Постанова № 77748506, 09.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/6344/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П. , Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року (головуючий 1 інстанції: Бадюкова Ю.В.) по справі № 2040/6344/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час проведення її перерахунку з 79 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а також у відмові провести нарахування і виплату компенсації втрати частини грошових доходів.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням проведених платежів.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з невиплатою перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час проведення її перерахунку з 79 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії та виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених платежів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Апелянт наголошує на безпідставній відмові судом у задоволенні частини його вимог, вказує на неприпустимості звуження прав позивача, як особа яка має право на перерахунок та виплату пенсії як пенсіонеру та колишньому працівнику МВС.

Враховуючи обраний спосіб судового захисту в межах спірних правовідносин, характер спору, положення п.20 ч.1 ст.4, ч.6 ст.12, 263 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про незначну складність цієї справи та про розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. Наказом ГУМВС України в Харківській області від 28.09.2011 № 212 о/с звільнений зі служби у відставку за п. 65 «А» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні складає 28 років 10 місяців 00 днів.

З 29 вересня 2011 року ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, яка нараховується та виплачується йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон). На теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Розмір пенсії ОСОБА_1, вислуга років якого на день звільнення складає 28 років, дорівнює 79 процентам відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за вих. № 14384-14/20 від 29.05.2018 згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розміру грошового забезпечення, встановленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Перерахунок проведено з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Міністерством внутрішніх справ.

Не погодившись з таким рішенням відповідача 07 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, в якій просив повідомити про підстави зменшення основного розміру йог о пенсії з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення; провести перерахунок та проводити виплату пенсії в розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а також виплатити різницю раніше недоплаченої пенсії з 01 січня 2016 року; провести нарахування і виплату компенсації втрати грошових доходів відповідно до законодавства України з 01 січня 2016 року.

У відповіді на вказану заяву від 27.06.2018 № 3738/Г-14 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що згідно зі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Відповідачем зазначено, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Сума перерахованої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року виплачуватиметься в порядку, визначеному чинним законодавством. Отже перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено у відповідності до вимог чинного законодавства. Також у відповіді зазначено про відсутність правових підстав для виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи та надаючи оцінку судовому рішенню першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років у розмірі 79 % грошового забезпечення, що підтверджено протоколом за пенсійною справою 2003009831 від 29.09.2011 року (а.с.21).

З 01.01.2016 р. позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області від 24.03.2018 року №100/33119-2003009831 та у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб" № 103 від 21.02.2018 у розмірі 70 % грошового забезпечення, що підтверджується листом від 29.05.2018 №14384-14/20 року (а.с.19).

Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011 р., та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.05.2014 р., до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зміна максимального розміру пенсії з 79% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії. При чому колегія суддів звертає увагу, що цей показник стосується осіб, яким призначається пенсії та визначається на момент її призначення, щодо перерахунку пенсії, його зміна законодавством не передбачала.

Тобто, внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Частиною 3 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак, як Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" так і Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо заявлених вимог ОСОБА_1 стосовно протиправності перерахунку пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області від 24.03.2018 року №100/33119-20030009831 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії із зменшенням розміру пенсії за вислугу років з 79% на 70% грошового забезпечення, та як наслідок необхідності зобов'язати відновити попередній стан, що мав до такого порушення.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням проведених платежів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Згідно абзацу другого п. 3 Постанови КМУ від 21.02.2018 №103, встановлено, що виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Таким чином, обов'язок головного управління виплатити пенсію у новому розмірі виник лише щодо перерахованої пенсії з 1 січня 2018 року.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Постанова КМУ № 103 на час звернення позивача до суду останнім не оскаржується, є чинною, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Такого висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 02.05.2018 року по справі №818/1076/18.

Враховуючи вищевикладене, оскільки обов'язок виплатити перераховану пенсію за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виникає у головного управління лише 01.01.2019 року, позовна вимога в цій частині є необґрунтованою, оскільки такий перерахунок проведено на виконання постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, що кореспондується з приписами ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови перерахунку пенсії.

У зв'язку з викладеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена вимога підлягає частковому задоволенню, а саме в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення та в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплату перерахованої пенсії позивачу з 01 січня 2018 року у розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням проведених платежів.

Щодо позовних вимог та доводів позивача про зобов'язання ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з невиплатою перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 колегія суддів вважає їх безпідставними.

Частиною 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 для реалізації згаданого Закону.

Судом першої інстанції обґрунтовано звернуто увагу, що Постанова Верховного суду України від 18.11.2014 року по справі №21-518а14 містить висновок про те, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159- є саме порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією в даному випадку (органом УПФУ) добровільно чи на виконання рішення суду.

В даному випадку, вказана вимога заявлена передчасно, оскільки таку компенсацію наведене регулююче законодавство та нормативно-правові акти пов'язує з фактичним перерахунком, тобто нарахуванням та виплатою пенсії, чого на час розгляду справи ще не відбулось. Оскільки обов'язок виплатити перераховану пенсію за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виникає у Головного управління лише 01.01.2019 року, тому позовні вимоги з даній частині задоволенню не підлягають як передчасні.

Тобто, в даному випадку, пенсійний орган діяв в рамках встановлених законом, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення вказаних вимог, а тому у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції стосовно того, що вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах чинного пенсійного законодавства, є правильними.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. ч.6 ст.12, 23, 31, 33, 90, 257, 263, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018року по справі № 2040/6344/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню, а у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)М.М. Яковенко Судді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.І. Старосуд