Постанова № 77748938, 01.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4858/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 по справі № 820/4858/18, суддя Шляхова О.М., м. Харків

за позовом ОСОБА_1

до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просила суд:

- скасувати рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1;

- зобов'язати Зміївське об'єднанане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити і виплатити грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 по справі № 820/4858/18 позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповно встановлені обставини справи, зазначає, що Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 посада викладача по класу скрипки дитячої музичної школи, в якій працювала позивачка з 01.08.1979 р. по 16.09.1982 р. та в період з 03.08.1988 р. по 03.04.2018 р., не передбачена, а тому вважає правомірною відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 по справі № 820/4858/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 03.04.2017 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, з урахуванням ч. 3 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

25.04.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з проханням надати грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

13.05.2018 року позивач отримала лист Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 08.05.2018р. №916/02.1-01/50, яким відповідач повідомив заявника про відмову у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Відповідач мотивував свою відмову тим, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Порядку обчислення трудового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, за її виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1191 від 23.11.2011 р., для отримання грошової допомоги необхідно мати (для чоловіків 35 років, а для жінок 30 років страхового стажу) на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років. Дитяча музична школа, в якій позивач працювала в період з 01.08.1979р. по 16.09.1982 р. та працює з 28.08.1995 р. по теперішній час, відноситься до позашкільних навчальних закладів згідно Переліку типів позашкільних навчальних закладів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433. Савинська середня школа №1, в якій працювала ОСОБА_1 в період з 01.09.1983 р. по 02.08.1988 р. відноситься, згідно Переліку, до загальноосвітніх навчальних закладів. Водночас, у вказаному листі зазначено, що посада педагога по класу скрипки дитячої музичної школи зазначеним Переліком не передбачена.

Тобто, ОСОБА_1 при вирішенні питання призначення грошової допомоги зараховано лише період роботи викладачем в Савинській середній школі №1, де позивач працювала викладачем з 01.09.1983 р. по 02.08.1988 р.

Не погодившись з відмовою відповідача у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, позивач звернулась з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності відмови відповідача у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058- IV та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII.

У відповідності до ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування особам", які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про позашкільну освіту", позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

На підставі п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів.

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Посада викладача цим переліком не передбачена, однак за дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 №397/21 дія зазначеної постанови поширена, в тому числі і на викладачів шкіл мистецтв без внесення змін до постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 р. №01-3/133-02-2.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963, посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення страхового стажу до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191), до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Згідно п. 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року, призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Також, відповідно до п. 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на день її призначення.

Згідно п. 7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Колегія суддів встановила, що згідно трудової книжки позивача, до спеціального стажу роботи відноситься робота викладачем в Савинській дитячій музичній школі в період: з 01.08.1979р. по 16.09.1982 р. (3 роки 1 місяць 15 днів) та з 03.08.1988 р. по 03.04.2018 р. (29 років 8 місяців 0 днів) (а.с. 11-12). Всього спеціальний стаж роботи позивача складає 37 років 8 місяців 16 днів (Савинська середня школа №1, викладач з 01.09.1983 р. по 02.08.1988 р. - 4 роки 11 місяців 1 день, які зараховані відповідачем до спеціального стажу) та 32 роки 9 місяців 15 днів викладачем в Савинській дитячій музичній школі (які не зараховані відповідачем).

До виходу на пенсію за віком позивач не отримувала ніякої пенсії. На момент виходу на пенсію за віком працює на посаді, яка дає право на пенсію за вислугу років (викладач в Савинській дитячій музичній школі), має необхідний стаж роботи 37 років 8 місяців 16 днів.

Таким чином, оскільки позивач в спірний період працювала на посаді викладача, яка віднесена до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, а тому позивач має страховий стаж не менше 35 років, що надає правову можливість на застосування до нього п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, до звернення до відповідача не отримував пенсію, тому має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

Вказана позиція повністю кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.02.2018 року у справі № 470/402/17, яка враховується колегією суддів відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі та застосуванні норм права до даних правовідносин.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, правомірності свого рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" належним чином не довів, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 по справі № 820/4858/18 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 по справі № 820/4858/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 09.11.2018 р.