Ухвала суду № 77748542, 07.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

07.11.2018Справа № 910/12747/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у господарській справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"

до Національного банку України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк"

про визнання недійсним договору

Представники: без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України (далі-відповідач) про визнання недійсним іпотечного договору № 45 від 12.03.2009, укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., 12.03.2009 та зареєстрований в реєстрі за №422.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час укладення спірного іпотечного договору, сторонами не було дотримано вимог ст. 18 Закону України "Про іпотеку" та не закріплено у договорі розмір основного зобов'язання. Крім того, позивач зазначає, що сторонами також в порушення вимог ч. 2 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" не було визначено розмір вимог за кредитним договором № 19 у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.10.2018. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про витребування доказів задоволено. Зобов'язано Національний банк України у строк до 16.10.2018 надати суду належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи кредитного договору від 03.03.2009 № 19, укладеного між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" з усіма додатками, змінами, доповненнями, додатковими угодами до нього.

17.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національного банку України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що умовами договору іпотеки, зокрема пунктом 1 визначені істотні умови, які передбачені ст. 18 Закону України «Про іпотеку», а саме - розмір основного зобов'язання, порядок повернення (згідно графіку визначеному у додатку № 1 до кредитного договору), строк його виконання, а також наявне посилання на правочин (кредитний договір № 19 від 03.03.2009) у якому встановлене основне зобов'язання. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не доведені підстави визначені ст.ст. 203, 215 ЦК України, за наявності яких закон пов'язує можливість визнання правочину недійсним.

У судому засіданні 18.10.2018 представник позивача підтримав заявлене у позовній заяві клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Океанмаш", Компанію Веспаренто Лімітед, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайлон" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 заявлене Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" клопотання про залучення третіх осіб - задоволено частково, залучено до участі у справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", зокрема зобов'язано Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" протягом п'яти днів з дня отримання позовної заяви надати суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог та докази на підтвердження викладених обставин, з урахуванням положень ч. 3-7 ст. 165 ГПК, підготовче засідання відкладено на 22.11.2018.

01.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що сторонами при укладенні спірного іпотечного договору не визначені істотні умови договору, а також зазначає, що Національний банк України не мав права отримувати в забезпечення кредиту рефінансування саме нерухоме майно.

02.11.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до відповідача Національного банку України про визнання відсутнім у Національного банку України права вимагати повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" усієї суми заборгованості за кредитним договором № 19 від 03.03.2009, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк".

Розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні норм чинного Господарського процесуального кодексу України.

Так, позовна заява третьої особи, з самостійними вимогами обґрунтованим тим, що ТОВ «Тайлон» належить частка, яка складає близько 25 % від статутного капіталу ТОВ «Приватофис», що свідчить про участь ТОВ «Тайлон», як у господарській діяльності позивача за первісним позовом, так і під час виконання ТОВ «Приватофис» зобов'язань за договорами, у тому числі за договорами іпотеки, тож виконання вимог Національного банку України повернути усю суму заборгованості за Кредитним договором № 19 від 03.03.2009 матиме наслідком втрату усіх активів ТОВ «Приватофис» у вигляді нерухомого майна, а відтак і знецінення частки ТОВ «Тайлон» в статутному капіталі ТОВ «Приватофис», у зв'язку з чим, заявником подано до суду позов про визнання відсутнім у Національного банку України права вимагати повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" усієї суми заборгованості за кредитним договором № 19 від 03.03.2009, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк".

Проте, суд зазначає, що предметом позовних вимог за первісним позовом є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про визнання недійсним іпотечного договору № 45 від 12.03.2009, укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., 12.03.2009 та зареєстрований в реєстрі за №422.

Таким чином, суд зазначає, що вимоги за первісним позовом та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, обґрунтовані різними доказами, мають різні підстави позову, між собою взаємно не пов'язані, вимоги не є тотожними вимогам за первісним позовом, що свідчить про відсутність взаємної пов'язаності даної вимоги з предметом спору між позивачем і відповідачем у справі.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та частини другої статті 20 Господарського кодексу України одним зі способів захисту цивільного права є визнання наявності чи відсутності прав, якими можуть бути, зокрема визнання права власності чи інших речових прав на певне майно, визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва чи таке інше, тобто ухваленням рішення про визнання чи відсутність права повинен вирішуватися спір по суті. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільного права віднесено також припинення дії, яка порушує право.

Частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За висновками суду, вимога про визнання відсутнім права у відповідача (кредитора) вимагати від боржника сплати боргу за кредитним договором не є вимогою про встановлення юридичного факту, однак такі доводи можуть розглядатися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право.

Отже, заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайлон" вимога про визнання відсутнім у відповідача права на стягнення заборгованості за кредитним договором з позивача за первісним позовом не може бути самостійним предметом спору. Така вимога не призводить до поновлення порушених прав, не може самостійно розглядатися в окремій справі та підлягає розгляду лише під час розгляду спору про стягнення грошових коштів за кредитним договором.

Враховуючи наведене вище, суду дійшов висновку про неможливість розгляду заявленої вимоги у господарському суді.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 910/14144/17 та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Таким чином, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон", оскільки остання не відповідає положенням статті 49 Господарського процесуального кодексу України та є такою, що не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Крім того, на виконання вимоги ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суд роз'яснює заявнику, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" викладені в позовній заяві, не можуть бути самостійним предметом спору, а підлягають розгляду судом під час вирішення спору про стягнення заборгованості за відповідним кредитним договором.

Керуючись ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайлон" у прийнятті позовної заяви про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" з додатками повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 07.11.2018.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербаков С.О.