплексу Mobile-banking Банк здійснює можливість доступу до інформації про стан рахунку, шляхом використання функцій SMS-повідомлень.
Згідно з п.1.1.1.91 Умов і правил надання банківських послуг до Тарифів відноситься розмір винагороди за послуги Банку. Згідно до п.1.1.1.17 Умов Винагорода Банку - це сума зобов'язань Держателя платіжної картки по сплаті встановлених Банком Тарифів, а саме: проценти за користування кредитом, в тому числі за користування Простроченим кредитом та Овердрафтом, інших комісій та штрафних санкцій (якщо такі будуть мати місце).
Відтак певний порядок зміни Тарифів передбачений Умовами і правилами надання банківських послуг, які є частиною кредитного договору, укладеного між сторонами. З'ясуванню підлягає те, чи свідчить цей порядок про наявність змінюваної процентної ставки у кредитному договорі.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 1056-1 ЦК України в редакції станом на момент підписання заяви від 21 вересня 2010 року, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Частинами 1, 3 ст.1056-1 ЦК України в редакції станом на момент підвищення процентної ставки 1 вересня 2014 року, передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Водночас, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором (ч.4 ст.1056-1 ЦК України в редакції станом на момент підвищення процентної ставки 1 вересня 2014 року).
Незважаючи на надання кредитору та позичальнику права самостійно визначати спосіб та порядок збільшення кредитором змінюваної процентної ставки у кредитному договорі, певні гарантії, передбачені Законом - ЦК України, повинні бути дотримані.
По-перше, кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка (речення 2 ч.4 ст.1056-1 ЦК України).
По-друге, у кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (речення 3-5 ч.4 ст.1056-1 ЦК України).
По-третє, індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим ч.5 ст.1056-1 ЦК України.
По-четверте, у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки (ч.6 ст.1056-1 ЦК України.
У кредитному договорі, укладеному між сторонами, який складається, зокрема, зі заяви від 21 вересня 2010 року, Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів банку не передбачено порядку розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, який повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору; не визначено максимального розміру збільшення процентної ставки. Доказів протилежного позивачем не представлено. Крім того, позивачем не представлено суду доказів письмового повідомлення позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.
Крім того, поняттю «базова процентна ставка» не надано визначення в Умовах і правилах надання банківських послуг та таке поняття не може розумітись як початкова процентна ставка, яка може змінюватись банком в односторонньому порядку, зважаючи на законодавче заборону.
Таким чином у суду відсутні підстави, ґрунтовані на законі, вважати, що між сторонами укладено кредитний договір із встановленням змінюваної процентної ставки.
Оцінюючи порядок збільшення фіксованої процентної ставки, суд зазначає, що у абзаці 3 п.28 Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», на який посилається позивач, при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК України або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК України. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК України зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.
В укладеному між сторонами кредитному договорі не визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір. Крім того, суд зауважує, що редакція ст.1056-1 ЦК України на момент укладення договору (21 вересня 2010 року) взагалі не містила жодних умов щодо можливості зміни процентної стави банком в односторонньому порядку.
Також суд зауважує, що позичальник стверджує, що на момент укладення договору вона розуміла, що процентна ставка за договором не змінюватиметься; що позичальник жодного разу не здійснювала погашення заборгованості за кредитом після збільшення банком процентної ставки в односторонньому порядку. Представником позивача доказів одержання позичальником пропозиції банку збільшити фіксовану процентну ставку за кредитним договором від 21 вересня 2010 року, її повне і безумовне прийняття (акцепт) суду не представлено.
Так, суду надано витяг з програмного забезпечення банку, з якого вбачається, що 15 серпня 2014 року об 11.00 год. на номер телефону НОМЕР_2 відправлено повідомлення про встановлення процентної стави на рівні 2,9% на місяць за використання кредитних коштів з 1 вересня 2014 року (а.с.101); 15 березня 2015 року на номер телефону НОМЕР_2 відправлено повідомлення про встановлення процентної стави на рівні 3,6% на місяць за використання кредитних коштів з 1 квітня 2015 року (а.с.100). Однак, відомості про отримання такої пропозиції позичальником відсутні. Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не доведено здійснення використання кредитних коштів за карткою відповідачем з 1 вересня 2014 року та з 1 квітня 2015 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що збільшення фіксованої процентної ставки здійснено кредитором в односторонньому порядку.
Разом з тим встановлено, що позивач зобов'язання за договором щодо надання кредитного ліміту виконав повністю. У свою чергу відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконала, не здійснила погашення кредиту, не сплачує проценти за його користування.
Суд приймає до уваги та вважає таким, що проведений вірно, представлений представником позивача розрахунок заборгованості за договором від 21 вересня 2010 року (а.с.5-6) за період до 1 вересня 2014 року, що не оспорюється відповідачем. Станом на 29 серпня 2014 року розмір заборгованості за відсотками складає 216,33 грн.
Суд виходить з наступного розрахунку заборгованості за процентами за період з 1 вересня 2014 року (часу збільшення процентної ставки) до 30 квітня 2018 року (дата, станом на яку пред'явлено позовні вимоги).
Процентна ставка складає 2,5% на місяць, тобто 30% на рік. З розрахунку 360 днів у році, що передбачено у договорі, щоденний процент становить 0,083%. Тому заборгованість за процентами за період з 1 вересня 2014 року (часу збільшення процентної ставки) до 30 квітня 2018 року (дата, станом на яку пред'явлено позовні вимоги) є добутком 1 961,05 грн. (заборгованість за тілом кредиту, розмір якої не змінювався), 1 337 днів (з 1 вересня 2014 року до 30 квітня 2018 включно) та 0, 083% і становить 2 176,20 грн.
З огляду на викладене, заборгованість за процентами весь період користування кредитом дорівнює 2 392,53 грн. (сума 216,33 грн. до 1 вересня 2014 року та 2 176, 20 грн. після 1 вересня 2014 року).
Щодо нарахування пені та штрафу, передбачених цим договором, суд враховує те, що згідно з ст.2 Закону України від 2 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року N 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» смт.Луганське Артемівського району Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно з довідкою Луганської селищної ради Бахмутської району Донецької області та копією паспорта громадянина України відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, з 12 лютого 2010 року (а.с.33, 45).
Встановлено, що у розрахунку заборгованості в графі «сума комісії та пені», «сума комісії та пені (накопичувальним підсумком)» зазначено розмір заборгованості, яка, зважаючи на спосіб нарахування, відображений у розрахунку, є пенею. До 14 квітня 2014 року нарахована сума пені складає 0,00 грн. Відтак пеня в розмірі 400 грн. та штраф (як фіксована, так і процентна складова) нараховані позивачем відповідачеві після 14 квітня 2014 року, тобто під час дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами.
З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, оскільки відповідач належним чином не виконала зобов'язання за договором від 21 вересня 2010 року, укладеним з позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка включає в себе: 1 961,05 грн. заборгованості за кредитом, 2 392,53 грн. заборгованості за процентами за користуванням кредитом, що в сумі складає 4 353,58 грн., станом 30 квітня 2018 року. У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 26 460,84 грн., пені та штрафу слід відмовити. Крім того, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати - сплачений судовий збір, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст.5, 10, 13, 142, 200, 206, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням ст.ст.526, 610, 611, 629, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року, суд
в и р і ш и в :
позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість в розмірі 4 353 (чотири тисячі триста п'ятдесят три) грн 58 коп., яка складається з 1 961 (однієї тисячі дев'ятсот шістдесят одної) грн. 05 коп. заборгованості за кредитом, 2 392 (двох тисяч трьохсот дев'яноста двох) грн 53 коп. заборгованості за процентами за користуванням кредитом.
Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) суму сплаченого судового збору в розмірі 211 (двісті одинадцять) грн. 44 коп.
У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 26 460,84 грн, пені та штрафу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду або через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570;
відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення складено 9 листопада 2018 року.
Головуюча О.П.Чопик
Судове рішення № 77754173, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 09.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 219/6694/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: