Рішення № 77753123, 05.11.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1933/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

при секретарі судового засідання Липі Т.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (вул. Саксаганського, 70А, Київ, 01032) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" (вул. Кубишкіна, буд.1, Кілія, Кілійський район, Одеська область, 68300) про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу 12849,9 грн.;

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИТАН", в якому просить господарський суд: про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу 12849,9 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 1172 ЦК України та на Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

До позовної заяви позивач надав клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2018 року було відкрито провадження у справі № 916/1933/18 за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.09.2018 року. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задоволено. Визначено відповідачу строк у 5 днів з дня вручення ухвали для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з позовною заявою позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, згідно якого позивач просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" докази того, що у момент скоєння ДТП на вулиці Тираспольське шосе в місті Одесі 06.07.2016року водій транспортного засобу MERCEDES-Benz державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 виконував свої трудові (службові) обов'язки на посаді водія ТОВ "Титан".

Клопотання позивача ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2018 року задоволено, витребувано у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" докази того, що у момент скоєння ДТП на вулиці Тираспольське шосе в місті Одесі 06.07.2016року водій транспортного засобу MERCEDES-Benz державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 виконував свої трудові (службові) обов'язки на посаді водія ТОВ "Титан" та надати докази до суду в строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

28.09.2018 року, відповідач звернувся до суду із заявою про призначення розгляду справи за загальним позовним провадженням, обґрунтовуючи тим, що по-перше з позовними вимогами товариство не згодне в повному обсязі, вважає їх не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, по-друге зазначена справа є складною та не однозначною та відповідно для вирішення ії по суті важливо розібратись в усіх деталях, так як рішення по цій справі може мати суттєвий вплив на судову практику у вирішенні цієї категорії справ та по-третє сума позову є значною та спрощений розгляд справи може завдати значної шкоди майновим інтересам нашого підприємству.

Суд розглянувши заяву відповідача зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного або позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 247 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, наразі також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що справа підлягає розгляду згідно ГПК України в порядку спрощеного позовного провадження, тому заява відповідача про призначення розгляду справи за загальним позовним провадженням залишається судом без задоволення.

Також, відповідач 28.09.2018 року звернувся до суду з клопотанням про зобов'язання позивача направити на адресу відповідача копію позовної заяви з усіма додатками до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів додані позивачем до позовної заяви (фіскальний чек від 11.09.2018 року та опис вкладення). Позовна заява з додатками була направлена відповідачу на юридичну адресу: вул. Кубишкіна, буд.1, Кілія, Кілійський район, Одеська область, 68300.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Відповідач своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи не скористався, отже суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зобов'язання позивача направити на адресу відповідача копію позовної заяви з усіма додатками до неї.

Ухвалою суду від 10.10.2018року, у зв'язку з неможливістю вирішення спору у даному судовому засіданні, господарським судом проголошено перерву на 05.11.2018року.

Представник позивача в судові засідання не з'являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом належним чином.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, ухвали суду від 17.09.2018 року та від 10.10.2018 року отримував, що підтверджується поштовими повідомленнями. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 05.11.2018р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

21 січня 2016 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №016393/4610/0000019, забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль CITROEN DS5 державний номерний знак НОМЕР_3.

06 липня 2016 року на вулиці Тираспольське шосе в місті Одесі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів MERCEDES-Benz державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та CITROEN DS5 державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 Факт та обставини дорожньо транспортної пригоди підтверджуються довідкою УПП у м. Одесса №3016201448645014 від 04.08.2016 року та постановою Малиновського районного суду міста Одеси по справі №521/12696/16-п від 16 серпня 2016 р.

На підставі вищезазначених документів, заяви ОСОБА_2 про подію, що має ознаки страхового випадку №00197452 від 07.07.2016 року, звіту фахівця- автотоварознавця щодо оцінки вартості матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження автомобіля №07-010 від 28 липня 2016 року, рахунку-фактури 0000000131 від 08.07.2016 року та страхового акту №00197452 від 11 серпня 2016 року ПрАТ «СК «УНІКА» виплачено страхове відшкодування на загальну суму 44 620,75 грн., що підтверджується наказом №00197452ЕК від 11 серпня 2016 року, повідомленням №00197452 вих. №197452 від 30.08.2016 року, платіжним

дорученням №005019 від 13 лютого 2013 року та платіжним дорученням №030221 від 31 серпня 2016 року

Винною особою в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1, що підтверджується постановою Малиновського районного суду міста Одеси по справі №521/12696/16-п від 16 серпня 2016 р..

Відповідно до інформації зазначеної у постанові Малиновського районного суду міста Одеси по справі №521/12696/16-п від 16 серпня 2016 р. ОСОБА_1 працює на посаді водія Відповідача ТОВ «ТИТАН», а відповідно до інформації, наведеної в довідці УПП у м. Одеса №3016201448645014 від 04.08.2016 року (додаток 2) Відповідач є власником транспортного засобу MERCEDES-Benz державний номерний знак НОМЕР_1 яким в момент ДТП керував ОСОБА_1, що у своїй сукупності свідчить про те, що під час спричинення шкоди ОСОБА_1 виконував свої трудові (службові) обов'язки.

Цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу MERCEDES-Benz державний номерний знак НОМЕР_1 застраховано ПрАТ «УСК «КНЯЖА» на умовах полісу АІ/9281115, що підтверджується інформацією наведеною в довідці УПП у м. Одеса №3016201448645014 від 04.08.2016 року.

Позивач звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА» із заявою №18003 на виплату страхового відшкодування вих. №5460 від 19.08.2016 року.

ПрАТ «УСК «КНЯЖА», після розгляду наведеної вище претензії, було сплачено на адресу Позивача страхове відшкодування в розмірі 31 770,85 грн. та надано відповідь вх. №13454 від 04.11.2016 року у якій зазначено, що розмір страхового відшкодування, визнаний страховиком становить 31 770,85 грн.

Різниця між фактичним розміром шкоди (44 620,75 грн.) та страховою виплатою (31 770,85 грн ), становить 12 849,90 грн..

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №670 від 13 лютого 2017 року, яку було отримано Відповідачем 21 лютого 2017 року та доповнення до претензії №744 від 22 березня 2017 року, яку було отримано Відповідачем 28 березня 2017 року але претензія з додатком задоволена відповідачем не була, що підтверджується відповіддю вих. №1 від 27 лютого 2017 року відповіддю вих. №2 від 03 квітня 2017 року.

Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача шкоду в порядку регресу у розмірі в розмірі 12849грн. 90 коп. та 1762грн. судового збору..

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства

Згідно з ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

21 січня 2016 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНИКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №016393/4610/0000019, забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль CITROEN DS5 державний номерний знак НОМЕР_3.

Після дорожньо-транспортної пригоди, власник пошкодженого Застрахованого ТЗ звернувся до ПрАТ «СК «УНИКА» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 44620,75 грн.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про страхування" страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до п.6 ч.4 ст.6 Закону України "Про страхування" видами добровільного страхування можуть бути страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Згідно з п.9 ч.1 ст.7 Закону України "Про страхування" в Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування: страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з положеннями ст.27 Закону України "Про страхування", які кореспондуються з положеннями ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з висновком Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеним у постанові від 01.02.2018р. у справі №910/22886/16, вказівка "у межах витрат", означає, що загальна сума вимоги, яка заявлена страховиком, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, не може перевищувати суму, яка ним реально сплачена.

Відповідно до ч.2.1 ст.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно з ч.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вище встановлено господарським судом, винною особою в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1, що підтверджується постановою Малиновського районного суду міста Одеси по справі №521/12696/16-п від 16 серпня 2016 р..

Цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу MERCEDES-Benz державний номерний знак НОМЕР_1 застраховано ПрАТ «УСК «КНЯЖА» на умовах полісу АІ/9281115, що підтверджується інформацією наведеною в довідці УПП у м. Одеса №3016201448645014 від 04.08.2016 року.

Позивач звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА» із заявою №18003 на виплату страхового відшкодування вих. №5460 від 19.08.2016 року.

ПрАТ «УСК «КНЯЖА», після розгляду наведеної вище претензії, було сплачено на адресу Позивача страхове відшкодування в розмірі 31 770,85 грн. та надано відповідь вх. №13454 від 04.11.2016 року у якій зазначено, що розмір страхового відшкодування, визнаний страховиком становить 31 770,85 грн.

Різниця між фактичним розміром шкоди (44 620,75 грн.) та страховою виплатою (31 770,85 грн ), становить 12 849,90 грн..

З урахуванням вищевикладеного господарський суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 12 849,90 грн. шкоди в порядку регресу.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач спростовуючих доказів щодо позовних вимог не надав.

За таких обставин, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" про стягнення 12849,9грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" (вул. Кубишкіна, буд.1, Кілія, Кілійський район, Одеська область,68300, код ЄДРПОУ 25415133) на користь Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (вул. Саксаганського, 70А, Київ, 01032, код ЄДРПОУ 20033533) шкоду в порядку регресу у розмірі в розмірі 12849грн. 90 коп. (дванадцять тисяч вісімсот сорок дев'ять грн. 90 коп.) та 1762грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.) судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 12 листопада 2018 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов