Постанова № 77748369, 05.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1192/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2018, суддя С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 06.08.18 по справі № 816/1192/18

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - відповідач; Полтавське ОУПФУ Полтавської області), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №546 від 05.09.2017 в частині відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно положень статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно положень статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 31.08.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 31.08.2017 він звернувся до відповідача із заявою про донарахування стажу роботи та переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності за віком. За результатами розгляду вказаної заяви рішенням Полтавського ОУПФУ Полтавської області №546 від 05.09.2017 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі за віком згідно положень статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та проведено перерахунок по 3 групі інвалідності зі зміною стажу згідно абзацу 2 частини 4 статті 42 зазначеного Закону. Вважає вказане рішення відповідача протиправним та таким що підлягає скасуванню в частині відмови у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно положень статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу період перебування ОСОБА_1 на обліку у центрі зайнятості як безробітного, у якому позивач отримував допомогу по безробіттю: з 19.02.2016 по 12.02.2017. Зазначає, що оскаржуване рішення отримано позивачем на початку жовтня 2017 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року вказаний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 546 від 05 вересня 2017 року в частині відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно положень статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (ідентифікаційний код 40383769, вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040) провести ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул. Кузнечна, 22а, м. Полтава, 36000) перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно положень статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 вересня 2017 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права,

В обґрунтування апеляційної скарги, з посиланням на статтю 24 та абзац 4 частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" апелянт вказує, що врахування періоду отримання допомоги по безробіттю після призначення пенсії по інвалідності з 19.02.2016 по 12.02.2017 не передбачено. Зазначає, що наявного в ОСОБА_1 стажу недостатньо для призначення пенсії по 3 групі інвалідності у розмірі за віком. Також, апелянт зазначає про те, що позивачем порушено строки звернення до суду з даною позовною заявою.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що протоколом Октябрського УПФУ №5232 від 01.12.2014 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності з 22.10.2014.

31 серпня 2017 року позивач звернувся до Полтавського ОУПФУ Полтавської області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив донарахувати стаж роботи та перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності в розмірі за віком. Позивачем додано до заяви такі документи: копію трудової книжки, довідку про заробітну плату, документи про стаж.

Рішенням Полтавського ОУПФУ Полтавської області (Шевченківський район) від 05.09.2017 №546 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі за віком гр. ОСОБА_1 згідно положень статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та проведено перерахунок пенсії по 3 групі інвалідності із зміною стажу згідно абзацу 2 частини 4 статті 42 зазначеного Закону.

Як пояснив позивач у позовній заяві, вказане рішення отримано ним на початку жовтня 2017 року.

Не погодившись з рішенням Полтавського ОУПФУ Полтавської області №546 від 05.09.2017 в частині відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно положень статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач звернувся до суду даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення № 546 від 05 вересня 2017 року в частині відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно положень статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" винесене Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 статті 33 Закону № 1058-VІ визначено, що пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону (частина 2 статті 33 Закону № 1058-VІ).

Згідно з абзацом 4 частини 4 статті 42 Закону № 1058-VІ, якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Частиною 1 статті 28 Закону № 1058-VІ передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з трудової книжки серії АЕ №100707, виданої на ім'я ОСОБА_1, копія якої наявна у матеріалах справи (а.с. 9-11), після призначення пенсії по інвалідності позивач продовжував працювати.

У трудовій книжці серії АЕ №100707, виданої на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 9-11), серед іншого містяться:

- запис №51 від 19.02.2016 про те, що Полтавським міським центром зайнятості виплати розпочато виплату допомоги по безробіттю згідно з пунктом 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (зворот а.с. 10);

- запис № 52 від 12.02.2017 про припинення Полтавським міським центром зайнятості виплати допомоги по безробіттю згідно з підпунктом 12 пункту 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (зворот а.с. 10).

У персоніфікованому обліку також відображено факт перебування позивача на обліку у Полтавському міському центрі зайнятості з 19 лютого 2016 року по 12 лютого 2017 року, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 (а.с. 148-154).

Таким чином, оскільки згідно частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу, період, протягом якого ОСОБА_1 отримував допомогу по безробіттю з 19 лютого 2016 року по 12 лютого 2017 року підлягає включенню до страхового стажу ОСОБА_1, внаслідок чого позивач набув право на проведення перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно положень статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення № 546 від 05 вересня 2017 року в частині відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно положень статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" винесене Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно положень статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 31.08.2017, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

З огляду на дану норму, суд дійшов вірного висновку про те, що підставою для перерахунку пенсії позивачу, є подання 31 серпня 2017 року (тобто після 15 числа місяця) до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів зауважує, що спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги є обґрунтованими, одночасно суд першої інстанції вмотивовано дійшов висновку про обрання способу захисту прав позивача відмінного, від зазначеного безпосередньо у позовних вимогах, а саме шляхом зобов'язання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно положень статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 вересня 2017 року.

Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 06 квітня 2018 року.

Відповідачем не надано до суду доказів на спростування доводів позивача про отриманням останнім оскаржуваного рішення № 546 від 05.09.2017 на початку жовтня 2017 року.

Відтак, суд дійшов вірного висновку, що позивач звернувся до суду з даним позовом у строк, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі № 816/1192/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. БегунцСудді(підпис) (підпис) С.С. Резнікова В.В. Старостін Повний текст постанови складено 09.11.2018.