Рішення № 77752083, 08.11.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2018м. ДніпроСправа № 904/7529/17За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 178 863,00 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Русанова В.В., довіреність №2113 від 25 жовтня 2018 року, начальник юридичного сектора структурного підрозділу

Від відповідача: Дарій Л.М., довіреність №52-16/09 від 16 січня 2018 року, юрисконсульт юридичного відділу

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами у розмірі 126 197,76 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 52 665,24 грн., а всього 178 863,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у січні 2017 року за накладними №№ 00097-6, 00096-8, 15098, 15099, 15094, 15095, 15093, 15096, 15097, 15090, 15089, 15091, 15088, 15092, 15087, 15086, 15085 (а.с. 55-71 том 1) залізницею було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача ПАТ "ПІВДГЗК". На шляху прямування на підставі наказів № 160 від 17.01.2017, №186 від 19.01.2017 дані вагони було затримано через зайнятість колій станції призначення Кривий Piг у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзну колію. За цим фактом станцією затримки Мусіївка у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, п. 9 Правил зберігання вантажів, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 16 від 17.01.2017, №17 від 19.01.2017, акти загальної форми ГУ-23 № 16 від 17.01.2017, №18 від 19.01.2017. За весь час затримки вагонів на станції підходу Мусіївка з вини вантажовласника було нарахована плата за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу за відомостями ф. ГУ-46 №№ 03029131, 09029180, 15019087, 11029192, 28019109, 01029121, 02029128, 09029178, 19029220, 30019116 та накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 23019023.

Відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку працівниками ПАТ "ПІВДГЗК" було підписано із запереченням: "3 нарахованою сумою не згодні. Колії приймання були вільні, готові прийняти вагони. Згідні з частковою сумою нарахування". Позивач вважає, що заперечення ПАТ "ПІВДГЗК" у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальній картці, що в період дії наказів про затримку вагонів по станції Кривий Ріг були вільні колії і залізниця мала можливість доставити затримані поїзда на станцію призначення, безпідставні. Залізниця не мала можливості доставити затримані поїзда на станцію призначення з наступних обставин: поїзний диспетчер надає пріоритет у перевезенні вантажів, які їдуть за графіком, з метою уникнення відповідальності залізниці за затримку в доставці вантажу; наявність вільного локомотива і локомотивної бригади; вільні колії попутних станцій для пропуску даних поїздів; знаходження на станції Кривий Ріг вагонів, що своєчасно не забиралися ПАТ "Південний ГЗК" на під'їзну колію; планування роботи поїзним диспетчером з урахуванням наявності вільних колій для обгону локомотива, проведення маневрових робіт, приймання та відправлення навантажених і порожніх власних вагонів.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на відсутність доказів, що свідчили б про відмову приймати вагони, а згідно зауважень ПАТ "ПІВДГЗК" у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальній картці шляхи приймання вагонів вільні і відповідач був готовий до прийняття порожніх вагонів. Так, відповідач вважає, що з боку підприємства відсутня вина в простої та затримці вагонів на підходах до станції призначення. Вимога залізниці про стягнення з ПАТ "ПІВДГЗК" збору за зберігання вантажу у сумі 52 665,24 грн. необґрунтована, зважаючи на те, що одночасне стягнення або вимога про одночасне стягнення плати за користування вагонами та їх зберігання - це дії, які не можуть співпадати у часі і одне виключає інше - не можливо одночасно користуватися річчю, яка зберігається у іншої особи - залізниці; визначення поняття "зберігання вантажу", в розумінні позивача, не збігається з розумінням цього терміну наданого у ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України та п. 1 Правил зберігання вантажу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2017 року у справі №904/7529/17, за клопотаннями відповідача, призначено судові експертизи, проведення яких доручено:

1. Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського 54).

2. Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а).

З клопотанням експерта, позивача було зобов'язано надати до Господарського суду Дніпропетровської області для проведення експертиз:

1) графіки виконаного руху дільниць Кривий Ріг Головний-Кривий Ріг, Кривий Ріг Західний-Кривий Ріг;

2) графіки маневрового диспетчера станції Кривий Ріг;

3) технологічний процес роботи станції Кривий Ріг;

4) запис переговорів з реєстратора переговорів між черговими по станціях Кривий Ріг і Допоміжна (на СD-диску);

5) журнал руху поїздів ДУ-2 (ДУ-3) ст. Кривий Ріг і ст. Допоміжна.

Таке ж клопотання заявлялося відповідачем 29.08.2017, яке ухвалою суду від 29.08.2017 частково задоволено.

06 квітня 2018 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали справи № 904/7529/17 разом із висновком судових експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

28 серпня 2018 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали справи № 904/7529/17 разом із висновком судових експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року поновлено провадження у справі №904/7529/17 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.09.2018.

24 вересня 2018 року до господарського суду надійшли пояснення Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з урахуванням висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення мотивовані тим, що за актами затримки вагонів форми ГУ-23а вагони, що прямували на адресу відповідача, затримувались позивачем на станції Мусіївка.

Оскільки станція Мусіївка не є станцією призначення та не є станцією підходу до станції призначення, позивач неправомірно затримав спірні вагони за наказами №160 та №186 та відповідно неправомірним є й нарахування збору за зберігання вантажу та плати за користування спірними вагонами.

Зазначена позиція відповідача підтверджується й висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення №9888 від 31.07.2018, з якого можна зробити висновок, що документи (накази, акти про затримку вагонів), відповідальність по яким, на думку відповідача, правомірно покладалась би на нього, повинні бути складені позивачем на станціях, котрі розташовані на підходах до станції призначення (відповідно до Схеми станції Кривий Ріг - станціями, котрі розташовані на підходах до станції призначення - Кривий Ріг - є ст. Кривий Ріг - Головний та ст. Кривий Ріг- Західний). У висновку зазначено, що: "... будь-яка Інформація про станцію Мусіївка. зокрема про те, що зазначена станція є станцією підходу до станції Кривий Ріг - відсутня."

Таким чином, станція затримки вагонів Мусіївка не є станцією призначення та не є підходом до станції призначення, що підтверджується висновком експертизи, у зв'язку з чим відповідач неправомірно нарахував збір за зберігання вантажу та плату за користування вагонами, що надходили на адресу позивача на коліях станції Мусіївка Придніпровської залізниці.

Також, 24 вересня 2018 року до господарського суду надійшли пояснення Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо висновку залізнично-транспортної експертизи мотивовані тим, що висновком експертизи та матеріалами справи спростовано твердження залізниці, на яких ґрунтуються позовні вимоги, про відсутність технічної можливості доставити вагони на станцію призначення, у зв'язку з чим у позивача відсутні правові підстави для покладання відповідальності за затримку вагонів на ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та стягнення з останнього плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у сумі 178 863,00 грн.

25 вересня 2018 року господарського суду надійшли пояснення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" мотивовані тим, що відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів та викладеного у відомостях ф.ГУ-46 заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п.16 Правил користування вагонами та контейнерами. Письмові заперечення представників комбінату, викладені ними при підписанні відомостей плати та накопичувальної картки, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

В обґрунтування позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під`їзні колії відповідач вказує суду на наявність вільних колій на станції допоміжна на момент видачі спірних наказів. Але навіть за умов наявності вільних під`їзних колій на станції допоміжна, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під`їзних колій.

Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

Щодо правомірності нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу позивач зазначає, що доводи відповідача про те, що одночасне стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу є неправомірними та спростовуються змістом пункту 14 Договору, яким передбачено, що власник колії сплачує залізниці: плату за користування вагонами згідно Правил користування вагонами та контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1); збір за зберігання вантажів - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Щодо висновків судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення та судової залізнично-транспортної експертизи позивач зазначає, що в резолютивному висновку до запитання № 1 експерт зазначає, що словосполучення "підхід до станції" вжито як спеціальний залізничний термін, котрий означає напрямок і розташування в плані та в профілі частини залізничної лінії, яка безпосередньо прилягає до станції і визначає напрямок та умови руху перед станцією, котрі прибувають на неї й вирушають на лінію. При цьому, позивачу незрозуміло, що саме дає підставу експерту вважати, що залізнична лінія безпосередньо примикає саме до станції призначення.

Так, дійсно, лінія означає напрямок, та якщо її графічно намалювати або уявити, то станції підходу й будуть знаходитись на лінії в напрямку до станції призначення, а отже станцією підходу може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзда.

У висновку до запитання № 2 експерт зазначає, що в документі "Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці", зокрема у текстах підрозділу "1.1.Технічна характеристика станції примикання", будь-яка інформація про станцію Мусіївка, зокрема по те, що зазначена станція є станцією підходу до станції Кривий Ріг, - відсутня.

Позивач вважає дане твердження експерта некоректним, адже і так є зрозумілим, що Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниц не може містити назв абсолютно всіх станцій Придніпровської залізниці, а лише тих, які безпосередньо стосуються технології роботи станції, або тих, які примикають до станції призначення.

На думку позивача, застосування норм Правил технічної експлуатації залізниць України, які регламентують приймання й відправлення поїздів на перегін із затяжним спуском, при визначенні плати за користування вагонами і контейнерами у разі їх затримки на будь-якій станції з причин, які залежать від вантажовласника, є некоректним, і не звільняє вантажовласника від відповідальності, передбаченої статутом залізниць України і Правилами перевезень вантажів.

Експерт дійшов хибного висновку, що станціями підходу можуть бути лише станції Кривий Ріг - Головний та Кривий Ріг - Західний тільки з огляду на те, що про них зазначено в Єдиному технологічному процесі роботи під'їзної колії ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці, у той час як вони є лише станціями примикання.

З 25.09.2018 підготовче засідання відкладено на 23.10.2018, з 23.10.2018 на 08.11.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 за письмовою згодою сторін закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 08.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

28.11.2013 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії), укладений договір №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Межа під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відставні 4779 метрів від стрілки примикання.

Відповідно до п. 5 договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється:

- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.;

- маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.;

- маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.;

- передача розбірних поїздів - за повідомленнями.

Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим, прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форму ГУ-2.

Згідно п.6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 год. До фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п. 8 договору).

Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за подачу, забирання вагонів згідно таблиці 1, таблиці 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (тарифне керівництво №1);

- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збитки і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плата вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передоплаті через ЄТехПД з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Власник колії відшкодовує залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі 6 900 грн. на рік без ПДВ.

Списання здійснюється розрахунковим підрозділом залізниці з особового рахунку власника колії. За наступний рік збір стягується одноразово у першій декаді січня.

При зміні розміру витрат на утримання смуги відведення залізниця письмово повідомляє власника колії із зазначенням суми, дати введення її у дію та проводить через розрахунковий підрозділ.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Пунктом 16 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

Цей договір укладається терміном на 5 років з 11.12.2013 до 10.12.2018 включно (п. 20 договору в редакції додаткової угоди № 6 від 18.08.2014).

В січні 2017 року залізницею за накладними №№ 00097-6, 00096-8, 15098, 15099, 15094, 15095, 15093, 15096, 15097, 15090, 15089, 15091, 15088, 15092, 15087, 15086, 15085 (а.с. 55-71 том 1) було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача ПАТ "ПІВДГЗК".

Однак, на шляху прямування дані вагони були затримані, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Південний ГЗК" на свою під'їзну колію по причині скупчення вагонів на станції Кривий Ріг і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, на станції Кривий Ріг (за наказом №160 від 17.01.2017 та за наказом № 186 від 19.01.2017.

Про затримку вагонів відповідачу були вручені повідомлення про затримку вагонів:

- за наказом № 160 повідомлення отримане відповідачем 17.01.2017 о 01:15 год. (а.с.52, т.1);

- за наказом № 186 повідомлення отримане відповідачем 19.01.2017 о 14:50 год. (а.с.49).

За фактом затримки вагонів на станції Кривий Ріг в порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №16 від 17.01.2017 (а.с. 51, т.1), №17 від 19.01.2017 (а.с. 48, т.1); акти загальної форми ф. ГУ-23: №16 від 17.01.2017 (а.с. 53, т.1), №18 від 19.01.2017 (а.с. 50, т.1).

Відповідно до акта про затримку вагонів форми ГУ-23а №16 від 17.01.2017 затримані вагони, що прибули поїздом № 2138 16.01.2017 о 14 год. 00 хв. відправлені поїздом №2138 20.01.2017 о 00 год. 05 хв.

Відповідно до акта про затримку вагонів форми ГУ-23а №17 від 19.01.2017, затримані вагони, що прибули поїздом № 2138 16.01.2017 о 14 год. 00 хв. відправлені поїздом №2138 20.01.2017 о 00 год. 05 хв.

За час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами у розмірі 126 197,76 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 52 665,24 грн. за відомостями ф. ГУ-46 №№ 03029131, 09029180, 25019087, 11029192, 28019109, 01029121, 02029128, 09029178, 19029220, 30019116 (а.с.28-45, т.1) та накопичувальній картці ф. ФДУ-92 №23019023 (а.с.46, т.1).

Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки працівниками відповідача було підписано з зауваженнями: згідно відомості № 03029131 відповідач із сумою нарахувань погодився частково, в розмірі 10 060,60 грн., згідно відомості № 09029180 - в розмірі 31 407,57 грн., згідно відомості № 25019087 - в розмірі 2 122,20 грн., згідно відомості № 11029192 - в сумі 116 269,30 грн., згідно відомості № 28019109 - в розмірі 48 344,90 грн., згідно відомості № 01029121 - в розмірі 79 672,78 грн., згідно відомості № 02029128 - в розмірі 144 715,98 грн., згідно відомості № 09029178 - в розмірі 101 371,97 грн., згідно відомості № 30019116 - в розмірі 29 209,19 грн., в інших відомостях та накопичувальній картці ПАТ "Південний ГЗК" зазначив, що у виплаті відмовляє, колії приймання були вільні, готові прийняти вагони.

Отже, предметом спору є вимога ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення з ПАТ "Південний ГЗК" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в загальному розмірі 178 863,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положеннями абз. 1 ст. 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Статтею 46 Статуту передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Також, статтею 71 Статуту визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно ч.ч.1, 2 та 7-9 ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо) ". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до абз.3 п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

За приписами п.3 розділу ІІ Правил користування облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ Правил користування час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п.8 розділу ІІІ Правил користування у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у " Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил користування загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Згідно п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Таким чином, станцією призначення були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказами №№160, 186, відповідно до Тарифного керівництва №1, нараховано плату за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу за відомостями форми ф. ГУ-46 №№ 03029131, 09029180, 25019087, 11029192, 28019109, 01029121, 02029128, 09029178, 19029220, 30019116 та накопичувальною карткою ф. ФД№-92 №23019023.

Також з матеріалів справи вбачається, що накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення своєчасно неприйнятих відповідачем вагонів, що надійшли на його адресу. Залізниця своєчасно повідомила ПАТ "Південний ГЗК" про свою готовність передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника; відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження.

В силу ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Слід також зазначити, що відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів на станціях підходу та викладених у відомостях форми ГУ-46 та накопичувальних картках зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування. Письмові зауваження представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати за користування вагонами та накопичувальної картки, не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих зауваженнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

Так, факти скупчення вагонів через несвоєчасне забирання відповідачем з колій станції призначення на свою під'їзну колію вантажів, які прибули на його адресу, підтверджується вказаними вище актами загальної форми ГУ-23 та є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46, 47 Статуту, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

У відповідності з п.6 укладеного між сторонами у справі договору "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Південний ГЗК", вагони для під'їзної колії подаються локомотивом Залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії. Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Відповідно до пунктів 3, 5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ВАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами у справі, перегін Кривий Ріг - Допоміжна - одноколійний, обладнаний релейним напівавтоматичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ ПГЗК по прямому міжстанційному зв'язку або телефонному зв'язку.

Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації - нормативним відомчім документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за №50/1854, в пункті 16.3. яких зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно-розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки.

Додатком №3 до ТРА є Інструкція "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", згідно пунктів 1- 4 якої ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", загоряється зелена лампочка "отримання згоди" і після цього ДСП станції Кривий Ріг натискає поїзну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна.

Відповідно до п.8 договору "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Південний ГЗК" про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони та доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника, відповідач не надав.

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що затримка вагонів відбулася з вини залізниці, оскільки відповідач надав суду довідки про наявність вільних колій на станції Допоміжна на момент видачі наказів №№160, 186 (а.с.154, 155) на підтвердження можливості прийняти спірні вагони зі станції Кривий Ріг.

Проте, відповідачем не надано суду доказів щодо підтвердження факту прийняття ним заходів по реагуванню на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці".

Що стосується решти доводів відповідача про те, що затримка вагонів відбулася з вини залізниці, суд вважає їх безпідставними, оскільки зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Південний ГЗК", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. При цьому, підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 за №5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.

Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів ПАТ "Південний ГЗК").

Крім того, наявність вільних під'їзних колій, з урахуванням відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження вживання ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме вини останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

В ході розгляду справи судом призначалися дві судові експертизи, проведення яких доручено:

1. Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз - на розгляд експерту поставлені наступні питання:

- Яка причина того, що вагони за наказами № 272 від 31.01.2017 та №283 від 01.02.20417 не були доставлені на станцію призначення - Кривий Ріг і чи пов'язаний цей факт з порушенням позивачем вимог ЄТП щодо нормативу обробки вагонів на ст. Кривий Ріг?;

- Чи впливало на пропускну спроможність станції Кривий Ріг використання залізницею приймально-відправних колій (відповідно до Розділу 1 ЄТП "Характеристика колій станції Кривий Ріг") під інші технологічні операції (накопичення, пропуск пасажирських і вантажних поїздів і т.п.)?;

- Чи мала залізниця технічну можливість доставити ці вагони до станції призначення вчасно?

- Чи мала залізниця технічну можливість доставити спірні вагони до станції призначення в проміжках часу між наказами №160 віл 16.01.2017 та №189 від 19.01.2017?.

- Як здійснювати розрахунок загального часу затримки спірних вагонів при нарахуванні плати за користування вагонами у разі затримки одних і тих самих вагонів за декількома актами загальної форми ГУ - 23, а саме на станції підходу та на станції призначення?

- Чи правомірно об'єднувати час затримки цих же вагонів на станції призначення Кривий Ріг чи іншими актами загальної форми ГУ - 23?;

- Чи вірно розрахована плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу? Якщо ні, то яка правильна сума?

2.Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса - на розгляд експерту поставлені наступні питання:

- Яке значення (об'єктивний зміст) має словосполучення "підхід до станції", яке вживається в абзаці першому пункту 16.10. Правил технічної експлуатації залізниць України; пункті 9, абзаци перший та четвертий пункту 10 Правил користування вагонами і контейнерами; абзаці другому пункту 1 ст. 19 Статуту залізниць України?

- Виходячи з визначення словосполучення "підхід до станції", з'ясувати, чи міститься в документі "Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг РФ "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"", зокрема у підрозділі 1.1. "Технічна характеристика станції примикання", інформація про те, що станція Мусіївка є станцією підходу до станції Кривий Ріг?

Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено залізнично-транспортна експертиза та надано до суду висновок судового експерта № 4956 від 30.03.2018 за наступними відповідями:

1.За наданими на дослідження матеріалами встановити причину того, що вагони за наказами № 272 від 31.01.2017 та №283 від 01.02.20417 не були доставлені на станцію призначення - Кривий Ріг і чи пов'язаний цей факт з порушенням позивачем вимог ЄТП щодо нормативу обробки вагонів на ст. Кривий Ріг не є можливим.

2. Використання залізницею приймально-відправних колій (відповідно до Розділу І ЄТП "Характеристика колій станції Кривий Ріг") під інші технологічні операції (накопичення, пасажирських і вантажних поїздів і тп.), мало вплив на пропуску спроможність станції Кривий Ріг.

3. Залізниця мала технічну можливість доставити ці вагони до станції призначення вчасно, за умов забезпечення роботи станції Кривий Ріг і під'їзних колій, що примикають до неї відповідної вимог нормативних документів, договорів і інструкцій, які діють на залізничному транспорті України.

5. Розрахунок загального часу затримки спірних вагонів при нарахуванні плати за користування вагонами у разі затримки одних і тих самих вагонів на одній станції підходу за декількома актами загальної форми ГУ-23, а саме на станції підходу та на станції призначення здійснюється згідно Правил користування вагонами і контейнерами.

6. Невідповідності дій посадових осіб залізниці при розрахунку часу затримки спірних вагонів при нарахуванні плати за користування вагонами у разі затримки одних і тих самих вагонів за декількома актами загальної форми ГУ-23 за наданими на дослідження матеріалами немає.

7. Плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за наданими на дослідження матеріалами розраховані арифметично правильно.

4. Залізниця мала технічну можливість доставити спірні вагони до станції призначення в проміжках часу між наказами №160 від 16.01.2017 та №186 від 19.01.2017.

Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса надано висновок судового №9888 судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення від 31.07.2018, згідно з яким:

1. Словосполучення "підхід до станції" (та/або головне слово "підхід"), яке міститься в абзаці першому пункту 16.10 Правил технічної експлуатації залізниць України; пункті 9, абзацах першому та четвертому пункту 10 Правил користування вагонами і контейнерами,

- вжите як спеціальний залізничний термін, котрий означає напрямок і розташування в плані та в профілі частини залізничної лінії, яка безпосередньо прилягає до станції і визначає напрямок та умови руху перед станцією для поїздів, котрі прибувають на неї й вирушають на лінію.

У тексті ст. 19 Статуту залізниць України словосполучення "підхід до станції" (та/або його компоненти) - відсутнє.

2. У документі "Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці", зокрема у тексті підрозділу "1.1. Технічна характеристика станції примикання",

- будь-яка інформація про станцію Мусіївка, зокрема про те, що зазначена станція є станцією підходу до станції Кривий Ріг, - відсутня.

Стосовно даного висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення, суд погоджується, що словосполучення "підхід до станції" вжито як спеціальний залізничний термін, котрий означає напрямок і розташування в плані та в профілі частини залізничної лінії, яка безпосередньо прилягає до станції і визначає напрямок та умови руху перед станцією, котрі прибувають на неї й вирушають на лінію. Разом з цим, відносно другого питання експерт зазначає, що в документі "Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці", зокрема у текстах підрозділу "1.1.Технічна характеристика станції примикання", будь-яка інформація про станцію Мусіївка, зокрема по те, що зазначена станція є станцією підходу до станції Кривий Ріг, - відсутня.

Однак, Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці не може містити в собі назви абсолютно всіх станцій Придніпровської залізниці, він містить назви лише тих, які безпосередньо стосуються технології роботи станції, або тих, які примикають до станції призначення. Застосування норм Правил технічної експлуатації залізниць України, які регламентують приймання й відправлення поїздів на перегін із затяжним спуском, при визначенні плати за користування вагонами і контейнерами у разі їх затримки на будь-якій станції з причин, які залежать від вантажовласника, є некоректним, і не звільняє вантажовласника від відповідальності, передбаченої Статутом залізниць України і Правилами перевезень вантажів.

Відтак, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, суд вважає правомірним нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 126 197,76 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 52 665,24 грн.

Суд визнає законним одночасне стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, оскільки вони є різними видами платежів, порядок визначення та нарахування яких регулюється різними нормативними актами, а саме Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України, Правилами зберігання вантажів.

Вказана позиція додатково підтверджується постановою Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.

Отже, заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 682,94 грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 178 863,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) плату за користування вагонами у розмірі 126 197 (сто двадцять шість тисяч сто дев'яносто сім) грн. 76 коп., збір за зберігання вантажу у розмірі 52 665 (п'ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 24 коп., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 94 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.11.2018

Суддя Н.М. Євстигнеєва