Рішення № 77753071, 25.10.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року Справа № 911/1495/18

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1, ордер від 24.10.2018 серії КВ № 754717,

від відповідача представник не явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу № 911/1495/18

за позовом приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Сидори",

вул. Радянська, 2, с. Сидори, Білоцерківський район, Київська область, 09131,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро",

вул. Ділова, 14-б, м. Київ, 03150,

адреса для листування: вул. Генерала Родимцева, 102, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25011,

про стягнення суми попередньої оплати за товар та нарахованих на неї пені, 3 % річних за прострочення поставки товару, а всього грошових коштів у сумі 698213 грн. 85 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Сидори" (далі - ПОСП "Сидори") звернулося з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Імперія-Агро" грошових коштів у загальній сумі 698213 грн. 85 коп., із яких: 665000 грн. 28 коп. - сума попередньої оплати вартості тору; 1257 грн. 12 коп. - 3 % річних; 31956 грн. 45 коп. - пеня; посилаючись 1) на положення ч.2 ст. 693 ЦК України, які, на думку позивача, належить застосувати у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між ними договором від 23.03.2017 № ЗР-257/17Д/МД щодо поставки в узгоджений специфікацією № 1 до цього договору строк попередньо оплаченого позивачем товару, 2) на умови договору, зокрема пп.5.5, яким передбачено нарахування пені на суму вартості непоставленого товару за період прострочення, та 3) на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, якими передбачено нарахування 3 % річних на суму простроченого грошового зобов'язання, вважаючи, що ПОСП "Сидори" скористалося своїм правом заміни в договорі господарського зобов'язання з поставки товарів на грошове зобов'язання.

У позові викладено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування ПОСП "Сидори" судових витрат.

За такими вимогами ухвалою від 02.08.2018 відкрито провадження в даній справі.

Від відповідача, належним чином повідомленого про час та місце проведення підготовчого засідання, представник не явився.

Ураховуючи, що представник відповідача не викликався в судове засідання, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

Вислухавши представника позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами укладено договір поставки від 23.03.2017 № ЗР-257/17Д/МД (далі - договір), за умовами якого ТОВ "Імперія-Агро" (постачальник) зобов'язалося поставити (передати) у власність ПОСП "Сидори" (покупця) мінеральні добрива (товар), найменування, одиниця виміру, загальні кількість та ціна за одиницю якого визначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець - прийняти та своєчасно оплатити товар у порядку та на умовах, визначених договором (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Оплата товару здійснюється покупцем шляхом прямого банківського переказу грошових коштів у національній валюті України, на розрахунковий рахунок постачальника, на підставі виставлених рахунків постачальника на умовах 100 % попередньої оплати в термін, зазначений у відповідному рахунку, якщо інше не передбачається в додатках (п. 4.1 договору).

Поставка та відвантаження товару здійснюється на умовах і в терміни, зазначені у специфікаціях до даного договору, партіями, залізничним або іншим видом транспорту, або без використання такого, згідно умов, зазначених у додатках до договору (відповідно до правил Інкотермс у редакції 2010 року); датою відвантаження (поставки товару) вважається дата, зазначена на залізничній або товаротранспортній накладній в пункті відвантаження товару (пункт передачі товару перевізнику) (п.п. 2.1, 2.2, 2.6 договору).

Право власності на товар, що поставляється за договором, переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткової накладної (п. 2.19 договору).

Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з моменту його підписання представниками та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017, а в частині виконання господарських обов'язків - до повного їх виконання (п. 8.3 договору).

Сторонами у специфікації № 1 до договору погоджено поставку до 15.02.2018 товару "Карбамід імп. Узбекистан/Біг-бег" у кількості 70,000 т на суму 665000 грн. 28 коп. з ПДВ з оплатою покупцем вартості товару до 24.11.2017 (ас. 25).

На виконання умов договору та вищевказаної специфікації ПОСП "Сидори" попередньо оплатило замовлений товар, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 20.11.2017 № 20665 (ас. 26), що підтверджується платіжним дорученням від 24.11.2017 № 1087 на суму 665000 грн. 28 коп. (ас. 27), але ТОВ "Імперія-Агро" не виконало своїх зобов'язань щодо поставки попередньо оплаченого товару у строк, визначений у специфікації № 1.

ПОСП "Сидори" направило ТОВ "Імперія-Агро" лист-вимогу від 20.04.2018 №8 про повернення у 3-денний строк попередньої оплати та сплату пені за порушення умов договору, що підтверджується відповідними описом вкладення до цінного листа та роздруківкою із сервісу відстеження поштових пересилань, згідно якої відповідачем отримано 04.05.2018 зазначений лист-вимогу. Цю вимогу ТОВ "Імперія-Агро" залишено без реагування та виконання.

Чинним законодавством України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України).

У відповідності з ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторонами у договорі не встановлено іншого порядку виконання умов договору поставки, ніж визначено законодавством України, а тому у спірних правовідносинах належить застосовувати загальні положення про купівлю-продаж.

Цивільним законодавством визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ГК України).

Суд визнає, що позивачем доведено не виконання ТОВ "Імперія-Агро" зобов'язання щодо поставки в обумовлений договором строк попередньо оплаченого товару, а тому вимога про стягнення з відповідача попередньої оплати товару в сумі 665000 грн. 28 коп. є, у відповідності до положень ч. 2 ст. 693 ГК України, обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Суд також визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з ТОВ "Імперія-Агро" пені за прострочення повернення товару.

Так, законодавством передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Укладеним між сторонами договором передбачено, що постачальник за порушення строків поставки товару сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми непоставленого товару за кожний день прострочення поставки (пп. 5.5 договору). Такі положення договору узгоджуються з чинним законодавством, яким передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Суд визнає обґрунтованим і правильним поданий позивачем розрахунок пені, нарахованої на загальну вартість підлягаючого поставці за договором товару за період прострочення його поставки, а саме: 16.02-30.05.2018 в загальній сумі 31956 грн. 45 коп., і визнає, що цю суму належить стягнути з ТОВ "Імперія-Агро".

Щодо вимог позивача про стягнення з ТОВ "Імперія-Агро" грошових коштів у сумі 1257 грн. 12 коп. - 3 % річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму не поверненої передоплати вартості товару, суд приходить до такого.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України застосовуються до правовідносин, за якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відхиляє доводи позивача, що після спливу строку, встановленого позивачем у згаданому вище листі-вимозі щодо повернення суми попередньої оплати, первісне зобов'язання відповідача за договором, а саме: зобов'язання поставити товар, змінено новим зобов'язанням: зобов'язанням повернути грошові кошти, що є грошовим зобов'язання, до якого можуть бути застосовані положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, виходячи з такого.

Одностороння вимога покупця про повернення попередньої оплати, в порядку ч. 2 ст. 693 ЦК України, за своїм змістом не є зміною виду визначеного у договорі зобов'язання і не припиняє зобов'язання постачальника щодо поставки товару, так як, згідно ч. 2 ст. 604 ЦК України, зобов'язання може бути припиненим за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Ураховуючи викладене, та що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено відповідальності постачальника за прострочення повернення суми передоплати вартості товару на вимогу покупця у зв'язку з невиконанням зобов'язання щодо поставки товару в погоджений сторонами строк, суд визнає, що підстав для задоволення вимог ПОСП "Сидори" про стягнення з ТОВ "Імперія-Агро" 3 % річних у сумі 1257 грн. 12 коп. немає.

Отже, позов ПОСП "Сидори" належить задовольнити частково.

Вирішуючи вимогу щодо відшкодування судових витрат, суд виходить з того, що позивач звернувся з клопотанням про розгляд вимог у частині відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги після ухвалення рішення у справі.

Щодо вимог про відшкодування витрат на оплату позовної судовим збором, суд приходить до наступного. Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України). ПОСП "Сидори" оплачено позов судовим збором у сумі 10473 грн. 21 коп. за платіжним дорученням від 12.06.2018 № 1643, виходячи із ціни позову 698213 грн. 85 коп. Судом визнано такими, що належить задовольнити позовні вимоги в загальній сумі 696956 грн. 73 коп., яка, згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", підлягає оплаті судовим збором в сумі 10454 грн. 35 коп. (696956 грн. 73 коп.*1,5%), тому цю суму належить стягнути з відповідача на відшкодування витрат з оплати позову судовим збором.

У судовому засіданні 25.10.2018, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Сидори" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", вул. Ділова, 14-Б, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 35472893, на користь приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Сидори", вул. Радянська, 2, с. Сидори, Білоцерківський район, Київська область, 09131, ідентифікаційний код 32638083, грошові кошти у загальній сумі 696956 (шістсот дев'яносто шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 73 коп., із яких: 665000 (шістсот шістдесят п'ять тисяч) грн. 28 коп. - попередня оплата; 31956 (тридцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 45 коп. - пеня, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 10454 (десять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 35 коп.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписано 09.11.2018.

Суддя Ю.М. Коваль.