Рішення № 77752428, 06.11.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/80/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018 Справа № 908/1741/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.

За участю представників:

представник позивача - Свинухов В.В., довіреність №219/20-19 від 21.02.2018;

представник відповідача - Шульга Ю.О., довіреність № 24 від 01.01.2018;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1741/17

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення 406329,01 грн

СУТЬ СПОРУ:

03.09.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. 21032/юр від 31.08.2018) Концерну "Міські теплові мережі" до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення 406329,01 грн заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200768 від 01.09.2007, з яких 357707,10 грн - основна заборгованість, 3911,33 грн - 3 % річних та 44710,58 - пеня.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2018 справу № 908/1741/18 передано на розгляд судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.09.2018 позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрито провадження у справі № 908/1741/18, якій присвоєно номер провадження 22/80/18, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 04.10.2018, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.10.2018 підготовче засідання відкладено до 30.10.2018.

Ухвалою суду від 30.10.2018 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті на 06.11.2018.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200768 від 01.09.2017, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 357707,10 грн. На прострочену заборгованість позивачем також нарахована пеня у розмірі 44710,58 грн та 3 % річних у розмірі 3911,33 грн.

В обґрунтування вимог, позивач посилається на ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України.

У відзиві, що надійшов до суду 27.09.2018 відповідач не погодився з розрахунком позивача 3 % річних та пені, надав контррозрахунок, просив суд зменшити розмір пені до 1000,00 грн, розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

Позивач, у відповіді на відзив, з клопотанням про зменшення розміру пені не погодився, в судовому засіданні також проти клопотання заперечив. Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення представник вважав за можливе задовольнити.

В судове засідання 06.01.2018 з'явилися представники сторін. Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 06.11.2018 справу розглянуто по суті, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2007 між Концерном "Міські теплові мережі" та ВАТ "Запоріжжяобленерго" був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200768, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Відповідно до додаткової угоди № 5/1 від 07.02.2017 сторони у зв'язку з перейменуванням та зміною реквізитів споживача внесли зміни до договору - ВАТ "Запоріжжяобленерго" замінено на ПАТ "Запоріжжяобленерго".

Згідно з п. 3.2.26 договору споживач зобов'язаний щомісячно, у строки, визначені даним договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

За приписами п. 4.1.9 договору теплопостачальна організація має право вимагати повернення підписаних та належним чином оформлених актів в термін передбачений умовами даного договору, а в разі неповернення актів вважати їх прийнятими споживачем в редакції теплопостачальної організації.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за ним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Згідно з п. п. 6.2, 6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Пунктом 6.4. договору сторони погодили, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 6.5 договору при наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Пунктом 6.7 договору сторони погодили, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання-передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно з п. 7.2.8 договору в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у п. 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до п. п. 10.1, 10.4 договору цей договір набирає чинності з 01.09.20017 і діє до 01.01.2009. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Доказів припинення дії договору сторони не надали, отже його умови на час розгляду справи судом є чинними.

Позивач на виконання умов договору передав у власність відповідача теплову енергію у вигляді гарячої води на загальну суму 357707,10 грн відповідно до наступних актів приймання-передачі, що підписані та скріплені печаткою відповідача:

- акт від 28.02.2018 за лютий 2018 року на суму 154457,22 грн;

- акт від 31.03.2018 за березень 2018 року на суму 163305,05 грн;

- акт від 30.04.2018 за квітень 2018 року на суму 39944,83 грн.

Позивачем були виставлені рахунки на оплату отриманої відповідачем теплової енергії:

- рахунок № 200768 від 28.02.2018 на суму 154457,22 грн;

- рахунок № 200768 від 31.03.2018 на суму 163305,05 грн;

- рахунок № 200768 від 30.04.2018 на суму 39944,83 грн.

Позивач, у зв'язку з несплатою заборгованості відповідачем за вищезазначеними актами та рахунками, звернувся до відповідача з претензією № 1190/09 від 17.08.2018 з вимогою сплатити заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії № 200768 у розмірі 357707,10 грн. Претензія залишена без відповіді, заборгованість несплачена. Позивачем на прострочену заборгованість за кожним актом окремо нараховані 3911,33 грн - 3 % річних та 44710,58 грн - пені.

Предметом позову по даній справі є стягнення з заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200768 від 01.09.2007 у загальному розмірі 406329,01 грн, з яких 357707,10 грн - основна заборгованість, 3911,33 грн - 3 % річних та 44710,58 - пеня.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч умовам пункту 6.4 договору, не розрахувався з позивачем за теплову енергію до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 357707,10 грн. На час розгляду справи заборгованість несплачена, доказів оплати не надано, у зв'язку чим вимога про стягнення основної заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії № 200768 від 01.09.2007 у розмірі 357707,10 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивачем нарахована по кожному акту окремо пеня у розмірі 44710,58 грн та 3 % річних у розмірі 3911,33 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.8 договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Позивач у своєму розрахунку вірно обмежив пеню подвійною обліковою ставкою НБУ, однак неправильно визначив кінцевий термін оплати за накладною за квітень 2018 року і, як наслідок, період прострочення, у зв'язку з чим, суд зробив перерахунок пені.

Позивачем не дотримано положення ч. 5 ст.254 Цивільного кодексу України при визначенні початку прострочення, яким встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місяці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За розрахунком суду, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 44636,16 грн. В задоволенні пені у розмірі 74,42 грн, суд відмовляє.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних заявлено позивачем обґрунтовано, однак в розрахунку 3 % річних позивачем не дотримано положення ч. 5 ст.254 Цивільного кодексу України при визначенні початку прострочення, у зв'язку з чим суд здійснив перерахунок. За розрахунком суду стягненню підлягають 3 % річних у розмірі 3904,77 грн. В задоволенні 6,56 грн 3 % річних суд відмовляє.

В клопотанні відповідача про зменшення розміру пені до 1000,00 грн суд відмовляє виходячи з наступного.

Згідно норм ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Судом було встановлено, що за відповідачем утворилась заборгованість по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200768 від 01.09.2007 в розмірі 357707,10 грн, заявлена сума до стягнення пені складає 44710,58 грн, яка не є надмірно великою порівняно із збитками кредитора. Окрім цього, відповідач на час розгляду справи жодних оплат за вказаним договором за спірний період не провів, доказів оплат не надав, тому суд відмовляє відповідачу в задоволенні заяви про зменшення пені до 1000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з приписами ст. 331 ГПК України підставою для відстрочки та розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення господарський суд враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Судом встановлено, що відповідач перебуває у тяжкому фінансовому стані відповідно до висновку судового експерта №282 від 17.05.2018. Так, з висновку вбачається, що станом на 31.12.2017 основні економічні показники (ліквідність, платоспроможність, рентабельність) характеризують фінансовий стан ПАТ "Запоріжжяобленерго" ознаками критичної неплатоспроможності, фінансової нестабільності та потенційного банкрутства. ПАТ "Запоріжжяобленерго" не може погасити свої короткострокові зобов'язання та не має резервів для розширення діяльності, чистий фінансовий результат товариства за 2017 рік є збиток. На даний час на підприємстві існує заборгованість по заробітній платі, яка станом на 03.09.2018 складає 278814 млн. грн. з урахуванням податків до заробітної плати. Станом на 03.09.2018 у ПАТ "Запоріжжяобленерго" наявний податковий борг, який становить 468,3 млн. грн відповідно до довідки № 003-09/286 від 03.09.2018, наданої відповідачем. Кредиторська заборгованість підприємства станом на 01.08.2018 становить 92,1 млн. грн. Відносно відповідача на виконанні у Вознесенівському ВДВС м. Запоріжжя перебуває зведене виконавче про стягнення заборгованості, на рахунки відповідача накладено арешт. Також відповідач вказує, що така складна ситуація утворилась не з вини ПАТ "Запоріжжяобленерго", а є наслідком дій регулятора в сфері електроенергетики - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП було фактично заблоковано надходження грошових коштів після розподілу на поточні рахунки відповідача. Підтвердженням тому є встановлення починаючи з 2015 для відповідача нульового відсотку відрахувань коштів на поточні рахунки постачальника електричної енергії, або встановлення щодобових мільйонних відрахувань з рахунків відповідач. Як вказує ПАТ "Запоріжжяобленерго", товариство не може впливати, а ні на перерахування коштів та їх обсяг, а ні на встановлення алгоритму, та фактично залежить від прийнятих рішень НКРЕКП щодо встановлення або нульового відсотку відрахувань або встановлення щодоби мільйонних відрахувань, при яких кошти на поточний рахунок відповідача завідомо не надійдуть. Отже, НКРЕКП фактично заблоковано надходження грошових коштів після розподілу на поточні рахунки відповідача. Окрім цього, відповідач має низький рівень надходження коштів від споживачів електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Станом на 01.08.2018 дебіторська заборгованість споживачів Запорізької області за спожиту електричну енергію перед ПАТ "Запоріжжяобленерго" складає 1941,8 млн. грн.

В судовому засіданні представник позивача визнав вищезазначеними обставини, такими, що можуть бути підставою для надання відповідачу розстрочки у виконанні рішення, проти розстрочки на 12 місяців не заперечив.

Відтак, суд, дослідивши надані ПАТ "Запоріжжяобленерго" в обґрунтування клопотання докази, враховуючи думку позивача, вважає за необхідне клопотання відповідача про надання розстрочки у виконанні судового рішення в цій справі на 12 місяців задовольнити, розстрочити виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості у розмірі 406248,03 грн на 12 місяців починаючи з 01.11.2018 по 01.11.2019 включно, щомісячно за наступним графіком:

Рік погашенняМісяць погашенняСума, яка підлягає сплаті, грн.Строк, до якого повинен бути здійснений платіж2018Листопад33854.0330.11.20182018Грудень33854.0031.12.20182019Січень33854.0031.01.20192019Лютий33854.0028.02.20192019Березень33854.0031.03.20192019Квітень33854.0030.04.20192019Травень33854.0031.05.20192019Червень33854.0030.06.20192019Липень33854.0031.07.20192019Серпень33854.0031.08.20192019Вересень33854.0030.09.20192019Жовтень33854.0001.11.2019

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 6093,64 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 357707 (триста п'ятдесят сім тисяч сімсот сім) грн 10 коп. основної заборгованості, 3904 (три тисячі дев'ятсот чотири) грн 77 коп. 3 % річних, 44636 (сорок чотири тисячі шістсот тридцять шість) грн 16 коп. пені, всього заборгованість у розмірі 406248 (чотириста шість тисяч двісті сорок вісім) грн 03 коп. та 6093 (шість тисяч дев'яносто три) грн 64 коп. судового збору.

В задоволенні 6,56 грн 3 % річних та 74,42 грн пені відмовити.

Розстрочити виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості у розмірі 406248 (чотириста шість тисяч двісті сорок вісім) грн 03 коп. на 12 місяців починаючи з 01.11.2018 по 01.11.2019 включно, щомісячно за наступним графіком:

Рік погашенняМісяць погашенняСума, яка підлягає сплаті, грн.Строк, до якого повинен бути здійснений платіж2018Листопад33854.0330.11.20182018Грудень33854.0031.12.20182019Січень33854.0031.01.20192019Лютий33854.0028.02.20192019Березень33854.0031.03.20192019Квітень33854.0030.04.20192019Травень33854.0031.05.20192019Червень33854.0030.06.20192019Липень33854.0031.07.20192019Серпень33854.0031.08.20192019Вересень33854.0030.09.20192019Жовтень33854.0001.11.2019

Повне рішення складено та підписано 12.11.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення розміщується у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко