Рішення № 77748581, 30.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.10.2018Справа № 904/2022/18

За позовом: Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області

до: публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

про: стягнення 256 711,07 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Масна А.А.

Представники:

від позивача - Никифорюк М.І., за дов.

від відповідача - Каракоця О.Р., за дов.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області до публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про стягнення 256 711,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2018р. відкрито провадження у справі №904/2022/18 за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018р. призначено розглядати справу №904/2022/18 за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач набув право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельних ділянках, які перебувають у комунальній власності та знаходяться за адресами: Чернівецька область, Сторожинецький район, м.Сторожинець, вул.Фельдковича, 24 та вул.Фельдковича 25. Земельна ділянка по вул.Федьковича, 24 перебувала в оренді на підставі укладеного 20.06.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ОЙЛ" (орендар) та Сторожинецькою міською радою Сторожинецького району Чернівецької області (орендодавець) договору оренди землі від 20.06.2014р. Оскільки відповідач набув право власності на будівлю, що розташована на вказаній земельні ділянці, то він набув прав орендаря, а відтак повинен сплачувати орендну плату у розмірі, встановленому в договорі оренди від 20.06.2014р. Стосовно земельної ділянки по вул.Федьковича, 25 позивач вказує, що відповідач повинен був укласти договір оренди землі, однак такий договір не уклав та безпідставно збагачується за рахунок позивача не здійснюючи оплату за користування земельною ділянкою, а відтак має сплатити позивачу за весь час користування земельною ділянкою відповідну плату, розраховану за ставками, зазначеним в Податковому кодексі України. Загалом позивач просить суд стягнути з відповідача 256 711,07 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що підстави для сплати коштів за користування земельними ділянками відсутні, в зв'язку з не укладенням договору оренди; відповідач вказує, що укладення договору оренди земельної ділянки є його правом, а не обов'язком.

В судовому засіданні 09.10.2018р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 30.10.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2016р. між ТОВ «Декса Союз» (іпотекодавець) та ПАТ Комерційний Банк «Приватбанк» (іпотекодержатель) укладено Договір іпотеки від 26.05.2016р.

У відповідності до п.1, 7 Договору іпотеки іпотекодавцем передано іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, м.Сторожинець, вул.Фельдковича, буд.25 та нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, м.Сторожинець, вул.Фельдковича, буд.24.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (Інформаційні довідки №120768389 від 16.04.2018р. та №120766603 від 16.04.2018р.) право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме на будівлю за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, м.Сторожинець, вул.Фельдковича, буд.25 та будівлю за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, м.Сторожинець, вул.Фельдковича, буд.24 зареєстровано за ПАТ Комерційний Банк «Приватбанк» на підставі договору іпотеки від 26.05.2016 року.

Таким чином, ПАТ Комерційний Банк «Приватбанк» є власником нерухомого майна, яке розташовано на земельних ділянках в м.Сторожинець по вул.Федьковича, 24 та по вул.Федьковича 25.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка по вул.Федьковича, 24 перебувала в оренді на підставі укладеного 20.06.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ОЙЛ" (орендар) та Сторожинецькою міською радою Сторожинецького району Чернівецької області (орендодавець) договору оренди землі від 20.06.2014р.

Посилаючись на норми ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» позивач вказує, що договір оренди в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки по вул.Федьковича, 24 припинився та відповідач набув права орендаря за вказаною земельною ділянку, а відтак повинен сплачувати орендну плату. Відносно земельної ділянки, розташованої за адресою: по вул.Федьковича, 25 позивач посилається на те, що оскільки відповідач набув право власності на нерухоме майно, яке розташоване на вказаній земельній ділянці, у відповідності до ч.2 ст.120 ЗК України він набув право користування земельною ділянкою, а відтак, враховуючи оплатний характер використання землі повинен здійснити оплату за землю, у відповідності до норм Податкового кодексу України. Позивач вказує, що відповідач (набувач) не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач втрачає належне йому майно (оплату за землю), тобто відбувається факт безпідставного збереження відповідачем орендної плати за рахунок позивача, в зв'язку з чим позивач просить суд на підставі норм ст.1212 ЦК України стягнути з відповідача орендну плату за користування землею по вул.Федьковича, 24 та дохід від безпідставно набутого або збереженого майна у вигляді не сплаченої плати за землю по вул.Федьковича, 25 в загальному розмірі 256 711,07 грн.

Як встановлено судом, за ПАТ Комерційний Банк «Приватбанк» з 06.06.2016 року зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме будівлю за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, м.Сторожинець, вул.Фельдковича, буд.25 та будівлю за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, м.Сторожинець, вул.Фельдковича, буд.24.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 Закону України «Про оренду землі»).

У відповідності до ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору.

Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 ЗК України).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка за адресою: м.Сторожинець по вул.Федьковича, 24 та земельна ділянка за адресою: м.Сторожинець по вул.Федьковича, 25 перебувають в комунальній власності.

Отже, у відповідності до вищезазначених норм, набувши нерухоме майно за адресою: м.Сторожинець по вул.Федьковича, 24 та по вул. Федьковича, 25 у власність ПАТ Комерційний Банк «Приватбанк» мало оформити право користування вказаними земельними ділянками, на яких розташоване це майно у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки із її власником.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст.14 Податкового кодексу України плата за землю-це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Таким чином, користування земельною ділянкою є платним, а відтак ПАТ Комерційний Банк «Приватбанк» набувши у власність нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці за адресою: м.Сторожинець по вул.Федьковича, 24 набуло обов'язок здійснювати оплату за користування земельною ділянкою.

Листом №21233 від 01.12.2017р. позивачем було повідомлено відповідача про необхідність укладення договорів оренди земельних ділянок за адресами: м.Сторожинець, по вул.Федьковича, 24 та 25, зазначено про необхідність здійснити оплату за користування земельними ділянками.

В претензії №2234 від 01.12.2017р. позивач вимагав сплатити суму боргу за користування вищезазначеними земельними ділянками, до якої долучив розрахунок боргу.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки по вул. Федьковича, 24 та по вул. Федьковича, 25. Враховуючи те, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, між позивачем та відповідачем не було укладено Договір оренди земельної ділянки по вул.Федьковича, 24, суд приходить до висновку про безпідставність здійснення позивачем нарахування орендної плати відповідачу за користування вказаною земельною ділянкою у розмірі, зазначеному в договорі оренди від 20.06.2014р., стороною якого відповідач не є.

При цьому, не оформлення у встановленому законом порядку прав на земельну ділянку не виключає характеру оплатності її користування.

Отже, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, виникають відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та має місце недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати та є за своїм змістом кондиційним зобов'язанням.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України).

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

(Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 256 711,07 грн суми неодержаного доходу від користування відповідачем земельної ділянки за адресою: в м.Сторожинець, вул.Федьковича, 25 та за адресою: м.Сторожинець, вул.Федьковича, 24.

Позивачем до матеріалів справи долучено розрахунок вартості суми неодержаного доходу за користування земельною ділянкою за адресою: м.Сторожинець, вул.Федьковича, 24 за 2016 рік (з моменту набуття права власності на нерухоме майно) у розмірі 17 854,13 грн, за ставкою 3% та за 2017 рік у розмірі 9 913,31 грн за ставкою 1 %, розрахованої виходячи із підтвердженої витягом з технічної документації (затвердженої рішенням №225-17/2012 від 15.11.2012р.) суми нормативно-грошової оцінки землі.

Позивачем до матеріалів справи долучено розрахунок вартості суми неодержаного доходу за користування земельною ділянкою за адресою: м.Сторожинець, вул.Федьковича, 25 за 2016 рік (з моменту набуття права власності на нерухоме майно) у розмірі 142 623,88 грн, за ставкою 3% та за 2017 рік у розмірі 79 190,76 грн за ставкою 1 %, розрахованої виходячи із підтвердженої витягом з технічної документації (затвердженої рішенням №225-17/2012 від 15.11.2012р.) суми нормативно-грошової оцінки землі.

За змістом статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Розмір плати за землю визначається нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.274.1. ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що відповідач набув право власності на нерухоме майно, що розташоване на земельних ділянках по вул. Федьковича, 25 та по вул. Федьковича, 24 з 06.06.2016р, а відтак позивач має право на нарахування вартості неодержаного доходу, починаючи з 06.06.2016р. Таким чином, розмір недоотриманого позивачем доходу починаючи з 06.06.2016р. за 2016 рік по вул. Федьковича, 24 склав 17 429,03 грн (за вирахуванням 425,10 грн = 85,02 грн * 5 днів), та за 2017 рік (11 місяців) склав 9913,31 грн. Розмір недоотриманого позивачем доходу починаючи з 06.06.2016р. за 2016 рік по вул. Федьковича, 25 склав 139 228,08 грн (за вирахуванням 3395,80 грн = 679,16 грн * 5 днів), та за 2017 рік (11 місяців) склав 79190,76 грн. Загалом сума склала 245 761,18 грн.

З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення суму в розмірі 256 711,07 грн, з врахуванням відсутності заяви про зменшення розміру позовних вимог, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково в розмірі 245 761,18 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області (59000, м.Сторожинець, вул.Грушевського, 6, код ЄДРПОУ 04062179) 249 582 (двісті сорок дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 08 коп - суму боргу та 3743 (три тисячі сімсот сорок три) грн. 73 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення: 08.11.18