Рішення № 77748603, 24.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2018Справа № 910/10821/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська ,154; ідентифікаційний код 33908322)

до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; ідентифікаційний код 40108646)

про стягнення 191 960, 00 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Кузьмик І.П. - представник

від відповідача: Рашевський В.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» з вимогами до Департаменту патрульної поліції про стягнення 191960 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" було виконано свої зобов'язання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного страхувальником за договором № 14/17-Т/М від 11.02.2017 та сплачено суму страхового відшкодування, у зв'язку з чим до останнього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за збитки, а отже й виникла необхідність звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 відкрито провадження у справі №910/10821/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.09.2018, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

12.09.2018 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що особа, винна в ДТП, є поліцейським, тобто службовою особою органу державної влади, у зв'язку з чим в даному випадку застосуванню підлягає ст. 1174 Цивільного кодексу України, якою встановлено обов'язок держави відшкодувати шкоду, завдану юридичній чи фізичній особі незаконними діями, бездіяльністю чи рішенням службової особи органів державної влади.

17.09.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав на необґрунтованість тверджень відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 закрито підготовче провадження у справі № 910/10821/18, справу призначено до судового розгляду по суті на 24.10.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 24.10.2018 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.10.2018 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 24.10.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані учасниками справи докази, заслухавши усні пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду №3017167380580022, виданої Національною поліцією України, та постанови Апеляційного суду Миколаївської області від 29.08.2017 (провадження №33/784/359/17) встановлено, що 15.06.2017 у м. Миколаєві ОСОБА_3, виконуючи невідкладене службове завдання та керуючи службовим автомобілем Тойота, державний номер НОМЕР_2, порушив п.п. 3.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Мерседес, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

11.02.2017 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №14/17-Т/М, яким застраховані майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Мерседес, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 16 Договору строк його дії встановлено з 16.02.2017 по 15.02.2018.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до рахунку-фактури №3-00000029 від 22.06.2017 на суму 291960 грн. 00 корп., виставленого Фізичною особою-підприємцем Письмиченком Олегом Олександровичем, вартість відновлювального ремонту автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, становить 291960 грн. 00 коп.

Згідно із Звітом №101/06/2017 про оцінку вартості (розміру) збитків внаслідок ушкодження колісного транспортного засобу Мерседес, державний номер НОМЕР_1, від 22.06.2017, складеним суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем Гаріповим Р.Ф. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №16779/14 від 05.08.2014), вартість відновлювального ремонту автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, становить 325967 грн. 48 коп.

Відповідно до страхового акту № 006.00606417-1 від 13.07.2017, складеного Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування №14/17-Т/М від 11.02.2017 становить 291690 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до страхового акту № 006.00606417-2 від 20.07.2017, складеного Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування №14/17-Т/М від 11.02.2017 становить 270 грн. 00 коп.

Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування №14/17-Т/М від 11.02.2017 становить 291960 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що 20.01.2017 (на підставі поданої страхувальником за договором добровільного страхування заяви про виплату страхового відшкодування) позивачем було виплачено страхове відшкодування за Договором добровільного страхування №14/17-Т/М від 11.02.2017 у розмірі 291690 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №894119 від 20.07.2017 н суму 291690 грн. 00 коп. (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що 24.07.2017 (на підставі поданої страхувальником за договором добровільного страхування заяви про виплату страхового відшкодування) позивачем було виплачено страхове відшкодування за Договором добровільного страхування №14/17-Т/М від 11.02.2017 у розмірі 270 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 894546 від 24.07.2017 на суму 270 грн. 00 коп. (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Таким чином, загальний розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування за Договором добровільного страхування №14/17-Т/М від 11.02.2017 становить 291960 грн. 00 коп.

Як зазначив позивач у позовній заяві, станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» відповідно до Полісу АК/6031837.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/6031837, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Мерседес, державний номер НОМЕР_1, покладається на страховика за Полісом АК/6031837 (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АК/6031837).

Судом встановлено, що 16.04.2018 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» здійснило виплату страхового відшкодування за Полісом АК/6031837 у розмірі 100000 грн. 00 коп. на рахунок позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», що підтверджується платіжним дорученням №192 від 16.04.2018 на суму 100000 грн. 00 коп., копія якого долучена позивачем до позовної заяви.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України) у сумі 191960 грн. 00 коп. (291960,00 грн. - «мінус» 100000,00 грн.). При цьому, з огляду на те, що винна в ДТП особа (ОСОБА_3.) станом на дату ДТП виконувала службові обов'язки, на підставі ст. 1172 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути вказану суму грошових коштів саме з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як передбачено приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За статтею 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як встановлено судом, відповідно до рахунку-фактури №3-00000029 від 22.06.2017 на суму 291960 грн. 00 коп., виставленого Фізичною особою-підприємцем Письмиченком Олегом Олександровичем, вартість відновлювального ремонту автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, становить 291960 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин відповідачем суду надано не було.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, коефіцієнта фізичного зносу, який має враховуватись при визначенні вартості відновлювального ремонту (у Звіті №101/06/2017 від 22.06.2017, складеному суб'єктом оціночної діяльності, копія якого долучена позивачем до позовної заяви, зазначено, що коефіцієнт фізичного зносу становить « 0» - нуль), у зв'язку з чим суд приймає у якості належного та допустимого доказу вартості відновлювального ремонту автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, саме рахунок-фактуру №3-00000029 від 22.06.2017 на суму 291960 грн. 00 коп., з урахуванням встановлення судом причинного зв'язку між тими роботами, деталями та замінними частинами, що зазначені у вказаному рахунку та пошкодженнями автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, які вказані у Довідці про дорожньо-транспортну пригоду №3017167380580022, виданій Національною поліцією України.

Таким чином, розмір завданих власнику автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, збитків становить 291960 грн. 00 коп. (відповідно до рахунку-фактури №3-00000029 від 22.06.2017 на суму 291960 грн. 00 коп.).

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування №14/17-Т/М від 11.02.2017 у загальному розмірі 291960 грн. 00 коп., позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/6031837, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Мерседес, державний номер НОМЕР_1, покладається на страховика за Полісом АК/6031837 (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АК/6031837).

Як встановлено судом, 16.04.2018 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» здійснило виплату страхового відшкодування за Полісом АК/6031837 у розмірі 100000 грн. 00 коп. на рахунок позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», що підтверджується платіжним дорученням №192 від 16.04.2018 на суму 100000 грн. 00 коп., копія якого долучена позивачем до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, законодавством встановлено принцип повного відшкодування шкоди, яка завдана майну юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду така особа заподіяла у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.

Правовий зв'язок між юридичною або фізичною особою та працівником виникає з трудових відносин незалежно від їх характеру - постійні, тимчасові, сезонні відносини або відносини, що склалися між зазначеними особами при виконанні працівником іншої роботи за трудовим договором (контрактом).

У постанові апеляційного суду Миколаївської області від 29.08.2017 (провадження №33/784/359/17) зазначено, що винна в ДТП особа - ОСОБА_3 є інспектором Управління патрульної поліції міста Миколаєва, 15.06.2017 виконував службове завдання та керував службовим автомобілем Тойота, державний номер НОМЕР_2.

Судом встановлено, що відповідно до Положення про Управління патрульної поліції у місті Миколаєві від 13.12.2015 № 48/1 Управління є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції Департамент є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, є юридичною особою публічного права.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що станом на дату ДТП (15.06.2017) ОСОБА_3 (винна в ДТП особа) виконував свої службові обов'язків (відповідачем у відзиві на позовну заяву не висловлено будь-яких заперечень з цього приводу), у зв'язку з чим саме у відповідача (Департаменту патрульної поліції) як у роботодавця винної у ДТП особи, виник обов'язок щодо сплати на користь позивача грошових коштів у сумі 191960 грн. 00 коп. (різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою за Полісом АК/6031837)

Щодо доводів відповідача про те, що саме на державу покладається обов'язок з відшкодування вказаної шкоди, суд вважає, що відповідач помилково ототожнює в цьому випадку шкоду, яка відшкодовується державою замість відповідного державного органу (у випадку, зокрема, передбаченому ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію") і ту шкоду, яка покладається на самі державні органи, як юридичну особу.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №910/13769/17.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Департаменту патрульної поліції про стягнення 191960 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» задовольнити.

2. Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; ідентифікаційний код: 40108646) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ідентифікаційний код: 33908322) грошові кошти у розмірі 191960 (сто дев'яносто одна тисяча дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2879 (дві тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 05.11.2018

Суддя Д.О. Баранов