Ухвала суду № 77752658, 09.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

09.11.2018Справа № 910/14695/18

Суддя Підченко Ю.О., розглянувши

позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКО"

про стягнення 364 583,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" про стягнення заборгованості по простроченим процентам за кредитним договором в розмірі 364 583, 45 грн.

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Згідно п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, у позовній заяві повинне міститися підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом з тих самих підстав.

Оскільки позивачем не надано такого підтвердження, суд вважає за необхідне зобов'язати усунути вказаний недолік шляхом долучення підтвердження до позовної заяви.

Частиною першою статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 762 грн.

Таким чином, за подання даної позовної заяви (про стягнення заборгованості в розмірі 364 583, 45 грн.) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5 468, 75 грн.

В позовній заяві наявне клопотання про звільнення або про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, у якій заявник посилається на те, що майновий стан ПАТ "ВБР" не дозволяє сплатити повністю судовий збір, оскільки на підставі постанови Правління Національного банку України від 21.12.2015 № 914 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.12.2015 № 234 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВБР" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано їй всі повноваження ліквідатора в Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський банк розвитку" з 23.12.2015. Відповідно до Наказу № 441 від 22.12.2015 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВБР" та делегування повноважень ліквідатора банку", до виконання повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" приступив Міхно Сергій Семенович терміном на два роки з 23.12.2015 по 22.12.2017 включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2343 від 03.11.2016 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВБР" та делегування повноважень ліквідатора до 24.12.2019 року включно.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів в підтвердження наявності умов, з якими закон пов'язує можливість розстрочення та відстрочення судового збору для позивача або звільнення від його сплати.

Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про звільнення від сплати ними судового збору.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади. Самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення сплату судового збору та звільнення від такої сплати.

З огляду на вищевикладене та враховуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд прийшов до висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання, оскільки позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження наявності передбачених законом умов для позивача за яких можливе відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору суд відмовляє.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Крім того, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також документи на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).

В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Разом з тим, позивачем не додано до позовної заяви опис вкладення та чек відділення зв'язку, які б підтверджували направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись п. 10 ч. 3 ст. 162, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 164, ст. ст. 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський банк розвитку" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" про стягнення заборгованості по простроченим процентам за кредитним договором в розмірі 364 583, 45 грн залишити без руху.

3. Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п. 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.О. Підченко